Рішення

від 26.04.2024 по справі 160/3608/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2024 рокуСправа №160/3608/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дейлі фрукт" (вул. Ботанічна, 1/6, м. Бориспіль, Київська обл., Бориспільський р-н,08305) до Дніпровської митниці (49038 м. Дніпро, вул. Княгині Ользі, буд, 22, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправним дій, скасування рішень, зобов`язати вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

07 лютого 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дейлі фрукт" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпровської митниці, у якій просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA110130/2023/000261/1, прийняте 12.12.2023 Дніпровською митницею.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що для здійснення митного оформлення товару Товариство подало до Дніпровської митниці митні декларації, в яких визначило митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються. На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант подав до Митниці підтверджуючі документи, проте відповідач 12 грудня 2023 року прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA110130/2023/000261/1, відповідно до якого митна вартість товару визначена другорядним методом визначення митної вартості резервним за ст. 64 Митного кодексу України. З урахуванням обставин, викладених у позові, з посиланням на судову практику, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

09 лютого 2024 року ухвалою суду було залишено позовну заяву без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 26 лютого 2024 року суд відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

14 березня 2024 року через систему «Електронний суд» (документ сформовано 13.03.2024 року) до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому вказує, декларантом до митного оформлення надано рахунок-інвойс від 01.12.2023 №VD12023000000207, у якому визначено умови оплати за товар, однак документ наданий до митного контролю без перекладу. До митного контролю надано платіжний документ від 08.12.2023 № 36, дата якого є пізнішою, ніж товар було відвантажено - 01.12.2023 (згідно відомостей CMR від 01.12.2023 № б/н). Даний платіжний документ не містить посилання на рахунок - інвойс від 01.12.2023 №VD12023000000207, однак у гр.70 наявне посилання на рахунок-проформу від 07.12.2023 №2023-21. Таким чином, рахунок-проформа від 07.12.2023 № 2023-21 виданий вже після відвантаження товару та виставлення рахунку-інвойсу від 01.12.2023 № VD12023000000207, контрактом не передбачено надання зазначеного документу. Відповідач звертає увагу на те, що посилання на даний документ серед інших документів відсутнє, а саме: сертифікат якості від 01.12.2023 містить посилання на рахунок від 01.12.2023 № VD12023000000207. Також наданий до митного контролю платіжний документ від 08.12.2023 №36 містить інформацію про сплачену суму вартості товару у розмірі - 100 000 дол. США, в той час як за митною декларацією від 11.12.2023 №23UA110130025575U2 заявлено загальну суму - 18 575 дол. США. Проформаінвойс від 07.12.2023 № 2023-21 містить відомості щодо вартості товару мандарини - 80 000 дол. США та вартості товару гранат - 20 000 дол. США. Таким чином, у митниці відсутня можливість здійснення ідентифікації оплати за товар, для перевірки відповідних числових значень. Графа 59 платіжного документу містить відомості про номер рахунку отримувача платежу за товар, проте даний номер відрізняється від номерів зазначених у рахунку від 01.12.2023 № VD12023000000207, дана графа платіжного документа не містить відомостей щодо банку-кореспонденту, що викликає сумніви у достовірності документа, оскільки валюта платежу долар США, що відрізняється від валют країн контрагентів. Прайс-лист від 01.12.2023 містить умови пропозиції, виражені на конкретних умовах поставки DAP Dnipro та не містить асортименту товару, а лише той що заявлено за митною декларацією. Крім того, відповідач вказує, що під час перевірки заявленої митної вартості товару та здійсненні митної оцінки виникла потреба у використанні різних джерел її обґрунтування та була необхідність застосування різних підходів до оцінки товарів. До товару №1 застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-r - резервний метод та винесено відповідне рішення про коригування митної вартості товару. Визначена митна вартість товарів ґрунтується на раніше визначеній митній вартості товару, що має схоже призначення, імпортованого за тих же умов поставки, у максимально наближений час з оцінюваним товаром, за тими ж умовами поставки, оформленого за другорядним методом визначення митної вартості, скоригованої декларантом самостійно та визнаної митним органом, а саме за ЕМД від 25.10.2023 № 23UA100190564695U4 (UA100190/2023/564695) - на рівні 1,8001 дол. США/кг, при цьому взято за основу коригування поставку товару Інші плоди, свіжі. Гранат (HICAZ) (Punica granatum) свіжий, врожай 2023 року, без первинної упаковки, у пластикових ящиках 950 штук на 7 палетах - 4500 кг. Виробник - VEDI GIDA SANAYU VE TICARET LTD STI Країна виробництва - Туреччина. У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного прийнято рішення про коригування митної вартості від 12.12.2023 №UA110130/2023/000261/1. Таким чином, відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості прийняте в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, а отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.

19 березня 2024 року через систему «Електронний суд» (документ сформовано 18.03.2024 року) до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначає, що митна вартість товару позивача включає в себе лише 1 складову - ціну товару, яка підтверджена інвойсом та оплатою банківським переказом за рахунком-проформою від 07.12.23. Також, порівняння наданої відповідачем використаної в якості джерела цінової інформації митної декларації № 23UA100190564695U4 із відображенням частини граф з митною декларацією позивача № 23UA110130025575U2 свідчить про те, що наявна в матеріалах справи інформація за своїм обсягом не підтверджує правомірність обрання джерела цінової інформації, оскільки відповідачем не доведено, що за митною декларацією № 23UA100190564695U4 оформлений товар із митною вартістю 1, 8001 долари США/кг. За вказаною митною декларацією оформлено 3 товари, матеріали справи не містять відомостей про те, який саме товар використаний відповідачем, адже відповідачем не розкриті відомості щодо опису 2 з 3 товарів. Крім того, позивач зазначає, що митні органи у ІІІ кварталі 2023 р. здійснювали митне оформлення виготовленого в Турецькій Республіці товару за кодом згідно із УКТЗЕД в Турецькій Республіці із визнанням митної вартості на рівні 1,30 долари США/кг, тобто, менше від застосованої до позивача митної вартості. Вказане підтверджує наявність у відповідача відомостей про ідентичні та аналогічні (подібні) товари, митне оформлення яких вже здійснено, що зобов`язувало застосувати метод визначення митної вартості 2а або 2б.

Відповідно до п.3 ч.6ст.12 КАС України дана справа є справою незначної складності та згідно із ст. ст.257,262 КАС України розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно із ч. 2ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

16 травня 2022 року між компанією VEDI GIDA SANAYU VE TICARET LTD STI (Туреччина) (продавець) та ТОВ "Дейлі фрукт" (покупець) було укладено контракт № D-9, предметом якого зазначено, що продавець зобов`язується поставити товар в тому числі фрукти та овочі в асортименті згідно з інвойсами (рахунками-фактурами), а покупець - прийняти та сплатити його на умовах, визначених у цьому контракті (п. 1.1 контракту).

Відповідно до п. 1.2 контракту перелік груп товарів, що поставляються, вказується в інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту.

Згідно із п. 1.5 контракту право власності на товар переходить до покупця з моменту оформлення митної декларації, на підставі якої товар випускається у вільний обіг на території покупця.

Загальна кількість товарів, що поставляються в асортименті не обмежена і складається з кількості, яка вказується в інвойсі на кожну поставку (п. 2.1 контракту).

Пунктом 2.2 контракту встановлено, що ціни товарів, що постачаються, повинні бути погоджені сторонами. Вони вказуються в інвойсі та/або додатку на кожну поставку

Відповідно до п. 2.4 контракту загальна сума контракту складається із сум поставок, зазначених в інвойсах та/або додатках на кожну окрему поставку. Валюта контракту - долар USD ($) /EURO (€).

Згідно із п. 3.3 контракту продавець здійснює постачання товару на умовах, передбачених правилами ІНКОТЕРМС-2010, що вказані в інвойсі.

Завантаження товару покупцеві має здійснюватися не пізніше 2-х (двох) днів від узгодженої сторонами дати навантаження. Датою навантаження товару вважається дата проходження ним митниці у країні, з якої здійснюється постачання (п. 3.4 контракту).

Пунктом 3.5 контракту передбачено, що протягом 1 робочого дня після відвантаження товару продавець зобов`язаний передати покупцю за допомогою факсимільного зв`язку або іншим способом за погодженням сторін копії наступних документів:

3.5.1 Рахунок-фактуру (інвойс);

3.5.2 Сертифікат походження товару;

3.5.3 Фітосанітарннй сертифікат;

3.5.4 Копію митної декларації країни-відправника;

3.5.5 Коносамент/CMR та інші.

Відповідно до п. 3.6 контракту вантажоодержувачем товару за цим контрактом є Товариство з обмеженою відповідальністю "Дейлі фрукт".

Згідно із п. 4.1 контракту платежі повинні здійснюватись покупцем на рахунки, зазначені продавцем у цьому контракті. Валюта платежу визначається інвойсом.

11 грудня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дейлі фрукт" Дніпровської митниці було подано митну декларацію № 23UA110130025575U2, якою до митного оформлення було заявлено наступний товар: «гранат POMEGRANATE (Punica granatum L.) свіжий врожай 2023 року, без первинної упаковки, у пластикових ящиках 3936 штук на 26 дерев. палетах 18575 кг. Не містить ГМО. Виробник - VEDIGIDA SANAYU VE TICARET LTD STL». Країна виробництва - Туреччина .

Митна вартість товару була визначена позивачем за основним методом визначення вартості товару за ціною контракту.

Для підтвердження заявленої митної вартості позивач подав разом з декларацією № 23UA110130025575U2 від 11.12.2023 року наступні документи:

- зовнішньоекономічний контракт від 16.05.2022 № D-9;

- комерційна пропозиція від 01.12.2023;

- рахунок (інвойс) від 01.12.23 № VD12023000000207;

- рахунок-проформа від 07.12.2023 № 2023-21;

- банківська платіжна інструкція від 07.12.2023 № 36;

- митна декларація країни відправлення від 01.12.2023 № 23070100ЕХ00027488.

12.12.2023 відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA110130/2023/000261/1, за яким митна вартість товару скоригована в сторону збільшення з 1,0000 доларів США/кг до 1,8001 доларів США/кг. Також вказаним рішенням застосовано другорядний метод визначення митної вартості - резервний.

Скориставшись правом, передбаченим ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України, позивач задекларував зазначену партію товару, а митний орган випустив товар у вільний обіг за ЕМД № 23UA110130025687U2 від 12.12.2023 року із збільшенням (доплатою) загальної суми митних платежів на 176 121,71 грн (мито - 55 038,03 грн, ПДВ - 121 083,68), відомості про що містяться в гр. 47 Нарахування платежів та гр. В Подробиці розрахунків.

Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладених в відзивах на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п. 24 ч. 1ст. 4 Митного кодексу України).

Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин першої-третьої статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України.

Приписами статті 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою, відповідно до статті VІІ ГАТТ 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції.

Примітками до п. 2 статті VІІ Оцінка товару для митних цілей ГАТТ (1947) визначено, що сумісним зі статтею VІІ було б припущення, що дійсна вартість може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими дійсної вартості, а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Згідно із пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно із частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною другою статті 55 Митного кодексу України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до частини першої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина 2статті 57 Митного кодексу України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 Митного кодексу України).

Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста статті 57 Митного кодексу України).

Відповідно до частини четвертої статті 57 Митного кодексу України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 Митного кодексу України.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно із частиною восьмою статті 57 Митного кодексу України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною першою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до частини другої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Аналіз положень частини третьої статті53, частин першої, другої та п`ятої статті54, статті58 Митного кодексу України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Як слідує з матеріалів адміністративної справи, в ході перевірки правильності визначення митної вартості товарів Дніпровська митниця зробила висновок про неможливість застосування методу за ціною договору, оскільки в ході перевірки правильності визначення митної вартості товару виявлені невідповідності та розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, відсутність підтвердження числових значень складових митної вартості товару, ціни, що фактично сплачена.

Суд враховує, що орган доходів і зборів має повноваження на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією. І на підставі тих, що надані додатково з ініціативи декларанта чи на вимогу митного органу.

Позивачем разом з декларацією було надано зовнішньоекономічний контракт від 16.05.2022 № D-9, комерційну пропозицію від 01.12.2023, рахунок (інвойс) від 01.12.23 № VD12023000000207, рахунок-проформу від 07.12.2023 № 2023-21, банківську платіжну інструкцію від 07.12.2023 № 36, митну декларацію країни відправлення від 01.12.2023 № 23070100ЕХ00027488.

Отже, всі необхідні документи, які передбачені умовами статті 53 Митного кодексу України, позивач під час митного оформлення товарунадав.

Митний орган не вказав на наявність виправлень, підробок, розбіжностей та відсутності всіх відомостей у наданих документах.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.06.2019 року в адміністративній справі №803/667/17.

Наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31.03.2015р. у справі №21-127а15, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Митним кодексом чи будь-яким іншим нормативно правовим документом не встановлено вимог до такого документу як Інвойс. Інвойс - у міжнародній комерційній практиці документ, що надається продавцем покупцеві та містить перелік товарів і послуг, їхню кількість та суму коштів, яку покупець має за них сплатити. Посилання у Інвойсі на специфікацію або будь-який інший документ не є обов`язковим, крім того це є невиправданим, оскільки посилання саме на Контракт є основоположною вимогою, що дає змогу ідентифікувати на підставі чого здійснюється митне оформлення товарів. На переконання суду наявність чи відсутність у рахунку-фактурі певних відомостей (реквізитів) не може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, якщо з інших поданих декларантом документів можливо встановити такі дані.

Аналогічний правовий висновок з цього питання викладено у постановах Верховного Суду від 18.07.2019 у справі № 821/829/18 (адміністративне провадження №К/9901/5724/19), від 14.08.2018 у справі № 821/1617/17 (адміністративне провадження №К/9901/48422/18).

Відповідно до частини 4 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої статті 58 Митного кодексу України.

Згідно із частиною 2статті 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Відповідачу надана банківська платіжна інструкція АТ «ПУМБ», за якою експортеру товару було сплачено вказану у рахунку-проформі від 07.12.2023 року № 2023-21 суму 100 000, 00 доларів США та в якій є посилання на поданий відповідачу контракт від 16.05.2022 року №D-9. Відомості вказаної банківської платіжної інструкції кореспондують із заявленими у митній декларації позивача. Оскаржуване рішення про коригування митної вартості не містить обґрунтованих із належним посиланням на законодавство України з питань митної справи зауважень щодо вказаного банківського платежу та сумнівів щодо дійсності та реальності грошового переказу.

Щодо складових митної вартості суд зазначає, що єдиною складовою митної вартості товару позивача є ціна товару, відповідно до умов поставки DАР за Інкотермс-2010, що підтверджено відомостями гр. 17, 27 оскаржуваного рішення. Ціна товару вказана в інвойсі, факт оплати доведений банківською платіжною інструкцією.

Стосовно зауважень відповідача до наданої експортної декларації суд зазначає про таке.

В експортній митній декларації Турецької Республіки від 01.12.2023 № 23070100ЕХ00027488 містяться відомості про вартість товару у 18 575,00 доларів США, кількість, одержувача, інвойс, які кореспондують із вказаними у митній декларації №23UА110130025575U2.

При цьому, відповідач має можливість перевірити автентичність експортної декларації шляхом направлення запиту до митних органів Турецької Республіки на підставі п. 8 ч. 1 ст. 336 Митного кодексу України.

Крім того, у гр. 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості зазначено, що до товару №1 застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-г - резервний метод та винесено відповідне рішення про коригування митної вартості товару. Визначена митна вартість товарів ґрунтується на раніше визначеній митній вартості товар, що має схоже призначення, імпортованого за тих же умов поставки, у максимально наближений час з оцінюваним товаром, за тими ж умовами поставки, оформленого за другорядним методом визначення митної вартості, скоригованої декларантом самостійно та визнаної митним органом: товару №1 - за ЕМД від 25.10.2023 № 23UA100190564695U4 (UA100190/2023/564695) - на рівні 1,8001 дол.США/кг, при цьому взято за основу коригування поставку товару Інші плоди, свіжі. Гранат (HICAZ) (Punica granatum) свіжий, врожай 2023 року, без первинної упаковки, у пластикових ящиках 950 штук на 7 палетах - 4500 кг. Виробник - VEDI GIDA SANAYU VE TICARET LTD STI Країна виробництва - Туреччина.

Тобто, джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД від 25.10.2023 № 23UA100190564695U4 (UA100190/2023/564695), де митна вартість товару визначена митним органом на рівні 1,8001 дол. США/кг.

До товару №1 застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-г - резервний метод та винесено відповідне рішення про коригування митної вартості товару. Визначена митна вартість товарів ґрунтується на раніше визначеній митній вартості товар, що має схоже призначення, імпортованого за тих же умов поставки, у максимально наближений час з оцінюваним товаром, за тими ж умовами поставки, оформленого за другорядним методом визначення митної вартості, скоригованої декларантом самостійно та визнаної митним органом: товару №1 - за ЕМД від 25.10.2023 № 23UA100190564695U4 (UA100190/2023/564695) - на рівні 1,8001 дол.США/кг, при цьому взято за основу коригування поставку товару Інші плоди, свіжі. Гранат (HICAZ) (Punica granatum) свіжий, врожай 2023 року, без первинної упаковки, у пластикових ящиках 950 штук на 7 палетах - 4500 кг. Виробник - VEDI GIDA SANAYU VE TICARET LTD STI Країна виробництва - Туречинна.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно із пунктом 2.1. Наказу Міністерства фінансів України 24.05.2012 № 598 Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Однак, як видно з оскаржуваного рішення, воно містять лише посилання на раніше оформлену митну декларацію, її реєстраційний номер, ціну товару, за якою здійснено митне оформлення, його назву, умови поставки. При цьому, крім номера, дати митної декларації, яку було взято за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Митний орган не навів порівняння всіх характеристик оцінюваного товару

та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості

за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем частини другої

статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення,

обґрунтувавши його фактично лише ненаданням на його запит додаткових

документів.

Обставина про наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.

Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 справа №815/6827/17, від 22.04.2019 справа № 815/6242/17, від 07.08.2018 справа №815/3400/17.

Усі посилання митного органу на неможливість визнання митної вартості товарів за першим методом (за договором) не підтверджені матеріалами справи.

Дослідивши подані позивачем до митної декларації і на вимогу відповідача документи, виходячи зі змісту частини 2 статті 53 Митного Кодексу України, суд вважає їх достатніми для підтвердження заявленої митної вартості.

Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу відповідачем не спростована.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Приписами частини 6статті 55 Митного кодексу України передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За умовами частини 1, частини 2 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Суд враховує висновки Верховного Суду у постанові від 09.04.2021 у справі № 804/5143/16, в якій зазначено, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Саме ж по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товару, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення .

Таким чином, суд, оцінивши наявні в матеріалах справи документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару, зробив висновок про підтвердження заявленої митної вартості товарів за основним методом (за ціною договору), недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з митною декларацією документів та наведених в ній відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом, наявності встановлених частиною 1 і частиною 2статті 58 Митного кодексу України.

Відповідач не навів обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6статті 54 Митного кодексу України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування резервного методу визначення митної вартості товару.

Відповідно до частини 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд вважає, що оскаржуване рішення митного органу є необґрунтованим, висновки відповідача базуються на припущеннях, без об`єктивної та перевіреної інформації, тому позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дейлі фрукт" підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує положення частини 1статті 139 КАС України, якими встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дейлі фрукт" за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці необхідно стягнути судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Керуючись ст. статтями 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дейлі фрукт"(вул. Ботанічна, 1/6, м. Бориспіль, Київська обл., Бориспільський р-н,08305) до Дніпровської митниці (49038 м. Дніпро, вул. Княгині Ользі, буд, 22, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправним дій, скасування рішень, зобов`язати вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 12.12.2023 № UA110130/2023/000261/1.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дейлі фрукт"(вул. Ботанічна, 1/6, м. Бориспіль, Київська обл., Бориспільський р-н,08305) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49038, код ЄДРПОУ 43971371) витрати по сплаті судового збору за подачу позову до суду у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім грн 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 26.04.2024 року.

Суддя С.В. Ніколайчук