Вирок

від 22.04.2024 по справі 216/2734/24

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/2734/24

провадження 1-кс/216/892/24

УХВАЛА

іменем України

22 квітня 2024 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області:

у складі слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі судових засідань в приміщенні Центрально-Міського районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області клопотання слідчого слідчого відділу Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 12024041230000364 від 19.02.2024 року про застосування запобіжного заходу у виді застави стосовно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, не працюючого, на утриманні має малолітню дитину - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, -

у с т а н о в и в:

До Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшло клопотання, у якому слідчий просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , такі обов`язки: (1) прибувати за викликом службової особи - слідчого, прокурора чи суду, залежно від стадії кримінального провадження; (2) не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання; (4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за межі України; (5) утриматись від спілкування зі свідками, а саме: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , судовим експертом ОСОБА_10 та представником потерпілого ОСОБА_11 .

1. Зміст поданого клопотання

Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим відділом Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041230000364 від 19.02.2024 за фактом скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

На даному етапі досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи директором ТОВ «ЕРНЕРІНГ», у період з 26 червня 2019 року по 17 липня 2020 року обіймав посаду, пов`язану виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а тому був службовою особою в розумінні ч. 3 ст. 18 Кримінального кодексу України.

Так, встановлено, що відповідно до ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії та договору про купівлю-продаж електричної енергії на ринку «на добу на перед» № 353/01 РДН укладеного між державним підприємством «Оператор ринку» та ТОВ «ЕРНЕРІНГ» в особі директора ОСОБА_4 , ТОВ «ЕРНЕРІНГ» є учасником ринку електричної енергії ID №56Х930000114960G.

Надалі, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи у невстановленому досудовим розслідуванням місці та у невстановлений досудовим розслідуванням час? маючи в подальшому намір на заволодіння частиною бюджетних коштів, не пізніше 16 березня 2020 року надав директору КП «Міський тролейбус» ОСОБА_8 договір про купівлю-продаж електричної енергії на ринку «на добу на перед» № 353/01 РДН з метою підтвердження факту того, що ТОВ «ЕРНЕРІНГ» є учасником ринку електричної енергії ID №56Х930000114960G.

Надалі розслідуванням встановлено, що 16.03.2020, в денний час доби, в приміщенні КП «Міський тролейбус», що розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Дніпропетровське шосе, 20 між Комунальним підприємством «Міський тролейбус» (ЄДРПОУ- 34811465) (далі за текстом Споживач), в особі директора ОСОБА_8 та ТОВ «ЕРНЕРІНГ» (ЄДРПОУ-39726263) (далі за текстом Постачальник), в особі директора товариства ОСОБА_4 , яке діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу виданої, згідно з постановою НКРЕКП від 06.09.2019 № 1827 укладено договір № 16/02 «Про постачання електричної енергії споживачу».

Так, згідно вищевказаного договору: п. 1.2 - умови цього договору розроблені відповідно до ЗУ «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковим для всіх споживачів; п. 2.1 - За цим договором Постачальник продає електричну енергію код 09310000-5 (ДК 021:2015) - Електрична енергія (постачання електричної енергії) Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору; п. 2.2. - Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період з 19 березня 2020 року по 31 грудня 2020 року становить 18 682 210 кВТ*год. та відповідає очікуваному обсягу електричної енергії, заявленому операторам систем розподілу або формою затвердженому цим Договором; п. 3.1 - початком постачання електричної енергії КП «Міський тролейбус» є дати, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком № 1 до цього договору; п. 5.1 - Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору; п. 5.2 - Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії; п. 5.3 - Інформація про діючи ціну електричної енергії має бути розміщена на офіційному веб-сайті постачальника не пізніше ніж за 20 днів до початку її застосування із зазначенням порядку її формування; п. 13.1 - Цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2020, а в частині здійснення розрахунків споживачем за фактично спожиту електричну енергію до повного виконання зобов`язань Споживачем; п. 13.10 - Ціна договору може бути змінена у випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни показників Platts, у порядку, що визначається сторонами в цього Договорі.

Приписами ч. 1 ст. 26 Бюджетного кодексу України встановлено, що контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції на момент підписання та виконання Договору), умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Подальшим досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння частиною бюджетних коштів, розпорядником яких є КП «Міський тролейбус», будучи службовою особою, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, зловживаючи своїм службовим становищем, за відсутності коливання ціни на електричну енергію на ринку, в порушення вимог п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», в невстановлений досудовим розслідуванням час, надав для погодження директору КП «Міський тролейбус» підписану від свого імені додаткову угоду № 1 до Договору № 16/02 від 16.03.2020 про постачання електричної енергії споживачу, відповідно до якої ціна постачаємої електричної енергії значно перевищувала початкову договірну ціну, де підставами укладення вказаної Додаткової угоди зазначено п.п. 2, 6 та 7 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції, що діяла на час укладення Договору).

Надалі, 22 квітня 2020 року, знаходячись в приміщенні КП «Міський тролейбус», що розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Дніпропетровське шосе, 20, директор комунального підприємства «Міський тролейбус» ОСОБА_8 (кримінальне провадження щодо якого за № 12023041230000953 за ч.1 ст. 367 КК України та вказаним фактом направлено до суду з обвинувальним актом) не перевірив документи щодо середньо ринкової ціни, наявність чи при відсутності коливання ціни на ринку, підписав та уклав додаткову угоду № 1 до Договору № 16/02 від 16.03.2020 про постачання електричної енергії споживачу та скріпив її печаткою, якою ціна за спожиту електричну енергію за 1 кВт/год. була безпідставно збільшено з 1,66 грн. до 1,83грн., а очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період з 19.03.2020 по 31.12.2020 зменшив з 18 682 210 кВТ*год до 16 983 827 кВт*год, що, з урахуванням загальної вартості Договору завдало шкоди інтересам комунального підприємства, яке належить територіальній громаді міста Кривого Рогу.

Розслідуванням встановлено, що всупереч змісту вказаної Додаткової угоди, згідно з ч. 4 ст. 36 вказаної редакції Закону, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Так, відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», ДП «Оператор ринку» на своєму веб-сайті ( https://www.oree.com.ua ) забезпечує оприлюднення результатів торгів на ринку «на добу наперед», та зокрема, середньозважену ціну за МВт*год купівлі-продажу електричної енергії РДН у торговій зоні ОЕС України, згідно відомостей, опублікованих на сайті ДП «Оператор ринку» встановлено, що середньозважена ціна на РДН становила: у березні 2020 року (місяць укладення Договору) - 1391,23 грн. за МВт*год (1,39123 грн. за кВт*год) без ПДВ; у квітні 2020 року (місяць укладення Додаткової угоди № 1) - 1265,04 грн. за МВт*год (1,26504 грн. за кВт*год) без ПДВ, середньозважена ціна на РДН в ОЕС України становила: у березні 2020 року (місяць укладення Договору) - 1370,54 грн. за МВт*год (1,37054 грн. за кВт*год) без ПДВ; у квітні 2020 року (місяць укладення Додаткової угоди № 1) - 1243,87 грн. за МВт*год (1,24387 грн. за кВт*год) без ПДВ.

Окрім того, досудовим розслідуванням встановлено, що на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання), кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження, документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (відповідний висновок зроблено Верховним Судом, зокрема, у Постанові від 18 березня 2021 року у справі № 924/1240/18) чого в Додатковій угоді № 1 до Договору № 16/02 від 16.03.2020 про постачання електричної енергії споживачу не відображено.

Враховуючи викладене, фактичного коливання вартості електричної енергії на ринку в сторону збільшення не відбулося, натомість відбулося зменшення її вартості, тобто, відсутня підстава збільшення вартості ціни за одиницю електроенергії за договором, передбачена п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону.

Також, протягом часу з укладення Договору до моменту укладення Додаткової угоди №1 не змінювалися ставки ПДВ стосовно електроенергії, як в Договорі, так і в Додатковій угоді зазначено ставку ПДВ 20%, тобто, відсутня підстава збільшення вартості ціни за одиницю електроенергії за договором, передбачена п. 6 ч. 4 ст. 36 Закону.

Також, згідно з умовами Договору (п. 5.10) споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії або через Постачальника, або безпосередньо оператору системи. Спосіб оплати за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком до цього Договору.

Надалі, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направлений на заволодіння частиною бюджетних коштів, розпорядником яких є КП «Міський тролейбус», будучи службовою особою, надав для підпису директору КП «Міський тролейбус» ОСОБА_8 акти прийому-передачі електричної енергії до договору, в свою чергу ОСОБА_8 не перевірив самостійно або шляхом залучення фахівців, відповідність фактичних даних щодо коливання цін на електричну енергію, в порушення умов договору та ЗУ «Про Публічні закупівлі» підписав та скріпив печаткою наданні йому, як споживачу, офіційні документи, а саме Акти прийому-передачі електричної енергії за Договором № 16/02 від 16.03.2020 за № ПЕЕ0000134 від 31.03.2020, № ПЕЕ0000199 від 30.04.2020, № ПЕЕ-0000318 від 01.06.2020, № ПЕЕ0000385 від 30.06.2020 до яких постачальником навмисно внесено завідомо неправдиві відомості щодо ціни (вартості) одиниці електричної енергії за кВт*год.

Після чого, акти прийому-передачі електричної енергії за Договором

№ 16/02 від 16.03.2020 № ПЕЕ0000134 від 31.03.2020, № ПЕЕ0000199 від 30.04.2020, № ПЕЕ-0000318 від 01.06.2020, № ПЕЕ0000385 від 30.06.2020, за мовчазної згоди ОСОБА_8 , були надані до бухгалтерського відділу КП «Міський тролейбус» для здійснення оплати на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ТОВ «ЕРНЕРІНГ»: IBAN: НОМЕР_1 , відкритий в філії ГУ ПО АТ «ОЩАДБАНК» за Договором № 16/02 від 16.03.2020 «Про постачання електричної енергії споживачу».

Так, службовими особами бухгалтерського відділу КП «Міський тролейбус» на підставі Актів прийомів-передачі електричної енергії, які мали всі необхідні реквізити і підтверджували факт, що має юридичне значення та ззовні оформлені правильно, було перераховано на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ТОВ «ЕРНЕРІНГ» IBAN: НОМЕР_1 , відкритий в філії ГУ ПО АТ «ОЩАДБАНК» за Договором № 16/02 від 16.03.2020 «Про постачання електричної енергії споживачу» бюджетні грошові кошти у сумі 6 989 173,86 грн., у тому числі ПДВ - 1 164 862,31 грн., за постачання електричної енергії в обсязі 3 472 916 кВт/год., а саме: - прийнято електричної енергії (активної електричної енергії) загалом в обсязі 3 472 916 кВт/год. на загальну суму 6 341 544,49 грн., у тому числі ПДВ - 1 056 924,08 грн.; - відшкодовано оплати за послуги з передачі електричної енергії загалом в обсязі 3 472 916 кВт/год. на загальну суму 647 629,38 грн., у тому числі ПДВ - 107 938,23 грн.

Згідно висновку судово-економічної експертизи № 07-24 від 27.02.2024 встановлено, що різниця між вартістю отриманої КП «Міський тролейбус» електричної енергії (активної електричної енергії) (з урахуванням відшкодування оплати за послуги з передачі електричної енергії) згідно з актами прийому - передачі електричної енергії № ПЕЕ0000134 від 31.03.2020, № ПЕЕ0000199 від 30.04.2020, № ПЕЕ-0000318 від 01.06.2020, № ПЕЕ-0000385 від 30.06.2020, № ПЕЕ-0000506 від 31.07.2020, та актами відшкодування оплати за послуги з передачі електричної енергії № ВПЕ-0000005 від 31.03.2020, № ВПЕ-0000006 від 30.04.2020, № ВПЕ-0000007 від 31.05.2020, № ВПЕ-0000011 від 30.06.2020, № ВПЕ-0000022 від 31.07.2020 в обсязі 3 472 916 кВт.год. від ТОВ «ЕРНЕРІНГ» за договором про постачання електричної енергії споживачу № 16/02 від 16.03.2020 (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 22.04.2020 до нього) та вартістю фактично отриманої КП «Міський тролейбус» електричної енергії (активної електричної енергії) (з урахуванням відшкодування оплати за послуги з передачі електричної енергії) за договором про постачання електричної енергії споживачу № 16/02 від 16.03.2020 згідно з актами прийому - передачі електричної енергії № ПЕЕ0000134 від 31.03.2020, № ПЕЕ0000199 від 30.04.2020, № ПЕЕ-0000318 від 01.06.2020, № ПЕЕ-0000385 від 30.06.2020, № ПЕЕ-0000506 від 31.07.2020, та актами відшкодування оплати за послуги з передачі електричної енергії № ВПЕ-0000005 від 31.03.2020, № ВПЕ-0000006 від 30.04.2020, № ВПЕ-0000007 від 31.05.2020, № ВПЕ-0000011 від 30.06.2020, № ВПЕ-0000022 від 31.07.2020, в обсязі 3 472 916 кВт.год. по ціні електричної енергії за 1 кВт.год. 1,659999968 грн. з ПДВ (без урахування підвищення ціни за умовами додаткової угоди № 1 від 22.04.2020 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 16/02 від 16.03.2020), загалом складає 576 504,03 грн., у тому числі ПДВ 96 084,01 грн. (5 586 223,77 грн. з ПДВ - 6 412 669,83 грн. з ПДВ)., у тому числі: різниця між вартістю отриманої КП «Міський тролейбус» електричної енергії (активної електричної енергії) (з урахуванням відшкодування оплати за послуги з передачі електричної енергії) згідно з актами прийому - передачі електричної енергії № ПЕЕ0000134 від 31.03.2020, № ПЕЕ0000199 від 30.04.2020, № ПЕЕ-0000318 від 01.06.2020, № ПЕЕ-0000385 від 30.06.2020, та актами відшкодування оплати за послуги з передачі електричної енергії № ВПЕ-0000005 від 31.03.2020, № ВПЕ-0000006 від 30.04.2020, № ВПЕ-0000007 від 31.05.2020, № ВПЕ-0000011 від 30.06.2020 в обсязі 2 775 791 кВт.год. від ТОВ «ЕРНЕРІНГ» за договором про постачання електричної енергії споживачу № 16/02 від 16.03.2020 (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 22.04.2020 до нього), та вартістю фактично отриманої КП «Міський тролейбус» електричної енергії (активної електричної енергії) (з урахуванням відшкодування оплати за послуги з передачі електричної енергії) за договором про постачання електричної енергії споживачу № 16/02 від 16.03.2020 згідно з актами прийому - передачі електричної енергії № ПЕЕ0000134 від 31.03.2020, № ПЕЕ0000199 від 30.04.2020, № ПЕЕ-0000318 від 01.06.2020, № ПЕЕ-0000385 від 30.06.2020, та актами відшкодування оплати за послуги з передачі електричної енергії № ВПЕ-0000005 від 31.03.2020, № ВПЕ-0000006 від 30.04.2020, № ВПЕ-0000007 від 31.05.2020, № ВПЕ-0000011 від 30.06.2020, в обсязі 2 775 791 кВт.год. по ціні електричної енергії за 1 кВт.год. 1,659999968 грн. з ПДВ (без урахування підвищення ціни за умовами додаткової угоди № 1 від 22.04.2020 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 16/02 від 16.03.2020), загалом складає 460 781,28 грн., у тому числі ПДВ 76 796,88 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, тобто у незаконному заволодінні бюджетними коштами вчинене службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, завдав державі в особі територіальної громади м. Кривого Рогу збитків на загальну суму 460 781,28 грн., що відповідно до примітки 3 статті 185 КК України, є великим розміром та складає 438 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, встановлених діючим законодавством України на час скоєння злочину.

17.04.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Порушуючи питання про визначення розміру застави сторона обвинувачення посилається на те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Таким чином, беручи до уваги, те що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків у вказаному провадженні, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, слідчий просить задовольнити клопотання.

2. Позиція учасників у судовому засіданні

У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав, наведених у його обґрунтування. Під час розгляду клопотання надавав додаткові пояснення щодо змісту та значення долучених до клопотання документів. Вказав, що розмір застави обумовлений, окрім іншого, сумою збитків, завданих кримінальним правопорушенням.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні проти задоволення клопотання слідчого заперечували та просили відмовити у повному обсязі. Посилались на необгрунтованість підозри, зокрема, зазначали, що договір від 16 березня 2020 року № 16/02 «Про постачання електричної енергії споживачу» та додаткові угоди до нього є дійсними, жодною із сторін добровільність та законність укладених угод не оскаржувалась, до клопотання не долучено протоколу допиту директора КП «Міський тролейбус», Криворізька районна військова адміністрація Дніпропетровської області не є належним потерпілим у вказаному кримінальному провадженні. Окрім того, сторона захисту посилалась на недоведеність ризиків, на які вказує прокурор, та міцність соціальних зв`язків.

3. Мотиви та оцінка слідчого судді

3.1. Підстави для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою

Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.

Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 182 КПК України запобіжний захід у виді застави полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Так, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Частиною п`ятої цієї статті визначено межі розміру застави, який може бути визначений, залежно від тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави (ч. 6 ст. 182 КПК України).

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору (ч. 8 ст. 182 КПК України).

Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: (1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; (2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; (5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; (6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; (7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; (8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; (9) носити електронний засіб контролю (ч. 5 ст. 194 КПК України).

Обов`язки, передбачені частинами п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються (ч. 7 ст. 194 КПК України).

3.2. Набуття статусу підозрюваного

Запобіжні заходи на стадії досудового розслідування можуть застосовуватися лише до підозрюваного.

За змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, статус підозрюваної має, зокрема, особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру.

Частиною 1 статті 276 КПК України визначено, що повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: (1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; (2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; (3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).

Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, складено і підписано 17.04.2024 та вручено останньому 17.04.2024 о 10:50 годині.

Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

3.3. Наявність обґрунтованої підозри

Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність останнього до їх вчинення вірогідною та достатньою для обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави.

Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, слідчим відділом Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041230000364 від 19.02.2024 за фактом скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину, підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема:

- договором № 16/02 від 16.03.2020 укладеного між Комунальним підприємством «Міський тролейбус» (ЄДРПОУ- 34811465) в особі директора ОСОБА_8 та ТОВ «ЕРНЕРІНГ» (ЄДРПОУ-39726263) в особі директора товариства ОСОБА_4 , «Про постачання електричної енергії споживачу»;

- додатковою угодою № 1 від 22.04.2020 до договору № 16/02 від 16.03.2020 про зміну ціни за одиницю електричної енергії;

- актами прийому-передачі електричної енергії № ПЕЕ0000134 від 31.03.2020, № ПЕЕ0000199 від 30.04.2020, № ПЕЕ-0000318 від 01.06.2020, № ПЕЕ-0000385 від 30.06.2020,№ ПЕЕ-0000506 від 31.07.2020, та Актами відшкодування оплати за послуги з передачі електричної енергії № ВПЕ-0000005 від 31.03.2020, № ВПЕ-0000006 від 30.04.2020, № ВПЕ-0000007 від 31.05.2020, № ВПЕ-0000011 від 30.06.2020, № ВПЕ-0000022 від 31.07.2020 до договору № 16/02 від 16.03.2020 з платіжними дорученнями;

- висновком судово-економічної експертизи № 07-24 від 27.02.2024 (судовий експерт ОСОБА_10 );

- листом з АТ "Оператор ринку" щодо відсутності коливання ціни за одиницю активної електричної енергії станом на момент укладання договору № 16/02 від 16.03.2020 та додаткової угоди № 1 від 22.04.2020 до цього договору;

- протоколом огляду сайту АТ "Оператор ринку" від 26.02.2024 року щодо відсутності коливання ціни за одиницю активної електричної енергії станом на момент укладання договору № 16/02 від 16.03.2020 та додаткової угоди № 1 від 22.04.2020 до цього договору;

- наказом № 5к від 26.06.2019 року та протоколом № 6 загальних зборів ТОВ «ЕРНЕРІНГ» від 25 червня 2019 року, згідно якого ОСОБА_4 призначено на посаду директора ТОВ «ЕРНЕРІНГ».

Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру, міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.

Обставини здійснення підозрюваним ОСОБА_4 конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

3.4. Наявність ризиків

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Так, у клопотанні слідчий посилається на наявність ризиків, які свідчать про можливе вчинення ОСОБА_4 дій, передбачених пунктами 1, 3, частини 1 статті 177 КПК.

3.4.1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.

При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_4 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду - санкція ч. 4 ст. 191 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, підозрюваний офіційно не працевлаштований, нерухомого майна на території України не має, що свідчить про реальні спроби уникнення кримінальної відповідальності шляхом переховування від правоохоронних органів та суду. При цьому наявність у підозрюваного офіційно укладеного шлюбу та десятирічної дитини за відсутності інших зв`язків з країною перебування слідчий суддя не вважає достатньо стримуючим фактором.

Враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження дають слідчому судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду.

3.4.2. Ризик незаконного впливу на свідків/ експертів у цьому кримінальному провадженні

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Покази свідків у даному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_4 , як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений можливістю, в тому числі і дистанційно, через інших осіб, впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

3.5. Наявність інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:

- вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним злочину;

- наявність соціальних зв`язків підозрюваного на території України;

- за станом здоров`я ОСОБА_4 не є особою з інвалідністю, тяжкими хронічними захворюваннями не страждає.

- відсутність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання;

- майновий стан підозрюваного, який не має у власності нерухомого майна на території України, протягом 2021-2022 р. отримав сукупний дохід 1170824,32 грн., зі слів підозрюваного цінного рухомого, або нерухомого майна не має;

- розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється ОСОБА_4 та яка складає 460 781,28 гривень;

- ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, який на думку суду не є високим;

- тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні;

- репутацію підозрюваного, яку слідчий суддя оцінює відповідно до наданої стороною захисту характеристики за місцем проживання. З вказаної характеристики вбачається, що скарг з приводу поведінки підозрюваного не надходило, іншої інформації немає. Отже негативні відомості щодо репутації підозрюваного відсутні, відомостей, що свідчать про позитивну репутацію - слідчому судді не надано.

3.6. Наявність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

На переконання слідчого судді, застава як запобіжний захід має середній рівень суворості і є адекватним забезпечувальним заходом в цьому кримінальному провадженні, оскільки з урахуванням встановлених ризиків та наведених індивідуальних обставин підозрюваного, такий запобіжний захід буде достатнім та необхідним стримуючим фактором від ймовірної неналежної поведінки та перешкоджання кримінальному провадженню.

Водночас, слідчий суддя вважає, що менш суворий запобіжний захід, ніж застава може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (в тому числі шляхом неналежного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків) і русі кримінального провадження. Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання чи особистої поруки для запобігання вказаним ризикам буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов`язків буде залежати виключно від волі самого підозрюваного та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого корупційного злочину, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у виді застави буде необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної та зможе запобігти встановленим слідчим суддею ризикам і при цьому буде пропорційним, співмірним та таким, що не становитиме надмірний тягар для підозрюваного та інших осіб.

3.7. Розмір застави та обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При цьому, п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачає, що розмір застави щодо особи, підозрюваного у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У судовому засіданні прокурор просив застосувати відносно підозрюваного запобіжний засіб у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, який необхідно застосувати до підозрюваного, слідчий суддя виходить з того, що перш за все має бути врахована реальна можливість підозрюваного виконувати умови запобіжного заходу. Зокрема, необхідно встановити такий розмір застави, який не буде завідомо непомірним для підозрюваного і не становитиме для нього надмірного тягаря.

Окрім того, вирішуючи питання щодо визначення розміру застави, слідчий суддя виходить з того, що він має бути відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, а також є достатнім і прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя враховує, що згідно наданих стороною захисту відомостей, ОСОБА_4 протягом 2021-2022 р. отримав сукупний дохід 1170824,32 грн., зі слів підозрюваного витрат на придбання цінного рухомого або нерухомого майна він не здійснював, отже вказаний розмір застави не є непомірним для підозрюваного.

Окрім того, слідчий суддя враховує той факт, що розмір застави який просить визначити сторона обвинувачення вдвічі менший за розмір збитків завданих кримінальним правопорушенням.

З огляду на встановлені у кримінальному провадженні дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.

При цьому, слідчий суддя вважає, що такий розмір застави здатен достатньою мірою забезпечити дієвість цього кримінального провадження і є розумним з огляду на необхідність виконання його завдань.

Крім того, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, при визначенні запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, у зв`язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного такі обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду, залежно від стадії кримінального провадження;

2) не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за межі України;

5) утриматись від спілкування зі свідками, а саме: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , судовим експертом ОСОБА_10 та представником потерпілого ОСОБА_11 .

Такі обов`язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для ОСОБА_4 і здатні запобігти реалізації встановлених вище слідчим суддею ризиків.

4. Висновки за результатами розгляду клопотання

З урахуванням встановлених вище обставин кримінального правопорушення та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_4 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останнім інкримінованого кримінального правопорушення, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення ним дій, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення клопотання слідчого та обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

Керуючись ст.ст. 8, 10, 177, 178, 182, 194, 196, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

постановив :

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 гривень, яку необхідно внести на депозитний рахунок ТУДСА України у Дніпропетровській області.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду, залежно від стадії кримінального провадження;

2) не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за межі України;

5) утриматись від спілкування зі свідками, а саме: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , судовим експертом ОСОБА_10 та представником потерпілого ОСОБА_11 .

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора або суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом, передбачених частинами 8-11 ст. 182 КПК України.

Зобов`язати ОСОБА_4 не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави внести кошти на депозитний рахунок ТУДСА України у Дніпропетровській області або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Повний текст ухвали складено та оголошено 26.04.2024 о 15:15 год. в залі судових засідань у приміщенні Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Слідчий суддя: ОСОБА_1