Ухвала

від 19.04.2024 по справі 461/3380/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/3380/24

Провадження № 6/461/263/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2024 року м. Львів

Галицький районний суду м. Львова у складі головуючогосудді Романюка В.Ф., за участю секретаря судового засідання Решетова Д.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Львова подання головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Рибчак А.М. про тимчасове обмеження виїзду за межі території України керівника ТзОВ «СТИЛЬБУД» Оприско Миколу Васильовича,

в с т а н о в и в :

Головний державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Рибчак А.М., звернувся до суду із поданням, в якому просить тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України фізичну особу - боржника керівника ТзОВ СТИЛЬБУД, код ЄДРПОУ: 23884496, адреса Україна, 79019, Львівська обл., місто Львів, вул. Липинського, будинок 50, корпус А ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до виконання зобов`язань, покладених на нього наказ № 914/644/14 виданий 06.02.2015 про стягнення 1598076,05 грн.

В обґрунтування внесеного подання покликається на те, що на виконанні у Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції головного державного виконавця Рибчак Анастасії Михайлівни знаходиться виконавче провадження 71672793 з виконання наказу № 914/644/14 виданий 06.02.2015 про стягнення 1598076,05 грн.

За вказаним виконавчим документом боржником є ТзОВ «СТИЛЬБУД», код ЄДРПОУ: 23884496, керівником якого від 04.01.2024 є ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ЯКИЙ ЗГІДНО матеріалів виконавчого провадження є громадянином України.

Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно інформації наданої на запити майно належне боржнику на праві власності відсутнє.

Виконавцем на адресу боржника надсилались виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТИЛЬБУД» на виклики не з`явився, про причини неявки не повідомив виконавця.

Вжитими виконавцем заходами встановлено, що боржнику належать на праві власності транспортні засоби, однак ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СТИЛЬБУД рішення не виконує.

Враховуючи викладене, рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від виконання його, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів.

Оскільки, боржником рішення виконано не було, що призвело до вжиття відносно нього вищевказаних заходів примусового виконання, тому просить суд подання задоволити.

Головний державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Рибчак А.М. в судове засідання не прибула, подала письмове клопотання про розгляд справи у її відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали подання та долучені до нього документи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.33Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

З огляду на дану норму Конституції України, слід прийти до висновку, що обмеження особи права вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом, є обмеженням її конституційного права на свободу пересування, гарантованого державою.

Згідно зі ст.2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Статтею 6Закону України«Про порядоквиїзду зУкраїни тав`їздув Українугромадян України» встановлено, що громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов`язання - до виконання зобов`язань, або розв`язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов`язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Згідно ч.1 ст.18Закону України«Про виконавчепровадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п.19 ч.2 ст.18Закону України«Про виконавчепровадження» у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Згідно ч.1 ст.441ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення.

Суд встановив, що на виконанні у Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції головного державного виконавця Рибчак Анастасії Михайлівни знаходиться виконавче провадження 71672793 з виконання наказу № 914/644/14 виданий 06.02.2015 про стягнення 1598076,05 грн.

За вказаним виконавчим документом боржником є ТзОВ «СТИЛЬБУД», код ЄДРПОУ: 23884496, керівником якого від 04.01.2024 є ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , який згідно матеріалів виконавчого провадження є громадянином України.

Відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26 Закону України Про виконавче провадження, виконавцем 26.04.2023 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.

Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п`ятої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження".

Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно інформації наданої на запити майно належне боржнику на праві власності відсутнє.

Виконавцем на адресу боржника надсилались виклики (копії додаються) щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак ТзОВ «СТИЛЬБУД» на виклики не з`явився, про причини неявки не повідомив виконавця.

Вжитими виконавцем заходами встановлено, що боржнику належать на праві власності транспортні засоби, однак ТзОВ «СТИЛЬБУД» рішення не виконує.

Особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне. Саме невиконання боржником самостійно зобов`язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків.

На підставі наведеного вище можна зробити висновок, що поняття "ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

При цьому, до матеріалів подання, державним виконавцем не подано належних доказів, які б давали суду підстави вважати, що боржник може виїхати за кордон на постійне місце проживання, не виконавши покладені на нього рішенням суду зобов`язання, а також не доведено, що вирішення питання про заборону боржникові виїзду за кордон сприятиме виконанню зобов`язання. Крім того, матеріали подання не містять відомостей про отримання боржником виклику виконавця та не містять належних доказів того, що боржник свідомо вчиняє дії (бездіяльність), спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості.

Суд приходить до висновку, що державним виконавцем не надано суду безспірних доказів, які свідчать про свідоме ухилення боржника від виконання рішення суду або перешкоджання у його виконанні. Доводи наведені в поданні, не можуть бути розцінені судом як ухилення від виконання рішення суду в розумінні умисної протиправної поведінки боржника.

Одночасно, сама по собі наявність зобов`язання по виконанню рішення суду, яке набрало законної сили, чи постанови компетентних органів, без встановлення причин їх не виконання, ще не свідчить про тривале та свідоме ухилення боржника від виконання зобов`язання.

Таким чином, в ході розгляду подання не здобуто належних доказів, які б свідчили про те, що боржник дійсно свідомо ухиляється від сплати заборгованості та від виконання своїх обов`язків, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».

З урахуванням викладеного, суд вважає, що законні підстави для задоволення подання відсутні. У свою чергу, це не перешкоджає виконавцю у разі надання необхідних доказів та зміни обставин під вчинення виконавчих дій повторно звернутися з відповідним поданням до суду.

Керуючись ст.ст.247,441 ЦПК України,ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України» від 21.01.1994 року з наступними змінами, суд,-

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні подання головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Рибчак А.М. про тимчасове обмеження виїзду за межі території України керівника ТзОВ «СТИЛЬБУД» Оприско Миколу Васильовича.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвала суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Романюк В.Ф.