Рішення

від 23.05.2023 по справі 757/17434/21-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/17434/21-ц

пр. 2-2041/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2023 року

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Андрієнко І.І.,

за участю:

представника позивача: не з`явився,

представника відповідача: не з`явився,

представника третьої особи: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ПАТРІОТ», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецполіграфія» про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «ПАТРІОТ» (далі - відповідач, ПрАТ «ПАТРІОТ»), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача інфляційні втрати у розмірі 511 022,81 грн. та три проценти річних у розмірі 146 677,10 грн., а всього - 657 699,91 грн. за період часу з 19.06.2015 року по 02.03.2021 року, та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначає, що у квітні 2015 року позивач придбала три лотерейні білети державної миттєвої лотереї «Своє Житло» (далі - ДМЛ «Своє Житло»), яку проводило ПрАТ «ПАТРІОТ». Стерши захисний шар з ігрового поля кожного білету, вона виявила виграшні комбінації, тобто співпадіння трьох чисел «2 000 000» у кожному білеті, що означає виграш у розмірі 2 000 000,00 грн по кожному лотерейному білету. За наслідками проведення експертного дослідження, складено акт експертизи від 18.06.2015 року № 041-06-15, відповідно до якого встановлено невідповідність зображення базових ігрових символів у технічному завданні на виготовлення лотерейних білетів ДМЛ «Своє житло» №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , 190104601041. Позивач вважає, що зобов`язання зі сплати суми грошового зобов`язання виник у ПрАТ «ПАТРІОТ» 18.06.2015 року, тобто в день коли було складено акт експертизи № 041-06-15, проте відповідач листом від 30.09.2015 року за вих. № 169/01 повідомив ОСОБА_1 про відмову у виплаті виграшу. Позивач, не погоджуючись із вказаною позицією ПрАТ «ПАТРІОТ», звернулася до суду з позовом за захистом своїх прав. Справа розглядалася судами неодноразово. Так, останнім рішенням Печерського районного суду м. Києва від 27.11.2017 року у справі № 757/4383/16-ц у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПрАТ «ПАТРІОТ», третя особа - ТОВ «Укрспецполіграфія», про визнання права на отримання грошового виграшу та стягнення грошових коштів відмовлено. Постановою Апеляційного суду м. Києва від 14.05.2018 року у справі № 757/4383/16-ц апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; рішення Печерського районного суду м. Києва від 27.11.2017 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково та стягнуто з ПрАТ «ПАТРІОТ» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 8 507,14 грн. Постановою Верховного Суду від 11.11.2020 року у справі № 757/4383/16-ц касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; постанову Апеляційного суду м. Києва від 14.05.2018 року змінено в частині розміру стягнення з ПрАТ «ПАТРІОТ» на користь ОСОБА_1 коштів у якості виграшу за результатами лотереї з 8 507,14 грн. до 857 142,86 грн. без урахування податків і зборів. Вказує, що 27.01.2021 року постановою Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Єфіменка Д.О. було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_4 про стягнення з ПрАТ «ПАТРІОТ» на користь ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 857 142,86 грн. без урахування податків і зборів. Відповідно до постанови Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Єфіменка Д.О. від 03.03.2021 року про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_4 станом на 03.03.2021 року з ПрАТ «ПАТРІОТ» була стягнута заборгованість у повному обсязі. Позивач вважає, що за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідач повинен сплатити позивачу на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) 511 022,81 грн. інфляційних втрат та 146 677,10 грн. 3% річних, а всього - 657 699,91 грн. за період часу з 19.06.2015 року по 02.03.2021 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2021 року, справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.04.2021 року в порядку загального позовного провадження відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ПАТРІОТ» про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, та підготовче засідання у справі призначено на 20.09.2021 року.

20.09.2021 року, у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному, справу було знято зі складу, підготовче засідання призначено на 10.02.2022 року.

11.10.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від Генерального директора ПрАТ «ПАТРІОТ» Змаженка В.П. надійшла заява про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецполіграфія» до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

11.10.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від Генерального директора ПрАТ «ПАТРІОТ» Змаженка В.П. надійшла заява про застосування позовної давності, в якій останній, посилаючись на пропущення позивачем строку позовної давності, просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 380 148,73 грн., з яких: 308 571,43 грн. - інфляційні втрати, 71 577,30 грн. - 3% річних за період часу з 19.06.2015 року по 01.04.2018 року у зв`язку зі спливом позовної давності.

11.10.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від Генерального директора ПрАТ «ПАТРІОТ» Змаженка В.П. надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача проти позову заперечував, оскільки позивачем пропущено строк позовної давності щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 380 148,73 грн., з яких: 308 571,43 грн. - інфляційні втрати, 71 577,30 грн. - 3% річних, за період часу з 19.06.2015 року по 01.04.2018 року. Вказував, що позивач безпідставно зазначає про виконання відповідачем грошового зобов`язання 03.02.2021 року, оскільки грошові кошти з ПрАТ «ПАТРІОТ» на користь позивача були стягнуті 02.03.2021 року. Вважає, що вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат та 3% річних за 03.02.2021 року не підлягають задоволенню. Крім того, відповідачем подані заперечення щодо заявленого позивачем розміру судових витрат.

10.02.2022 року, у зв`язку з перебуванням головуючого судді на онлайн підготовці суддів, яка організована Національною школою суддів України за місцем роботи, справу було знято зі складу, підготовче засідання призначено на 04.07.2022 року.

04.07.2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Мельниченка С.О. надійшла заява про проведення підготовчого засідання, призначеного на 04.07.2022 року, без фіксування технічними засобами, в якій останній просив закрити підготовче засідання та призначити справу до розгляду по суті.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04.07.2022 року задоволено заяву представника відповідача та залучено до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ПАТРІОТ» про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецполіграфія» (далі - третя особа, ТОВ «Укрспецполіграфія»).

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04.07.2022 року приєднано до матеріалів справи відзив на позовну заяву, заяву відповідача про застосування позовної давності, та, у зв`язку із залученням до участі у справі третьої особи, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 198 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 05.12.2022 року.

15.07.2022 року з використанням підсистеми «Електронний суд» на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Лукомського П.В. надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді та надання доступу до електронної справи.

08.08.2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Лукомського П.В. надійшла заява про приєднання до матеріалів справи доказів направлення позовної заяви з додатками третій особі.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.12.2022 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ПАТРІОТ», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецполіграфія» про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних, справу призначено до розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 21.02.2023 року.

21.02.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Лукомського П.В. надійшла заява про проведення судового засідання, призначеного на 21.02.2023 року, без фіксування технічними засобами, в якій останній просив відкласти розгляд справи.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21.02.2023 року, у зв`язку із неявкою представників відповідача та третьої особи, згідно ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 23.05.2023 року.

23.05.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Лукомського П.В. надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, в якій останній зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить задовольнити.

В судове засідання 23.05.2023 року учасники справи не з`явились. Представник позивача у заяві від 23.05.2023 року просив розглядати справу за його відсутності.

Судова повістка направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на зазначену в позовній заяві адресу, проте, конверт повернувся на адресу суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Як визначено у ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться. Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Отже, оскільки судова повістка була направлена відповідачу на зазначену в позовній заяві адресу місцезнаходження останнього, проте, конверт повернувся із відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою», а відповідач про зміну адреси суд не повідомляла, то суд вважає, що судова повістка відповідачу вручена.

Третя особа належним чином повідомлена про судове засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення представнику ТОВ «Укрспецполіграфія» 25.04.2023 року.

Оскільки, згідно з п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасників справи.

Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Суд встановив, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 22.04.2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 12.07.2016 року, у справі № 757/4383/16-ц у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПрАТ «ПАТРІОТ», третя особа - ТОВ «Укрспецполіграфія», про визнання права на отримання грошового виграшу та стягнення грошових коштів відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.11.2016 року у справі № 757/4383/16-ц касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; рішення Печерського районного суду м. Києва від 22.04.2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 12.07.2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 27.11.2017 року у справі № 757/4383/16-ц у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Апеляційного суду м. Києва від 14.05.2018 року у справі № 757/4383/16-ц апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; рішення Печерського районного суду м. Києва від 27.11.2017 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково; стягнуто з ПрАТ «ПАТРІОТ» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 8 507,14 грн.; вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Верховного Суду від 11.11.2020 року у справі № 757/4383/16-ц касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; постанову Апеляційного суду м. Києва від 14.05.2018 року змінено в частині розміру стягнення з ПрАТ «ПАТРІОТ» на користь ОСОБА_1 коштів у якості виграшу за результатами лотереї з 8 507,14 грн. до 857 142,86 грн. без урахування податків і зборів; постанову Апеляційного суду м. Києва від 14.05.2018 року змінено в частині розподілу судових витрат; вирішено питання щодо розподілу судових витрат (а. с. 9 - 34).

Вказана постанова суду набрала законної сили 11.11.2020 року.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На виконання постанови Верховного Суду від 11.11.2020 року Печерським районним судом м. Києва 18.01.2021 року позивачу видано виконавчий лист № 757/4383/16-ц.

Постановою Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Єфіменка Д.О. від 27.01.2021 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого листа № 757/4383/16-ц, виданого Печерським районним судом м. Києва 18.01.2021 року про стягнення з ПрАТ «ПАТРІОТ» на користь ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 857 142,86 грн. без урахування податків і зборів та судових витрат у розмірі 6 726,67 грн. (а. с. 74 - 75).

27.01.2021 року Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Єфіменком Д.О. винесено постанови про розмір мінімальних витрат у виконавчому провадженні та про стягнення з боржника основної винагороди у виконавчому провадженні № НОМЕР_4 (а. с. 76 - 79).

Відповідно до постанови Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Єфіменка Д.О. від 03.03.2021 року про закінчення виконавчого провадження, виконавче провадження № НОМЕР_4 закінчено у зв`язку із тим, що станом на 03.03.2021 року з ПрАТ «ПАТРІОТ» була стягнута заборгованість у повному обсязі (а. с. 35 - 36).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

Частиною 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

У п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначається, що рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.

Відтак, виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду, завершальною стадією судового провадження.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ч. 5 ст. 11 ЦК України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Як визначено у ч. 2 ст. 625 ЦК України, у разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вказане також підтверджується правовим висновком Верховного суду України від 01.10.2014 року, викладеним у справі № 6-113цс14.

Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Згідно ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

При цьому іншого порядку компенсації грошей (грошових коштів) у зв`язку з їх знеціненням, окрім встановленого індексу інфляції (індексу споживчих цін), чинним законодавством України не передбачено.

Зволікання відповідача з виконанням судового рішення, що набрало законної сили, призвело до девальвації (знецінення) грошових коштів, стягнутих з нього судовим рішенням, та інших втрат, а отже, позивач має право вимагати від відповідача сплати не тільки суми боргового зобов`язання, що набуло грошового виразу, а й з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що приписи ст. 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01.06.2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом якого грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, постановою Верховного Суду від 11.11.2020 року у справі № 757/4383/16-ц касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; постанову Апеляційного суду м. Києва від 14.05.2018 року змінено в частині розміру стягнення з ПрАТ «ПАТРІОТ» на користь ОСОБА_1 коштів у якості виграшу за результатами лотереї з 8 507,14 грн. до 857 142,86 грн. без урахування податків і зборів; постанову Апеляційного суду м. Києва від 14.05.2018 року змінено в частині розподілу судових витрат; вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Ураховуючи те, що відповідач порушив вказане грошове зобов`язання, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Проте, суд не погоджується з періодом нарахування позивачем інфляційних втрат та трьох процентів річних, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 419 ЦПК України, постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанову за наслідками касаційного перегляду постанови Апеляційного суду м. Києва від 14.05.2018 року у справі № 757/4383/16-ц Верховним Судом прийнято 11.11.2020 року, яка набрала законної сили 11.11.2020 року.

Отже, початком нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідачем є 11.11.2020 року.

Ураховуючи наведене, суд вважає, що нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних за прострочення виконання грошового зобов`язання необхідно здійснювати за період з 11.11.2020 року по 02.03.2021 року.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат та 3% річних за період часу з 19.06.2015 року по 11.11.2020 року є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Нарахування 3% річних за прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання за період часу з 11.11.2020 року по 02.03.2021 року становлять 7 880,60 грн. (857 142,86 грн. * 3% * 112 днів/365 днів = 7 880,60 грн.).

Щодо індексу інфляцію, то вона у вказаний період часу склала 39 221,63 грн. (857 142,86 грн. (сума боргу)*104,57 (сукупний індекс інфляції (101,3%, 100,9%, 101,3%, 101%) = 857 142,86 - 896 364,49 = 39 221,63 грн.).

Щодо застосування строку позовної давності про який зазначає відповідач у заяві від 11.10.2021 року, то суд зазначає наступне.

Як визначено у ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц зробила правовий висновок, що невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі ст. 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Як визначено у ч. 3 та ч. 4 ст. 268 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 року у справі № 369/6892/15-ц, п.п. 138-140 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 183/1617/16).

Сплив позовної давності, є підставою для відмови у позові та застосовується тільки до обґрунтованих позовних вимог.

Якщо суд дійде висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, то повинен відмовити в задоволенні такого позову саме з цієї підстави.

Оскільки у задоволенні позову ОСОБА_1 щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних за період часу з 19.06.2015 року по 11.11.2020 року відмовлено через його необґрунтованість, суд не застосовує наслідки пропуску позовної давності про які заявлено відповідачем.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню.

Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір у розмірі 6 577,00 грн., що підтверджується квитанцією про сплату № 38514 від 25.03.2021 року.

З урахуванням того, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, то відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача підлягає судовий збір у розмірі 470,91 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 256, 257, 261, 263, 268, 509, 526, 598, 599, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України; ст. ст. 12, 13, 77, 78, 81, 133-142, 263-265, 267, 273, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ПАТРІОТ», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецполіграфія» про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ПАТРІОТ» на користь ОСОБА_1 за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 11.11.2020 року по 02.03.2021 року індекс інфляції у розмірі 39 221 (тридцять дев`ять тисяч двісті двадцять одна) грн. 63 коп. та три проценти річних у розмірі 7 880 (сім тисяч вісімсот вісімдесят) грн. 60 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ПАТРІОТ» на користь ОСОБА_1 470 (чотириста сімдесят) грн. 91 коп. у відшкодування судових витрат.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «ПАТРІОТ», адреса: 01014, м. Київ, вул. Струтинського, буд. 8, код ЄДРПОУ 23726159.

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецполіграфія», адреса: 02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1-Е, код ЄДРПОУ 31732873.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 12.06.2023 року.

Суддя І.В. Григоренко