КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 квітня 2024 року Київ№ 320/3558/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., за участю секретаря судового засідання Ягельської А.О.,
представника позивача:Білоус Т.А.,
представника відповідача:Подкалюка М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСД Фінанс» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
в с т а н о в и в:
23 січня 2024 року до Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСД ФІНАНС» (товариство, ТОВ «ДСД ФІНАНС») до Головного управління ДПС у м. Києві (ДПС, податковий орган, контролюючий орган). У позові товариство просило суд:
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 14 серпня 2023 року №0534450707, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, у розмірі 1 359 077, 50 грн;
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 14 серпня 2023 року №0534440707, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, у розмірі 2 456 331, 35 грн;
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 16 серпня 2023 року №0538530707, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, у розмірі 3250, 00 грн;
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 16 серпня 2023 року №0538520707, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, у розмірі 2 800, 00 грн;
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 16 серпня 2023 року №0538550707, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, у розмірі 1700, 00 грн;
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 16 серпня 2023 року №0538540707, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, у розмірі 2472, 50 грн.
Ухвалою суду від 29.01.2024 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження, призначене підготовче засідання на 20.02.2024. У зв`язку з клопотаннями представника позивача, підготовче засідання відкладалося на 05.03.2024 та на 21.03.2024.
21.03.2024 проведено підготовче засідання, а протокольною ухвалою від 21.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ДСД ФІНАНС» зазначали, що, застосовуючи конкретну правову підставу для призначення фактичної перевірки, у наказі на перевірку контролюючий орган зобов`язаний не тільки зазначити відповідну норму права, а й обґрунтувати які саме фактичні підстави зумовили необхідність проведення фактичної перевірки. Також вказали, що податковий орган не мав повноважень на дослідження у ході проведення фактичної перевірки товариства «ДСД ФІНАНС» питань щодо дотримання вимог Закону №265/95-ВР. Наголошували і на тому, що оскаржувані повідомлення-рішення винесені у строк більше року від проведення перевірок. Також стверджували, що штрафи, установлені Законом №265/95-ВР, є адміністративно-господарськими санкціями, строк застосування яких не може перевищувати один рік з дня порушення правил здійснення господарської діяльності.
Відповідач у відзиві просив відмовити у задоволенні позову. Стверджували законність проведення перевірок та наявність підстав для цього. Вказали, що посилання на строк застосування адміністративно-господарських санкцій не є релевантним, оскільки відповідні норми статті 250 Господарського кодексу України не поширюються на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені законами, контроль за дотриманням яких покладено на податкові і митні органи. Підкреслювали, що пунктом 12 Прикінцевих положень Закону №265/95-ВР було відтерміновано притягнення до відповідальності суб`єктів господарювання у сфері здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор. Також пояснили, що контролюючим органам не було заборонено здійснювати заходи податкового контролю у вигляді податкових перевірок, зокрема і фактичних, з огляду на приписи Закону України №2120-9 від 15.03.2022.
У відповіді на відзив представник позивача не погодилась із доводами податкового органу, вказала на відсутність у наказах на проведення перевірки конкретних причин її проведення. Також зазначила, що вважає положення статті 250 Господарського кодексу України такими, що застосовуються у спірному випадку.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у позовному обсязі, вказала на протиправності проведення перевірок і відсутності підстав для застосування штрафних санкцій до підприємства позивача.
Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову. Стверджував, що податковий орган у спірних відносинах діяв правомірно та обґрунтовано виніс оскаржувані повідомлення-рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДСД ФІНАНС» перебуває на обліку в органах доходів та зборів, є платником податків і зареєстроване в якості юридичної особи, має ліцензію на торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, а також 16.04.2015 зареєстроване фінансовою установою, місцезнаходженням якої є: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 59-Б, приміщення 4. Видами економічної діяльності підприємства є: 66.12 Посередництво за договорами по цінних паперах або товарах (основний); 64.19 Інші види грошового посередництва; 64.91 Фінансовий лізинг; 64.99 Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н.в.і.у.
У період липень-серпень 2022 року було проведено 6 (шість) фактичних перевірок позивача.
Так, 18.07.2022 на підставі наказу №1012-п (а.с.186) та направлень №1767 і №1768 від цієї ж дати (а.с.187) здійснено фактичну перевірку господарської одиниці підприємства позивача у м. Луцьк по вул. Ковельській, 40. Перевірку проведено ГУ ДПС у Волинській області, уповноважена особа позивача ознайомлена з наказом і направленнями, що засвідчено підписом останньої на примірниках таких документів. За результатами перевірки складено акт №2560/03-20-07-05/39656355 (а.с.182-185), у якому зафіксовано надлишок готівки у сумі 560 грн., у зв`язку із чим констатовано порушення пункту 7 статті 4 Закону України України №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Закон №265/95-ВР).
Зауваження чи заперечення на акт перевірки відсутні.
На підставі вказаного акту прийняте повідомлення-рішення від 16 серпня 2023 року №0538520707, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій та/або пені у розмірі 2800, 00 грн.
Також 18.07.2022 посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області на підставі наказу №1011-п (а.с.176) та направлень №1771 і №1772 від цієї ж дати (а.с.177) здійснено фактичну перевірку господарської одиниці підприємства позивача у м. Луцьк по вул. Кравчука, 23; наказ про перевірку уповноваженій особі товариства надано, направлення пред`явлені. Також встановлено надлишок готівки у сумі 6500 грн. і вказано на порушення пункту 7 статті 4 Закону України №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», складено акт №2554/03-20-07-05/396563 (а.с.171-175).
На підставі такого акту прийняте повідомлення-рішення від 16 серпня 2023 року №0538530707, яким застосовано штраф у розмірі 3250, 00 грн.
28.07.2022 посадовими особами ГУ ДПС у Закарпатській області на підставі наказу №208-п від 18.07.2022 (а.с.102) та направлень №1165 і №1166 від 19.07.2022 (а.с.100-101) здійснено фактичну перевірку господарської одиниці підприємства позивача у м. Мукачево на площі Кирила і Мефодія, буд. 18/21, прим. 5. Направлення пред`являлися посадовій особі товариства, також вручено примірник наказу, що підтверджується підписом такої особи у названих документах. За результатами перевірки складено акт №3037/0716/2650/рро/39656355 (а.с.73-76), від підписання якого представник платника податку відмовився. У названому акті зафіксовано незабезпечення товариством відповідності готівкових коштів та іноземної валюти на місці проведення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі даним фіскального звіту.
На підставі названого акту прийняте повідомлення-рішення від 14 серпня 2023 року №0534440707, яким застосовано суму штрафних санкцій та/або пені у розмірі 2 456 331, 35 грн. Товариством «ДСД Фінанс» подавалася скарга на таке рішення до ДПС України, яка рішенням від 20.10.2023 залишена без задоволення (а.с.24).
Також, 02.08.2022 на підставі наказу №1115-п від 25.07.2022 (а.с.141) та направлень №1986 і №1987 від 25.07.2022 (а.с.155) здійснено фактичну перевірку господарської одиниці підприємства позивача (операційної каси №157) у смт Ратне Волинської області по вул. Центральній, 50 А. Примірник наказу уповноважена особа позивача отримала, із направленнями також ознайомлена, що засвідчено її підписом на таких документах. Перевірку проведено ГУ ДПС у Волинській області. За результатами перевірки складено акт від 02.08.2022 №2394/03-20-07-05/39656355 (а.с.137-140), у якому констатовано факт ненадання суб`єктом господарювання першого примірника розрахункового документу на повну суму операції з купівлі валютних цінностей; зазначено, що такий документ було надруковано та видано касиром після пред`явлення особами, що проводили перевірку, службових посвідчень. Зафіксовано порушення пункту 5 статті 4 Закону України №265/95-ВР.
На підставі цього акту прийняте повідомлення-рішення від 16 серпня 2023 року №0538550707, яким застосовано штраф у розмірі 1700, 00 грн.
Крім того, 02.08.2022 на підставі наказу №1106-п від 22.07.2022 (а.с.111) та направлень №1952 і №1953 від 25.07.2022 (а.с.112) посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області здійснено фактичну перевірку господарської одиниці підприємства позивача (операційної каси №157) у смт Рожище Волинської області по вул. Героїв УПА, 2. Направлення пред`являлися для ознайомлення уповноваженій особі товариства, копію наказу вона також отримала, що підтверджується особистим підписом. За наслідками перевірки складено акт від 02.08.2022 №2921/03-20-07-05/39656355 (а.с.105-108). Встановлено непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій при купівлі валютних цінностей, нероздрукування розрахункового документу, що підтверджує виконання операції з купівлі-продажу іноземної валюти та ненадання особі, яка купує валютні цінності в готівковій формі першого примірника розрахункового документа на повну суму операції. Також при співставленні даних руху готівкових коштів та іноземної валюти згідно других примірників роздрукованих розрахункових документів реєстратора розрахункових операцій з даними фіскального звіту та наявних готівкових коштів на місці проведення розрахунків, встановлено надлишок готівкових коштів: 940 доларів США; 4990 Євро; 4230 польських злотих. Виявлено і нестачу готівкових коштів у національній валюті на 36050,50 грн. Констатовано порушення пунктів 2, 5, 7 статті 4 Закону України №265/95-ВР.
Товариством подавалися заперечення (а.с.19-20) на цей акт, однак висновки акту за результатами розгляду заперечень залишені без змін (а.с.21-22).
На підставі названого вище акту прийняте повідомлення-рішення від 14 серпня 2023 року №0534450707, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 1 359 077, 50 грн. Позивачем подавалася скарга на таке повідомлення-рішення, яка рішенням ДПС України залишена без задоволення (а.с.25).
05.08.2022 на підставі наказу №3022-п від 02.08.2022 (а.с.164) та направлень №7878 і №7877 від 04.08.2022 (а.с167-168) посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві проведено фактичну перевірку господарської одиниці підприємства позивача (пункту обміну валют) у м. Києві по вул. Васильківській, 8. Із наказом і направленнями уповноважена особа позивача ознайомлена, що підтверджується особистим підписом такої особи. За наслідками перевірки складено акт від 05.08.2022 №19081/26/15/07/39656355 (а.с.160-163). Встановлено невідповідність готівкових коштів даним Х-звіту фактичній кількості готівки, що знаходилася на місці розрахунків, у зв`язку з чим виявлено факт незабезпечення відповідності готівкових коштів на місці проведення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти. Констатовано порушення пункту 7 статті 4 Закону України №265/95-ВР.
На підставі такого акту прийняте повідомлення-рішення від 16 серпня 2023 року №0538540707, яким застосовано штраф у розмірі 2472, 50 грн.
У наказах про проведенні перевірок містилися посилання на положення статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпункт 80.2.2 та підпункт 80.2.4 пункту 80.2 статті 80, підпункти 69.2, 69.27 пункту 69 Підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу, Закон України №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в одному з наказів на доповідну записку управління фактичних перевірок; також зазначалося, що метою є контроль за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, дотримання законодавства у сфері трудових відносин; контроль за дотриманням порядку здійснення розрахункових та касових операцій, вимог законодавства щодо встановлення державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки, оформлення трудових відносин з працівниками, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального.
Як у позовній заяві, так і в судовому засідання, позивач не заперечував зафіксовані у ході проведення перевірок порушення. Тому дослідження наявності (відсутності) відповідних порушень суд не проводить, оскільки факти виявлених під час перевірок порушень визнаються сторонами, а за правилами частини першої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить із такого.
За нормами статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (Податковий кодекс, Кодекс, ПК України).
У відповідності із пунктом 109.2 статті 109 Податкового кодексу порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
За нормами статті 112 Кодексу особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності. У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення.
Щодо правомірності проведення перевірки
За визначенням у підпункті 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
За правилами статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (підпункт 80.2.2 пункту 80.2); неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (підпункт 80.2.4 пункту 80.2).
Крім того, за нормами підпункту 69.27 пункту 69 Підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу Фактична перевірка проводиться за наявності хоча б однієї з таких підстав:
отримання у встановленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни і ціноутворення;
отримання письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Під час проведення фактичної перевірки податкові органи мають право отримувати від суб`єктів господарювання документи та/або інформацію, які підтверджують вартість придбання товару, що є предметом перевірки.
За приписами пункту 80.7 статті 80 ПК України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
За нормами пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності). Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки (пункт 85.4 ПК України).
За положеннями пункту 85.6 статті 85 ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (пункт 85.8 статті 85 Податкового кодексу).
За нормами пункту 86.7 статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.
Як закріплено у преамбулі Закону України №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Закон №265/95-ВР) цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
За визначенням у статті 2 цього Закону розрахунковий документ це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
За правилами пунктів 2, 5 та 7 статті 4 Закону №265/95-ВР банки, що здійснюють операції з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, суб`єкти господарювання, які здійснюють операції з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі на підставі агентських угод з банками, а також небанківські надавачі платіжних послуг, які мають право здійснювати операції з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції», зобов`язані:
- проводити операції з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій та/або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій із створенням (роздрукуванням у двох примірниках та/або збереженням в електронній формі) розрахункових документів, що підтверджують виконання цих операцій;
- надавати особі, яка купує або продає валютні цінності в готівковій формі, перший примірник роздрукованого розрахункового документа на повну суму операції та/або створений в електронній формі розрахунковий документ (у тому числі, але не виключно, з відтворенням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, що дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти особи, яка купує або продає валютні цінності в готівковій формі);
- забезпечувати відповідність готівкових коштів та іноземної валюти на місці проведення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі даним фіскального звіту.
За змістом статті 18 цього ж Закону у разі порушення встановленого цим Законом порядку виконання операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі до банків, небанківських фінансових установ, суб`єктів господарювання, які здійснюють такі операції на підставі агентських угод з банками, що здійснюють торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
1) ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій, нероздрукування розрахункового документа, що підтверджує виконання операції з купівлі-продажу іноземної валюти, або проведення операції на неповну суму коштів;
2) ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій;
3) ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невідповідності даних розрахункових документів, що підтверджують здійснення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, даним їх других примірників та/або даним фіскального звіту;
4) п`ятикратного розміру суми, на яку виявлено незбіг, - у разі перевищення суми готівкових коштів або іноземної валюти на місці проведення операцій над сумою коштів, яка зазначена у фіскальному звіті;
5) п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти реєстратора розрахункових операцій, в який внесено зміни в програмно-технічні засоби, що реалізують фіскальні функції.
Стосовно посилань товариства на пункт 52-2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу, яким установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби. Суд звертає увагу, що Законом від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» було внесено зміни, зокрема, виключили зі змісту слова «та фактичних». Тобто, з часу набрання чинності відповідних змін мораторій на проведення фактичних перевірок не діяв.
До того ж, право на проведення фактичних перевірок у спірний період передбачалося і підпунктом 69.2 пункту 69 Підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу.
Що ж до наказів про проведення фактичних перевірок, суд зазначає наступне.
Суд вважає доцільним врахувати висновки Верховного Суду, викладені в ухвалі від 18.03.2024 у справі №420/9909/23, якою названу справу передано на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. Так, Верховний Суд прийшов до висновку про те, що у випадку наявності обґрунтованих підстав для призначення фактичної перевірки, не можна вважати протиправним наказ про її призначення, у якому наявне покликання на вимоги підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України без розкриття змісту інформації, норми які порушуються платником податків та докази, які свідчать про такі порушення, та прийнятих за її наслідками рішень. Визнання протиправним та скасування такого наказу за такого підходу до його оцінки утримує в собі надмірний формалізм. Покликання у наказі про призначення перевірки на підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, що утримує в собі єдину підставу для призначення перевірки, можна вважати достатнім - і такий наказ не можна визнавати незаконним, оскільки таке формулювання не свідчить про порушення вимог абзацу третього пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України.
Крім того, суд враховує і правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 25.04.2023 у справі № 520/3328/2020, у відповідності до якої формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу з обов`язковим, однак, дотриманням вимог норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК щодо змісту наказу про проведення перевірки.
Також суд зазначає, що процедуру проведення перевірок, закріплену у пункті 81.1 статті 81 Податкового кодексу, у спірному випадку було дотримано.
За наведеного, суд констатує, що відсутність деталізації підстав проведення перевірки у частині наказів про призначення перевірки у випадку, який розглядається, не може бути єдиною і достатньою підставою для скасування податкових повідомлень-рішень у цій справі, тим більше, що вимоги стосовно порядку проведення перевірки, встановлені пунктом 81.1 статті 81 ПК, та оформлення наказів у відповідності до норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК- у цьому випадку дотримані.
Стосовно строків застосування штрафних санкцій.
За змістом частин першої та другої статті 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України, законами України «Про валюту і валютні операції», «Про банки і банківську діяльність», «Про платіжні послуги» та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на податкові та митні органи.
Тобто, норми цієї статті Господарського кодексу не застосовуються щодо штрафних санкцій, розмір і порядок стягнення яких визначені законами України, контроль за дотриманням яких покладено на податкові та митні органи, а отже не може стосуватися спірного випадку. Тому доводи позивача у цій частині відхиляються.
Щодо прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень у строк понад рік від складання актів перевірки.
У пункті 12 Прикінцевих положень цього Закону №265/95-ВР, у редакції на час проведення перевірок, закріплювалося, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог цього Закону не застосовуються, крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів.
Разом із тим, Законом України № 3219-IX від 30.06.2023, який набрав чинності 01.08.2023, пункт 12 Прикінцевих положень Закону №265/95-ВР викладено у такій редакції: «Суб`єкти господарювання звільняються від відповідальності за порушення вимог цього Закону, вчинені ними у період з 1 січня 2022 року до 1 жовтня 2023 року, крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор».
За наведених норм права, суд погоджується з податковим органом і вважає, що, по-перше, звільнення від відповідальності за порушення вимог Закону №265/95-ВР не передбачалося, лише відтерміновувалося; по-друге, контролюючі органи мали право фіксувати порушення вимог названого Закону, за вчинення яких платники податків можуть бути притягнуті до відповідальності у подальшому після припинення (скасування) воєнного стану або внесення змін до Закону №265/95-ВР; по-третє, відповідні зміни, якими скасовано відтермінування притягнення до відповідальності у вигляді застосування штрафних санкцій, у тому числі, суб`єктів господарювання у сфері здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти за порушення вимог Закону№265/95-ВР, набули чинності з 01.08.2023.
Отже, податковий орган набув право на нарахування відповідних штрафних санкцій з 01.08.2023, до цього ж часу законодавець відтермінував такі нарахування, у зв`язку із чим суд приходить до висновку про дотримання ДПС строку прийняття повідомлень-рішень у спірному випадку.
За змістом частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами частини другої цієї ж статті 77 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Податковим органом надано докази на підтвердження фактів вчинення податкових правопорушень, а також дотримання порядку проведення перевірок і застосування штрафних санкцій за такі порушення.
У свою чергу, позивач не надав достатніх і обґрунтованих доказів для визнання протиправними і скасування оскаржуваних повідомлень-рішень, тому відхиляє його доводи і резюмує відсутність підстав для задоволення позову.
Із урахуванням викладеного, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
У зв`язку із відмовою у позові підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Скрипка І.М.
Дата виготовлення і підписання повного рішення - 29 квітня 2024 р.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.04.2024 |
Оприлюднено | 01.05.2024 |
Номер документу | 118683288 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо організації господарської діяльності, з них державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Костюк Любов Олександрівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Костюк Любов Олександрівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Костюк Любов Олександрівна
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Скрипка І.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні