Рішення

від 24.04.2024 по справі 477/2855/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/2855/23

Провадження №2/477/104/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2024 року Жовтневий районний суд Миколаївської області

у складі: головуючого у справі судді - Глубоченка С.М.

за участі секретаря судового засідання - Резуник Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківської сільської ради Миколаївської області

про визнання права власності на спадкове майно

в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

17 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою у якій просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на земельну ділянку площею 0,11 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована в АДРЕСА_1 .

В обґрунтуванням позову вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина, яку померла згідно заповіту заповідала позивачу, зокрема належний померлій житловий будинок АДРЕСА_2 та земельна ділянка для його обслуговування, площею 0,11 га. Будучи спадкоємцем за заповітом, позивач звернулась до нотаріуса з метою оформлення спадкового майна, та отримала свідоцтво про право на спадщину на вказаний вище житловий будинок. Однак позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку для обслуговування вказаного будинку, через наявність у правовстановлюючому документі, що засвідчував право померлої на нерухоме майно, незастереженого виправлення у даті видачі державного акту, також у зв`язку з невідповідністю дати його видачі та правової підстави для такої видачі.

Ухвалою суду від 18 жовтня 2023 року провадження у справі відкрито та розпочато підготовче провадження.

Ухвалою суду від 12 березня 2024 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

У судове засідання 24 квітня 2024 року, позивач ОСОБА_1 не з`явилася, подавши раніше до суду заяву про розгляд справи за своєї відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, вказаних у позовній заяві та просила їх задовольнити.

Відповідач - Шевченківська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області в судове засідання свого представника не направила, жодної заяви та клопотання з приводу даного позову до суду не подала.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності досліджені докази, суд установив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 від матері ОСОБА_3 та батька ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_1 , виданим 23 лютого 1989 року Шуршикарським РАЦСом Тюменської області.

Відповідно до цього ж свідоцтв про народження, позивач від народження мала прізвище ОСОБА_5 .

Відповідно до свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_2 , від 20 вересня 2022 року, ОСОБА_3 06 листопада 2010 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 , внаслідок чого змінила своє прізвище на ОСОБА_7 .

За змістом свідоцтва про народження, серії НОМЕР_3 від 01 вересня 1961 року. вбачається, що матір позивача ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 від матері ОСОБА_2 та батька ОСОБА_8 .

За аналізом свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 23 лютого 1989 року та свідоцтва про народження, серії НОМЕР_3 від 01 вересня 1961 року вбачається і те, що ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_2 .

Згідно державного акту на право приватної власності на землю, серії IV-МК №022174 ОСОБА_2 , яка проживає в АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу №2-698 від 16 вересня 1997 року набула у власність земельну ділянку, площею 0,11 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку в с. Зелений Гай.

Відповідно до заповіту від 01 лютого 2012 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Зеленогайської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті заповідала належний їй житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 своїй онуці ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 29 червня 2021 року, виданим Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Згідно частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Указані вище обставини у сукупності свідчать про належність позивача ОСОБА_1 до кола спадкоємців за заповітом.

Згідно частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за законом чи заповітом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Для прийняття спадщини або відмови від її прийняття, встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 та частина перша статті 1273 ЦК України).

Відповідно до статті 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до довідки Зеленогайського старостинського округу від 16 грудня 2021 року №3/529, ОСОБА_2 на момент смерті була зареєстрована та проживала в будинку АДРЕСА_1 . На день смерті у будинку за вказаною адресою була зареєстрована та проживала її донька ОСОБА_3 .

Зі змісту спадкової справи №126/2021 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , що витребувана судом в порядку підготовки справи до судового розгляду ухвалою від 15 січня 2024 року, вбачається, що 17 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Вітовської державної нотаріальної контори Миколаївської області із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї баби ОСОБА_2 .

У свою чергу, інший спадкоємець першої черги за законом - дочка померлої ОСОБА_9 цього ж дня подала до Вітовської державної нотаріальної контори Миколаївської області заяву про відмову від прийняття спадщини, що відкрилася внаслідок смерті її матері ОСОБА_2 .

Отже, позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за заповітом, яка в силу статей 1268, 1269 ЦК України, прийняла спадщину після її смерті, охоплену заповітом від 01 лютого 2012 року

За матеріалами спадкової справи вбачається, що на підставі заяви позивача, державним нотаріусом Вітовської державної нотаріальної контори Миколаївської області Вепрінцевій Л.М. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно яких, остання отримала у спадщину належний померлій житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 .

У свою чергу нотаріусом роз`яснено ОСОБА_1 неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, що надавалася померлій для обслуговування житлового будинку, право власності на яку підтверджується державним актом на право приватної власності на землю, серії IV-МК №022174, оскільки наявні у ньому відомості щодо дати видачі та підстави набуття у власність земельної ділянки мають протиріччя.

Указане і зумовило ОСОБА_1 звернутися до суду за захистом свого права.

Оцінюючи надані позивачем докази у підтвердження своїх позовних вимог, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , яка мешкала по АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу №2-698 від 16 вересня 1997 року видано державний акт на право приватної власності на землю, серії IV-МК №022174, за яким вона отримала у власність земельну ділянку, площею 0, 11 га з цільовим призначенням для обслуговування індивідуального житлового будинку.

Як вбачається з указаного правовстановлюючого документа, зазначені у ньому дані щодо дати його видачі, мають незастережені виправлення, а підстава яка слугувала для видачі такого акту не кореспондується з датою видачі такого акту.

Однак, досліджені судом докази, що долучені позивачем до позовної заяви, а саме державний акт на право приватної власності на землю, серії IV-МК №022174 у сукупності з іншими матеріалами цивільної справи, зокрема і відомостями, що містяться у спадковій справі свідчать про допущену помилку при заповненні державного акту.

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію, щодо предмета доказування, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують факт належності померлій ОСОБА_2 державного акту на право приватної власності на землю, серії IV-МК №022174.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про нотаріат», видання свідоцтва про право на спадщину є нотаріальною дією та відноситься до повноважень нотаріуса.

Відповідно до статті 67 Закону України «Про нотаріат», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Як встановлено в судовому засіданні, державним нотаріусом листом від 12 вересня 2023 року №596/02-14 позивачу ОСОБА_1 повідомлено про неможливість оформлення спадкових прав на зазначену вище земельну ділянку з огляду на виявлені порушення при заповненні державного акту та роз`яснено порядок вирішенні такого питання в судовому порядку.

Як передбачено статтею 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, акти цивільного законодавства, а згідно статті 1220 ЦК України встановлено, що смерть спадкодавця породжує спадкові правовідносини.

Відповідно до положень статей 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків від померлої фізичної особи (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців); до складу спадщини входять всі права та обов`язки, які належали спадкоємцю на момент відкриття спадщини та не припинилися внаслідок його смерті.

Як установлено судом вище, виданий державний акт на право приватної власності на землю, серії IV-МК №022174 належить ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з огляду на що підтверджує набуття нею права власності на земельну ділянку площею 0,11 га, для обслуговування індивідуального житлового будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 19 травня 2016 року №1377-VІІІ «Про перейменування окремих населених пунктів та районів» Жовтневий район Миколаївської області перейменовано на Вітовський район.

Постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» утворено Миколаївський район (з адміністративним центром у місті Миколаїв) у складі територій Березанської селищної, Веснянської сільської, Воскресенської селищної, Галицинівської сільської, Коблівської сільської, Костянтинівської сільської, Куцурубської сільської, Миколаївської міської, Мішково-Погорілівської сільської, Нечаянської сільської, Новоодеської міської, Ольшанської селищної, Очаківської міської, Первомайської селищної, Радсадівської сільської, Степівської сільської, Сухоєланецької сільської, Чорноморської сільської, Шевченківської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, місцем знаходження нерухомого майна на даний час є територія с. Зелений Гай Миколаївського району Миколаївської області.

Сукупність долучених позивачем доказів, свідчать про наявність помилки у правовстановлюючому документі, що підтверджує право померлої ОСОБА_2 на вищевказану земельну ділянку.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що померла ОСОБА_2 у встановленому законом порядку набула право власності на земельну ділянку площею 0,11 га, для обслуговування індивідуального житлового будинку, а тому така земельна ділянка ввійшла до кладу спадщини, що відкрилася внаслідок її смерті.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

У судовому засіданні повністю знайшов своє підтвердження факт, що позивач ОСОБА_9 є спадкоємцем за заповітом, яка у встановлений законом строк звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак отримати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку не змогла, а за положеннями частини п`ятої статті 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, при цьому відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Положення частини першої статті 392 ЦК України, передбачають право власника майна пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оскільки у судовому засіданні повністю знайшов своє підтвердження факт, що позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка спадщину прийняла, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, що відповідає способам судового захисту,передбачених статтею 16 ЦК України.

Згідно частини дев`ятої статті 141 ЦПК України судові витрати покласти на позивача ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 259, 265, 268 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 право власності земельну ділянку площею 0,11 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована в АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Жовтневий районний суд Миколаївської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 ;

відповідач - Шевченківська сільська рада Миколаївської області, 57263, с. Шевченкове Миколаївського району Миколаївської області, вул. Шевченка, 34, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України - 26490929.

СУДДЯ С.М. ГЛУБОЧЕНКО