Рішення

від 29.04.2024 по справі 340/562/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/562/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Дегтярьової С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача Заваллівської селищної ради Гайворонського району Кіровоградської області (26334, смт. Завалля, Гайворонський р-н, Кіровоградська обл., вул. Жовтнева, 10, ЄДРПОУ 04366749)

про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною відмову Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області, викладену у витягу з протоколу 12 сесії Заваллівської селищної ради 8-го скликання щодо вирішення питання про передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки (паю) площею 3,5634 га., в тому числі по угіддях: рілля- 3,5634 га., кадастровий номер 3521155300:02:000:0016 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код КВЦПЗ 01.01) за рахунок розпайованих земель ВАТ "Промінь" за межами населеного пункту на території Заваллівської селищної ради;

- зобов`язати Заваллівську селищну раду Голованівського району Кіровоградської області на найближчій сесії Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області розглянути заяву ОСОБА_1 щодо вирішення питання про передачу у власність земельної ділянки (паю) площею 3,5634 га., в тому числі по угіддях: рілля- 3,5634 га., кадастровий номер 3521155300:02:000:0016 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код КВЦПЗ 01.01) за рахунок розпайованих земель ВАТ "Промінь" за межами населеного пункту на території Заваллівської селищної ради.

Ухвалою судді від 18.03.2024 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи (а.с.42-43).

Позов мотивовано тим, що позивач отримала на підставі рішення Гайворонської районної державної адміністрації від 03.07.2000 року №142-р сертифікат на право на земельну частку (пай) у розмірі 3,56 в умовних кадастрових гектарах, що перебуває у колективній власності ВАТ "Промінь". З метою проведення державної реєстрації права власності на вказану земельну частку (пай) ОСОБА_1 у вересні 2021 року подала до Завалівської силищної ради Голованівського району Кіровоградської області заяву про передачу у власність відповідної земельної ділянки. Однак, рішення на сесії не набрало необхідно кількості голосів та прийняте не було.

Позивачці довго не було відомо чи розглянута її заява. Самостійно такої інформації їй отримати не вдалось, а тому вона звернулася за правовою допомогою до адвоката, який направляв відповідачеві відповідні адвокатські запити.

11 вересня 2023 року адвокат позивача отримав витяг з протоколу сесії від 23.09.2021 року, який містить інформацію про те, що рішення про передачу земельної ділянки позивачці прийняте не було оскільки не набрало відповідної кількості голосів (а.с.68).

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову (а.с.54-57). Відповідач зазначає, що позивачка повинна звернутися з заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації на цю земельну ділянку. І лише після виготовлення технічної документації на цю земельну ділянку позивачка повторно особисто звертається до Заваллівської селищної ради із затвердженням документації. В даній ситуації цього зроблено не було.

З цих підстав відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши справу в порядку спрощеного (письмового) провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ОСОБА_1 на підставі рішення Гайворонської районної державної адміністрації від 03.07.2000 року №142-р отримала сертифікат на право на земельну частку (пай) у розмірі 3,56 в умовних кадастрових гектарах, що перебуває у колективній власності ВАТ "Промінь" (а.с.11).

З метою проведення державної реєстрації права власності на вказану земельну частку (пай) ОСОБА_1 15.03.2021 року подала до Завалівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області заяву про передачу у власність відповідної земельної ділянки (а.с.66).

Дана заява винесена на розгляд двадцятої сесії селищної ради восьмого скликання 23.09.2021 року. Відповідно до протоколу сесії від 23.09.2021 року рішення про передачу земельної ділянки позивачці прийняте не було оскільки не набрало відповідної кількості голосів (а.с.68).

Про дані обставини ОСОБА_1 відповідач не повідомив, документальних доказів внесення її заяви на розгляд в подальшому, суду не надано та матеріали справи не містять.

Не маючи інформації про результат розгляду заяви, позивач намагалась з`ясувати це питання та звернулася за правовою допомогою до адвоката, який направляв відповідачеві відповідні адвокатські запити.

Так, 11 вересня 2023 року адвокат позивача отримав витяг з протоколу сесії від 23.09.2021 року, який містить інформацію про те, що рішення про передачу земельної ділянки позивачці прийняте не було оскільки не набрало відповідної кількості голосів (а.с.68).

З огляду на такі обставини, суд вважає, що позивач не пропустила строків звернення до суду, оскільки саме обставини, викладені в протоколі сесії від 23.09.2021 року, який отримано 11.09.2023 року, стали підставою для подання даного позову.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Відповідно до статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За правилами частини першої статті 25 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров`я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).

Відповідно до ч.5 ст.25 ЗК України особи, зазначені у частині першій цієї статті, мають гарантоване право одержати свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості).

Частиною першою статті 81 ЗК України визначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Пунктом 16 Перехідних положень ЗК України передбачено, що громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю.

Згідно з пунктом 17 Перехідних положень ЗК України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Спеціальним законом, який визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками, особливості розпорядження землями та використання земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), є Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" від 05.06.2003 №899-IV (далі - Закон №899-IV).

За приписами статті 2 Закону №899-IV основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Частиною першою та другою статті 3 Закону №899-ІV передбачено, що підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.

Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Згідно з частиною першою статті 5 Закону №899-IV (зі змінами, внесеними згідно із Законом № 2498-VIII від 10.07.2018) сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості):

розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок;

приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості);

уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай);

уточняють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв);

укладають із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної документації із землеустрою, якщо такі роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету;

сприяють в укладанні договорів на виконання землевпорядними організаціями робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на земельну частку (пай), або за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, що орендують земельні частки (паї), проектів технічної допомоги тощо;

надають землевпорядним організаціям уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай);

розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);

організовують проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та земель, що залишилися у колективній власності, в порядку, визначеному цим Законом;

оформляють матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Отже, в силу прямої вказівки закону вирішення питання щодо надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо виділення громадянам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) віднесено до повноважень сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні") виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської Ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (ч. 1 ст. 59 Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Проте, відповідачем за результатом розгляду поданої позивачкою заяви від 15.03.2021 р. не було прийнято взагалі жодного рішення: ні щодо надання у власність земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), ні мотивованої відмови.

Таким чином, відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у не здійсненні належного розгляду заяви позивачки від 13.03.2021 р. про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою, яка зареєстрована у відповідача 15.03.2021 року (а.с.66).

При цьому суд звертає увагу позивача на те, що рішення про відмову у передачі земельної ділянки відповідач не приймав, а тому захист порушеного права ОСОБА_1 належить здійснити у спосіб визнання протиправної бездіяльності у неприйнятті рішення та зобов`язання вказану заяву розглянути.

Також суд звертає увагу відповідача на те, що позиція у відзиві з приводу того, що позивачка повинна була звернутися з заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації на цю земельну ділянку, а не з заявою про передачу у власність, суд не приймає, оскільки рішення з приводу порушеного у заяві питання не прийняте взагалі, а така позиція може бути викладена лише у ньому.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн. (а.с.23), а тому суд стягує їх за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Що стосується витрат на правову допомогу, то матеріали справи не містять детального опису понесених витрат, не містять доказів отримання таких послуг (акт приймання-передачі, тощо), а також інших доказів, що беззаперечно би свідчили про їх понесення, а тому на разі це питання розглянуте бути не може.

Керуючись ст.ст.77-79, 90, 132, 134, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 13.03.2021 року (№вх.490 від 15.03.2021 р.) про передачу у власність земельної ділянки кадастровий номер 3521155300:02:000:0016.

Зобов`язати Заваллівську селищну раду Голованівського району Кіровоградської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.03.2021 року (№вх.490 від 15.03.2021 р.) про передачу у власність земельної ділянки кадастровий номер 3521155300:02:000:0016 та прийняти відповідне рішення.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на оплату судового збору в сумі 1211,20грн. за рахунок бюджетних асигнувань Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області (ЄДРПОУ 04366749).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. ДЕГТЯРЬОВА