Ухвала

від 26.04.2024 по справі 523/6686/24

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/6686/24

Провадження №2/523/3648/24

УХВАЛА

про забезпеченняпозову у справі

26.04.2024 року м. Одеса

Суддя Суворовського районного суду міста Одеси Кремер І.О., розглянувши заяву представника позивача Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» Кувшинової Валерії Петрівни про забезпечення позову у цивільній справі № 523/6686/24 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимоги щодо предмета спору приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Мазаратій Ірини Володимирівни, ОСОБА_3 , приватного виконавця виконавчого округу одеської області Цинєва Віталія Олександровича, про визнання недійсним Договору купівлі продажу, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Південний» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимоги щодо предмета спору приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Мазаратій І.В., Маліновської В.В., приватного виконавця виконавчого округу одеської області Цинєва В.О., про визнання недійсним Договору купівлі продажу.

Одночасно із зверненням до суду з даним позовом представник позивача ОСОБА_4 подала суду заяву про забезпечення позову. Обґрунтовуючи вимоги поданої заяви представник позивача вказує на те, що у своїй позовній заяві позивач просив визнати недійсним договір купівлі продажу частки квартири у зв`язку із фраудаторністю такого правочину. Свої вимоги позивач аргументує тим, що при перевірці майнового стану боржника ОСОБА_1 було отримано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта та було встановлено, що у боржника станом на дату відкриття виконавчого №74295408 та виконавчого провадження № 74297134 відсутнє нерухоме майно, на яке можливо звернути стягнення. Однак, під час детального вивчення отриманої інформації було встановлено, що ОСОБА_1 мав у власності нерухоме майно та здійснив його відчуження, а саме: 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 , яка складається з трьох житлових кімнат, загальною площею 63,9 кв.м., житловою 38,6 кв.м. 1/3 частка даної квартири належала ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі продажу квартири (бланк АЕК №919067), посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гребенюк І.М. 29.06.2002 за реєстровим № 4853, зареєстрованого в Одеському міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості 12.07.2002 року за номером запису: 233, в книзі 18дк, стор. 87.

Вказана вище 1/3 частка у житловій квартирі за адресою: АДРЕСА_2 була боржником його батькові ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі продажу, посвідченого 04.09.2023 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Мазаратій І.В. за Р№1371.

Проте, позивач зазначає, що є обґрунтовані підстави стверджувати, що вказаний Договір купівлі продажу від 04.09.2023 року має ознаки фраудаторного правочину, спрямованого на уникнення ОСОБА_1 від виконання взятих на себе кредитних зобов`язань, оскільки останньому було достеменно відомо про наявний в нього обов`язок з повернення коштів за Кредитним договором №AF2022-00700 від 09.02.2022 року, так як строк повернення коштів за таким договором наступив 30.04.2023 року.

Отже, ОСОБА_1 знав про свій обов`язок погасити кредитну заборгованість та передбачав можливість звернення Банку до суду та ухвалення позитивного для останнього рішення, тому з метою уникнути виконання цього грошового зобов`язання 04.09.2024 року уклав з ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1 договір купівлі-продажу, відповідно до якого передав йому своє нерухоме майно.

Оскільки, ОСОБА_1 було здійснено відчуження належного йому майна попри наявної у нього значної кредитної заборгованості перед ПАТ АБ «Південний», яка могла бути погашення за рахунок звернення стягнення на вказане майно, існують обґрунтовані підстави вважати, що відносно даного об`єкта можуть бути укладені незаконні правочини щодо його відчуження, передання у користування третім особам, що унеможливить або утруднить виконання рішення суду у разі задоволення даного позову, у зв`язку із чим, з метою забезпечення даного позову просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

?накладення арешту на 1/3 частку житлової квартири за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 279107745110, яка належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_2 ;

?заборони суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав, в тому числі заборонити приймати будь-які заяви щодо проведення реєстраційних дій, на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 279107745110, яка належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_2 .

Дослідивши матеріали заяви та справи, суддя доходить на ступного висновку.

Згідно приписів п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК Українизабезпечення позовудопускається як до пред`явлення позову, так і на будь якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 151 ЦПК Українизаява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник.

Відповідно до роз`яснень Постанови № 9 Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідного виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.

Суддею встановлено, що заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 27.11.2023 року за результатами розгляду цивільної справи № 947/25413/23 ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Південний» грошові кошти у сумі 398313,54 грн. в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № AF2022 00700 від 09.02.2022 року, та судові витрати у розмірі 6974,70 грн.

На виконання вказаного вище рішення 23.02.2024 року Київським районним судом м. Одеси було видано виконавчий лист № 947/25413/23, на підставі якого приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Цинєвим В.О. постановою від 27.02.2024 року відкрито виконавче провадження за № 74297134.

04.09.2023 року між ОСОБА_3 , яка діяла від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено Договір купівлі продажу, відповідно до умов якого ОСОБА_1 відчужив ОСОБА_5 належну йому на праві приватної спільної часткової власності 1/3 частку у житловій квартира за адресою: АДРЕСА_2 . Вказаний Договір було посвідчено приватним нотаріусом Одеського МНО Мазаратій І.В. за реєстровим № 1371.

Так, з наявної в матеріалах справи Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 370283641 від 18.03.2024 року вбачається, що на підставі Договору купівлі продажу серія та номер: 1371, виданий 04.09.2023, видавник: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Мазаратій І.В. рішенням державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.09.2023 року № 69443435 за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на 1/3 частину квартири за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 63,9 кв.м., житловою площею 38,6 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2791077451100).

З урахуванням викладених представником позивача обставин та вищезазначених доказів, які надані на підтвердження його вимог, суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно існує спір з укладення Договору купівлі продажу від 04.09.2023 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , і невжиття заходів забезпечення позову у даній справі може значно утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. В даному випадку, суд вважає, що забезпечення позову є ефективним захистом прав сторони по справі.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Тобто, забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків накладення арешту.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Арешт майна це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна це перешкода у вільному розпорядженню майном.

Суддя зауважує, що враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.

Арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову.

Вказаний висновок сформовано у постанові КЦС/ВС від 19.02.2021 року у справі № 643/12369/19, яку суд вважає за необхідним застосувати при розгляді даної заяви.

З урахуванням підстав та змісту позову, надавши оцінку відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, балансу інтересам сторін, суддя дійшов висновку про вжиття заходів забезпечення позову саме шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації та державним реєстраторам, в тому числі нотаріусам, вчиняти будь які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на об`єкт нерухомого майна, а саме 1/3 частки квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 63,9 кв.м., житловою площею 38,6 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2791077451100), яка належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 .

Крім того, згідно п. 10 постанови Пленуму ВСУ N 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Або згідно положень ч. 7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Вжиття заходів забезпечення позову буде мати наслідком лише збереження існуючого становища до розгляду даної справи по суті та ніяким чином не зумовить фактичного вирішення спору по суті. А у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову (ст. 158 ЦПК України).

Отже, суддя враховує розумність та співрозмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, враховує наслідки вказаного заходу забезпечення позову, наявність обґрунтованої підозри в порушеннях та діях, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а тому приходить до переконання, що подана представником позивача про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Керуючись ст.ст. 149 - 153 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» Кувшинової Валерії Петрівни про забезпечення позову у цивільній справі № 523/6686/24 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимоги щодо предмета спору приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Мазаратій Ірини Володимирівни, ОСОБА_3 , приватного виконавця виконавчого округу одеської області Цинєва Віталія Олександровича, про визнання недійсним Договору купівлі продажу задовольнити частково.

Заборонити суб`єктам державної реєстрації та державним реєстраторам, в тому числі нотаріусам, вчиняти будь які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на об`єкт нерухомого майна, а саме 1/3 частки квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 63,9 кв.м., житловою площею 38,6 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2791077451100), яка належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_2 .

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Копію ухвали для виконання направити сторонам, Управлінню державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради.

Учасники справи:

Позивач: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Південний», код за ЄДРПОУ 20953647, місцезнаходження: 65059, м. Одеса, вул. Краснова, 6/1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканець: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканець: АДРЕСА_3 .

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя Суворовського

районного суду м. Одеси: І.О. Кремер