Ухвала

від 29.04.2024 по справі 193/667/24

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

ЄУН 193/667/24

Провадження 1-в/193/110/24

У Х В А Л А

іменем України

29 квітня 2024 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Софіївка Криворізького району подання начальника Державної установи «Софіївська виправна колонія (№ 45)» ОСОБА_3 про встановлення адміністративного нагляду засудженому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Кривий Ріг,

В С Т А Н О В И В:

24.04.2024 до Софіївського районного суду Дніпропетровської області надійшло подання начальника ДУ «Софіївська виправна колонія (№ 45)» (надалі Софіївської ВК-45) про встановлення адміністративного нагляду засудженому ОСОБА_4 ..

Відповідно до змісту цього подання вказано, що засуджений ОСОБА_4 раніше у 2018 році був засуджений до позбавлення волі за один із кримінальних правопорушень пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, тому після звільнення з місць позбавлення волі він потребує контролю з боку правоохоронних органів.

Посилаючись на положення п. «г» ст. 3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами звільненими з місць позбавлення волі», просив встановити адміністративний нагляд за засудженим ОСОБА_4 строком на 12 місяців та відповідно до вимог ч. 1 ст. 10 цього Закону встановити такі обмеження, а саме: а) заборона виїзду за межі міста (району) по особистим справам без дозволу органів поліції; б) реєстрація в територіальному органі Нацполіції 4 рази на місяць; в) заборона виходу з будинку (квартири) з 22:00 години до 06:00 години, за винятком звернення до лікарні чи перебування на роботі.

Представник Софіївської ВК- 45 у судове засідання не з`явився, згідно подання просив судовий розгляд проводити за його відсутності.

Засуджений подав до суду заяву про розгляд подання за його відсутності та просить розглянути подання без фіксації судового засідання технічними засобами.

Відповідно до ч. 4 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засіданні осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду подання, не перешкоджає проведенню судового розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішується судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28 березня 1986 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про порушення правил адміністративного нагляду», суд, при розгляді питання встановлення чи продовження адміністративного нагляду, не може допускати формального підходу, тому слід повно досліджувати всі обставини та перевіряти обґрунтованість встановлення і продовження адміністративного нагляду.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 на даний час відбуває покарання на підставі вироку Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.05.2019 за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарання, призначеного за цим вироком та вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.12.2018 за яким його було засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України і Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 16.01.2019, остаточно визначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки і 6 місяців.

Після чого ОСОБА_4 був засуджений вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.06.2019 за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років і 6 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарання за цим вироком, вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.05.2019 призначено остаточне покарання у виді 4 років і 6 місяців позбавлення волі.

Призначене судом покарання засуджений ОСОБА_4 відбуває з 30.10.2018. Кінець строку 30.04.2024.

Згідно з п. «г» ст. 3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», адміністративний нагляд встановлюється щодо повнолітніх осіб засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», адміністративний нагляд встановлюється у визначеному статтею 5 цього Закону порядку терміном від одного року до двох років і не може перевищувати термінів, передбачених законом для погашення або зняття судимості.

Згідно вимог п.2-1 ч. 1 ст. 89 КК України, особи, засуджені за вчинення кримінального проступку, визнаються такими, що не мають судимості після відбуття покарання.

Згідно подання вбачається, що ОСОБА_4 було засуджено 10.12.2018 вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст. 309 ч.1 КК України до покарання в вигляді позбавлення волі строком на 1 рік.

Діяння передбачене ст. 309 ч.1 КК України станом на час ухвалення вироку відповідно до ст. 12 КК України відносилося до злочинів середнього ступеня тяжкості.

Однак, 01.07.2020 набрав законної сили Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо спрощення досудового розслідування окремих кримінальних правопорушень», згідно якого кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 309 КК України, за змістом чинної редакції ст. 12 КК України, стало відноситися до кримінального проступку.

Зокрема, чинна редакція санкції ч. 1 ст. 309 КК України передбачає покарання у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виправних робіт на строк двох років, пробаційний нагляд та обмеження волі на строк п`ять років, таким чином зазначена стаття декриміналізована та вже не передбачає покарання у вигляді позбавлення волі.

Статтею 5 КК України передбачено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Частиною 4 статті 5 КК України встановлено, якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Таким чином, на час розгляду подання, кримінальне правопорушення передбачене ст. 309 ч.1 КК України відповідно до ст. 12 КК України відноситься до кримінального проступку, а тому судимість засудженого за цією сттею, згідно до вимог п. 2-1 ч. 1 ст. 89 КК України, автоматично погашається відразу після відбуття призначеного за нею покарання.

Отже, зі звільненням засудженого ОСОБА_4 30.04.2024 з місць позбавлення волі за відбуттям призначеного покарання, з цього ж дня вважається, що він не має судимості за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, а відтак за змістом положень ч.1 ст. 6 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», передумов для встановлення щодо нього адміністративного нагляду з підстав визначених п. «г» ст. 3 цього Закону не має. Інших підстав, передбачених ст. 3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», які визначають можливість встановлення щодо засудженого ОСОБА_4 адміністративного нагляду, адмінстрацією Софіївської ВК-45 у своєму поданні не зазначено.

Таким чином, дослідивши подання та матеріали додані до нього, суд дійшов висновку, що вимоги подання адміністрації Софіївської ВК-45 не грунтуються на законі, є безпідставним, а тому задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.. 4, 5, 12 КК України, ст. 3, 5, 6 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні подання начальника Державної установи «Софіївська виправна колонія (№ 45)» ОСОБА_3 про встановлення адміністративного нагляду засудженому ОСОБА_4 , - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1