Рішення

від 12.03.2024 по справі 761/26532/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/26532/23

Категорія 38

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2024 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва

у складі головуючого судді Ковбасюк О.О.,

за участю секретаря судового засідання Білоус А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Подільської районної у місті Києві державної адміністрації про визнання іпотеки припиненою та виключення відомостей з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, в якому просить:

- визнати припиненою іпотеку, предметом якої є трикімнатна квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 61,40 кв.м. (реєстраційний номер обтяження 2796112), встановлену за іпотечним договором від 30.12.2005, укладеним між АКБ «Європейський» та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Танаджи Г.Г., зареєстрованим в реєстрі за №2;

- вилучити з Державного реєстру іпотек запис про іпотеку за реєстраційним номером 2795965, внесений 05.03.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Танаджи Г.Г. на підставі додаткової угоди №1 до договору іпотеки від 25.09.2006;

- вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис №2796112 про заборону на нерухоме майно, внесений 17.01.2006 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Танаджи Г.Г. на підставі іпотечного договору від 30.12.2005, об`єктом обтяження за яким є трикімнатна квартира АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 28.12.2005 між ТОВ «Укренергосервіс» (код ЄДРПОУ 31002956) в особі директора ОСОБА_3 та АКБ «Європейський» (код ЄДРПОУ 33412759) в особі в.о. директора Київської філії ОСОБА_4 був укладений кредитний договір №004-Г/07, за яким банк надав позивачу кредитну лінію в розмірі 200 000,00 грн. на строк до 27.12.2006. В подальшому на підставі додаткових угод кредитна лінія була збільшена до 420 000,00 грн., а строк погашення продовжено до 27.12.2007. З метою забезпечення зобов`язань за кредитним договором 30.12.2005 між АКБ «Європейський» та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір, предметом якого є належна їм обом трикімнатна квартира АДРЕСА_1 . 17.01.2006 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Танаджи Г.Г. накладено заборону на відчуження вказаної квартири №2796112 , а 05.03.2008 зареєстровано обтяження №2795965 до припинення договору іпотеки. Оскільки суму кредитної лінії та відсотки за кредитним договором №004-Г/07 були повністю погашені ТОВ «Укренергосервіс», то 20.11.2007 вказаний кредитний договір було розірваною. Однак після цього позивач своєчасно не звернувся до нотаріуса з метою зняття заборони на нерухоме майно, оскільки не був обізнаний з такими вимогами закону. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка є матір`ю позивача та яка разом із ним була іпотекодавцем за вказаним іпотечним договором, а тому саме під час оформлення спадщини після смерті матері позивач дізнався про наявність вказаного обтяження та необхідність його зняття. З метою вирішення цього питання позивач звернувся до Національного банку України, оскільки Комісією НБУ від 19.10.2012 було прийнято рішення про ліквідацію АКБ «Європейський». На його звернення Національним банком України було надано відповідь про те, що у зв`язку з закінченням строку ліквідаційної процедури АКБ «Європейський» непродані активи банки були передані в управління ТОВ «Міжнародна юридична фірма «ДІ ЕНД ДІ ЛОЄРС», однак серед переліку таких активів кредитна заборгованість ТОВ «Укренергосервіс» перед АКБ «Європейський» відсутня. Крім того, НБУ повідомив, що згідно з актом №1 від 21.11.2015 «Про вилучення та знищення документів АКБ «Європейський» за 2002-2009 роки, не внесених до Національного архівного фонду» документи, у тому числі статут, кредитний договір, заяви- зобов`язання, гарантійні листи, розпорядження, дозволи, фінансові звіти про видачу й оформлення кредиту ТОВ «Укренергосервіс» за 2008 рік були вилучені та знищені в установленому порядку у зв`язку з закінченням терміну їх зберігання, який становить 5 років. Також позивач зазначив, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Танаджи Г.Г., який посвідчував іпотечний договір на встановив заборону щодо вказаної квартири, припинив свою діяльність, а його архівні справи були передані на зберігання до Донецького обласного нотаріального архіву, який знаходиться у м. Донецьк, тобто на тимчасово окупованій території України. Крім того, на звернення позивача до Міністерства юстиції України та до Центру надання адміністративних послуг Подільської РДА в м. Києві щодо зняття заборони з квартири АДРЕСА_1 йому у цьому було відмовлено. У зв`язку з наведеним, з метою оформлення своїх спадкових прав після смерті матері ОСОБА_2 , позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 27.07.2023 справу передано за підсудністю на розгляд до Подільського районного суду міста Києва.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2023 головуючим суддею у справі визначено Ковбасюк О.О .

Ухвалою суду від 22.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

08.11.2023 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО) подано до суду відзив на позовну заяву, у якому він просить відмовити у задоволенні позову із тих підстав, що позов пред`явлено до неналежного відповідача. Зокрема, у відзиві зазначено, що оскільки процедура ліквідації АКБ «Європейський» була ініційована до прийняття Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ФГВФО не здійснював ліквідацію неплатоспроможного АКБ «Європейський» та не є його правонаступником. Крім того, ФГВФО не був ні стороною кредитного договору, ні стороною договору іпотеки, а тому вимоги позивача до нього є безпідставними.

21.11.2023 до суду надійшов відзив від Подільської районної у місті Києві державної адміністрації, у якому відповідач вказує на те, що він не може відповідати за даним позовом з огляду на те, що сторонами за договором іпотеки є АКБ «Європейський», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , тоді як відповідач не пов`язаний з позивачем жодними матеріально-правовими зобов`язаннями і в силу визначених законом повноважень не може вчиняти дії, про які йдеться у позові.

22.11.2023 представник позивача надав до суду письмові пояснення, у яких зазначив про безпідставність доводів ФГВФО щодо його неналежності як відповідача, посилаючись на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 22.08.2018 у справі №925/1265/16 та від 05.06.2018 у справі №338/180/17, згідно з якими суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права, а застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення.

Ухвалою суду від 22.11.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

До початку судового засідання від представників сторін надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, на підстав поданих ними заяв по суті справи.

Із урахуванням наведеного суд розглянув справу за відсутності учасників справи.

Дослідивши письмові матеріали справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 30.12.2005 між АКБ «Європейський» (код ЄДРПОУ 33412759) в особі в.о. директора Київської філії ОСОБА_6 , з однієї сторони, та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , з іншої сторони, було укладено іпотечний договір, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 , що належить іпотекодавцям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві приватної часткової спільної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, записаного у реєстрову книгу за №4864 та виданого Шевченківською райдержадміністрацією м. Києва 04.05.1994 на підставі розпорядження (наказу) №2138 від 04.05.1994, дублікат якого виданий згідно з розпорядженням Шевченківської районної у мю. Києві державної адміністрації від 05.12.2005 за №5479 і зареєстрований у БТІ 13.12.2005.

Відповідно до п.1.1. іпотечного договору він забезпечує, в межах вартості предмету іпотеки, виконання зобов`язань ТОВ «Укренергосервіс» (код ЄДРПОУ 31002956) перед іпотекодержателем за кредитним договором №004-Г/07 від 28.12.2005, який укладено між іпотекодержателем та ТОВ «Укренергосервіс», з урахуванням всіх інших додаткових угод до нього, які укладені, або можуть бути укладені в майбутньому, стосовно повернення отриманої суми кредиту, сплати відсотків, комісій, неустойки і штрафів у повному обсязі.

У пункті 1.2. іпотечного договору зазначено зміст, розмір основного зобов`язання, строк і порядок його виконання, а саме: встановлений максимальний ліміт заборгованості по кредитній лінії - 200 000, 00 грн.; кінцевий термін погашення заборгованості по кредитній лінії - 27.12.2006; розмір процентів за користування кредитом - 23%; строк сплати відсотків, комісій - відповідно до умов, передбачених кредитним договором.

30.12.2005 між АКБ «Європейський» та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 укладено додаткову угоду №1 до договору іпотеки від 30.12.2005, якою збільшено кредитний ліміт до 340 000,00 грн. та строк погашення продовжено до 27.12.2006.

Як вбачається із дубліката вказаного вище свідоцтва про право власності на житло, виданого Шевченківською районною державною адміністрацією м. Києва 04.05.1994, копія якого наявна в матеріалах справи, квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності позивачу - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в рівних частках кожному.

Встановлено також, що на час укладення вказаних кредитного договору та договору іпотеки позивач ОСОБА_1 обіймав посаду генерального директора ТОВ «Укренергосервіс».

20.11.2007 між АКБ «Європейський» та ТОВ «Укренергосервіс» укладено договір про розірвання кредитного договору №004-Г/07 від 28.12.2005, укладеного між АКБ «Європейський» та ТОВ «Укренергосервіс», яким сторони засвідчили факт припинення договірних зобов`язань за вказаним кредитним договором у зв`язку з погашенням товариством основного зобов`язання та відсотків за кредитом в повному обсязі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

В ході судового розгляду встановлено, що позивач, будучи сином ОСОБА_2 , звернувся до Другої київської державної нотаріальної контори з метою оформлення своїх спадкових прав, однак при оформленні документів з метою видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріусом було встановлено наявність нескасованих реєстраційних записів, вч вчинених приватним нотаріусом Танаджи Г.Г. у зв`язку з укладеним договором іпотеки.

Так, згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №308800799 від 02.09.2022, сформованою нотаріусом Другої київської державної нотаріальної контори Кушнір О.Д., в Реєстрі наявні записи:

- тип обтяження «заборона на нерухоме майно», реєстраційний номер обтяження 2796112, зареєстрований нотаріусом Танаджи Г.Г. 17.01.2006 15:35:56 на підставі договору іпотеки від 30.12.2005, укладеного між АКБ «Європейський», ОСОБА_1 та ОСОБА_2;

- тип обтяження «іпотека», реєстраційний номер обтяження 2795965, зареєстрований нотаріусом Танаджи Г.Г. 05.03.2007 19:23:32 на підставі додаткової угоди від 27.11.2006, укладеної між АКБ «Європейський», ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Матеріалами справи підтверджується, що 05.09.2022 ОСОБА_1 звернувся до Національного банку України щодо надання довідки про повне виконання зобов`язань та відсутність заборгованості за кредитним договором №004-Г/07 від 28.12.2005 з метою зняття заборони відчуження нерухомого майна.

За результатами розгляду такого його звернення Національний банк України листом №14-0004/67471 від 27.09.2022 повідомив позивачу, що постановою Правління НБУ №489 від 19.09.2009 з 21.08.2009 відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації АКБ «Європейський». Згідно з вимогами пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ліквідаційна процедура АКБ «Європейський» здійснювалась на підставі та відповідно до вимог законодавства України, що діяло до набрання чинності цим Законом, зокрема, Закону України «Про банки і банківську діяльність» (у редакції, що діяла на час ліквідації банку) та Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління НБУ №369 від 28.08.2001 (що була чинною на час ліквідації банку). Комісією Національного банку України з питань нагляду регулювання діяльності банків прийнято рішення від 19.10.2012 «Про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідації та завершення процедури ліквідації АКБ «Європейський». У зв`язку із закінченням строку ліквідаційної процедури АКБ «Європейський», відповідно до ст. 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та договору про передавання в управління непроданих активів №22-Л від 05.10.2012 його непродані активи, перелік незадоволених вимог кредиторів банку та відповідні документи були передані в управління ТОВ «Міжнародна юридична фірма «ДІ ЕНД ДІ ЛОЄРС». У переліку непроданих активів АКБ «Європейський», переданих в управління управителю на підставі договору, кредитна заборгованість ТОВ «Укренергосервіс» перед АКБ «Європейський» відсутня. Згідно з актом №1 від 21.11.2015 «Про вилучення та знищення документів АКБ «Європейський» за 2002-2009 роки, не внесених до Національного архівного фонду» документи, у тому числі статут, кредитний договір, заяви-зобов`язання, гарантійні листи, розпорядження, дозволи, фінансові звіти про видачу й оформлення кредиту ТОВ «Укренергосервіс» за 2008 рік були вилучені та знищені в установленому порядку у зв`язку з закінченням терміну їх зберігання, який становить 5 років. Національний банк України є зберігачем документів ліквідованого банку та не являється його правонаступником, тому надання підтверджуючих документів, зокрема, довідок із порушеного питання нормативними документами НБУ не передбачена.

Інформація щодо ліквідації АКБ «Європейський» також підтверджується відповідними відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Таким чином, судом встановлено, що АКБ «Європейський», як юридична особа, припинив свою діяльність в результаті ліквідації, а позивач ОСОБА_1 позбавлений можливості оформити свої спадкові права після смерті ОСОБА_2 у зв`язку з наявністю у відповідному державному реєстрі відомостей щодо обтяження спадкового майна.

Звернувшись до суду з даним позовом, позивач ОСОБА_1 зазначив, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб має визнати факт припинення договору іпотеки, а Центр надання адміністративних послуг - вжити заходи для скасування вказаних реєстраційних записів.

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про іпотеку», Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Законом «Про нотаріат» та підзаконними нормативними актами, прийнятими на виконання вказаних законів.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, регулюються цивільним законодавством.

Цивільні права виникають із дій осіб, які породжують цивільні права та обов`язки.

Договори та правочини є підставою виникнення таких прав та обов`язків (п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України).

Зобов`язання виникають, зокрема, і з підстави укладення договорів та правочинів (частина 2 статті 109 ЦК).

Виконання зобов`язання може забезпечуватися заставою (частина 1 статті 546 ЦК України).

Застава нерухомого майна підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації ( частини 1, 2 статті 577 ЦК України).

Одним з видів застави є іпотека ( частина 1 статті 575 ЦК України).

Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом (частина 3 статті 575 ЦК України).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про іпотеку» іпотекою є вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (неподільним об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (частина 1 статті 3 Закону України «Про іпотеку»).

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина 5 статті 3 Закону Україні «Про іпотеку).

За загальним правилом право застави, як виду забезпечення виконання зобов`язань, припиняється у разі: припинення зобов`язання, забезпеченого заставою; втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; реалізації предмета застави; набуття заставодержателем права власності на предмет застави (частина 1 статті 593 ЦК України).

Зазначена норма ЦК України узгоджується з нормою Закону України «Про іпотеку» щодо припинення договору іпотеки нерухомого майна.

У разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані (частина 2 статті 592 ЦК України, частина 3 статті 17 Закону України «Про іпотеку»).

Цивільне законодавство визначає підстави припинення зобов`язань, до яких, зокрема, відноситься виконання зобов`язання, проведеного належним чином (частина 1 статті 599 ЦК України).

Встановлені у справі обставини свідчать про те, що між ТОВ «Укренергосервіс» та АКБ «Європейський» виникли зобов`язання на підставі укладеного кредитного договору.

Виконання вказаних зобов`язань були забезпечені іпотекою нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , що належала на праві спільної часткової власності позивачу ОСОБА_1 , який на час укладення договору кредитування був генеральним директором ТОВ «Укренергосервіс», та його матері ОСОБА_2 .

Договір іпотеки був нотаріально посвідчений та відомості про обтяження нерухомого майна іпотекою та накладення заборони на його відчуження були внесені у відповідні державні реєстри, які станом на сьогодні є невід`ємною архівною складовою частиною Державного реєстру речових справ на нерухоме майно, як єдиної державної інформаційної системи, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

Зобов`язання між ТОВ «Укренергосервіс» та АКБ «Європейський» за кредитним договором були припинені у зв`язку з його виконанням товариством, проведеним належним чином у визначений договором кредитування строк, про що товариство та банк уклали окремий договір.

Разом із цим, банк не вжив заходів, спрямованих на скасування реєстраційних записів щодо обтяження предмету іпотекою та заборони відчуження нерухомого майна, здійснених приватним нотаріусом Танаджи Г.Г., який проводив нотаріальне посвідчення спірного договору іпотеки.

На час звернення позивача із даним позовом до суду АКБ «Європейський» припинив свою діяльність як юридична особа в результаті його ліквідації, що виключає правонаступництво його прав та обов`язків (частина 1 статті 104 ЦК України).

Згідно з інформацією, яка міститься у наведеному вище листі Національного банку України, ліквідаційна процедура банку була розпочата у серпні 2009 року та закінчена повною його ліквідацією у жовтні 2012 року.

Із урахуванням наведеного, відсутня сторона спору, яка пов`язана з позивачем матеріально-правовими відносинами щодо договору іпотеки.

Разом із цим, як з`ясовано судом, ліквідаційна процедура банку здійснювалась відповідно до вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність» (у редакції, чинній на час ліквідації банку) та Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління НБУ №369 від 29.08.2001 (що була чинною на час ліквідації банку).

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) на час початку ліквідаційної процедури АКБ «Європейський» мав правовий статус державної спеціалізованої установи, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, що визначався Законом України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб». Фонд не був наділений повноваженнями проведення процедури виведення з ринку неплатоспроможних банків. До обов`язків Фонду належало лише здійснення розрахунків з вкладниками за зобов`язаннями банків, що ліквідовуються і вклади в яких є недоступними.

З прийняттям Закону України №4452-VI від 23.02.2012 «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI ), який набрав чинності 21.09.2012 Фонд набув повноваження у сфері виведення неплатоспроможних банків з ринку (статті 3, 4 Закону № 4452-VI).

Згідно з вимогами пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 4452-VI процедура ліквідації банку, яка була ініційована до набрання ним чинності, проводилась відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Отже, оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не мав з позивачем будь-яких зобов`язальних правовідносин, не є правонаступником банку, не брав участі у його ліквідації, вимоги позивача до Фонду про визнання договору іпотеки припиненим у цій справі є безпідставними.

Що стосується вимоги позивача до Подільської районної у місті Києві державної адміністрації в частині вилучення Центром надання адміністративних послуг Подільської РДА в м. Києві з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно реєстраційних записів у зв`язку з припиненням договору іпотеки на квартиру, то такі вимоги позивача також не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Так, Центр надання адміністративних послуг створено Подільською районною у місті Києві державною адміністрацією на виконання статті 12 Закону України «Про адміністративні послуги», як робочий орган місцевої державної адміністрації, в якому надаються адміністративні послуги згідно з переліком, визначеним відповідно до цього Закону.

У Центрах надання адміністративних послуг послуги надаються адміністратором центру, у тому числі шляхом його взаємодії з суб`єктами надання адміністративних послуг (абзац другий частини 1 статті 12 Закону України раїни «Про адміністративні послуги»).

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-IV від 01.07.2004.

Частиною першою статті 10 вказаного Закону визначено, що державними реєстраторами є: громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав; нотаріус; державний, приватний виконавець - у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону.

Порядком «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 (далі - Порядок №1127), визначені особливості проведення державної реєстрації прав через центри надання адміністративних послуг.

Зокрема, Порядком визначено, що у разі подання заяви та документів, необхідних для державної реєстрації прав, до центру надання адміністративних послуг, адміністратор такого центру вчиняє усі дії щодо прийняття та видачі документів для державної реєстрації прав, передбачених цим Порядком, та здійснення яких покладається на державного реєстратора.

Отже, центри надання адміністративних послуг відповідно до покладених на них Законом України «Про адміністративні послуги» та Порядком №1127 повноважень у процедурі реєстрації речових прав є хабом для прийняття документів для її проведення суб`єктом державної реєстрації та видачі документів за її результатами, завданням якого є створення для суб`єктів звернення зручних умов для отримання такої адміністративної послуги.

Таким чином, Подільська районна у місті Києві державна адміністрація в силу наділених законом повноважень не має право вчиняти дії, пов`язані з реєстрацією прав на нерухоме майно або його обтяжень.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 74 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус знімає заборону на відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна на підставі повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що як Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, так і Подільська районна у місті Києві державна адміністрація є неналежними відповідачами за даним позовом.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 10.04.2024 у справі №758/5622/22, нормами процесуального закону визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог (пункти 2 і 4 частини другої статті 175 ЦПК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).

Людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою (стаття 24 ЦК України).

Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (стаття 80 ЦК України).

Позов може бути пред`явлений до кількох відповідачів. Участь у справі кількох відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є їхні спільні права чи обов`язки; 2) права і обов`язки кількох відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права й обов`язки (стаття 50 ЦПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Результат аналізу статті 51 ЦПК України свідчить, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Аналогічна позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц (пункт 40), від 21.11.2018 у справі №127/93/17-ц (пункт 50), від 12.12.2018 у справі №570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 12.12.2018 у справі №372/51/16-ц (пункт 31.10), від 30.01.2019 справі №552/6381/17 (пункт 39)).

Із урахуванням вищенаведених положень законодавства та судової практики, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Подільської районної у місті Києві державної адміністрації про визнання іпотеки припиненою та виключення відомостей з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна не підлягають задоволенню у зв`язку з тим, що позов пред`явлено до неналежних відповідачів.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України сума сплаченого судового збору покладається на позивача.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що виходячи із встановлених обставин справи, правове вирішення вимог позивача, на думку суду, можливе в цивільному судочинстві лише в порядку окремого провадження, шляхом звернення із заявою про встановлення факту припинення договору іпотеки із залученням в якості заінтересованої особи Національного банку України, який здійснював контроль за ліквідацією банку та виведення його з ринку згідно з вимогами Закону України «Про банки та банківську діяльність» у редакції, чинній на час ліквідації банку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 23, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Подільської районної у місті Києві державної адміністрації про визнання іпотеки припиненою та виключення відомостей з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін по справі:

позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідачі:

- Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, місцезнаходження: м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17, код ЄДРПОУ 21708016;

- Подільська районна в місті Києві державна адміністрація, місцезнаходження: м. Київ, Контрактова площа, буд. 2, код ЄДРПОУ 37333608.

Повний текст рішення складено 22.03.2024.

Суддя Олена КОВБАСЮК