Рішення

від 23.04.2024 по справі 524/3859/23

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 524/3859/23

Провадження №2/524/320/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2024 року Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі: головуючого - судді Нестеренка С.Г., за участі: - секретаря судового засідання Бельченко Н.Л., - представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , - представника третіх осіб - виконавчого комітету Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, як органу опіки та піклування, та Відділу Служба у справах дітей виконавчого комітету Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області - Ступак В.А., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчук Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у спілкуванні та визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з малолітньою дитиною,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2023 року до суду звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до ОСОБА_3 про усунення перешкод у спілкуванні та визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з малолітньою дитиною.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що від шлюбу сторони мають малолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом із матір`ю. Відповідач своїми діями чинить перешкоди у спілкуванні батька з дочкою, у її вихованні. Між сторонами існують тривалі напружені конфліктні відносини, які носять особистий характер, у зв`язку з чим загострилися взаємовідносини між ними і така ситуація не дає можливості мирним шляхом вирішити питання щодо участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною. Перешкоджання позивачу у спілкуванні з дитиною з боку відповідача порушують його права в частині рівності таких прав, а також порушують права самої дитини, що є недопустимим.

Рішенням виконавчого комітету Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області від 24.11.2022 року за № 202, визначено способи у вихованні та спілкуванні позивачу з малолітньою дочкою ОСОБА_4 , яке відповідач виконувати добровільно не бажає. Позивач зазначив, що незважаючи на те, що між сторонами склалися неприязні стосунки, діти в жодному разі не можуть бути заручниками цих стосунків.

Просив зобов`язати відповідача не чинити йому перешкод у спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та установити для участі у вихованні та спілкуванні з дочкою такі способи:

-особисте супроводження дитини батьком до дошкільного навчального закладу, навчального закладу з можливістю особисто забирати дитину із таких закладів, з урахуванням думки дитини та стану її здоров`я;

-участь батька у батьківських зборах, святах та інших закладах, в яких бере участь дитина;

-супроводження дитини її батьком на відпочинок, оздоровлення в межах України, так і закордоном без супроводу матері, з урахуванням думки дитини та її стану здоров`я;

-проживання дитини разом із батьком кожні другі вихідні дні місяця з 10.00 год. суботи до 20.00 год. неділі, з урахуванням думки дитини та її стану здоров`я;

-проживання дитини разом із батьком під час щорічної відпустки батька один різ на рік тривалістю 10 днів, з урахуванням думки дитини та її стану здоров`я;

-особисте побачення батька з дитиною в день народження баби та діда дитини по батьківській лінії за місцем проживання баби та діда з 10.00 год. до 20.00 год., з урахуванням думки дитини та її стану здоров`я;

-особисте побачення з дитиною у будні дні з 17.00 год. до 20.00 год., враховуючи стан здоров`я дитини;

-щороку для спільного святкування разом з дитиною дня народження (22 липня)з 10.00 год. до 14.00 год. у присутності або без матері, враховуючи стан здоров`я дитини;

-у святкові дні з 10.00 год. до 14.00 год. батько проводить час з дитиною без присутності матері, враховуючи стан здоров`я дитини;

-мати дитини зобов`язана на вимогу батька повідомляти про місце знаходження дитини, її фізичний чи психологічний стан, негайно попередити батька про будь-які стани дитини, що можуть становити загрозу її життю чи здоров`ю та забезпечити вільну можливість батька піклуватись про дитину.

Також позивач заявив про стягнення з відповідача на його користь судових витрат, які складаються із сплаченого судового збору у розмірі 1073,60 грн. та послуг адвоката у розмірі 20000,00 грн.

Ухвалою судді від 26 червня 2023 року відкрито загальне провадження у справі, залучено сторін, третіх осіб, призначено підготовче судове засідання (т. 1 а.с. 54).

28 червня 2023 року до суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшло клопотання про допит свідків (т. 1 а.с. 64-65).

05 вересня 2023 року до суду від представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_5 надійшов відзив на позовну заяву (т. 1 а.с. 114-119).

Представник відповідача вважав доводи позовної заяви необґрунтованими. Вказав, що позивач сам провокує конфліктні відносини і позбавив відповідача приймати участь у спілкуванні та вихованні спільного сина ОСОБА_1 самовільно змінивши його місце проживання, що є предметом розгляду іншої справи. Сама ж відповідач зі своєї сторони проявляє щиру готовність поступитися принципами та намагається врегулювати конфлікт наскільки це є можливим, натомість позивач провокує нові конфлікти та черговий безпідставний судовий процес, оскільки відповідач виконувала та виконує рішення органу опіки та піклування. Звернув увагу на те, що позивач не враховує вік доньки, якій лише 3 роки і яка має проблеми зі здоров`ям. Крім того, враховуючи стать дитини, позивач не має можливості забезпечити за місцем свого проживання спільне проживання різнополих дітей, що у сукупності не дає можливості перебування доньки з позивачем без присутності відповідача. Просив відмовити у задоволенні позову.

14 вересня 2023 року від представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 надійшла відповідь на відзив (т. 1 а.с. 193-198).

20 вересня 2023 року до суду від представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_5 надійшло клопотання про допит свідків (т. 1 а.с. 204).

Ухвалою суду від 20 вересня 2023 року були задоволені клопотання представників сторін про допит свідків, закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду (т. 1 а.с. 212).

17 жовтня 2023 року до суду від третьої особи Служби у справах дітей виконавчого комітету Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області надійшли письмові пояснення у справі (т. 1 а.с. 224).

Вказали на наявність рішення від 24.11.2022 року за № 202 «Про визначення способів участі у вихованні та спілкуванні ОСОБА_1 з малолітньою донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ». 01.05.2023 року ОСОБА_3 звернулася до відділу про зміну рішення від 24.11.2022 року із посиланням на те, що дитина постійно хворіє. Листом від 19.05.2023 року відповідач отримала відмову, у зв`язку з не оскарженням нею рішення відділу від 24.11.2022 року у передбачений законом строк.

21 грудня 2023 року до суду від представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_5 надійшла заява про припинення надання ОСОБА_3 правової допомоги (т. 2 а.с. 2).

18 березня 2024 року до суду від представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів (т. 2 а.с. 83-88).

27 березня 2024 року до суду від Служби у справа дітей виконавчого комітету Піщанської сільської ради надійшли письмові докази по справі (т. 2 а.с. 89-166).

Ухвалою суду від 28 березня 2024 року залучено до участі у справі третьою особою без самостійних вимог Відділ Служба у справах дітей виконавчого комітету Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області (т. 2 а.с. 200).

Ухвалою суду від 23 квітня 2024 року відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні клопотань про припинення розгляду справи, закриття провадження у справі, зупинення розгляду справи та залишення позову без розгляду.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 заявлений позов підтримав, просив його задовольнити, посилаючись на обставини та підстави, викладені в ньому, відмовився від виклику свідків, просив розглянути справу за відсутності позивача.

Представник третіх осіб - Служби у справах дітей Автозаводської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області та органу опіки та піклування - виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області - Бойченко О.С. проти позову не заперечувала.

Представник третіх осіб - органу опіки та піклування - виконавчого комітету Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області та Відділу Служби у справах дітей виконавчого комітету Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області Ступак В.А. у судовому засіданні свого відношення до позову не висловила, підтримала рішення виконкому Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, не вказавши при цьому необхідність та обов`язковість присутності відповідача при зустрічах позивача з дочкою.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання повторно не прибула з невідомих суду причин, була належним чином повідомлена про час, дату та місце розгляду справи. Про причини своєї чергової неявки суд не повідомила.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Кременчуцької районної військової адміністрації Полтавської області у судове засідання не прибув, просили справу розглядати без участі їх представників, свого відношення до позову не висловили.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представників третіх осіб, вивчивши матеріали справи, оглянувши відеозапис в судовому засіданні зустрічі позивача з відповідачем та дитиною, встановив наступне.

Відповідно до частини сьомої статті 7 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 51 Конституції України гарантує кожному із подружжя рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Аналогічна норма міститься також у ч. 6 ст. 7 СК України, відповідно до якої рівність прав і обов`язків жінки та чоловіка у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї є однією із загальних засад регулювання сімейних відносин. Це узгоджується з практикою ЄСПЛ, який неодноразово наголошував, що батьки повинні мати рівні права у спорах про опіку над дітьми, і жодні презумпції, які ґрунтуються на ознаці статі, не повинні братися до уваги (рішення у справі «Зоммерфельд проти Німеччини» від 08.07.2003 р., «Цаунеггер проти Німеччини» від 03.12.2009 р.).

Згідно ч. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Принципом 6 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією 1386 (XIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року, передбачено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості.

У відповідності до вимог ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Конвенція про права дитини в пункті 3 статті 9 закріпила принцип, за яким держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 153 СК України, мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Частиною 3 статті 157 СК України визначено, що той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Статтею 158 СК України установлені підстави вирішення органом опіки та піклування спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Згідно із ч. 1 та 2 ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства», контакт з дитиною - це реалізація матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Згідно зі статтями 11, 15 Закону Україну «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком є забезпечення інтересів своєї дитини. Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом лише в інтересах дитини.

Окрім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків (стаття 142 СК України), у тому числі, і на рівноправне виховання їх батьками.

Під час розгляду справи судом було встановлено наступне.

З 23 березня 2013 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. Від даного шлюбу мають малолітніх дітей: сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 28 вересня 2022 року, яке набрало законної сили, шлюб між сторонами було розірвано (т. 1 а.с. 19). Як вбачається з рішення суду, сторони не заявляли у ході розгляду справи вимоги щодо визначення місця проживання дітей. Крім того, суд врахував, що спір щодо визначення місця проживання дітей є предметом цивільної справи № 524/2549/22.

У ході розгляду даної справи судом встановлено, що не заперечувалося учасниками справи, що неповнолітній син сторін у справі ОСОБА_1 , 2014 р.н. проживає разом з батьком - позивачем та знаходиться на його утриманні, неповнолітня дочка ОСОБА_4 , 2020 р.н. проживає разом із матір`ю, відповідачем у справі.

За заявою позивача ОСОБА_1 , поданою за місцем роботи 28.07.2022 року, з його заробітної плати утримуються аліменти на користь відповідача ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1 а.с. 20).

Рішенням виконавчого комітету Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області від 24.11.2022 року за № 202 «Про визначено способів участі у вихованні та спілкуванні ОСОБА_1 з малолітньою донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », яке не оскаржувалося учасниками справи окремо у судовому порядку шляхом подання окремого самостійного позову, визначено позивачу наступні способи участі у вихованні та спілкуванні з донькою:

-побачення з дитиною у будні дні з 17.00 год. до 20.00 год. у присутності матері, враховуючи стан здоров`я дитини;

-кожної суботи та неділі з 10.00 год. до 20.00 год. батько проводить час з донькою у присутності матері, враховуючи стан здоров`я дитини;

-щороку для спільного святкування разом з дитиною дня народження ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) з 10.00 год. до 14.00 год. у присутності матері, враховуючи стан здоров`я дитини;

-спільний відпочинок із донькою 10 днів влітку у присутності матері, враховуючи стан здоров`я дитини;

-під час щорічної основної відпустки батька 10 днів спільного відпочинку з донькою у присутності матері, враховуючи стан здоров`я дитини;

-у святкові дні з 10.00 год. до 14.00 год. батько проводить час з дитиною у присутності матері, враховуючи стан здоров`я дитини (т. 1 а.с. 21).

Із наявних у матеріалах справи письмових доказів, відеозапису наданого позивачем, і пояснень позивача (позовна заява) та його представника постає, що відповідач чинить позивачеві перешкоди у спілкуванні з дочкою та її вихованні, не виконує рішення виконавчого комітету Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області від 24.11.2022 року та не дає згоди на побачення з дитиною.

Представником відповідача у відзиві на позовну заяву вказано про маніпулятивні звинувачення позивача щодо фактів невиконання вказаного вище рішення зі сторони відповідача із посиланням на висновок експерта за результатами проведення судової психологічної експертизи в іншій цивільній справі № 524/2549/22 від 24.03.2023 року.

Надаючи оцінку зазначеному, суд звертає увагу, що по-перше, цитування окремих речень експертизи стосується сина сторін ОСОБА_6 , який проживає разом з батьком і відносно якого у даній справі відсутній спір, по-друге, рішення у справі № 524/2549/22, на яку посилається сторона відповідача, не ухвалене, розгляд триває, а оцінка висновку судової психологічної експертизи від 24.03.2023 року судом надана не була.

Судом не встановлено фактів негативної поведінки позивача стосовно дочки ОСОБА_7 , наявності у нього шкідливих звичок чи проблем із здоров`ям, що могло б чинити йому перешкоди у спілкуванні з дитиною, а відповідач щодо зворотного не надала суду взагалі будь-які належні та допустимі докази.

Під час розгляду справи судом представник позивача відмовився від заявленого клопотань про допит свідків, а відповідач, котра не з`являлася систематично у судові засідання без підтвердження наявності постійних поважних причин неявки, не забезпечила явку свідків заявлених раніше.

Як було встановлено судом, 23 березня 2023 року та 20 квітня 2023 року позивач звернувся із заявами до Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області щодо створених йому перешкод зі сторони відповідача ОСОБА_3 у побаченні з дочкою ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 24, 26).

24 березня 2023 року позивач звернувся до Служби у справах дітей виконавчого комітету Піщанської сільської ради з приводу вчинення ОСОБА_3 перешкод йому у спілкуванні з дочкою ОСОБА_7 та її вихованні.

Листом від 14.04.2023 року за № 11-13/227, позивач отримав відповідь про те, що з матір`ю дитини була проведена бесіда відносно належного виконання батьківських обов`язків та наголошено на способах участі батька у вихованні та спілкуванні з дочкою, обов`язковим виконанням рішення виконкому Піщанської сільської ради від 24.11.2022 року (т. 1 а.с. 25).

Отже на підставі наведеного суд погоджується з доводами позивача та його представника щодо того, що відповідач ОСОБА_3 чинить перешкоди позивачу ОСОБА_1 у спілкуванні з дочкою та її вихованні, доказів зворотного стороною відповідача суду надано не було.

Крім того, відмовившись від свого представника ОСОБА_5 , ОСОБА_3 самостійно участі у судових засіданнях не приймала, відкладаючи розгляд справи або з посилання на хвороби дитини, або не повідомляючи про причини неявки, що розцінюється судом як зловживання своїми процесуальними правами.

Відповідно до характеристики на ОСОБА_1 , наданої «МСЧ «Нафтохімік» 21.06.2022 року за місцем його роботи, останній працює з липня 2008 року на посаді лікаря-уролога, з перших днів роботи зарекомендував себе як висококваліфікований спеціаліст, за ініціативи якого були запроваджені новітні технології в діагностиці та лікуванні профільних захворювань. З березня 2020 року був призначений на посаду заст. директора головного лікаря, надає медичну допомогу як лікар-уролог. На посаді заст. директора головного лікаря показав себе як здібний організатор, вимогливий до себе та підлеглих керівник, користується заслуженим авторитетом та повагою серед працівників та пацієнтів. За час роботи в ТОВ «МСЧ «Нафтохімік» неодноразово був нагороджений почесними грамотами, стягнень та доган не має (т. 1 а.с. 22).

Із виробничої характеристики на бухгалтера ОСОБА_3 , наданої ТОВ «Свіпіт» 29.08.2022 року за місцем її роботи, постає, що остання працювала на посаді бухгалтера з 21.08.2018 року по 31.10.2018 року. З перших днів роботи зарекомендувала себе як конфліктний працівник, висловлювала незгоду з методами роботи, покладеними на неї посадовою інструкцією, виконувала все невчасно, деякі завдання просто ігнорувала. У зв`язку з чим, через декілька тижнів у ОСОБА_3 виник конфлікт з колегами, у який втрутилася головний бухгалтер товариства. Після отримання заробітної плати за серпень місяць пропонувала колегам відмітити це спиртними напоями на робочому місці, після отриманої від колег відмови, вдалася до їх образ. З колегами поводила себе агресивно та грубо, за характером нетовариська, некомпетентна в роботі, неграмотна у написанні елементарних заяв, відсутнє бажання працювати в колективі (т. 1 а.с. 23).

Стороною відповідача до матеріалів справи було додано консультативний висновок спеціаліста лікаря-невролога дитячого ОСОБА_8 від 11.04.2023 року, відповідно до якого ОСОБА_4 встановлено діагноз: респіраторно-афективний синдром, призначено лікування та нагляд невролога в динаміці (т. 1 а.с. 130).

Стороною позивача до матеріалів справи надано виписку із медичної карти амбулаторного хворого № 474 від 25.03.2024 року, за якою ОСОБА_9 знаходилась під наглядом поліклініки ТОВ «МСЧ «Нафтохімік» з лютого 2021 року по вересень 2022 року. Дитина знаходилася під наглядом невролога та педіатра. Встановлено діагноз: афективно респіраторні напади (т. 2 а.с. 192-193).

На спростування позиції відповідача ОСОБА_3 щодо неможливості участі батька у спілкуванні з дочкою без присутності матері про причині постійної хвороби дитини та проблем із її здоров`ям, стороною позивача ОСОБА_1 до матеріалів справи додано лист відділу освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Піщанської сільської ради від 05.03.2024 року за № 01-27/168, відповідно до якого малолітня дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відвідує заклад дошкільної освіти (садок) «Малятко» Піщанської сільської ради з 15.08.2023 року (т. 2 а.с. 86).

Сам заклад дошкільної освіти (садок) «Малятко» Піщанської сільської ради у листі від 12.03.2024 року повідомив, що з серпня 2023 року по 19.11.2023 року заклад працював в дистанційному режимі, а з 20.11.2023 року освітній процес організовано шляхом очної форми навчання у Вільнотерешківській гімназії ім. І.М. Волочая в режимі 4 години перебування дітей. ОСОБА_4 систематично з задоволенням відвідує садочок, по хворобі в загальному була відсутня тільки 12 днів.

Таким чином, подані позивачем докази повністю спростовують позицію відповідача щодо неможливості спілкування батька з дочкою без присутності матері про причині постійної хвороби дитини та проблем із її здоров`ям.

Крім того, стороною позивача ОСОБА_1 до матеріалів справи додано Акт обстеження умов проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , складеного Службою у справах дітей Автозаводської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області 22.03.2024 року (т. 2 а.с. 186). Відповідно до даного Акту, житло розташоване на 6 поверсі 9-поверхового будинку, складається із 2-х кімнат. Умови проживання у квартирі добрі, квартира з усіма комунальними зручностями. Квартира обладнана необхідними для проживання меблями, побутовою технікою. Для малолітньої ОСОБА_9 передбачене окреме місце для сну та відпочинку. За даною адресою проживають ОСОБА_1 та його син ОСОБА_1 , 2014 р.н.

Із Акту обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_2 , складеного Службою у справах дітей виконавчого комітету Піщанської сільської ради від 22.03.2024 року (т. 2 а.с. 188-189), вбачається, що за цією адресою проживають ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які є батьками позивача та дідом і бабою малолітній ОСОБА_9 . Двоповерховий будинок складається з 4 кімнат, 3 спальні кімнати, зала, кухня, ванна кімната, коридор. На момент відвідування у будинку чисто, тепло та прибрано. Кімнати облаштовані сучасними меблями, побутовою технікою, речами повсякденного вжитку. Родина забезпечена на належному рівні. Для онуки облаштована кімната з необхідними для відпочинку та сну меблями, з куточком для розвитку. У наявності розвиваючі книги та іграшки. Стосунки у сім`ї доброзичливі, добрі. ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з теплом відгукуються про онуку, з нетерпінням чекають, коли вона приїде в гості.

Таким чином, подані позивачем докази підтверджують створені позивачем умови для проживання та перебування дочки разом з батьком позивачем та батьками позивача, та для їх спілкування без присутності матері не тільки за місцем проживання позивача, а й за місце проживання діда та баби, що повністю спростовує позицію відповідача щодо неможливості позивача забезпечити умови проживання для двох різнополих дітей та неможливості перебування дочки з позивачем без присутності відповідача.

При вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, судом мають враховуватися передусім інтереси дитини, які полягають зокрема в забезпеченні її розвитку у стійкому середовищі, а встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

Позивач, будучи батьком дитини ОСОБА_9 , прагне спілкування з нею, участі у її вихованні, оскільки участь у вихованні та розвитку дитини є його правом та обов`язком.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

За ч. 6 ст. 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Одним із принципових положень, закріплених у Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, є те, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Судом встановлено, що сторони не дійшли згоди щодо вирішення питання про визначення способів участі батька у вихованні малолітньої дочки ОСОБА_7 шляхом переговорів та прийняття обопільного рішення. Разом з тим, національні і європейські норми права визначають право дитини, яка розлучається з одним із батьків, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти.

Негативний вплив на психоемоційний стан малолітніх та їх розвиток спричиняють конфлікти, які виникають між їх батьками на ґрунті неприязних стосунків, мимовільним свідком яких є діти.

Водночас, суд бере до уваги той факт, що малолітня дитина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вже протягом тривалого часу із батьком не спілкується, є дитиною дошкільного віку, отримує медичний догляд, у дитини є свої друзі, захоплення тощо. Тож доцільним буде, враховуючи її вік, а також те, що дитина та батько тривалий час не спілкувались, необхідний адаптаційний період для дитини для того, щоб вона розпочала спілкування з батьком, налагодження відносин між батьком та дочкою, зміцненням психоемоційного зв`язку та формуванням довірливих стосунків між ними.

При цьому, суд звертає увагу, що у даному випадку сторони мають докласти всіх зусиль шляхом взаємних поступок та компромісів з метою забезпечення максимально комфортного сприйняття дитиною інформації про батька.

Також, суд резюмує право батька на вільне спілкування з дитиною у будь-який час у будь-який спосіб, зокрема і в режимі безпосереднього контактування, а також шляхом телефонного, смс-спілкування або іншого спілкування, незалежно від графіку спілкування, з урахуванням режиму дня та особистостей відповідного віку дитини.

При цьому, суд, відповідно до ч. 6 ст. 19 СК України не погоджується з висновком органу опіки та піклування, оскільки він є недостатньо обґрунтованим та суперечить інтересам дитини.

Із проаналізованого судом рішення виконавчого комітету Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області від 24.11.2022 року за № 202 «Про визначено способів участі у вихованні та спілкуванні ОСОБА_1 з малолітньою донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », вбачається, що воно не має належного правого обґрунтування того, чому виконавчим комітетом було ухвалене саме таке рішення, адже у рішенні вказані способи участі позивача у виховані та спілкуванні з малолітньою дочкою, але по всім способам за умови обов`язкової присутності матері.

Натомість така умова обов`язкової участі матері у побаченнях батька з дочкою не була підтверджена належними і допустимими доказами як зі сторони відповідача, так і третіми особами.

Суд звертає увагу, що позбавлення дочки можливості спілкуватися зі своїм батьком особисто, може призвести до того, що стійкий психологічний зв`язок між ними так і не буде відновлений, і дитина не зможе сприймати позивача як одного зі своїх батьків, який бажає брати участь в її житті та вихованні.

Враховуючи наведене, батько, який проживає окремо від своєї дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини. При цьому відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з її батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити дитину від зустрічей з батьком.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судами як джерело права, зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі за заявою «MAMCHUR v. UKRAINE», № 10383/09, § 100).

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі за заявою «HANT v. UKRAINE», № 31111/04, § 54).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 листопада 2021 року у справі № 500/3507/19 (провадження № 61-10654св21) зазначено, що «батько, який проживає окремо від своєї дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини. При цьому відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з її батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити дитину від зустрічей з батьком».

Судом встановлено, що ОСОБА_1 піклується про малолітню дочку та любить її, активно проявляє бажання щодо участі у вихованні та спілкуванні із дитиною. Жодних обставин, які б унеможливлювали право батька на спілкування із малолітньою дочкою, чи обставин, які б свідчили про таке спілкування батька з дочкою, яке б перешкоджало нормальному розвитку дитини, суд не встановив.

При вирішення даного спору, суд зазначає, що графік спілкування батька з дитиною повинен бути ясним, практично здійсненним та зрозумілим для обох батьків. Суд при визначенні графіка бере до уваги фактори, такі як вік дитини, потреби та обставини обох батьків, розклад роботи тощо. Графік спілкування має створювати можливість для здорового зв`язку між батьком і дитиною, підтримувати родинні зв`язки та сприяти благополуччю дитини.

Враховуючи вищевикладене, встановивши характер спірних правовідносин, дослідивши наявні у справі докази, враховуючи рівні права батьків на участь у вихованні дитини та виходячи з інтересів дитини і вимог статей 157,158 СК України, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та наявність підстав для його часткового задоволення.

Звідси суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача не чинити позивачу перешкод у спілкуванні з малолітньою дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, зважаючи на наведені обставини, з метою врахування інтересів дочки сторін у справі, традицій українського народу, суд вважає за необхідне визначити позивачеві способи та порядок участі у вихованні та спілкуванні з його малолітньою дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без присутності при спілкуванні матері дитини, а саме:

- 1-ші та 3-ті вихідні місяця, починаючи з 10.00 год. суботи до 15.00 год. неділі, з урахуванням стану здоров`я дитини;

- щосереди та четверга кожного тижня місяця з 17.00 год. до 20.00 год., з урахуванням стану здоров`я дитини;

- щороку в день народження малолітньої дочки ОСОБА_7 (22 липня) з 10.00 год. до 14.00 год., з урахуванням стану здоров`я дитини;

- під час щорічної відпустки батька один раз на рік, тривалістю 10 днів, з урахуванням стану здоров`я дитини;

- на свята «День Святого Миколая» (6 грудня), «Різдво Христове» (25 грудня), «Новий рік» (1 січня), Великдень, з 10.00 год. до 14.00 год., з урахуванням стану здоров`я дитини;

- у день народження батька дитини (9 грудня) з 10.00 год. до 16.00 год., з урахуванням стану здоров`я дитини.

Щодо заявлених у позовній заяві інших способів, то суд вважає за необхідне звернути увагу на їх загальний та не конкретний характер.

При цьому, суд виходить з того, що з урахуванням вікових змін дитини, її розвитку та потреб, батьки не позбавлені в майбутньому права змінити встановлений спосіб участі у вихованні малолітньої дитини, що буде відповідати, насамперед, інтересам дитини.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, приймаючи до уваги, що позов задоволено частково, а саме щодо визначення способів участі батька у спілкуванні з дочкою, які за своїм обсягом фактично є неконкретизованими та мають загальний невизначений чітко характер, судові витрати, які понесені позивачем по оплаті судового збору у розмірі 1073,60 грн. (за ставками судового збору на 2023 рік), слід стягнути з відповідача на користь позивача у розмірі 536,80 грн. (1073,60 грн. : 2).

Крім того, стороною позивача було заявлено про понесені витрати на професійну (правничу) допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

Вирішуючи питання щодо витрат професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно статті 19 цього ж Закону, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як визначено у ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

До матеріалів справи позивачем було долучено копію договору № 672 про надання професійної правничої допомоги від 09.06.2023 року, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Дашко М.В., копію розрахунку суми гонорару за договором від 09.06.2023 року на суму 20000,00 грн., підписаний сторонами договору, копію Акту про надані послуги від 12.06.2023 року із вартістю виконаних робіт на суму 20000,00 грн., підписаний сторонами та копію квитанції № 12/6 про оплату послуг у сумі 20000,00 грн.

Стороною відповідача не було подано взагалі клопотання про зменшення суми понесених позивачем витрат на професійну (правничу) допомогу.

Враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача слід стягнути 10 000,00 грн. понесених витрат на професійну (правничу) допомогу (20000,00 грн. : 2).

У решті позовних вимог, зокрема в частині вимог щодо інших способів участі батька у спілкуванні з дочкою та стягненні коштів у повернення сплаченого судового збору у розмірі 536,80 грн. та коштів у розмірі 10 000,00 грн. понесених витрат на професійну (правничу) допомогу, позивачу слід відмовити.

Керуючись ст. 51 Конституції України, ст. 7, 141, 150, 151, 153, 155, 157, 159 СК України, ст. 11, 12, 15 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 133, 137, 141, 258 - 259, 263 - 265, 273, 352 - 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_12 не чинити ОСОБА_1 перешкод у спілкуванні з малолітньою дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначити ОСОБА_1 способи та порядок участі у вихованні та спілкуванні з його малолітньою дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без присутності при спілкуванні матері дитини, а саме:

-1-ші та 3-ті вихідні місяця, починаючи з 10.00 год. суботи до 15.00 год. неділі, з урахуванням стану здоров`я дитини;

-щосереди та четверга кожного тижня місяця з 17.00 год. до 20.00 год., з урахуванням стану здоров`я дитини;

-щороку в день народження малолітньої дочки ОСОБА_7 (22 липня) з 10.00 год. до 14.00 год., з урахуванням стану здоров`я дитини;

-під час щорічної відпустки батька один раз на рік, тривалістю 10 днів, з урахуванням стану здоров`я дитини;

-на свята «День Святого Миколая» (6 грудня), «Різдво Христове» (25 грудня), «Новий рік» (1 січня), Великдень, з 10.00 год. до 14.00 год., з урахуванням стану здоров`я дитини;

-у день народження батька дитини (9 грудня) з 10.00 год. до 16.00 год., з урахуванням стану здоров`я дитини.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 кошти у повернення сплаченого судового збору у розмірі 536,80 грн. та кошти у розмірі 10 000,00 грн. понесених витрат на професійну (правничу) допомогу.

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_3 у задоволенні позову в частині вимог щодо інших способів участі батька у спілкуванні з дочкою та стягненні коштів у повернення сплаченого судового збору у розмірі 536,80 грн. та коштів у розмірі 10 000,00 грн. понесених витрат на професійну (правничу) допомогу.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокпп: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_13 , рнокпп: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 .

Треті особи:

- виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, місце знаходження: м. Кременчук, площа Перемоги, буд. № 2;

- Служба у справах дітей Автозаводської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, місце знаходження: м. Кременчук, вул. Квітки Цісик, буд. № 38;

- Служба у справах дітей Кременчуцької районної військової адміністрації Полтавської області, місце знаходження: м. Кременчук, вул. Соборна, буд. № 14/23, офіс №№ 401-403;

- виконавчий комітет Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, місце знаходження: Кременчуцький район, с. Піщане, вул. Київська, буд. № 104;

- Відділ Служба у справах дітей виконавчого комітету Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, місце знаходження: с. Піщане, вул. Київська, буд. № 104.

Повний текст рішення суду виготовлено 29 квітня 2024 року.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: