Ухвала

від 04.03.2024 по справі 760/4635/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/4635/24

2/760/6495/24

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження у справі

04 березня 2024 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі судді Зуєвич Л.Л., перевіривши виконання вимог ст.ст. 175, 177, 184-186 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» /далі - ПАТ АБ «Укргазбанк»/ (код ЄДРПОУ: 23697280; адреса: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1; e-mail: contactcentre@ukrgasbank.com), треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ягоди України» /далі - ТОВ «Торговий дім «Ягоди України»/ (код ЄДРПОУ: 42988108; адреса: 08200, Київська обл., Бучанський р-н., м. Ірпінь, вул. Західна, буд. 10, офіс 1; e-mail: agromlun@gmail.com), товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофермер» /далі - ТОВ «Агрофермер»/ (код ЄДРПОУ: 38093704; адреса: 08642, Київська обл., Васильківський р-н., с. Руликів, вул. Травнева, буд. 20; e-mail: agrofermersad@gmail.com), ОСОБА_2 /далі - ОСОБА_2 / (РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_2 ) , про визнання недійсним договору поруки,

В С Т А Н О В И В:

Позов та його обґрунтування

26.02.2024 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява, за підписом позивача, в якій вона просить суд визнати недійсним договору поруки № 1152/2022/Київ ОД-МСБ-ВКЛ-П1 від 06.06.2022.

Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема, тим, що 12.02.2024 представнику позивача під час ознайомлення з господарською справою стало відомо, що ухвалою господарського суду Київської області від 17.01.2024 відкрито провадження у справі № 911/102/24 за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» до ТОВ «Торговий дім «Ягоди України», ТОВ «Агрофермер», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про солідарне стягнення 7 508 876,54 грн.

На обгрунтування позовних вимог до ОСОБА_1 , у вказаній справі ПАТ АБ «Укргазбанк» надано копію договору поруки № 1152/2022/Київ ОД-МСБ-ВКЛ-П1 від 06.06.2022.

Позивач наголошує, що вона не підписувала договір поруки № 1152/2022/Київ ОД-МСБ-ВКЛ-П1 від 06.06.2022, а на копії договору, яку долучив відповідач до матеріалів господарської справи № 911/102/24 міститься підпис, який схожий на її підпис.

Як стверджує позивач, вказаний договір було підписано іншою, невідомою їй особою, а між нею та відповідачем не погоджувались умови вказаного договору.

Також у позовній заяві зазначається, що 21.12.2021 між ОСОБА_1 , ПАТ АБ «Укргазбанк» та ТОВ «Торговий дім «Ягоди України» було укладено договір поруки № 2304/2021 Київ ОД-МСБ-П1 від 21.12.2021.

Відповідно до договору від 21.12.2021, ОСОБА_1 є поручителем ТОВ «Торговий дім «Ягоди України» перед ПАТ АБ «Укргазбанк» та договором приєднання до Правил надання кредиту клієнтам мікро-, малого та середнього бізнесу за програмою фінансової державної підтримки суб`єктів малого та середнього підприємництва «Доступні кредити 5-7-9%» в АБ «Укргазбанк» № 2304/2021 Київ ОД-МСБ від 21.12.2021, а також договорів про внесення змін та додаткових договорів до нього.

Позивач припускає, що невідома третя особа могла скористатись зразком підпису, що міститься на цьому договорі з метою його відтворення на оспорюваному договорі поруки.

За таких обставин позивач звернулась до суду з відповідним позовом у даній справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2024 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л.

Щодо юрисдикційної підвідомчості

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання, чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов`язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника та кредитором боржника.

У статтях 1 та 2 ЦПК України зазначено про призначення ЦПК України і визначені завдання та основні засади цивільного судочинства.

ЦПК України визначає юрисдикцію і повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Аналогічно статті 1 та 2 Господарського процесуального кодексу

України (далі - ГПК України) визначають призначення ГПК України та завдання і основні засади господарського судочинства.

ГПК України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Частина перша статті 19 ЦПК України встановлює, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

У пункті 1 частини першої статті 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала у постановах від 01.03.2018 у справі № 461/12052/15, від 23.01.2019 у справі № 210/2104/16 та інших, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваний прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, по-друге, спеціальний суб`єктний склад спору, у якому однією із сторін є, як правило, фізична особа.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 753/12916/15 викладено правову позицію згідно з якою 15.12.2017 - дати набрання чинності Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» - спір щодо правочину, укладеного на забезпечення виконання основного зобов`язання, належить до юрисдикції господарського суду, якщо таке основне зобов`язання є господарським і спір щодо нього підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06.11.2023 у справі № 201/5876/22 зазначено наступне: «справи щодо правочину, у тому числі оскарження реєстраційних дій щодо такого правочину, укладеного на забезпечення виконання основного зобов`язання між юридичними особами, належить до юрисдикції господарського суду, оскільки такий правочин є похідними від кредитних правовідносин господарюючих суб`єктів»

Вбачається, що спір у цій справі стосується визнання недійсним договору поруки, сторонами якого є юридичні особи, тобто, стосується правовідносин, які є похідними від кредитних правовідносин господарюючих суб`єктів.

Враховуючи вказані правові висновки, предмет спору та характер спірних правовідносин, спір у даній справі підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Підсумки

За вказаних обставин суд зазначає, що позивач у цій справі обрав помилкову юрисдикційну підвідомчість для звернення з відповідним позовом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За змістом ч. 4 ст. 186, п. 7 ч. 1 ст. 353 ЦПК України ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржено. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 186, 258-261, 353-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ягоди України», товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофермер», ОСОБА_2 про визнання недійсним договору поруки - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (ч. 2 ст. 261 ЦПК України).

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Суддя Л. Л. Зуєвич