Ухвала

від 24.04.2024 по справі 376/1186/24

СКВИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/1186/24

Провадження № 1-кс/376/242/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2024 р.

Слідчий суддя Сквирського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у рамках кримінального провадження № 12024111260000116від 22квітня 2024року,за ознакамикримінального правопорушення(злочину),передбаченого ч.2ст.15,ч.4ст.185КК України,клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , про накладення арешту на тимчасово вилучене майно,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ ВП № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області лейтенант поліції ОСОБА_3 (надалі слідчий) звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна у рамках кримінального провадження №12024111260000116 від 22 квітня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: чотири поліетиленових мішки, з вмістом комбікорму, загальною вагою 190 кілограм 200 грам та автомобіль DAEWOO Lanos сірого кольору з д.н.з. НОМЕР_1 .

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що 21.04.2024 близько о 14:00 годині, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на території ФГ «Нота» за адресою АДРЕСА_1 , вчинив замах на крадіжку комбікорму в кількості чотирьох заповнених поліетиленових мішків, об`ємом 50 л. кожен, на загальну вагу 190 кг. 200 г., однак кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

21.04.2024 року в період часу з 15 години 00 хвилин по 16 годину 00 хвилину, на підставі добровільної письмової згоди власника автомобіля ОСОБА_4 , проведено огляд транспортного засобу, автомобіля DAEWOO Lanos сірого кольору з д.н.з. НОМЕР_1 на проїжджій частині навпроти приватного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого у вище вказаному автомобілі на задньому сидінні, виявлено та вилучено чотири поліетиленових мішки, з вмістом комбікорму, загальною вагою 190 кілограм 200 грам. Крім цього, також було вилучено автомобіль DAEWOO Lanos сірого кольору з д.н.з. НОМЕР_1 .

Також, у своєму клопотанні слідчий зазначає, що вилучені під час вищевказаного огляду предмети та речі мають значення речового доказу у кримінальному провадженні, оскільки зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, та можуть бути використаний як доказ фактів та обставин, які встановлюються під час кримінального провадження та 22.04.2024 року постановою слідчого визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №12024111260000116 від 22.04.02024.

Окрім того слідчий зазначає, що існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що транспортний засіб, який належить ОСОБА_4 , є засобом вчинення злочину, тобто матеріальні об`єкти, які застосовуються для виконання будь-яких операцій (дій), що забезпечують або полегшують вчинення самого злочину та зберегли на собі сліди його вчинення, існують підстави щодо його арешту, а вилучені чотири поліетиленових мішки, з вмістом комбікорму, загальною вагою 190 кілограм 200 грам є предметом злочину, який зберіг на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

З метою збереження чотирьох поліетиленових мішків, з вмістом комбікорму, загальною вагою 190 кілограм 200 грам та автомобіля DAEWOO Lanos сірого кольору з д.н.з. НОМЕР_1 , що є речовими доказами у кримінальному провадженні та можуть бути використані на підтвердження фактів чи обставин, які встановлюються під час досудового розслідування та судового розгляду, запобіганню можливості їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі чи відчуження, наявна необхідність в накладенні на них арешту.

У даному випадку вказане майно є об`єктом кримінально-протиправних дій, а тому у відповідності до ст. 98 КПК України є речовим доказом, тому існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

До проведення розгляду клопотання слідчий подав заяву про розгляд справи без його участі, клопотання підтримав та просив його задовольнити на підставах зазначених в клопотанні та доданих до нього матеріалах.

Відповідно до ч. 4ст.107КПК України фіксування за допомогою технічних засобів судового засідання не здійснювалось.

Дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ч. 1 та п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до вимог п. п. 1-2 ч. 3, ч. 5 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 та ч. 4 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення спеціальної конфіскації. У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

Відповідно до вимог ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до вимог ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до вимог абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 237 КПК України вилучені речі та документи, які не відносяться до предметів, вилучених законом із обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

З клопотання про арешт майна та долучених до нього матеріалів видно, що 21 квітня 2024 року на підставі добровільної письмової згоди власника автомобіля ОСОБА_4 , проведено огляд транспортного засобу, автомобіля DAEWOO Lanos сірого кольору з д.н.з. НОМЕР_1 на проїжджій частині навпроти приватного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 . Під час огляду, було виявлено та вилучено чотири поліетиленових мішки, з вмістом комбікорму, загальною вагою 190 кілограм 200 грам. Крім цього, також було вилучено автомобіль DAEWOO Lanos сірого кольору з д.н.з. НОМЕР_1 .

Надалі вказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні за № 12024111260000116 на підставі постанови слідчого від 22 квітня 2024 року, оскільки містять на собі сліди кримінального правопорушення та інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та мають суттєве значення для встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні, а також відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Окрім того одночасно з поданням даного клопотання слідчий звернувся до суду з клопотанням про узаконення проведеного огляду транспортного засобу проведеного 21 квітня 2024 року. Відповідно до ухвали слідчого судді Сквирського районного суду Київської області від 23.04.2024 року огляд транспортного засобу автомобіля марки DAEWOO модель LANOS, сірого кольору, рік випуску 2004, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_4 , проведеного 21 квітня 2024 року на проїжджій частині навпроти приватного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 в рамках кримінального провадження № 12024111260000116 від 22.04.2024 р. визнано законним.

Аналізуючи викладені вище обставини, слідчий суддя вважає, що у даному випадку наявні достатні підстави вважати, що вилучені у ході проведення огляду чотири поліетиленових мішки, з вмістом комбікорму, загальною вагою 190 кілограм 200 грам, відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та у органу досудового розслідування існує можливість використання відомостей, які у них містяться, як доказ фактів чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні, у зв`язку з чим існують правові підстави для накладення арешту на майно.

Що стосується решти майна, на яке слідчий у клопотанні просить накласти арешт, а саме: транспортного засобу, автомобіля DAEWOO Lanos сірого кольору, 2004 рік випуску з д.н.з. НОМЕР_1 , слід зазначити наступне.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Матеріалами, доданими до клопотання, а також, стороною обвинувачення не було доведено, що вилучений транспортний засіб, автомобіль DAEWOO Lanos сірого кольору, 2004 рік випуску з д.н.з. НОМЕР_1 , відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Отже, твердження щодо наявності ознак речового доказу базуються виключно на припущеннях, оскільки під час розгляду клопотання не доведено, що вилучений транспортний засіб, автомобіль DAEWOO Lanos сірого кольору, 2004 рік випуску з д.н.з. НОМЕР_1 має відношення до подій кримінального правопорушення, яке розслідується СВ ВП ВП № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області у кримінальному провадженні № 12024111260000116від 22.04.2024.

Крім того, як вбачається з клопотання метою накладення арешту на автомобіль є збереження речового доказу, слідів вчинення кримінального правопорушення, який та теперішній час не визнано речовим доказом.

Разом з тим, з клопотання вбачається, що із автомобілем проведенні слідчі (розшукові) дії та повернення автомобіля не завдасть шкоди кримінальному провадженню, оскільки шкода відшкодована, не вплине на об`єктивне розслідування, не перешкоджатиме встановленню істини, так як підозрюваний повністю визнає себе винним та не потягне негативні наслідки.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Обмеження права користування, володіння чи розпорядження власністю може бути лише обмежене Законом і має бути виправданим для кожного випадку окремо. Право власності є непорушним.

Зважаючи на наведенні обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що потреба в існуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт транспортного засобу необгрунтована, застосування арешту на автомобіль є невиправданим обмеженням у реалізації права користування і розпорядження майном протягом значного проміжку часу.

Враховуючи, що обов`язок доказування у даному випадку покладений на слідчого та прокурора, слідчий суддя не знайшов підстав для застосування заходу кримінального провадження у вигляді арешту на автомобіль.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна.

Приймаючи до уваги вищевикладене, керуючись ст.ст. 94, 100, 131,132,167,170,171-174, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у рамках кримінального провадження № 12024111260000116від 22квітня 2024року,за ознакамикримінального правопорушення(злочину),передбаченого ч.2ст.15,ч.4ст.185КК України, задовольнити частково.

Накласти арешт на вилучене 21.04.2024 року в ході огляду транспортного засобу, автомобіля DAEWOO Lanos сірого кольору з д.н.з. НОМЕР_1 на проїжджій частині навпроти приватного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 майно: чотири поліетиленових мішки, з вмістом комбікорму, загальною вагою 190 кілограм 200 грам.

Заборонити розпоряджатися будь-яким чином вказаним майном.

Визначити місцем зберігання вказаного майна фермерське господарство «НОТА», що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 .

У задоволенні решти клопотання відмовити.

Тимчасово вилучений транспортний засіб марки «DAEWOO» моделі «Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору, 2004 року випуску, свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_2 повернути власнику ОСОБА_4 .

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню, а її оскарження не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1