Рішення

від 12.04.2024 по справі 456/1066/24

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/1066/24

Провадження № 2-о/456/100/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2024 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Гули Л. В.

з участю секретаря Петренко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін.

Заявниця ОСОБА_1 просить встановити, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була її мамою.

В обґрунтування заявлених вимог покликався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина на житловий будинок в АДРЕСА_1 . Вона як спадкоємець за заповітом до майна померлої ОСОБА_2 звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак було встановлено відсутність документального підтвердження родинного зв`язку між нею та спадкодавцем, у зв`язку з чим вона змушена звернутися до суду з даною заявою, оскільки їй необхідно встановити факт родинних відносин для реалізації свої спадкових прав.

Заінтересована особа правом на подання відзиву не скористалася.

Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 19 лютого 2024 року головуючим суддею в справі визначено суддю Гулу Л.В. /а.с. 13/

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27.02.2024 заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 20.03.2024. Роз`яснено сторонам їх процесуальні права /а.с. 14/.

Розгляд справи по суті відбувся 12.04.2024 без участі сторін.

Представник заявниці ОСОБА_1 адвокат Андрейків Ю.Я. подав заяву про розгляд справи за його та заявниці відсутності, вимоги заяви підтримує в повному обсязі та просить такі задовольнити.

Представник заінтересованої особи Грабовецько-Дулібівської сільської ради Стрийського району Львівської області подав заяву про розгляд справи за його відсутності, прои задоволення заявлених вимог не заперечив.

Відповідно до ст.211ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з ч. 2 ст.247ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши та дослідивши письмові докази по справі, які мають юридичне значення для її розгляду, вважає, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є батьками ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 28.11.1960 /а.с. 5/.

ОСОБА_6 29.12.1995 у відділі реєстрації актів громадянського стану Стрийського міськвиконкому Львівської області, запис № 656, зареєструвала шлюб із ОСОБА_7 , прізвище після одруження дружини ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 /а.с. 7/.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 08.08.2023 складено відповідний актовий запис № 90 та Грабовецько-Дулібівською сільською радою Стрийського району Львівської області видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 від 08.08.2023 /а.с. 6/.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне їй на праві власності спадкове майно: житловий будинок в АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 20.04.2004 /а.с. 8/.

Згідно із заповітом від 25.08.2020 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згаданий житловий будинок заповіла своїй дочці ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_4 /а.с. 10/.

Відповідно до довідки Грабовецько-Дулібівської сільської ради Стрийського району Львівської області № 77 від 12.02.2024 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня смерті постійно проживала і була зареєстрована в АДРЕСА_1 /а.с. 9/.

З витягу з погосподарської книги № 76 від 12.02.2024 згідно із записом погосподарської книги Любинцівської сільської ради Стрийського району Львівської області № 4 за 1964-1966 роки встановлено, що в житловому будинку в АДРЕСА_1 були зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - голова двору; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , - дочка; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - дочка /а.с. 11/.

Відповідно до довідки Грабовецько-Дулібівської сільської ради Стрийського району Львівської області № 75 від 12.02.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , здійснила похорон своєї мами ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за власні кошти /а.с. 12/.

Оглядом витребуваної спадкової справи № 603/2023 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 судом встановлено, що ОСОБА_1 як спадкоємець за заповітом до майна померлої ОСОБА_2 не може реалізувати свої спадкові права, оскільки встановлено відсутність документального підтвердження родинного зв`язку між заявницею та спадкодавцем.

Відтак судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з відсутністю підтвердження родинного зв`язку між спадкодавцем та заявницею.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України).

Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Перелік фактів, які підлягають встановленню судом в окремому провадженні, викладений в ч. 1 ст. 315 ЦПК України та не є вичерпним (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).

Зокрема, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами (п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України).

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Аналогічно згідно з п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Так, досліджені в судовому засіданні свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 28.11.1960, свідоцтво про одруження серії НОМЕР_2 , довідка Грабовецько-Дулібівської сільської ради Стрийського району Львівської області № 77 від 12.02.2024, довідка Грабовецько-Дулібівської сільської ради Стрийського району Львівської області № 75 від 12.02.2024 та витяг з погосподарської книги за 1960-1964 роки вказують на наявність родинного зв`язку між заявницею ОСОБА_1 та її матір`ю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 5, 7, 9, 11, 12/.

У суду відсутні підстави ставити під сумнів істинність фактів, зазначених у згаданих документах, оскільки такі відповідають і не суперечать обставинам, відомості про які містяться в інших зібраних по справі доказах.

Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви.

Обов`язок доказування та подання доказів встановлений ст. 81 ЦПК України, в якій зазначено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, з доказів у справі, які оцінено за вимогами допустимості, належності, достатності та взаємного зв`язку, судом встановлено, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Встановлення даного факту має для заявниці юридичне значення, оскільки дасть їй можливість отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Щодо судового збору.

Відповідно до ч. 7 ст.294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Відтак судові витрати слід віднести на рахунок заявниці.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 05 вересня 2022 року в справі № 1519/2-5034/11 висловив висновок про застосування норми права та вказав, що для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм.

Згідно з частиною п`ятою статті 268ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

З урахуванням розумності положення частини п`ятої статті 268ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону та правові висновки, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 12.04.2024, є та дата, на яку було призначено розгляд справи, 12.04.2024, а датою складення повного тексту судового рішення 22.04.2024.

Керуючись ст. 293, 294,315-319ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Встановити, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 22.04.2024.

Суддя Л.В.Гула