Рішення

від 18.10.2007 по справі 2074.2-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

2074.2-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 211

РІШЕННЯ

Іменем України

18.10.2007Справа №2-8/2074.2-2007

За позовом – Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі позивачів:

1)          Верховної Ради України, м. Київ

2)          Кабінету Міністрів України, м. Київ

3)          Міністерства оборони України, м. Київ

До відповідача – ЗАТ «Корпорація ІгроСервіс», м. Сімферополь

Треті особи:

1)          Прилепська Н.О., с. Кіровське

2)          Прилепський С.О., с. Кіровське

3)          Прилепський Д.О., с. Кіровське

4)          Яровенко А.П., м. Саки

5)          Князєв О.М., м. Саки

Про визнання недійсним договору міни.

Суддя Чумаченко С.А.   

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивачів:

1)          не з'явився

2)          Крилова Д.В., пред-к за дов. №08/01-07/2005 від 19.06.2007 року.

3)          не з'явився

Від відповідача – Бормотова Ю.В., пред-к за дов. №04/2004 від 20.10.2004 року.

Від третіх осіб:

1)          не з'явився

2)          не з'явився

3)          не з'явився

4)          не з'явився

5)          не з'явився

Від прокурора – Бойков В.М.

Сутність спору: позивач, заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України, звернувся до Господарського Суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до закритого акціонерного товариства «Корпорація ІгроСервіс», просить визнати недійсним договір міни нерухомого військового майна на житло для військовослужбовців та членів їх сімей від 22.10.2004 року, укладений між Міністерством оборони України та закритим акціонерним товариством «Корпорація ІгроСервіс».

Представник позивача представив уточнення обґрунтування позовних вимог, відповідно до яких зазначає, що при укладенні договору міни нерухомого державного військового майна на житло для військовослужбовців та членів їх сімей від 22.10.2004 року сторонами не були додержані в момент вчинення правочину, вимоги,   встановлені Законом України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», Положенням про порядок відчуження і реалізації військового майна Збройних Сил України, у зв'язку з чим договір підлягає визнанню недійсним.

14.06.2005 року Рішенням Господарського Суду Автономної Республіки Крим по справі №2-1/5384-2005 за позовом заступника генерального прокурора України в інтересах держави в особі Верховної ради України в інтересах держави в особі Верховної ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України до ЗАТ «Корпорація ІгроСервіс» про визнання недійсним договору, вирішено визнати недійсним договір міни нерухомого майна військового майна на житло для військовослужбовців та членів їх сімей від 22.10.2004 року, укладений між Міністерством оборони України та ЗАТ «Корпорація ІгроСервіс».   

09.08.2005 року Постановою Севастопольського Апеляційного Господарського Суду по справі №2-1/5384-2005 за позовом заступника генерального прокурора України в інтересах держави в особі Верховної ради України в інтересах держави в особі Верховної ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України до ЗАТ «Корпорація ІгроСервіс» про визнання недійсним договору, вирішено Рішення Господарського Суду від 14.06.2005 року по справі №201/5384-2005 залишити без змін.

22.12.2005 року Постановою Вищого Господарського Суду України по справі №2-1/5384-2005 за позовом заступника генерального прокурора України в інтересах держави в особі Верховної ради України в інтересах держави в особі Верховної ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України до ЗАТ «Корпорація ІгроСервіс» про визнання недійсним договору, вирішено Постанову від 09.08.2005 року Севастопольського Апеляційного Господарського Суду та Рішення Господарського Суду Автономної Республіки Крим від 14.06.2005 року по справі

№2-1/5384-2005 скасувати. Справу направити до Господарського Суду Автономної Республіки Крим.

25.04.2006 року Рішенням Господарського Суду Автономної Республіки Крим по справі №2-20/5268.1-2006 за позовом заступника генерального прокурора України в інтересах держави в особі Верховної ради України в інтересах держави в особі Верховної ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України до ЗАТ «Корпорація ІгроСервіс» про визнання недійсним договору, вирішено у позові відмовити.

12.07.2006 року Постановою Господарського Суду Автономної Республіки Крим по справі №2-20/5268.1-2006 за позовом заступника генерального прокурора України в інтересах держави в особі Верховної ради України в інтересах держави в особі Верховної ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України до ЗАТ «Корпорація ІгроСервіс» про визнання недійсним договору, вирішено Рішення Господарського Суду Автономної Республіки Крим від 25.04.2006 року у справі №2-20/5268.1-2006 залишити без змін.

14.12.2006 року Постановою Вищого Господарського Суду Автономної Республіки Крим по справі №-205268.1-2006 за позовом заступника генерального прокурора України в інтересах держави в особі Верховної ради України в інтересах держави в особі Верховної ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України до ЗАТ «Корпорація ІгроСервіс» про визнання недійсним договору, вирішено Постанову від 12.07.2006 року Севастопольського Апеляційного Господарського Суду ті Рішення Господарського Суду Автономної Республіки Крим від 25.04.2006 року у справі №2-20/5268.1-2006 скасувати. Справу передати на новий розгляд до Господарського суду Автономної Республіки Крим.

Ухвалою Господарського Суду Автономної Республіки Крим від 11.01.2007 року справа №2-8/2074.2-2007 прийнята до свого провадження суддею Господарського Суду Автономної Республіки Крим Чумаченко С.А..

Представник відповідача представив пояснення по справі відповідно до якого просить відмовити позивачам в задоволенні позовних вимог.

Справа слуханням відкладалась, в судовому засіданні оголошувалась перерва в порядку ст. 77 Господарського Процесуального Кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про збройні Сили України» майно військових частин Збройних Сил України є державною власністю та належить їм на праві оперативного управління.

Згідно до вимог п.1. Декрету Кабінету Міністрів України №8 від 15.12.1992 року здійснення функцій щодо управління майном, що є у загальнодержавній власності, покладено на Міністерства. Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні сили України.

22.10.2004 року між Міністерством оборони України – Міністерством та ЗАТ «Корпорація ІгроСервіс» - товариством укладений договір міни нерухомого військового майна на житло для військовослужбовців і членів їх сімей.

Відповідно до п.1.1. даного договору предметом даного договору є обмін нерухомого військового майна, що є власністю держави в особі Верховної Ради і належить до сфери управління Міністерства на квартири, які належать на праві власності товариству.

Згідно з п.1.3. вищевказаного договору, Міністерство за цим договором зобов'язується передати у власність товариства нежитлові будівлі та споруди 58-го військового містечка, які розташовані по вул. Крилова, 125 у м. Сімферополь,, а саме: навіс літер «У1», ПТОР літер «Ш»  площею 939,5кв.м., бокси літер «Ш1» площею 865,5кв.м., бокси літер «Ш2» площею 1711,3кв.м., КТП літер «Щ» площею 59,5кв.м., комори літер «Э» площею 72,6кв.м., бокси літер «Ю» площею 493,5кв.м., навіс літер «Ю1», склад ПММ літер «Я» площею 378,6кв.м., насосна мийка літер «Я1» площею 13кв.м., апарат АЗС літер «Я2» площею 36,6кв.м., гуртожиток літер «Z» площею 384,8кв.м., усього загальною площею 4954,9кв.м., що відповідно до зробленого розрахунку складає 38/100 часток, та є власністю держави в особі Верховної Ради і належить до сфери управління Міністерства згідно свідоцтва про право власності виданого Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради на підставі рішення від 28.12.2001 року.

Згідно з п. 1.4 договору передбачено, що товариство зобов'язується передати Міністерству у власність державне та оперативне управління Міністерства квартири, які є власністю товариства, а саме:

-          трьохкімнатна квартира, що розташована за адресою: АР Крим, м. Джанкой,

вул. Шмідта, буд. 56, кв.9, загальною площею 67,7кв.м., жилою площею 45,1кв.м., що розташована на п'ятому поверсі п'ятиповерхового будинку та складається з трьох житлових кімнат 3,4,7; прихожої і ванної кімнати 2,кухні 5, убиральні 6, шафи 8, лоджії та балкону.

-          трьохкімнатна квартира, що розташована за адресою: АР Крим, Кіровський район, с.м.т. Кіровське, вул. Нова, буд. 5, кв.20, загальною площею 57,3кв.м., житловою площею 39,6кв.м., 1–прихожа, 2–санвузол, 3–кухня, 4-житлова кімната, 6-комора, 7-кімната, 8-коридор, 9-коридор, 10-коридор.

-          трьохкімнатна квартира, що розташована за адресою: АР Крим, Кіровський район, с.м.т. Кіровське, вул. Франка, 1, буд. 12, загальною площею 56,5кв.м., житловою площею 39,7кв.м., 1-прихожа, 2-ванна, 3-кухня, 4-житлова кімната, 5-житлова кімната, 6-комора, 7-комора, 8-кімната, 9-прихожа, 10-балкон.

-          трьохкімнатна квартира, що розташована за адресою: АР Крим, м. Саки,

вул. Кримська, буд. 1, кв.6, загальною площею 73,3кв.м., житловою площею 48,3кв.м. У літ. «А» кв. №6: прим. 1–прихожа, 2-шафа, 3,4,8-жтлові кімнати; 5-ванна, 6-кухня, 7-туалет.

-          трьохкімнатна квартира, що розташована за адресою: АР Крим, м. Керч,

вул. Ворошилова, буд. 27, корп. 1, кв.72, загальною площею 71,1кв.м., житловою площею 42,5кв.м..

Відповідно до п.2.2. договору міни, загальна вартість нерухомості, що належить Міністерству оборони України становить 468927,60грн., а вартість квартир, які належать ЗАТ «Корпорація ІгроСервіс» становить 461501грн..

Вищевказаний договір з боку Міністерства оборони України був підписаний  Волинським Віктором Олександровичем за довіреністю від 17.08.2004 року, реєстр №2371, а з боку ЗАТ «Корпорація ІгроСервіс» договір підписаний генеральним директором Бірюльовим Андрієм Борисовичем.

Даний договір 22.10.2004 року посвідчений Ребровою Л.Г. приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу АР Крим в України. Зареєстровано в реєстрі за №2434.

26.10.2004 року між Міністерством оборони України – Міністерством та ЗАТ «Корпорація ІгроСервіс» - товариством складено Акт приймання – передачі майнового комплексу загальною площею 4954,9кв.м., що розташований за адресою: м. Сімферополь, вул. Крилова, 125, відповідно до якого Міністерство здало, а товариство прийняло майновий комплекс загальною площею 4954,9кв.м., розташований за адресою: м. Сімферополь, вул. Крилова, 125, а саме: нежитлові будівлі та споруди 58-го військового містечка, які розташовані по вул. Крилова, 125 у м. Сімферополь,, а саме: навіс літер «У1», ПТОР літер «Ш»  площею 939,5кв.м., бокси літер «Ш1» площею 865,5кв.м., бокси літер «Ш2» площею 1711,3кв.м., КТП літер «Щ» площею 59,5кв.м., комори літер «Э» площею 72,6кв.м., бокси літер «Ю» площею 493,5кв.м., навіс літер «Ю1», склад ПММ літер «Я» площею 378,6кв.м., насосна мийка літер «Я1» площею 13кв.м., апарат АЗС літер «Я2» площею 36,6кв.м., гуртожиток літер «Z» площею 384,8кв.м., усього загальною площею 4954,9кв.м..  

26.10.2004 року між Міністерством оборони України – Міністерством та ЗАТ «Корпорація ІгроСервіс» - товариством складено Акт приймання – передачі квартир, відповідно до якого товариство здало, а міністерство прийняло квартири, а саме: трьохкімнатна квартира, що розташована за адресою: АР Крим, м. Джанкой,

вул. Шмідта, буд. 56, кв.9, загальною площею 67,7кв.м., жилою площею 45,1кв.м., що розташована на п'ятому поверсі п'ятиповерхового будинку та складається з трьох житлових кімнат 3,4,7; прихожої і ванної кімнати 2,кухні 5, убиральні 6, шафи 8, лоджії та балкону. Трьохкімнатну квартиру, що розташована за адресою: АР Крим, Кіровський район, с.м.т. Кіровське, вул. Нова, буд. 5, кв.20, загальною площею 57,3кв.м., житловою площею 39,6кв.м., 1–прихожа, 2–санвузол, 3–кухня, 4-житлова кімната, 6-комора, 7-кімната, 8-коридор, 9-коридор, 10-коридор. Трьохкімнатну квартиру, що розташована за адресою: АР Крим, Кіровський район, с.м.т. Кіровське, вул. Франка, 1, буд. 12, загальною площею 56,5кв.м., житловою площею 39,7кв.м., 1-прихожа, 2-ванна, 3-кухня, 4-житлова кімната, 5-житлова кімната, 6-комора, 7-комора, 8-кімната, 9-прихожа, 10-балкон. Трьохкімнатну квартиру, що розташована за адресою: АР Крим, м. Саки, вул. Кримська, буд. 1, кв.6, загальною площею 73,3кв.м., житловою площею 48,3кв.м. У літ. «А» кв. №6: прим. 1–прихожа, 2-шафа, 3,4,8-жтлові кімнати; 5-ванна, 6-кухня, 7-туалет. Трьохкімнатна квартира, що розташована за адресою: АР Крим, м. Керч, вул. Ворошилова, буд. 27, корп. 1, кв.72, загальною площею 71,1кв.м., житловою площею 42,5кв.м..

Так, при укладенні оскаржуваного договору Міністерство борони України керувалось п.14 Положення «Про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 року №1919, згідно до якого відчуження  військового  майна   шляхом   його   передачі юридичним особам в обмін на житло здійснюється на підставі рішення Міноборони,  за ринковими цінами,  які склалися на час відчуження, але не нижчими від залишкової вартості майна та витрат, пов'язаних з його реалізацією, якщо інше не погоджено з Мінекономіки.

Суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за наступними підставами.

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» управління  об'єктами  державної  власності  це  здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами,  визначеними цим Законом,  повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів,  пов'язаних з володінням, користуванням  і  розпоряджанням   ними,   у   межах,   визначених законодавством   України,   з   метою   задоволення  державних  та суспільних потреб.

Згідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» вирішення  питань  щодо  забезпечення  Збройних  Сил  України військовим майном, а також визначення порядку вилучення і передачі його  до  сфери  управління  центральних  або   місцевих   органів виконавчої влади, інших органів, уповноважених управляти державним майном,  самоврядним установам  і  організаціям  та  у  комунальну власність територіальних громад сіл,  селищ, міст або у їх спільну власність (за згодою відповідних органів місцевого  самоврядування з  дотриманням  вимог  Закону  України "Про передачу об'єктів  права  державної  та комунальної власності") належить до компетенції  Кабінету  Міністрів  України.

Отже, згідно вищевказаних статей, здійснення функцій щодо управління об'єктами державної власності покладено на Кабінет Міністрів України та уповноважені ним органи, інші суб'єкти, які визначені Законом.

Відповідно до ч.2 ст. 6 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», рішення про відчуження військового майна,  що є придатним для подальшого  використання,  але   не   знаходить   застосування   у повсякденній   діяльності  військ,  надлишкового  майна,  а  також цілісних майнових комплексів та іншого  нерухомого  майна  приймає  Кабінет   Міністрів   України  за  поданням  Міністерства  оборони України.

Згідно до ч.3 ст. 6 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» порядок відчуження військового майна визначається Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що Положення «Про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил», затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 року №1919 є нормативно – правовим актом, виданим на основі Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» і на виконання його приписів тобто є підзаконним правовим актом.

Згідно до ч. 1, ч.2 ст. 4 Господарського Процесуального Кодексу України та керуючись роз'ясненням п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України

від 01.11.1996 року №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно – правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосовувати закон, який регулює ці правовідносини.

Таким чином, враховуючи, що Положення «Про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил», затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 року №1919 є підзаконним правовим актом, пунктом 14 якого встановлено, що відчуження військового майна здійснюється на підставі рішення Міністерства Оборони України, суд застосовує Закон України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» ч. 2 п.6 якого встановлено, що рішення про відчуження військового майна приймає Кабінет Міністрів України за  поданням  Міністерства  оборони України.

Враховуючи викладене, при укладені спірного договору міни, Міністерство Оборони України перевищило свої повноваження щодо розпорядження військовим майном, оскільки рішення Кабінетом Міністрів України щодо його відчуження не приймалося.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що згідно п.5 та п.6 Положення «Про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил», рішення про відчуження військового майна приймає Кабінет Міністрів України із затвердженням за пропозицією Міноборони погодженого з Мінекономіки переліку такого майна за відповідною формою. Повноваження на реалізацію військового майна надає Кабінет Міністрів України відповідно до результатів проведених Міністерством Оборони України за погодженням Міністерства економіки України та Фонду державного майна України конкурсів (тендерів). Оцінка вартості нерухомого майна, яке передається, визначається шляхом проведення оцінки суб'єктам оціночної діяльності за погодженням з державними органами.

Проте, всупереч вищенаведеним вимогам законодавства України, Міністерство Оборони України реалізувало військове майно, що не перебувало у переліку військового майна, яке підлягає відчуженню, затвердженому Кабінету Міністрів України. Конкурс (тендер) з визначенням суб'єктів міни військового майна не проводився.

Відповідно до ч.3 ст. 215 Цивільного Кодексу України, якщо  недійсність  правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована  особа  заперечує  його дійсність на підставах,  встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно Роз'яснень Вищого арбітражного суду України №02-5/111 від 12.03.1999р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» недійсною  визнається  угода,  що  не відповідає  вимогам  закону.

 На підставі вищевикладеного суд зазначає, що при укладанні 22.10.2004 року між Міністерством оборони України та ЗАТ «Корпорація ІгроСервіс» договору міни нерухомого військового майна на житло для військовослужбовців і членів їх сімей, не було дотримано вимог законодавства, що є підставою для визнання даного договору недійсним.

Відповідно до ч.2 ст. 216 Цивільного Кодексу України, у разі  недійсності  правочину  кожна  із  сторін зобов'язана повернути другій  стороні  у  натурі  все,  що  вона  одержала  на виконання   цього   правочину,   а   в  разі  неможливості  такого повернення,  зокрема тоді,  коли одержане полягає  у  користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

З огляду на вищевикладене, враховуючи визнання оскаржуваного договору недійсним, суд вважає за неможливе застосування подвійної реституції встановленої ч.2 ст. 216 Цивільного Кодексу, оскільки квартири за договором міни від 22.10.2004 року, що передавалися від ТОВ «Корпорація ІгроСервіс» до  Міністерства оборони України, були відчужені третім особам, та згідно довідки №405 Феодосійського МБРТІ від 17.04.2007 року, на підставі Рішення Виконавчого комітету Сакської міської ради «Про розподілення квартир військової частини А-1100» зареєстровані за Прилепською Наталією Олексіївною, Прилепським Сергієм Олександровичем, Прилепським Денисом Олександровичем, Яровенко Анатолієм  Петровичем, та Князєвим Олександром Миколайовичем. Окрім цього, відсутня заява про застосування подвійної реституції.      

В судовому засіданні 18.10.2007 року оголошена вступна та резолютивна частині рішення.

Повний текст рішення підписано 23.10.2007 року.

   Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82-84 ГПК України,

суд –

ВИРIШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати договір міни нерухомого військового майна на житло для військовослужбовців і членів їх сімей (реєстраційний номер в Державному реєстрі правочинів - №224225) укладений 22.10.2004 року між Міністерством оборони України (03168, м. Київ-168, Повітрофлотський пр-кт, 6, п/р3521003703192 в ОПРУ ДКУ м. Києва, МФО 820172, код ЄДРПОУ 00034022) та ЗАТ «Корпорація ІгроСервіс» (95001, м. Сімферополь, вул. Полігонна, 60, п/р260053010038 в ФАБ «Південний» м. Сімферополь, МФО 384652, код ЄДРПОУ 24695490) недійсним.

3.           Стягнути з ЗАТ «Корпорація ІгроСервіс» (95001, м. Сімферополь, вул. Полігонна, 60, п/р260053010038 в ФАБ «Південний» м. Сімферополь, МФО 384652, код ЄДРПОУ 24695490) на користь державного бюджету  (р/р 31115095700002 в банку ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, отримувач УДК у м. Сімферополі, код банку 824026, код ЄДРПОУ 34740405) 85грн. державного мита.

4.           Стягнути з ЗАТ «Корпорація ІгроСервіс» (95001, м. Сімферополь, вул. Полігонна, 60, п/р260053010038 в ФАБ «Південний» м. Сімферополь, МФО 384652, код ЄДРПОУ 24695490) на користь державного бюджету (отримувач: 22050000 Держ.бюджет м. Сімферополя р/р31218259700002 в УДК в м. Сімферополі ГУ ДКУ в АРК, ЗКПО 34740405, МФО 824026) 118грн. витрат на інформаційне технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Чумаченко С.А.