Ухвала

від 23.04.2024 по справі 760/8226/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/8226/24 1-кс/760/3910/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2024 року місто Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СУ ГУ Служби безпеки України у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна, внесене у кримінальному провадженні № 22023101110000699 від 06.09.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 та ч. 3 ст. 436-2 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Слідчий СУ ГУ Служби безпеки України у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 як слідчий групи слідчих у кримінальному провадженні, звернувся до суду з клопотанням в якому просить накласти арешт на майно підозрюваного - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 ), а саме: 99,92 % статутного капіталу ТОВ «КАРАЛ» (код ЄДРПОУ 25565683) та належне даному підприємству майно.

На обґрунтування зазначив, щослідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023101110000699, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.09.2023 року, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-2 та ч. 3 ст. 436-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_5 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 03.04.2022, перебуваючи за адресою свого проживання, а саме: АДРЕСА_1 , за допомогою електронного цифрового пристрою, що перебував у його користуванні та який під`єднаний до глобальної мережі Інтернет, у застосунку «Telegram» створив обліковий запис за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4», який налічує 15035 учасників та який прив`язав до власного номеру мобільного телефону поширив матеріали, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, визнання правомірною тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році.

Відповідно до висновку експерта № 3900/24-36 за результатами проведення судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи від 18.03.2024 Київського НДІСЕ Міністерства юстиції України, у вищевказаних публікаціях, розміщених ОСОБА_5 у каналі «ІНФОРМАЦІЯ_4» в месенджері «Telegram» містяться виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, визнання правомірною тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році.

Таким чином, за викладених вище обставин, викладених в матеріалах клопотання, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України - поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, визнання правомірною тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році, а також у повторному поширення матеріалі у яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, визнання правомірною тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році.

21 березня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 436-2, частиною третьою статті 436-2 КК України за вчинення яких передбачено покарання у вигляді обмеженням волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк, позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Органом досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 є кінцевим бенефіціаром та має у власності 99,92 % статуного капіталу ТОВ «КАРАЛ» (код ЄДРПОУ 25565683).

Вказане підтверджується відомостями із сайту «ІНФОРМАЦІЯ_5» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до протоколу огляду від 04.04.2024 року.

Підсумовуючи викладене, слідчий зазначає, що виходячи із потреб досудового розслідування, а також враховуючи те, що зазначене майно може бути відчужене підозрюваним, виникла необхідність у накладенні арешту на вказане майно ТОВ «КАРАЛ» (код ЄДРПОУ 25565683).

Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав, наведених у клопотанні.

Представник володільця майна у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання, оскільки, зазначив, що інформація із сайту «ІНФОРМАЦІЯ_5» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 не є офіційним джерелом даних і в нього є сумніви щодо того, чи є його довіритель власником частки в статутному капіталі вказаного товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (псуванню, перетворенню, використанню) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Відповідно до санкції ч. 3 ст. 436-2 КК України за вчинення вказаного кримінального правопорушення передбачено можливість застосування конфіскації майна як виду покарання.

У випадку передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 10, 11 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку, зокрема, на рухоме, нерухоме майно. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

В даному випадку при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023101110000699, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 вересня 2023 року, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 436-2 та частиною третьою статті 436-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_5 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 03 квітня 2022 року та у період до 21 лютого 2024 року, перебуваючи за адресою свого проживання, а саме: АДРЕСА_1 , за допомогою електронного цифрового пристрою, що перебував у його користуванні та який під`єднаний до глобальної мережі Інтернет, у застосунку «Telegram» створив обліковий запис за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4», який налічує 15035 учасників та який прив`язав до власного номеру мобільного телефону поширив матеріали, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, визнання правомірною тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році.

Відповідно до висновку експерта № 3900/24-36 за результатами проведення судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи від 18 березня 2024 року Київського НДІСЕ Міністерства юстиції України, у публікаціях, розміщених ОСОБА_5 у каналі «ІНФОРМАЦІЯ_4» в месенджері «Telegram» містяться виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, визнання правомірною тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році.

21 березня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 436-3, частиною третьою статті 436-2 КК України, що підтверджується його особистим підписом.

Відповідно до протоколу огляду сайту «ІНФОРМАЦІЯ_5» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 від 02 квітня 2024 року встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 має у власності 99,92 % статутного капіталу ТОВ «КАРАЛ» (код ЄДРПОУ 25565683).

Щодо доводів представника власника майна, то вони не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки вказані слідчим дані з сайту «ІНФОРМАЦІЯ_5» відповідають даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 23.04.2024 року, а саме, підозрюваний ОСОБА_5 є кінцевим бенефіціаром та є власником 99,92 % статутного капіталу ТОВ «КАРАЛ» (код ЄДРПОУ 25565683).

У клопотанні слідчого зазначено, що арешт необхідно накласти з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Так, санкцією частини другої статті 436-2 КК України передбачено покарання у виді обмеження волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк, з конфіскацією майна або без такої, частини третьої статті 436-2 КК України - позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої, ОСОБА_5 має статус підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні, та слідчим доведено, що майно - частка в статутному капіталі ТОВ «Карал», на яку він просить накласти арешт, належить підозрюваному.

Як вбачається з матеріалів клопотання, у слідчого є достатні та обґрунтовані підстави вважати, що відповідне майно може бути в подальшому конфісковано, тому з метою недопущення вчинення будь-яких дій, спрямованих на реєстрацію (перереєстрацію) права власності на вищевказане майно такий захід забезпечення кримінального провадження буде найбільш ефективним.

Оцінюючи в сукупності надані стороною кримінального провадження докази, при вирішенні питання про накладення арешту на майно, приймаючи до уваги обґрунтованість підозри, наявну сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вказане у клопотанні майно, може бути в подальшому конфісковане, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження. А тому є всі передбачені ст.170 КПК України підстави для арешту, в межах даного кримінального провадження, вказаного у клопотанні майна.

Разом з тим, вимога про накладення арешту на майно ТОВ «Карал» не підлягає задоволенню як безпідставна, оскільки товариство є власником свого майна, в тому числі того, що передано учасниками, та саме володіє, користується та розпоряджається власним майном. Власність ТОВ «Карал» підозрюваному не належить і вимога про накладення арешту на нього з підстав, наведених в клопотанні, задоволенню не підлягає.

Також слід роз`яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України власник або володілець майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З огляду на викладене та керуючись ст. 131, 170 - 173, 175, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СУ ГУ Служби безпеки України у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна, внесене у кримінальному провадженні № 22023101110000699 від 06.09.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 та ч. 3 ст. 436-2 КК України - задовольнити частково.

Накласти арешт на майно підозрюваного - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 ), а саме: 99,92 % статутного капіталу ТОВ «КАРАЛ» (код ЄДРПОУ 25565683).

В задоволенні іншої частини клопотанні відмовити.

Роз`яснити, що відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Cлідчий суддя ОСОБА_1