Рішення

від 26.04.2024 по справі 760/32764/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження № 2/760/2619/24

Справа № 760/32764/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2024 року Солом`янський районний суд міста Києва в складі головуючого - судді Зуєвич Л.Л., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-Солом`янка» /далі - ТОВ «Житлосервіс-Солом`янка» (клд ЄДРПОУ: 35431134; адреса: 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 5) до ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса нерухомості: АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

06.12.2021 до Солом`янського районного суду міста Києва, через систему «Електронний суд» надійшла вказана позовна заява, датована 03.12.2021, за підписом представника позивача - Малого В.В. (діє на підставі довіреності), в якій позивач просить стягнути з відповідача на його користь 31 107,88 грн заборгованості, з яких: 28 616,24 грн - основна заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги; 1 725,59 грн - інфляційні втрати; 766,05 грн - 3% річних.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.12.2021 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л.

Судом в порядку ч. 6 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) направлялись запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичних осіб - відповідачів у справі. Відповідь на такий запит надійшла 31.12.2021.

Ухвалою Солом`янського районного суду від 17.01.2022 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

Доводи позову

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ТОВ «Житлосервіс-Солом`янка» здійснює обслуговування житлового будинку АДРЕСА_2 .

При цьому, в позові зазначається, що відповідач є власником квартири № 226 в цьому ж будинку та користується житлово-комунальними послугами.

Водночасc, в позові вказується, що між позивачем та відповідачем не було укладено відповідного договору про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, адже відповідач після отримання свідоцтва про право власності не звернулася до позивача із відповідним проханням, заявою або зверненням.

Позивач наголошує, що відповідач своїх обов`язків зі сплати комунальних послуг не виконує, у зв`язку з чим, у неї утворилася заборгованість, яка станом на серпень 30.09.2021 становить 28 616,24 грн, яку позивач просить стягнути з урахуванням нарахувань, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України.

В позові підсумовується, що загальна заборгованість відповідача складає 31 107,88 грн, з яких: 28 616,24 - основна заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги; 1 725,59 грн - інфляційні втрати; 766,05 грн - 3% річних.

За таких обставин, позивач просить суд захистити його порушені права та інтереси, ухваливши рішення про стягнення з відповідача заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території.

Щодо правової позиції відповідача

Відзив на позовну заяву не надійшов.

При цьому, з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що відповідач отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі, яка направлялась разом з копією позову та доданих до нього документів, 02.05.2023 (а.с. 132).

Крім того, додатково вживаючи всіх залежних від суду заходів задля повідомлення відповідача про розгляд справи, суд 21.08.2023 зробив оголошення для відповідача про розгляд даної справи на офіційному сайті судової влади (а.с. 134; https://sl.ki.court.gov.ua/sud2609/gromadyanam/111/1465863/).

Будь-яких заяв, клопотань від відповідача не надходило, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо предмета спору.

Частиною 4 статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що рішенням Київської міської ради від 12.10.2017 № 189/3196, перейменовано вул. Лебедєва-Кумача в Солом`янському районі на вул. Миколи Голего (а.с. 17).

Зі змісту акта приймання-передачі об`єкта в управління від 30.07.2013 (а.с. 18-21), вбачається, що ДП «Міськінвестжитлобуд» передало житловий будинок АДРЕСА_2 в управління ТОВ «Житлосервіс-Солом`янка».

В матеріалах справи міститься інформаційна довідка № 275628931 з Державного реєстру речових прав від 20.09.2021 (а.с. 22-23), сформована за пошуковим запитом адреси нерухомого майна, а саме: « АДРЕСА_2 », зі змісту якої вбачається, що власником вказаного нерухомого майна, з 10.04.2013, є ОСОБА_1 .

Протоколом зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 від 15.07.2016 було вирішено визначити ТОВ «Житлосервіс-Солом`янка» управителем будинку (а.с. 24-31).

Зі змісту розпорядження КМДА від 12.02.2018 № 211 (а.с. 44-51), вбачається внесення змін до Тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надають виконавці цих послуг, по кожному будинку окремо, в т.ч. в будинку АДРЕСА_2 .

Відповідно до розрахунків заборгованості (а.с. 100-103), наданих позивачем, у період з вересня 2019 року по вересень 2021 року у відповідача виникла заборгованість у розмірі 31 107,88 грн, з яких: 28 616,24 грн - основна сума заборгованості; 766,59 грн - 3 % річних; 1 725,59 грн - інфляційних втрат.

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права

Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.ст. 156, 162 Житлового кодексу України власник та члени його сім`ї зобов`язані своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги щомісячно у встановлені строки.

Судом встановлено, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 .

Даний факт підтверджується інформаційною довідкою № 275628931 від 20.09.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до якої державну реєстрацію права приватної власності відповідача на квартиру АДРЕСА_2 здійснено 10.04.2013.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальними послугами визначається результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно з ст. 5 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуги з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема, прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

За змістом ст. 6 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» учасниками право відносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Виконавцями комунальних послуг є: 1) послуг з постачання та розподілу природного газу - постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об`єкти газоспоживання споживача; 2) послуг з постачання та розподілу електричної енергії - енергопостачальник або інший суб`єкт, визначений законом; 3) послуг з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація; 4) послуг з постачання гарячої води - суб`єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води; 5) послуг з централізованого водопостачання - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання; 6) послуг з централізованого водовідведення - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення; 7) послуг з управління побутовими відходами - адміністратор послуги з управління побутовими відходами, а у разі його відсутності - визначений у встановленому законодавством порядку суб`єкт господарювання, який здійснює збирання та перевезення побутових відходів.

Разом з тим, згідно п. 6 ч. ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг визначені статтями 7, 8 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право, зокрема, одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Зі свого боку, виконавець комунальної послуги, зокрема, зобов`язаний: забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором (п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»).

Положеннями ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач, зокрема, зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Як встановлено судом, позивач з метою надання послуги з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_2 уклав всі необхідні договори з виробниками та надавачами комунальних та інших необхідних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Звертаючись до суду, позивач зазначив, що відповідач після придбання квартири за укладенням договору не звертався, від вказаних послуг не відмовлявся, із претензіями щодо неналежного надання послуг не звертався.

За змістом ч. 1 ст. 633 ЦК України договір про надання комунальних послуг є публічним договором.

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.

Відповідно до вимог закону споживачі зобов`язані вносити плату за житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати послуг в повному обсязі.

Відповідна правова позиція, викладена Верховним Судом у постановах від 02.03.2018 у справі № 915/89/16, від 20.09.2018 у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18), які, в силу ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховуються судом.

В порушення вимог закону відповідач плату за надані послуги не вносить, що привело до виникнення заборгованості.

Згідно розрахунків заборгованості, наданих позивачем, у зв`язку з невиконанням відповідачем у період з вересня 2019 року по вересень 2021 року свого зобов`язання щодо оплати послуг з утримання будинку та прибудинкової території (управління багатоквартирним будинком), утворилася та існує заборгованість по оплаті послуг, що з урахуванням положень ст. 625 ЦК України, складає 31 107,88 грн, з яких: 28 616,24 грн - основна сума заборгованості; 766,59 грн - 3 % річних; 1 725,59 грн - інфляційних втрат.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи з того, що відповідач не вносив плату за надані житлово-комунальні послуги, що привело до виникнення заборгованості, суд приходить висновку про обгрунтованість вимог позивача.

Крім того, відповідно до загальних умов виконання зобов`язань, встановлених статтею 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

З цього випливає, що правовідносини, які склалися між сторонами з приводу надання житлово-комунальних послуг, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора, передбачене ч. 1 ст. 509 ЦК України, вимагати сплати грошей за надані послуги.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19 (провадження № 12-95гс20) у процесуальному та матеріальному законодавстві передбачено обов`язок доказування, який слід розуміти як закріплену міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах. Цей склад фактів визначається нормою права, що регулює спірні правовідносини. Відповідно, звертаючись із позовом на захист свого порушеного права, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами підстави виникнення в боржника обов`язку та зміст цього обов`язку згідно з нормами права, що регулюють спірні правовідносини. У свою чергу процесуальні обов`язки відповідача полягають також у здійснені ним активних процесуальних дій, наведенні доводів та наданні доказів, що спростовують існування цивільного права позивача. Тож виходячи з принципу змагальності сторін у процесі на позивача за загальним правилом розподілу тягаря доказування не може бути покладено обов`язок доведення обставин, за які відповідає відповідач, зокрема, якщо відповідач нехтує своїми процесуальними обов`язками.

Відповідач, не подавши відзив на позов, зазначені позивачем обставини не спростував, доказів сплати заборгованості не надав, свій розрахунок заборгованості не запропонував.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Щодо судових витрат

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням задоволення позову, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 043,00 грн судового збору сплаченого за подання позовної заяви (а.с. 108).

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-Солом`янка» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса нерухомості: АДРЕСА_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-Солом`янка» (ЄДРПОУ: 35431134; адреса: 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 5):

- 28 616,24 грн (двадцять вісім тисяч шістсот шістнадцять гривень двадцять чотири копійки) заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території;

-766,59 грн (сімсот шістдесят шість гривень п`ятдесят дев`ять копійок) 3% річних;

-1 725,59 грн (одна тисяча сімсот двадцять п`ять гривень п`ятдесят дев`ять копійок) інфляційних втрат;

-2 043,00 грн (дві тисячі сорок три гривні) судового збору;

Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України)

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).

Суддя Л. Л. Зуєвич