Рішення

від 29.04.2024 по справі 400/7100/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2024 р. справа № 400/7100/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомМиколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, вул. Потьомкінська, 17, м. Миколаїв, 54005,

до відповідачатовариства з обмеженою відповідальністю "РЕМСЕРВІС-Н", вул. Китобоїв, 14Б/1, м. Миколаїв, 54028,

простягнення заборгованості в сумі 31 514,90 грн

ВСТАНОВИВ:

Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - позивач) звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМСЕРВІС- Н" (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році: загальна сума заборгованості 31 514,90 грн, з яких адміністративно-господарська санкція 30 232,83 грн та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкції в сумі 1 282,07 гривні.

Позов обґрунтовано позивачем тим, що середньооблікова чисельність штатних працівників з інвалідністю у відповідача є меншою ніж встановлено нормативом згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» та не сплатив самостійно адміністративно-господарську санкцію. Загальна сума заборгованості за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік складає 31 514,90 грн, з яких адміністративно-господарська санкція 30 232,83 грн та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкції в сумі 1 282,07 гривні.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечив проти позову і просив у його задоволенні відмовити повністю. Відзив аргументовано тим, що у період з 24.05.2017 по 01.05.2022 відповідач забезпечив робоче місце особі з інвалідністю на посаді охоронця, що забезпечило виконання ним нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у кількості 1 особа за 2022 рік. Крім цього, він наголосив на тому, що адміністративно-господарські санкції можуть застосовані до учасника господарських відносин за порушення ним правил, встановлених законодавчими актами, при наявності в діях суб`єкта господарювання вини у вчиненні такого порушення та якщо ним не приймались заходи, спрямовані на недопущення господарського правопорушення.

Розглянувши заяви по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Відповідно до нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого ч. 1 ст. 19 ЗУ "Про основи соціальної захищенності осіб з інвалідністю в Україні", відповідач повинен був створити одне робоче місце для працевлаштування осіб з інвалідністю".

Відповідачем було створено робоче місце для працевлаштування інваліда у 2017 році. Наказом директора ТОВ "РЕМСЕРВІС-Н" № 174 від 24.05.2017 року ОСОБА_1 , який є інвалідом третьої групи, прийнятий на постійній основі на посаду охоронця. З початком війни ОСОБА_1 , перестав виходити на роботу, у зв`язку з чим з 01.05.2022 року, керуючись ст. 13 ЗУ "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" від 15.03.2022 року, директором винесено наказ за № 4/к/тр "Про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 ".

У подальшому відповідач з травня 2022 року по листопад 2022 року повністю припинив свою діяльність.

За розрахунком позивача, виходячи з середньооблікової кількості штатних працівників у 2022 році 17 осіб, відповідач повинен був працевлаштувати 1 особу з інвалідністю. Натомість середньооблікова чисельність штатних працівників з інвалідністю у відповідача в 2022 році становила 0 осіб. За невиконання вказаного нормативу позивач нарахував 31 514,90 грн, з яких адміністративно-господарська санкція 30 232,83 грн та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкції в сумі 1 282,607 гривні.

17.04.2023 року розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік було розміщено в електронному кабінеті відповідача на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

З метою стягнення з відповідача адміністративно-господарської санкції та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкцій, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Порядок обчислення середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік встановлений Інструкцією зі статистики кількості працівників, затвердженого наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 № 286, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 за № 1442/11722 (далі - Інструкція № 286).

Пунктом 2.1 Інструкції № 286 встановлено, що в облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві.

Відповідно до підпунктів 2.5.7 і 2.5.14 пункту 2.5 Інструкції № 286 в облікову кількість працівників включаються також працівники, які були тимчасово відсутні з таких причин відповідно: перебувають у відпустках без збереження заробітної плати за згодою сторін та в інших випадках, передбачених законодавством, а також у відпустках з ініціативи адміністрації; відсторонені від виконання повноважень.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин (абзац третій частини першої статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).

Із системного аналізу вищенаведених правових норм слідує, що працівники, дія трудового договору з якими призупинена у зв`язку із збройною агресією проти України, включаються в облікову кількість працівників як відсторонені від виконання повноважень.

Суд встановив, що у відповідача на посаді охоронця з 24.05.2017 року працювала особа з інвалідністю, що підтверджується наказом відповідача від 24.05.2017 року № 174 «Про прийняття на посаду», з 01.05.2022 року тимчасово не виконує обов`язки, передбачені трудовим договором, у зв`язку з призупиненням трудового договору відповідно до наказу відповідача від 15.03.2022 року № 4/к/тр «Про призупинення дії Трудового договору з ОСОБА_1 ».

Тож з огляду на те, що середньооблікова чисельність штатних працівників, які працювали у відповідача за 2022 рік склала 17 осіб, один з яких є особою з інвалідністю, суд прийшов до висновку про дотримання у 2022 році відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановлено частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відтак, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Потьомкінська, 17, м. Миколаїв, 54005 ЄДРПОУ 20917114) до товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМСЕРВІС-Н" (вул. Китобоїв, 14Б/1, м. Миколаїв, 54028 ЄДРПОУ 05433985) відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз