Рішення

від 26.04.2024 по справі 343/74/24

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 343/74/24

Провадження №: 2/343/159/24

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2024 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого судді - Тураша В. А.,

секретаря - Лукань О.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки та піклування - Служба у справах дітей Вигодської селищної ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 05.01.2024 звернувся з позовною заявою до суду та просить ухвалити рішення, яким:

позбавити відповідачку - ОСОБА_2 батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

стягнути з ОСОБА_2 на його користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/2 всіх її доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно, починаючи стягувати від дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дітьми повноліття;

стягнути з відповідачки на його користь судові витрати по справі (судовий збір та витрати на правову допомогу).

Свої вимоги мотивує тим, що з відповідачкою ОСОБА_2 вони проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу близько 13-ти років. За час спільного проживання в них народилося п`ятеро спільних дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Протягом 13-ти років вони з відповідачкою та дітьми проживали в нього в приватному будинку в АДРЕСА_1 . На перших порах в них була нормальна сім`я, але згодом ,у зв`язку з різними поглядами на сімейне життя та сімейні відносини в них з відповідачкою почали виникати постійні конфлікти та сварки. Відповідачка почала нехтувала сімейними цінностями, зловживати алкоголем, не приділяє достатньої уваги вихованню їх дітей. Зловживала алкоголем відповідачка постійно, впродовж всього їх спільного життя, просто можливо в меншій кількості.

У зв`язку з тим, що він працює вахтовим методом, виїжджаючи на роботу в ліс в понеділок, а повертаючись до дому в п`ятницю, він всі обов`язки по вихованню дітей, покладав на відповідачку, оскільки більшість свого часу він проводив на роботі. Він завжди повністю віддавав їй всю свою зарплату, сподіваючись на те, що відповідачка за ті гроші належно утримує, виховує та забезпечує їх дітей. Проте, як виявилось згодом, відповідачка зловживала алкоголем завжди, при цьому пропиваючи, як його зароблені гроші, так і ті гроші які виплачувалися на дітей державою. Згодом він дізнався, що відповідачка варила їсти лише два рази в тиждень (понеділок, п`ятниця), в дні, коли він повертався з роботи і поки не їхав на роботу знову. За його відсутності вона купляла дітям одяг не новий, а на " Секонд Хенді ", при цьому маючи щомісячно по 30 тисяч гривень його зарплати, які, як виявилось, вона систематично витрачала на алкоголь, а він, віддаючи відповідачці зарплату, ні в чому її не контролював. В момент "загулів" відповідачки, всі діти залишалися без нагляду дорослих, тому старші діти доглядали та бавили наймолодшу дочку ОСОБА_9 , якій зараз два з половиною роки.

Поки його не було вдома, відповідачка продовжувала вести аморальний спосіб життя, що призвело навіть до притягнень її до відповідальності.

Постановою Долинського районного суду від 11 жовтня 2019 року ОСОБА_2 було визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Разом з тим, як він вже пізніше дізнався, відповідачка неодноразово на протязі їх спільного життя притягувалася до адміністративної відповідальності за невиконання батьками своїх обов`язків щодо виховання дітей, зокрема:

постановою Долинського районного суду від 05 вересня 2022 року відповідачку визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП та накладено стягнення у виді попередження;

постановою Долинського районного суду від 10 липня 2023 року відповідачку визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу;

постановою Долинського районного суду від 23 листопада 2023 року відповідачку визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу.

Про те, що ОСОБА_2 останнім часом почала не просто випивати, а злісно зловживати, приводити в будинок на протязі тижня, коли його немає вдома, посторонніх чоловіків, з якими, очевидно, вона йому зраджувала і з якими вони разом випивали, йому почали говорити сусіди та знайомі, але він не міг повірити в це. Також він дізнався про те, що навесні, коли він був на роботі, до них приходили представники органу опіки, які застали відповідачку п`яною.

Близько 3-х місяців тому, ОСОБА_2 зібрала речі та переїхала жити в с. Гошів, до свого нового співмешканця ОСОБА_10 , при цьому забравши з собою трьох дітей, де на даний час і проживає. Пізніше вона виписалась з його будинку в с. Новий Мізунь та очевидно прописалась в с. Гошів. З ним , з самого початку залишися жити двоє синів - хлопчики-близнята ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , яким по 11 років. Згодом, не витримавши знущань, які чинить над дітьми відповідачка у стані алкогольного сп`яніння, двоє дітей ОСОБА_13 та ОСОБА_14 також втекли жити до нього. На даний час разом з відповідачкою перебуває лише наймолодша дочка ОСОБА_9 , якій на даний час два з половиною роки.

Зараз з ним проживають та перебувають на його утриманні четверо дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідачка ж проживає з співмешканцем ОСОБА_10 та наймолодшою дочкою ОСОБА_9 в с. Гошів. Відповідачка, як мама п`ятьох неповнолітніх дітей, отримує на дітей соціальну допомогу від держави, яку вони разом зі співмешканцем ОСОБА_10 пропивають. Дитина залишається без догляду. Він їздив туди до них та неодноразово бачив все на власні очі.

Отже, вже протягом 3-х місяців відповідачка ніяким чином не бере участі у вихованні та матеріальному забезпеченні дітей,не піклується про їхній фізичний і духовний розвиток, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей, що негативно впливає на їхній фізичний розвиток, як складову виховання, не проявляє заінтересованості в подальшій долі дітей, не спілкується з ними, що необхідно для їхнього нормального самоусвідомлення, не дбає про розумово-освітній розвиток дітей, а особливо наймолодшої дочки, яку в такому віці необхідно вчити говорити, розширювати знання і світогляд, згодом - вивчати букви для читання, більше трьох місяців не надає дітям жодної матеріальної допомоги, хоча сама отримує кошти від держави на виховання та утримання дітей у вигляді соціальної допомоги.

За таких обставин, всі ці обов`язки щодо виховання та матеріального забезпечення їх спільних дітей, доводиться виконувати йому самостійно. За вказаних обставин, вважає, що лише юридична наявність відповідачки , як матері, не приносить користі, а хіба що шкодить інтересам дітей.

Він неодноразово пробував переконати ОСОБА_2 змінити своє відношення до нього, як чоловіка, і найголовніше - щодо дітей, неодноразово їздив туди до ОСОБА_10 , просив добровільно віддати йому на виховання наймолодшу дочку ОСОБА_9 , яка і без того набачилася та натерпілася від відповідачки, яка постійно перебуває в стані алкогольного сп`яніння, а подекуди в такому стані навіть дозволяє собі бити дитину, проте - безрезультатно.

Вищевказані обставини свідчать про те, що відповідачка свідомо самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків, а лише юридична наявність її, як матері, лише шкодить інтересам дітей.

Знаючи, що діти потребують постійної матеріальної допомоги та нехтуючи своїми батьківськими обов`язками, відповідачка не цікавиться, ні вихованням дітей, ні їх матеріальним забезпеченням, тому зазначені факти можна розцінювати як свідоме ухилення від виховання дітей матір`ю, свідомого нехтування нею своїми обов`язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення відповідачки до своїх батьківських обов`язків.

Вважає, що свідоме і тривале нехтування відповідачкою своїми батьківськими обов`язками щодо дітей є наслідком винної поведінки відповідачки і є підставою для позбавлення її батьківських прав. Крім того, він переконаний, що поведінка відповідачки по відношенню до дітей в майбутньому не зміниться. Вважає також, що позбавлення батьківських прав відповідачки в першу чергу відповідає інтересам їх дітей.

Він усвідомлює, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом щодо одного з батьків, який нехтує своїми обов`язками щодо виховання дитини. Проте, вважає, що в кожному випадку суд має розглядати питання індивідуально, виходячи з фактичних обставин справи. Відповідачка вже більше трьох місяців не цікавиться дітьми, взагалі не допомагає їм матеріально, хоча отримує на їхнє утримання соціальну допомогу від держави. Навіть зважаючи на те, що дочка ОСОБА_9 ще маленька ( має 2 з половиною роки), але враховуючи всі вищевказані обставини, вважає, що є всі підстави для позбавлення відповідачки її батьківських прав, щодо всіх п`яти дітей, що також не тільки не обмежить їхні права, а навпаки буде в їхніх інтересах.

На даний час він самостійно матеріально забезпечує чотирьох дітей, в цьому йому допомагають його батьки та брат. Відповідачка не є інвалідом, вона працездатна особа, але своїм дітям допомагати не хоче, соціальну допомогу від держави, яку отримує на всіх п`ятьох дітей, вона витрачає разом з співмешканцем ОСОБА_10 на алкоголь.

Як йому відомо, аліменти відповідачка нікому не платить, стягнень по виконавчим документам з відповідачки не проводяться, тому вона може надавати фінансову допомогу дітям (а.с.1-5).

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Кажук В.Б. (ордер серії АТ №1057625 а.с.34) в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, зіславшись на викладені в позовній заяві обставини. Просили позов задоволити. Позивач ОСОБА_1 додатково пояснив,що в офіційно зареєстрованому шлюбі з відповідачкою ОСОБА_2 , він не перебуває. Він працює лісорубом в ПП Колодій, від якого отримує заробітну плату приблизно 20-25 тисяч гривень на місяць. Він працює в лісі вахтовим методом, тобто з понеділка по п`ятницю. Четверо його старших дітей: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 проживають разом з ним у його будинку в с.Новий Мізунь приблизно з жовтня 2023 року та навчаються в Старомізунському ліцеї. Наймолодша донька ОСОБА_9 проживає з відповідачкою в с.Гошів Калуського району.Він розуміє свій обов`язок щодо виховання та утримання неповнолітніх дітей. Коли він буде на роботі за дітьми будуть доглядати його родичі.

Відповідачка ОСОБА_2 , в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що з позивачем по справі ОСОБА_1 вони прожили в цивільному шлюбу більше 13 років та мають п`ятьох неповнолітніх дітей. На даний час вона разом з наймолодшою донькою ОСОБА_9 проживають в с. Гошів Калуського району, де для дітей створені всі умови для проживання. На даний час вона не працює та немає такої можливості, оскільки донька ОСОБА_9 ще маленька та постійно хворіє. Фактично вона отримує лише 1110 гривнів соціальної допомоги по догляду за дитиною. В с.Гошів вона переїхала проживати, оскільки позивач бив її, та створював нестерпні умови для проживання. Спочатку з нею в с.Гошів проживали окрім ОСОБА_9 , також син ОСОБА_13 та донька ОСОБА_14 , які ходили в Гошівську школу. Однак приблизно з жовтня 2023 син ОСОБА_13 та донька ОСОБА_14 переїхали проживати до батька в с.Новий Мізунь Калуського району.Вона визнає, що притягувалась до адміністративної відповідальності, однак ці дрібні крадіжки, за які її визнано винуватою, вчинили діти, однак вона взяла всю вину на себе. Інтересу до дітей вона не втратила, по мірі можливостей вона приїжджає до своїх неповнолітніх дітей в с.Новий Мізунь, навідується до школи. Останній раз вона була в дітей приблизно один місяць тому. Вона зрозуміла свою помилку щодо відношення до своїх дітей і бажає її виправити. Вона любить всіх своїх дітей і має намір та бажання в подальшому брати участь у їх вихованні та утриманні. Просила у задоволенні позову відмовити та надати їй можливість виправитись.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог органу опіки та піклування - Служби у справах дітей Вигодської селищної ради - Шопоняк Н.М. ( розпорядження №71к/тр від 23.10.2023 а.с.43), щодо задоволення позову не заперечила, суду пояснила , що після детального вивчення всіх обставин справи, комісія з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Вигодської селищної ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , щодо малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Висновок про доцільність позбавлення батьківських прав, наданий в розпорядження суду, вона підтримує.

В останнє судове засідання представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - Шопоняк Н.М. не з`явилася, хоч про час та місце його проведення була належним чином повідомлена судом, про що свідчить розписка-повідомлення (а.с.91),подала клопотання, згідно якого просить розглянути справу №343/74/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських прав за відсутності представника Служби у справах дітей Вигодської селищної ради за наявними в справі матеріалами (а.с.92).

Суд, заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши всі зібрані у справі докази у їх сукупності, вважає, що в матеріалах справи достатньо даних, для вирішення спору. Даний позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного:

Ч.ч.1, 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч.1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до ч.1 ст. 19 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держава вживає усіх необхідних заходів з метою захисту дитини від відсутності піклування або недбалого ставлення до неї з боку батьків.

За положеннями ч.ч. 1,2 ст. 27 Конвенції, кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч.8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Ст. 150 СК України передбачає обов`язок батьків піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно з ч.ч. 2,4 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до положень п. 2 ч.1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно зі ст.165 СК України, право звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

П. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» передбачає, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема : не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Правовий висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків, викладено, зокрема, в постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20, від 03 серпня 2022 року у справі № 306/7/20, від 07 грудня 2022 року у справі № 562/2695/20, від 11 січня 2023 року у справі № 461/7447/17.

У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).

Як вбачається зі світлокопій: свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 10.08.2010 виконкомом Сенечівської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області ; свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 13.10.2011 виконкомом Старомізунської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області; свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого 16.12.2012 виконкомом Старомізунської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області; свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 виданого 18.12.2012 виконкомом Старомізунської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області; свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 виданого 27.04.2021 Долинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) - ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 народилися ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_7 , батьками яких вказано: батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 , позивач та відповідачка по даній справі (а.с.8-12).

Копії витягів з реєстру територіальної громади: номер витягу: 2023/010598263 від 26.12.2023 (а.с.13); номер витягу: 2023/010598616 від 26.12.2023 (а.с.14); номер витягу: 2023/010598750 від 26.12.2023 (а.с.15); номер витягу: 2023/010598876 від 26.12.2023 (а.с.16); номер витягу: 2023/010599005 від 26.12.2023 (а.с.17); номер витягу: 2023/010599230 від 26.12.2023 (а.с.18) свідчать про те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Як встановлено в судовому засіданні, та не заперечується сторонами по справі, позивач по справі ОСОБА_1 разом з синами: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживають по АДРЕСА_1 . З грудня 2023 року з ними за даною адресою стали також проживати син ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідачка ОСОБА_16 разом з дочкою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з кінця жовтня 2023 року проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується актом обстеження №200 від 29 листопада 2023 року (а.с.78).

Характеристика ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . учня 8-А класу Старомізунського ліцею імені Василя Верховинця підтверджує, що ОСОБА_17 навчається в Старомізунському ліцеї з 5 класу. Зарекомендував себе як тихий та спокійний учень. У хлопчика є проблеми з навчанням. Рівень загальних інтелектуальних здібностей - середній. Навчальний матеріал засвоює на низькому і середньому рівнях. ОСОБА_13 виявляє зацікавленість до окремих предметів. Несистематично виконує домашні завдання. Має довільну пам`ять, повільно запам`ятовує навчальний матеріал. Потребує багаторазового повторення і роз`яснення.На уроках спокійний, не заважає однокласникам сприймати, а вчителю викладати матеріал. Завжди послушний. До виконання громадських доручень ставиться відповідально. Доручену справу доводить до кінця. На нього можна розраховувати у важливих справах, брати у свою команду. ОСОБА_13 не має проблем у спілкуванні з однокласниками, не почуває себе ображеним чи ізольованим в учнівському колективі. Не завжди вміє себе адекватно оцінювати, невпевнений у собі. Насторожує те, що часто потрапляє під вплив інших. Не має своєї думки.До вчителів ставиться довірливо, відкривається та спілкується. Батьки дитини підтримували контакт з класним керівником по телефону. Були проблеми з відвідуванням уроків. Але останнім часом учень не пропускає навчальних занять. На уроки приходить вчасно. Шкільним приладдям забезпечений достатньо; стан речей задовільний. Дитина одягається скромно, але відповідно до сезонів. На дзвінки класного керівника батько реагує (а.с.72).

Характеристика ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . учениці 6-А класу Старомізунського ліцею імені Василя Верховинця свідчить про те, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає у с.Новий Мізунь Вигодської ОТГ і навчається на даний час у 6-А класі Старомізунського ліцею ім.В.Верховинця.В учениці добре розвинені мислення, пам`ять та уява, на уроках уважна. Проте навчається дівчинка на достатньому та середньому рівні через несистематичне опрацювання навчального матеріалу та часті пропуски занять (за усним поясненням матері через те, що залишалася вдома з молодшою сетричкою), але від початку другого семестру (з 09.01.2024) регулярно відвідує школу.До вчителів ставиться довірливо, відкривається та спілкується. Дівчинка старається брати участь у загальношкільних та класних заходах, не є конфліктною,доброзичлива, ініціативна, старанно намагається виконувати громадські обов`язки. У знайомому їй оточенні, почувається комфортно, вільно, дружелюбно. Має своє коло спілкування в класі. Позитивна сторона її характеру проявляється в опіці, яку вона надає своїм молодшим братам, а також у повазі та любові до батьків. Особливе захоплення викликає ставлення дівчинки до батька, якого вона поважає і любить. Саме з батьком ОСОБА_14 займається веденням домашнього господарства та організацією відпочинку сім`ї. Дівчинка відзначається високою відповідальністю, що проявляється в її здатності виконувати всю домашню роботу. Шкільним приладдям забезпечена достатньо; стан речей задовільний. Дитина одягається скромно, але відповідно до сезонів. Батьки дитини підтримують контакт з класним керівником по телефону: батько відразу реагує на дзвінки класного керівника, з матір`ю зв`язок ускладнений через часту зміну номерів телефону.Проте, важливо врахувати, що ОСОБА_14 виростає і виховується в сім`ї, де мама покинула дітей і веде асоціальний спосіб життя. Це може впливати на емоційний стан дитини та її психологічний комфорт. ОСОБА_14 потребує підтримки рідних та посиленої уваги психологічної та соціальної служби (а.с.73).

Характеристика на учня 5-А класу Старомізунського ліцею імені Василя Верховинця Вигодської селищної ради ОСОБА_6 підтверджує, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , навчається в Старомізунському ліцеї імені Василя Верховинця Вигодської селищної ради з 01 вересня 2023 року. ОСОБА_12 , не проявляє інтересу до навчання. На уроках не уважний, інколи порушуй дисципліну. Найбільше любить уроки фізичної культури та трудового навчання, на цих уроках активно займається та почувається комфортно. До своїх обов`язків ставиться відповідально. У порівнянні з початком навчального року, школу відвідує регулярно. Однокласники до ОСОБА_12 ставляться добре, намагаються допомогти йому у навчанні.За типом темпераменту ОСОБА_12 , холерик, що виявляється у високій емоційності, енергійності та активності. Він швидко реагує на подразники і може виявляти підвищену збудливість у важких ситуаціях. Характер ОСОБА_12 характеризується неврівноваженістю, що може проявлятися у складних реакціях на стресовій ситуації, а також у тенденції до порушень дисципліни. Він може бути схильний до обману, як способу уникнення неприємностей чи відповідальності за свої дії. Це може відображати недостатню розвиненість моральних принципів та відсутність внутрішньої мотивації до добра. Наявність великої кількості домашніх обов`язків може впливати на його психологічний стан і здатність до концентрації на навчанні. Щодо зовнішнього вигляду, ОСОБА_12 часто виглядає неохайним, що може бути наслідком відсутності відповідного контролю з боку матері, яка не проживає з дітьмн. ОСОБА_12 потребує уваги та ОСОБА_19 як в школі, так і вдома. Його поведінка та характер можуть бути наслідком його внутрішніх переживань та зовнішніх впливів (а.с.74).

Характеристика на учня 5-А класу Старомізунського ліцею імені Василя Верховинця Вигодської селищної ради ОСОБА_5 свідчить про те, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , навчається в Старомізунському ліцеї імені Василя Верховинця Вигодеької селищної ради з 01 вересня 2023 року. ОСОБА_11 не проявляє великого інтересу до навчання. Найбільше любить уроки фізичної культури та трудового навчання, на цих уроках активно займається і почувається комфортно. У класному колективі ОСОБА_11 має друзів які допомагають йому у навчанні. Дуже відповідально ставиться до своїх обов`язків. У порівнянні з початком навчального року, школу відвідує регулярно. ОСОБА_11 - добрий та лагідний хлопчик з великим серцем. Він виріс у багатодітній сім`ї, але мати не проживає зараз з дітьми. Ця сімейна ситуація може впливати на його емоційний стан та внутрішній світ. Часто ОСОБА_11 виглядає сумним та неохайним, що може свідчити про його внутрішні труднощі та незручності в адаптації до змін у сімейному середовищі. Незважаючи на це, ОСОБА_11 отримує підтримку та любов від батька, старшої сестри та братів. Важливо відзначити, що він має брата-двійнятка, який є для нього джерелом підтримки та розуміння. Хоча вони різні за характером та темпераментом, але між ними присутній особливий зв`язок, що сприяє їх взаєморозумінню. ОСОБА_11 потребує особливої уваги та підтримки з боку педагогічного колективу, та психологічної служби, оскільки його емоційний стан та самопочуття можуть бути під виливом сімейних обставин. Важливо створювати для нього сприятливу атмосферу в класі та школі, де він міг би відчувати підтримку та зрозуміння (а.с.75).

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов та сімейних обставин від 01.03.2024, при проведенні обстеження матеріально-побутових умов та сімейних обставин сім?ї ОСОБА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що сім?я складається із 5 осіб: ОСОБА_1 - батько; ОСОБА_3 2010 р.н., ОСОБА_4 2011 р.н., ОСОБА_5 2012 р.н., ОСОБА_6 2012 р.н. На час проведення обстеження в житловому будинку було чисто. В будинку було є 2 кімнати. Одна приблизно 12м.кв., в якій розміщено 4 ліжка для хлопчиків. В іншій кімнаті приблизно 10м.кв. наявне 2-х спальне ліжко для дівчат. Також є маленька кімната-кухня та коридор. В будинку проведено косметичний ремонт. Санітарний стан - добрий. Будинок опалюється дровами, є п?єц та кухня. На час обстеження діти перебували в школі (а.с.65-71).

Опитані в судовому засіданні неповнолітні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , суду пояснили, що вони на даний час проживають за адресою АДРЕСА_1 разом з батьком ОСОБА_1 та навчаються в Старомізунському ліцей. Їх мама, ОСОБА_2 , проживала до жовтня 2023 року разом з ними в с.Новий Мізунь , а починаючи з кінця жовтня разом з молодшою сестрою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживають в с.Гошів. Також у с.Гошів з жовтня по середину грудня проживали разом з мамою син ОСОБА_13 та дочка ОСОБА_14 . Коли мама проживала з ними, були випадки що вона їх на 2-3 дні залишала самих. Також були випадки коли мама разом з іншими дядьками та тіткою ОСОБА_20 пили горілку. Мама рідко спілкується з ними. Вони всі разом бажають і надалі проживати з батьком, який за них піклується. З мамою не хочуть проживати.

Відповідно до положень ч.ч.2,3 ст. 171 СК України, дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Озвучена думка дитини не є єдиною підставою, яка враховується при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав, оскільки її думка не завжди може відповідати її інтересам, може бути висловлена під впливом певних зовнішніх факторів, яким вона в силу малолітнього віку неспроможна надавати правильну оцінку, чи інших можливих факторів впливу на неї.

Подібний висновок викладений в постанові Верховного суду від 13 липня 2022 року в справі № 705/3040/18 (провадження № 61-19878св21) .

Таким чином, в судовому засіданні після детального вивчення всіх обставин справи, встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 протягом останнього півроку не приймала належної, як це встановлено законом та нормами моралі, участі у вихованні неповнолітніх дітей.

У судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2 пояснила, що непроживання її на даний час разом зі старшими чотирма неповнолітніми дітьми пов`язана саме з поведінкою позивача, який її бив, та створював нестерпні умови для проживання. Вона бажає спілкуватися із дітьми, приймати участь у їх вихованні та утриманні. Вона намагається змінити свою поведінку.

Відповідно до положень п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України «Про охорону дитинства», діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до ст. 8 вказаної Конвенції кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

У преамбулі Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку з обов`язком держави виконати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до Європейського суду з прав людини проти України.

Ст. 2 названого Закону передбачено, що рішення є обов`язковим для виконання Україною відповідно до ст. 46 Конвенції.

Відповідно до положень ст. 17 вищеназваного Закону суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Савіни проти України» (рішення від 18 грудня 2008 року, заява №39948/06) постановив, що мало місце порушення статті 8 Конвенції.

У п.п. 47-52 зазначеного рішенні йдеться про те, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані ст. 8 Конвенції. Таке втручання є порушенням зазначеного положення, якщо воно здійснюється не «згідно із законом», не відповідає законним цілям, переліченим у п. 2 ст. 8 Конвенції, і не може вважатися «необхідним у демократичному суспільстві».

У названому рішенні, зокрема, констатується, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Отже, відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини.

Згідно зі ст.166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька/матері, так і для дитини.

Відповідно до положень ч. ч. 4 - 6 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо позбавлення та поновлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Висновок має рекомендаційний характер, а тому не може бути безумовною підставою для задоволення позову та позбавлення одного з батьків батьківських прав.

Згідно висновку комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Вигодської селищної ради , який затверджений рішенням виконавчого комітету Вигодської селищної ради №534 від 29.02.2024 (а.с.53-54,55-57) - комісія з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Вигодської селищної ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Вищевказаний висновок комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Вигодської селищної ради, яким визнано за доцільне позбавити відповідачку ОСОБА_2 , батьківських прав, не містить мотивів відносно того, яким чином таке втручання в сімейне життя малолітніх дітей, буде відповідати їх інтересам, і яким саме інтересам дітей, чи позитивно вплине на дітей розлучення з матір`ю та відсутність з її боку піклування про дітей в майбутньому.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідачку про необхідність змінити ставлення до виховання дітей і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням нею батьківських обов`язків.

Суд вважає, що позивачем не надано суду достатньо вагомих доказів для позбавлення відповідачки батьківських прав щодо їх п`яти малолітніх дітей.

Ухилення від виконання юридичного обов`язку, це завжди акт свідомої поведінки, оскільки особи має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій.

В даному випадку, неможливість належного виконання на протязі останніх шести місяців свого батьківського обов`язку щодо дітей зумовлена віддаленістю місця перебування відповідачки від місця проживання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , хворобою найменшої дитини сторін по справі ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка потребує постійного лікування, а також складні відносини, які склались між сторонами по справі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Інших підстав, передбачених ст. 164 СК України, які є вичерпними, для позбавлення відповідача батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітніх дітей ,в судовому засіданні не встановлено.

Тому, враховуючи обставини справи, суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 , у задоволенні позовних вимог в частині позбавлення ОСОБА_2 , батьківських прав відносно їх малолітніх дітей, що буде відповідати і положенням ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо можливості втручання у приватне і сімейне життя відповідача, яке є необхідним у демократичному суспільстві.

Проте, з урахуванням конкретних обставин справи, особи відповідачки, слід попередити ОСОБА_2 про необхідність зміни свого ставлення до обов`язку по вихованню малолітніх дітей, та покласти на орган опіки та піклування - Вигодської селищної ради, контроль за виконанням відповідачкою ОСОБА_2 своїх батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 , що буде відповідати положенню, закріпленому в п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» №3 зі змінами та доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 грудня 2008 року №20.

Позов в частині стягнення аліментів підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного:

Згідно з ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Ст. 181 СК України, передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька, і (або) у твердій грошовій сумі.

Позивач у відповідності до ч.3 ст.181 СК України скористався своїм правом, звернувшись із позовом про стягнення аліментів, шляхом їх присудження у частці від доходу відповідачки.

Крім того, Закон не встановлює обов`язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю.

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ч.1 ст. 183 СК України, встановлено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч.1 ст.79 СК України - аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

В судовому засіданні встановлено, що між сторонами по справі, склалися неприязні стосунки, вони проживають окремо, їх малолітні діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживають з батьком ОСОБА_1 та перебувають на його утриманні Відповідачка ОСОБА_2 , не бере участі в утриманні цих неповнолітніх дітей .

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що оскільки утримання неповнолітніх дітей є обов`язком обох батьків, а відповідачка ОСОБА_2 , добровільно не надає матеріальну допомогу на утримання малолітніх дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , позов ОСОБА_1 , в частині вимог , про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 підлягає до задоволення.

Визначаючи розмір аліментів судом враховується матеріальне становище позивача ОСОБА_1 , те, що він працевлаштований та має стабільний дохід, матеріальне становище відповідачки ОСОБА_2 , те, що вона не працевлаштована, не має стабільного доходу, наявність у неї на утриманні малолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також інші обставини, що мають істотне значення для вирішення спору та приходить до висновку, що з урахуванням положень статті 182 СК України щодо встановлення мінімального гарантованого розміру аліментів відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання», ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік», з врахуванням того, що на утриманні позивача знаходяться четверо дітей, з відповідачки слід стягувати аліменти в розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідачки щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При цьому , суд також бере до уваги, що з огляду на положення п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, аліменти у розмірі половини заробітку (доходу) платника аліментів на трьох і більше дітей можуть стягуватися навіть у безспірному порядку (в наказному провадженні).

Щодо позовних вимог про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , суд дійшов до наступного висновку .

Ч.ч. 1-3 ст. 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до положень ст.160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" у п. 17 підкреслено, що за відсутності згаданої домовленості той із батьків, з ким проживає дитина, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов та сімейних обставин від 27.02.2024 , при проведенні обстеження матеріально-побутових умов та сімейних обставин сім`ї ОСОБА_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 встановлено, що сім?я із 2 осіб: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , займають 12м.кв. - кімната, 4 м.кв.- кухня, 4 м.кв.- ванна, туалет, коридор. В житловому будинку робиться ремонт. Будинок електрифікований. Наявна газова колонка, планується підвести теплу підлогу . В даному житловому будинку вся підлога встелена плиткою. У ванній кімнаті (душова, унітаз) вода підведена централізована (а.с.58-64).

В ході розгляду справи позивач ствердив, що як станом на момент пред`явлення позову, так і на момент розгляду справи фактично дочка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає разом із відповідачкою ОСОБА_2 та перебуває на її утриманні, однак він бажає отримувати аліменти на неї з відповідачки.

Роз`яснивши сторонами обов`язок доказування та підстави звільнення від доказування, враховуючи, що в ході судового розгляду позивач та відповідачка визнали ті обставини, що, їх спільна дитина ОСОБА_9 проживає з матір`ю, і перебуває на її утриманні, у відповідності до вимог ст.82 ЦПК України, суд вважає ці обставини встановленими.

Розглянувши справу у межах заявлених вимог, враховуючі визнання сторонами тих обставин, що починаючи з дня пред`явлення позову малолітня дитина, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає з відповідачкою та перебуває на її утриманні, суд приходить висновку про відсутність підстав для стягнення аліментів на утримання малолітньої ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь позивача, з яким дочка не проживає. При цьому суд враховує, що сторони не позбавлені права на звернення до суду в разі зміни обставин, а посилання позивача про те, що він самостійно утримував дитину раніше, виходячи із предмету спору, на увагу не заслуговують, оскільки питання стягнення аліментів за минулий час позивачем не порушувалось.

Відтак, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог в цій частині позову необхідно відмовити, оскільки малолітня дочка ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 проживає разом із матір`ю , відповідачкою ОСОБА_2 .

Суд зауважує, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Питання судових витрат слід вирішити у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України.

На пiдставi Конвенції ООН про права дитини, Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 150, 164,165, 166, 180-184, 192 Сімейного кодексу України, Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» , керуючись ст.ст.12, 141, 258, 259, 265, 268,430 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки та піклування - Служба у справах дітей Вигодської селищної ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задоволити частково.

Проводити стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідачки щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.

Стягнення аліментів розпочати з 05 січня 2024 року і проводити до досягнення дітьми повноліття.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає обов`язковому негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1211.20 гривень судового збору. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки та піклування - Служба у справах дітей Вигодської селищної ради, в частині позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - відмовити .

Попередити ОСОБА_2 про необхідність належного виконання батьківських обов`язків та зміни ставлення до виховання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Покласти на Орган опіки та піклування - Службу у справах дітей Вигодської селищної ради обов`язок контролю стосовно виконання ОСОБА_2 своїх батьківських обов`язків стосовно неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН НОМЕР_6 , житель АДРЕСА_3 .

Відповідачка : ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_7 , жителька АДРЕСА_4 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки та піклування - Служба у справах дітей Вигодської селищної ради, код ЄДРПОУ 44352383, вул. Д.Галицького,75, смт Вигода, Калуського району, Івано-Франківської області,77552.

Повний текст рішення виготовлено 26.04.2023

Суддя Долинського районного суду В. А. Тураш