Справа № 2-58/10
4-с/214/31/24
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про відмову у відкритті провадження у справі
29 квітня 2024 року м. Кривий Ріг
Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Євтушенко О.І., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на дії та бездіяльність Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою 23 квітня 2024 року, в якій просить суд: визнати неправомірними дії начальника Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не зняття арешту з майна боржника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , накладеного в рамках виконавчого провадження №9951678; зобов`язати начальника Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт з майна ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та заборону його відчуження, накладені в рамках виконавчого провадження №9951678.
Відповідно до ст.448 ЦПК України, скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Як слідує з п.13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» №6 від 07 лютого 2014 року, скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, та містити відомості, зазначені в ч.4 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» (в діючій редакції Закону), зокрема, зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби та норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Якщо скаргаза формоюі змістомне відповідаєтаким вимогам,то судзалишає їїбез руху. У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, що виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, при розгляді таких скарг мають застосовуватися положення ЦПК України, якими врегульовано аналогічні питання.
Відповідно до ч.9ст.10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такогосуд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Згідно зі ст.187 ЦПК України, суддя відкриває провадження у цивільній справі (приймає заяву/скаргу до розгляду) не інакше як на підставі заяви (скарги), поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.
Дослідивши матеріали скарги, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті провадження з наступних підстав.
Відповідно до ст.55 Конституції України,права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).
Відповідно до приписів ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У відповідності до ст.19 ЦПК України,суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Дослідженням змісту скарги та доданих до неї матеріалів встановлено, що на примусовому виконанні у Саксаганському відділі ДВС у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з 15 грудня 2006 року до 06 травня 2009 року перебував виконавчий напис №4904, вчинений 13 грудня 2006 року приватним нотаріусом про звернення стягнення на майно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Діалогбанк» у межах суми стягнення 220228 грн. 80 коп. (виконавче провадження №9951678). У рамках виконавчого провадження державним виконавцем було накладено арешт на майно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та заборону його відчуження. 06 травня 2009 року виконавче провадження було завершене, однак питання скасування вжитих заходів забезпечення виконавчого провадження не вирішене. Про існування арешту на майні ОСОБА_1 дізнався 18 квітня 2024 року та одразу звернувся до відділу ДВС із заявою про зняття арешту, однак отримав відмову з огляду на те, що виконавче провадження завершене та знищене. У зв`язку з цим, вважаючи відмову безпідставною та протиправною, заявник просить суд зобов`язати начальника Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт з майна та заборону відчуження, накладені в рамках виконавчого провадження №9951678.
Таким чином, фактично предметом скарги є оскарження рішень та дій посадових осіб Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в рамках виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого документа, виданого нотаріусом.
Відповідно до ч.1 ст.1Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження іпримусовевиконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено перелік виконавчих документів, на підставі яких рішення підлягають примусовому виконанню. Серед них є виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках, зокрема, на підставі судових рішень, а також виконавчі написи нотаріусів (пункти 1 і 3 зазначеної частини).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, що полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.
Відповідно до ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (ч.1 ст.74).Рішення,дії чибездіяльність виконавцята посадовихосіб органівдержавної виконавчоїслужби щодовиконання рішеньінших органів(посадовихосіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бутиоскаржені сторонами,іншими учасникамита особамидо відповідногоадміністративного судув порядку,передбаченому законом (ч.2 ст.74).
Тобто, юрисдикція спорів щодо оскарженнярішень, дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби залежить від типу виконавчого документа, на підставі якого було відкрите виконавче провадження, а також суб`єктів їх видання.
Порядок оскарженнярішень, дій чи бездіяльності державного виконавцячи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, вчинених під час виконання судового рішення, ухваленого у цивільній справі, визначений у розділіVIIЦПК України (ст.ст.447-453).
Відповідно до вимог ч.1 ст.447 ЦПК України лише сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Отже, за правилами адміністративного судочинства оскаржуютьсярішення, дії або бездіяльність державного виконавцячи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, вчинені під час виконання ухвалених в адміністративній справі судових рішень, а такожвиконавчих документів, виданих іншими, ніж суд, органами та посадовими особами,оскільки закон не встановлює для такого оскарження іншого порядку судового оскарження.
У рамках даної справи заявник оскаржує дії та рішення державного виконавця щодо накладення арешту на майно в рамках примусового виконання виконавчого документа, виданого нотаріусом, тобто не судового рішення у цивільній справі, а виконавчого документа, виданого в позасудовому порядку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, яку суд застосовує за аналогією закону на підставі ч.9 ст.10 ЦПК України, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суддя при вирішенні питання про відкриття провадження по справі відмовляє у такому відкритті.
З оглядуна те,що заявник ОСОБА_1 подав скаргущодо оскарженнядій тарішень посадовихосіб ДВСз виконаннявиконавчого документа виконавчогонапису,виданого нотаріусом,а несудом,суд приходитьдо висновкупро підвідомчістьданого споруадміністративному суду. Оскільки встановлені судом обставини виключають можливість розгляду скарги в порядку цивільного судочинства за правилами розділу VIIЦПК України, тому у відкритті провадження слід відмовити на підставі п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України.
Аналогічної позиції щодо підвідомчості такого характеру спорів саме адміністративним судам в порядку позовного провадження дотримується Велика Палата Верховного Суду згідно з правовою позицією, викладеною в постанові від 02 жовтня 2019 року у справі №346/79/17 (провадження №14-471цс19). Близьких за змістом висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла у постановах від 14 березня 2018 року (справа№ 213/2012/16), від 14 листопада 2018 року (справа№161/15523/17), від 20 березня 2019 року (справа№ 821/197/18/4440/16).
При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити заявникові, що розгляд заявлених ним вимог в розрізі з предметом спору має здійснюватися в порядку адміністративного судочинства шляхом звернення до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Керуючись ст.ст.10 ч.9, 186 ч.1 п.1, 260, 261, 353-355, 447-453 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У відкритті провадження у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 надії табездіяльність Саксаганськоговідділу державноївиконавчої службиу містіКривому РозіКриворізького районуДніпропетровської областіПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса),зобов`язання вчинитипевні дії відмовити.
Копію скарги з додатками залишити в матеріалах справи №2-58/10.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом 15 днів з дня її підписання безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя О.І. Євтушенко
Суд | Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу |
Дата ухвалення рішення | 29.04.2024 |
Оприлюднено | 01.05.2024 |
Номер документу | 118679590 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) |
Цивільне
Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу
Євтушенко О. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні