Рішення

від 29.12.2023 по справі 201/7051/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

ЄУН № 201/7051/23

Провадження 2/201/2472/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2023 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого - судді Покопцевої Д.О., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Дитячий санаторій «Аврора» про захист прав споживачів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач зазначив, що 09.12.2021р. між сторонами укладено договір публічної оферти про надання послуг з оздоровлення та відпочинку дитини, шляхом проведення оплати послуг за путівки до ІІІ зміни за дитину, ОСОБА_2 , 2009р.н., в сумі 19 999грн.

Отримав від відповідача путівку № 2230118 на отримання послуг на оздоровлення дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , період надання послуги третя зміна, з 02.07.2022 по 14.07.2022р.р.

Відповідно до п. 3.2 Договору місце надання послуг територія Дитячого санаторію «Аврора», м.Скадовськ, Херсонська область, Україна.

Відповідно до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25.04.2022р. №75 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25квітня 2022р.за №453/37789), Скадовська міська територіальна громада Скадовського району Херсонської області станом на 25.04.2022р. по теперішній час, перебуває в тимчасовій окупації.

Відтак послугу за договором позивач не отримав, через що 23.05.2023р. звернувся до відповідача з повідомленням про намір розірвати договір про надання послуг з оздоровлення, акцептованого 09.12.2021р., та повернути кошти, сплачені на не надану послугу.

Відповідно до накладної про поштове відправлення 4909401699565 та відстеження за трекінг-кодом відправлення 06.06.2023 відправлення відправлене з поштового відділення у місті Дніпро, 12.06.2023 відправлення повернуто у зв`язку з відсутністю адресата за зазначеною адресою.

Тому просить розірвати укладений договір, стягнути з відповідача вартість путівки в сумі 19 999грн, вирішити питання судових витрат.

Відповідач - Приватне підприємство «Дитячий санаторій «Аврора» - двічі повідомлявся про розгляд справи шляхом надсилання копії ухвали про відкриття провадження у справі, так і направленням повідомлення, але відзиву не подав.

Вивчивши матеріали справи, надавши оцінку доводам, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в сукупності з наданими письмовими доказами, доходжу до такого висновку з таких підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).

Під час розгляду справи встановлено, що 09.12.2021р. між сторонами укладено договір публічної оферти про надання послуг з оздоровлення та відпочинку дитини, шляхом проведення оплати послуг за путівки до ІІІ зміни за дитину, ОСОБА_2 , 2009р.н., в сумі 19 999грн.

Відповідно до п. 1.1. договору цей договір укладається шляхом надання повної й безумовної згоди (акцепту) замовника на укладення договору в повному обсязі, без підпису письмового примірника договору сторонами.

Відтак, здійснивши оплату за путівку, позивач надав повну та безумовну згоду (акцепт) на укладення зазначеного договору, що передбачено п.п. 1.1.-1.5.

Позивач отримав від ПП «Дитячий санаторій «Аврора» путівку № 2230118 на отримання послуг на оздоровлення дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , період надання послуги третя зміна, з 02.07.2022 по 14.07.2022р.р.

Відповідно до п. 3.2 договору місцем надання послуг є територія Дитячого санаторію «Аврора», м. Скадовськ, Херсонська область, Україна.

Пунктом 9.2 договору передбачено, що він може бути розірваний за згодою сторін.

Відповідно до абз. 1 п. 9.3 договору замовник може в односторонньому порядку достроково розірвати договір, якщо замовник заявив про намір про розірвання договору не менш ніж за 5 (п`ять) робочих днів до початку відпочинкової зміни. У такому разі виконавець повинен повернути замовнику грошові кошти, сплачені за путівку, в повному обсязі.

23.05.2023р. позивач звернувся до відповідача з повідомленням про намір розірвати договір про надання послуг з оздоровлення, акцептованого 09.12.2021р., та повернути кошти, сплачені на не надану послугу. Поштове відправлення повернуто неврученим.

Відповідно до п.12.3 Договору сторона, для якої створилася неможливість виконання прийнятих на себе зобов`язань, внаслідок дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зобов`язана в письмовій формі повідомити іншу Сторону про час настання, можливу тривалість та вірогідну дату припинення дії даних обставин,

підтвердивши наявність форс-мажорних обставин відповідними документами (сертифікатом торгово-промислової палати т.і.).

Відповідно до п.12.4 Договору при настанні будь-якої вищевказаної форс-мажорної обставини зобов`язання за цим Договором переносяться або припиняються.

Окрім цього, відповідно до ст. 617 ЦК України обставини непереборної сили є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язань. Тобто, обов`язок виконання взятих на себе зобов`язань нікуди не зникає, боржник звільняється лише від штрафних санкцій, які він зобов`язаний сплатити у разі їх неналежного виконання.

Станом на день подання позовної заяви, жодних повідомлень ні письмових, ні усних про неможливість виконання прийнятих на себе зобов`язань внаслідок дії форс-мажорних обставин позивач від відповідача не отримував, чим порушив п.12.3 Договору.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №910/15264/21, неналежне повідомлення сторони договору про неможливість виконання договору, внаслідок дії форс-мажорних обставин, може позбавити права іншу сторону посилатися на форс-мажорні обставини. Окрім цього, зазначено, що «Саме ж повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання.

Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору».

Відповідно до п.п. 7, 17 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів», послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Договором є усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція.

Відповідно до ч. 1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати

послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо

інше не встановлено договором. За загальним правилом розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 651 ЦКУ).

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати

відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Згідно з ч. 2 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків.

Таким чином, Законом України «Про захист прав споживачів» передбачено право споживача на розірвання договору в односторонньому порядку.

Згідно з частиною 3 статті 651 Цивільного кодексу України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Тому позов слід задовольнити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України, з урахуванням того, що позов задоволений, а позивач був звільнений від сплати судового збору, на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» та ч. 6 ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Вирішуючи питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000грн, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Реалізація принципу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);

3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів

за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Відповідної до частин третьої-п`ятої, дев`ятої статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Критерії, визначені частиною четвертою статті 137 ЦПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини другої статті 141 цього Кодексу.

Водночас критерії, визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, визначені статтею 141 ЦПК України.

Таке застосовування не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України, де обов`язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони.

Така позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені постановах Великої Палати Верховного Суду з указаного процесуального питання, а також у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019р. у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: від 01.08.2019р. у справі № 915/237/18, від 24.10.2019р. у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020р., у справі № 904/3583/19, від 18.03.2021р. у справі № 910/15621/19, у постанові від 28.06.2023р. у справі № 369/576/22 Касаційного цивільного суду тощо.

Відтак суд, оцінивши характер правової допомоги у цій справі, яка є малозначною, суму позову, заявлену до стягнення, враховуючи невелику за фабулою та доказом складність справи, принцип пропорційності, ст. 11 ЦПК України, який передбачає співмірність та розумність відшкодування понесених судових витрат, а також загальний цивільний критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку, що справедливим і співмірним буде стягнення з відповідача на користь позивачів витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 гривень

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 128-131, 141, 259 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Дитячий санаторій «Аврора» про захист прав споживачів задовольнити частково.

Розірвати договір про надання послуг з оздоровлення та відпочинку дитини у дитячому санаторії «Аврора», укладений 09 грудня 2021 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством "Дитячий санаторій "Аврора".

Стягнути з Приватного підприємства «Дитячий санаторій «Аврора» на користь ОСОБА_1 грошові кошти, сплачені за договором від 09 грудня 2021 року, в сумі 19 999 гривень, судові витрати в сумі 3000 гривень, а всього 22999 (двадцять дві тисячі дев`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень.

Стягнути з Приватного підприємства «Дитячий санаторій «Аврора» на користь держави судовий збір у сумі 992 (дев`ятсот дев`яності дві) гривні 40 копійок.

Рішення може оскаржене до Дніпровського апеляційного суду впродовж 30 днів.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ПП «Дитячий санаторій «Аврора», код ЄДРПОУ 31793187, місце знаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Дмитра Донцова, буд. 3.

Суддя: Д.О. Покопцева