Ухвала

від 07.03.2024 по справі 367/2057/24

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/2057/24

Провадження №2-з/367/55/2024

УХВАЛА

Іменем України

07 березня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області у складі

судді Карабаза Н.Ф.,

за участю секретаря Шемігон В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області заяву позивач ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно,

в с т а н о в и в:

До Ірпінського міського суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Коцюбинської селищної ради Бучанського району Київської області, третя особа: регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях про визнання недійсними рішення селищної ради та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності.

Разом зпозовом позивачембуло поданозаяву прозабезпечення позовушляхом накладенняарешту нанерухоме майно,в якійпросить вжитизаходів забезпеченняпозову,шляхом накладенняарешту назакінчений будівництвомоб`єкт/приміщення),загальною площею293,5кв.м.,що розташованийза адресою: АДРЕСА_1 ,реєстраційний номероб`єкта нерухомогомайна: 2769429332080, право власності на який зареєстроване 20.07.2023 року за Коцюбинською селищною радою Бучанського району Київської області, код ЄДРПОУ 04360600. Заяву мотивує тим, що предметом позовних вимог по даній заяві є скасування рішення відповідача про проведення державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт, оскільки вказаний об`єкт нерухомості, який був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав як житловий будинок площею 293,5кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2769429332080, є фактично частиною офісно-складських приміщень (літ. Г) загальною площею 565,3кв.м., які належали ЗАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» та були відчужені в процесі санації підприємства, а з 12травня 2017 року перебувають у її власності. Необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно викликана тим, що вимоги позивача про визнання недійсним рішення селищної ради та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності безпосередньо пов`язані з суб`єктивними правами позивача на вказане майно, яке є предметом спору. При цьому, можливість реального розпорядження відповідачем спільним нерухомим майном свідчить про існування реальної загрози невиконання чи істотного ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з урахуванням чого існує велика імовірність того, що дізнавшись про подачу позовної заяви, відповідач здійснить дії, направлені на негайне відчуження або передачу в порядку приватизації цього майна. Такі дії відповідача призведуть до подальших триваючих судових спорів, направлених на визнання укладених правочинів недійсними та неможливості в розумний строк в майбутньому виконати рішення суду про можливе задоволення позову.

В судове засідання сторони не з`явилися, про час та місце розгляду справи, повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомлено.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, оглянувши письмові матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, виходячи із наступних підстав.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: 1)накладенням арештуна майнота (або)грошові кошти,що належатьабо підлягаютьпередачі абосплаті відповідачевіі знаходятьсяу ньогочи вінших осіб; 2)забороною вчинятипевні дії; 3)встановленням обов`язкувчинити певнідії; 4)забороною іншимособам вчинятидії щодопредмета споруабо здійснюватиплатежі,або передаватимайно відповідачевічи виконуватищодо ньогоінші зобов`язання; 5)зупиненням продажуарештованого майна,якщо поданопозов провизнання прававласності наце майноі прозняття знього арешту; 6)зупиненням стягненняна підставівиконавчого документа,який оскаржуєтьсяборжником усудовому порядку; 7)передачею речі,яка єпредметом спору,на зберіганняіншим особам,які немають інтересув результатівирішення спору; 8)зупиненням митногооформлення товарівчи предметів; 9)арештом морськогосудна,що здійснюєтьсядля забезпеченняморської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Враховуючи вищезазначені положення ст. 149, 150 ЦПК України, відповідні роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України, а також те, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, крім того, забезпечення позову у способи, вказані у заяві заявника, є неспівмірними із заявленими позовними вимогами та не відповідають вимогам закону, тому слід відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Разом з тим, зі змісту заяви про забезпечення позову не вбачається наявність обставин, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду, а також зазначена заява не містить належного мотивування необхідності заборони, шляхом накладення арешту на закінчений будівництвом об`єкт/приміщення), загальною площею 293,5 кв. м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2769429332080, право власності на який зареєстроване 20.07.2023 року за Коцюбинською селищною радою Бучанського району Київської області, код ЄДРПОУ 04360600, як цього вимагає постанова Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року.

Також, викладені в заяві мотиви не дають підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, крім того заявник не довів намірів відповідача, як співвласника спірного нерухомого майна, відчужити належне йому майно або чинити перешкоди у виконанні ймовірного рішення суду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 149 153, ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд

у х в а л и в:

В задоволенні заяви позивач ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua

Суддя: Н.Ф. Карабаза