Рішення

від 25.04.2024 по справі 493/2105/23

БАЛТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 493/2105/23

Провадження № 2/493/121/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2024 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі:

головуючого-судді Мясківської І.М.,

за участю секретаря Пінул І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балта в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідачки ОСОБА_2 про стягнення коштів, посилаючись на те, що остання 09.11.2022 року склала розписку на її користь про отримання коштів в сумі 20000,00 грн. в рахунок продажу свого паю. Інших умов розписка не містить.

Враховуючи, що належного оформлення в нотаріальній конторі договору купівлі-продажу не відбулося, відповідачка ухиляється від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, просила суд ухвалити рішення про стягнення з відповідачки зазначені кошти, а також 21073,00 грн. судових витрат, розцінюючи кошти як безпідставно отримані, або як аванс. Її вимоги, адресовані відповідачці про повернення коштів, залишилися без відповіді.

Позивачка просила розглянути справу в спрощеному проваджені без виклику сторін.

Відповідачка ОСОБА_2 подала до суду відзив в якому зазначила, що являється власником земельної ділянки кадастровий номер: 5120682200:01:001:0229, що знаходиться на території Кармалюківської сільської ради Балтського району Одеської області, яка перебуває в оренді у ТОВ «Балтський хлібороб» до 05.11.2028 року, про що відомо позивачці, тому запланованим узгодженим строком укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки між ними була дата після спливу строку оренди, тобто після 05.11.2028 року. Вважає звернення позивачки до суду передчасним та просила відмовити у задоволені позову.

Дослідивши письмові докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини справи.

05.11.2018 року ОСОБА_2 уклала договір оренди належної їй земельної ділянки кадастровий номер: 5120682200:01:001:0229, що знаходиться на території Кармалюківської сільської ради Балтського району Одеської з ТОВ «Балтський хлібороб», строком на 10 років, термін дії якого спливає 05.11.2028 року.

09.11.2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 досягли усної домовленості про купівлю-продаж вказаної земельної ділянки, про що ОСОБА_2 склала розписку про отримання від ОСОБА_1 коштів в сумі 20000,00 грн. Інших умов розписка не містить.

Вирішуючи спірне питання суд виходить з того, що за умовами ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки можуть виникати із договорів та інших правочинів, чи безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст. 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частина 1 ст. 628 ЦК передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Інститут свободи договору передбачає можливість сторін вільно визначати зміст договору, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, які не суперечать законодавству, з врахуванням звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, відповідно до ст. 657 ЦК України.

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Оскільки договір купівлі-продажу нерухомого майна, який би за своєю формою та змістом відповідав закону, між сторонами укладено не було, а сторони лише домовились укласти такий договір в майбутньому, то передані відповідачці коштів в сумі 20000,00 грн., в розумінні ч. 2 ст. 570 ЦК України, є авансом, який підлягає поверненню позивачці за умови виникнення певних обставин, а саме настання обумовленого сторонами строку виконання основного договору.

Розписка, складена відповідачкою на користь позивачки 09.11.2022 року, не містить інформації щодо дати укладення основного договору.

Договір оренди землі, укладений між відповідачкою та ТОВ «Балтський хлібороб» 05.11.2018 року, терміном на 10 років передбачає, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої сторони не є підставою для зміни або розірвання договору оренди, п. 41 договору.

Враховуючи викладене, суд вважає датою укладення основного договору, дату по закінчені дії договору оренди землі, тобто 05.11.2028 року, а позовні вимоги позивачки як передчасно пред`явлені.

Згідно ст.. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів - відмовити в повному обсязі.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення суду складено 29.04.2024 року.

СУДДЯ