Рішення

від 27.03.2024 по справі 367/3426/19

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/3426/19

Провадження №2/367/387/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

27 березня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого - судді Кравчук Ю.В.,

за участю:

секретаря судових засідань - Яцуна А.О.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут Гарант» Гуменюк К.М., ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ КОЛЕКТ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , про скасування рішення державного реєстратора, скасування записів про право власності, визнання права власності, -

в с т а н о в и в :

У травні 2019 року до суду звернулася ОСОБА_3 з позовом до державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут Гарант» Гуменюк К.М., ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляютиь самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , ТОВ «Кей-Колект» про скасування рішення державного реєстратора, витребування майна, в якому просила визнати дії держаного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут-гарант» Гуменюк К,М. щодо проведення 15.08.2018 року державної реєстрації права власності на земельну ділянку, загальною площею 0,10 га, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий № 3210900000:01:089:0035 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» незаконним. Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут-Гарант» Гуменюк К.М., індексний номер: 42561135 від 15 серпня 2018 року, згідно з яким 15 серпня 2018 року внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 27507575 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, загальною площею, 0,10 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер № 3210900000:01:089:0035, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна : 1622972080000, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей- Колект» на підставі договору іпотеки №2832 від 26.02.2007 року. Витребувати з чужого незаконного володіння - ОСОБА_4 , земельну ділянку, загальною площею, 0,10 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер № 3210900000:01:089:0035 та передати ОСОБА_3 . В обґрунтування позову зазначає, що 26 лютого 2007 року між ОСОБА_5 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» було укладено кредитний договір № 11121897000, відповідно до якого банк надає позичальнику кредит у розмірі 69 000 доларів США строком до 26 лютого 2014 року включно. Крім того позивач зазначає, що 26 лютого 2007 року між нею та Акціонерним інноваційним банком «Укрсиббанк» було укладено Договір іпотеки №2832. Відповідно до п.п.1.1. Договору Іпотеки, предметом іпотеки є нерухоме майно - земельна ділянка, загальною площею 0,10 га, що належить Іпотедавцю на праві власності та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер № 3210900000:01:089:0035. Предмет Іпотеки належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 412127, виданий виконавчим комітетом Ірпінської міської ради Київської області 29 серпня 2005 року. Позивач зазначає, що 12 грудня 2011 року Банк відступив права вимоги за Іпотечним договором Товариству з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на підставі Договору відступлення права вимоги за договорами іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Саєнко Є.В. 15 серпня 2018 року державним реєстратором Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут-Гарант» Гуменюк К.М. було здійснено реєстрацію права власності на предмет іпотеки з ТОВ «Кей-Колект», а саме земельну ділянку, підставою якому стало рішення нотаріуса № 42561135 від 15 серпня 2018 року. Позивач звертає увагу суду, що в подальшому ТОВ «Кей-Колект», як новий власник вищевказаного майна 07.02.2019 року здійснив відчуження останнього, шляхом укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки з відстрочкою платежу, реєстровий номер договору № 1003 , з ОСОБА_4 . Позивач вважає, що перехід права власності на належний їй предмет іпотеки відбувся незаконно, що призвело до порушення її прав, які підлягають захисту в судовому порядку. Зокрема стверджує, що реєстрація права власності на предмет іпотеки за ТОВ « Кей Колект» була здійснена відповідачем без достатніх правових підстав. Крім того, зазначає, що відповідач не мав права реєструвати право власності на предмет іпотеки за ТОВ «Кей-колект», оскільки не було дотримано порядку здійснення звернення стягнення на майно та реєстрації права власності. Позивач звертає увагу суду, що відповідачем було вчинено реєстраційні дії щодо спірного майна з порушенням порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Наголошує, що договір Іпотеки від 26 лютого 2077 року був укладений під час дії Закону України «Про іпотеку» в редакції від 12 травня 2006 року. Зазначає, що пунктом 4.1. договору іпотеки визначено, що звернення стягнення здійснюється іпотекодержавтилем у випадках, зазначених 2.1.1.-2.1.2. цього договору іпотеки, або у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або у разі ліквідації юридичної особи іпотекодавця, або у разі порушення іпотекодавцем будь-якого зобов`язання за цим договором, або будь-якого зобов`язання, що забезпечено іпотекою за цим договором, або в інших випадках відповідно до діючого законодавства. Пунктом 4.2 цього договору іпотеки передбачено, що звернення стягнення здійснюється на підставі: або рішення суду, або виконавчого напису нотаріуса, або застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, або за договором іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя. Відповідно до пункту 4.3 договору іпотеки від 12 серпня 2007 року у випадках, зазначених в підпунктах 2.1.1-2.1.2 цього договору іпотеки (у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем зобов`язань за кредитним договором іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки у повному обсязі переважно перед іншими кредиторами. У разі порушення іпотекодавцем обов?язків, встановлених цим договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов?язань за кредитним договором, а у разі невиконання іпотекодавцем цієї вимоги - звернути стягнення на предмет іпотеки), іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю повідомлення, оформлене згідно зі статтею 35 Закону № 898-IV. У разі невиконання іпотекодавцем вимог, зазначених у повідомлені, про яке йдеться в пункті 4.3, іпотекодержатель здійснює звернення стягнення. Звернення стягнення за рішенням суду та виконавчим написом нотаріуса здійснюється відповідно до Закону № 898-IV (пункти 4.4, 4.5 договору іпотеки). У пункті 5.1 договору іпотеки сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Позасудове врегулювання здійснюється відповідно до застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в цьому договорі. Іпотекодержатель самостійно визначає один з наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону № 898-IV. Позивач вважає, що передача права власності на предмет іпотеки від Іпотекодавця до Іпотекодержателя в рахунок виконання основного зобов`язання у позасудовому порядку можлива лише на підставі окремо укладеного письмового договору про задоволення вимог іпотекодержателя. Законодавство, яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин, не передбачало передачу права власності на іпотечне майно від Іпотекодавця до Іпотекодержателя в рахунок виконання основного зобов?язання на підставі застереження в іпотечному договорі. Звертає увагу суду, що у ТОВ «Кей-Колект» був та є відсутнім окремий письмовий Договір про задоволення вимог Іпотекодержателя. Більше того, такий договір не укладався між позивачем та ТОВ «Кей-Колект». Таким чином, вважає, що реєстрація права власності на предмет іпотеки за ТОВ «Кей-Колект» була проведена державним реєстратором Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут-Гарант» Гуменюк К.М. (далі -відповідач 1), без відповідних правових підстав та всупереч вимогам законодавства. Відповідач 1 не мав права реєструвати право власності на предмет іпотеки за ТОВ «Кей-Колект», оскільки, не було дотримано порядку здійснення звернення стягнення на майно та реєстрації права власності, передбаченого Законом України «Про іпотеку». Позивач зазначає, що пунктами 5.2, 5.3. договору іпотеки передбачено, що в разі настання обставин, зазначених у пункті 4.1. цього договору іпотеки, іпотекодержатель надсилає рекомендованим листом іпотекодавцю повідомлення про застосування застереження про задоволення вимог іпотеко держателя із зазначенням способу задоволення вимог. Позивач стверджує, що на виконання вищезазначених вимог договору, ТОВ «Кей-Колект» надало реєстратору письмові вимоги та зворотні повідомлення, направлені ОСОБА_5 та ОСОБА_3 про усунення порушень основного зобов`язання. Однак, ОСОБА_3 , ОСОБА_5 вищевказаних вимог не отримували та своїх підписів про отримання вказаних вимог не ставили. Позивач звертає увагу суду, що ТОВ «Кей-Колект» зобов`язане було надати державному реєстратору Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут-Гарант» ОСОБА_6 в установленому порядку письмову вимогу про усунення порушень, документ, що підтверджує завершення 30-денного строку х моменту отримання іпотекодавцем такої вимоги та окремий письмовий договір про задоволення вимог іпотекодержателя. Враховуючи, що вона не отримувала вищевказаної письмової вимоги та не укладала окремого письмового договору про задоволення вимог іпотекодержателя, у зв`язку з чим вважає, що було недотримано порядок звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодердавтелю права власності, та відповідно, про неправомірність проведених відповідачем 1 дій щодо прийняття рішень про реєстрацію права власності. Позивач звертає увагу суду, що в пункті 4.1. договору купівлі - продажу земельної ділянки від 07 лютого 2019 року, не зазначено документ, який би посвідчував проведення оцінки предмета іпотеки у відповідності до вимог Закону України «Про іпотеку». Позивач наголошує, що державний реєстратор Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добрут -Гарант» Гуменюк К.М. здійснив реєстрацію спірної земельної ділянки перевищуючи повноваження та порушуючи законодавство. Враховуючи вищевикладені обставини вважає, що рішення відповідача 1 щодо перереєстрації права власності на предмет іпотеки є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. 19 вересня 2019 року до суду надійшли пояснення третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей -колект» (далі - третя особа 2), в яких зазначає, що не погоджується з доводами, викладеними в позовній заяві, виходячи з наступного. Представник третьої особи 2 зазначає, що договір іпотеки від 26 лютого 2007 року був укладений під час дії Закону України «Про іпотеку» в редакції від 12 лютого 2006 року, однак з такою позицією позивача не погоджується, оскільки Законом України «Про іпотеку» в редакції від 12 травня 2006 року визначено підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки. Крім того, вищевказаним законом передбачено спеціальне позасудове врегулювання в іпотечних правовідносинах та визначено можливі способи позасудового врегулювання. Представник третьої особи зазначає, що пунктом 4.1 договору іпотеки визначено, що звернення стягнення здійснюється іпотекодержателем у випадках, зазначених у підпунктах 2.1.1-2.1.2 цього договору іпотеки або у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або у разі ліквідації юридичної особи - іпотекодавця, або у разі порушення іпотекодавцем будь-якого зобов?язання за цим договором, або будь-якого зобов?язання, що забезпечено іпотекою за цим договором, або в інших випадках відповідно до діючого законодавства. Крім того зазначає, що пунктом 4.2 цього договору іпотеки передбачено, звернення стягнення здійснюється на підставі: або рішення суду, або виконавчого напису нотаріуса, або застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, або за договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя. Відповідно до пункту 5.1 договору іпотеки сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Позасудове врегулювання здійснюється відповідно до застережения про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в цьому договорі. Іпотекодержатель самостійно визначає один з наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону № 898-IV. Представник ТОВ «Кей-Колект» звертає увагу суду, що сторонами іпотечного договору передбачена можливість набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а тому твердження позивача не ґрунтуються на фактичних обставинах. Представник ТОВ «Кей-Колект» наголошує, що позивачем не заперечуються ті обставини, що умови кредитних договорів не виконувались. Звертає увагу суду, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити вимогу за основним зобов`язанням у повному осбсязі або в частині, встановленій діючим договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання. Крім того, зазначає, що необхідні документи, які передбачені законодавством були надані державному реєстратору, на підставі яких він і здійснив державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за ТОВ « Кей-колект». Представник стверджує, що ТОВ «Кей-колект» було надано реєстратору письмові вимоги та зворотні повідомлення, направлені ОСОБА_5 та ОСОБА_3 про усунення перешкод основного зобов`язання та твердження позивача про те, що поштові відправлення не зареєстровані в системі не відповідає дійсності, оскільки відповідно до інформації, що надає сервіс відстеження ПАТ «Укрпошта» інформація зберігається в системі протягом 6 місяців з моменту реєстрації, тобто зазначені відправлення не зареєстровані в системі через те, що сплинув шестимісячний термін. Представник вважає, що ТОВ «Кей-колект» було належним власником майна на момент укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки з відстрочкою платежу від 07 лютого 2019 року, оскільки позивач є боржником, який не виконав свої обов`язки перед ТОВ «Кей-колект», а тому позовні вимоги порушують права ТОВ «Кей-Колект» як іпотекодержавтеля і кредитора, а також порушуються права діючого власника майна. 27 серпня 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому ОСОБА_4 (далі - відповідач 2) не погоджується з позовом та вважає позовні вимоги необґрунтованими, виходячи з наступного. Відповідач 2 зазначає, що твердження позивача стосовно реєстрації права власності на предмет іпотеки за ТОВ «Кей-Колект» були здійснені відповідачем 1 без достатніх правових на те підстав не відповідає дійсності, оскільки позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержавтелем про задоволення вимог іпотекодержателя,який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Таким чином, вважає, що законодавством не обмежено іпотекодержателя використовувати відповідне застереження в іпотечному договорі. Відповідач 2 стверджує, що у розділі 5 Договору іпотеки №2832, посвідченого 26 лютого 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сень-Силкою І.В. сторонами визначено застереження про задоволення вимог іпотекодержателя. Відповідно до пункту 5.1. договору іпотеки сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Позасудове врегулювання здійснюється відповідно до застереження про задоволення вимог іпотеко держателя, що міститься в цьому договорі. Іпотекодержатель самостійно визначає один з наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки за рахунок виконання основного зобов`язання. Крім того, звертає увагу суду, що договір іпотеки є чинним і в судовому порядку умови цього договору не оспорювалися. Відповідач 2 не погоджується з твердженнями позивача, що Відповідач 1 не мав права реєструвати право власності на предмет іпотеки ТОВ «Кей-Колект», оскільки не було дотримано порядку здійснення звернення стягнення на майно та реєстрації права власності, передбаченого законодавством. Відповідач 2 зазначає, що звернення стягнення здійснюється іпотекодержателем у випадках, зазначених в п.п. 2.1.1-2.1.2 договору іпотеки, а саме: - у разі невиконання або неналежного виконання позичальником обов?язків за кредитним договором, іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки в повному обсязі переважно перед іншими кредиторами; - у разі порушення позичальником обов?язків, встановлених договором іпотеки, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов?язань за кредитним договором, а у разі невиконання позичальником цієї вимоги - звернути стягнення на предмет іпотеки. Відповідач 2 зазначає, що позивач не заперечує про порушення умов договору іпотеки, а також нею не було надано жодних доказів належного виконання умов кредитного договору. А, отже, процедура звернення стягнення на предмет іпотеки мала місце, а ТОВ «Кей-Колект» лише скористався правом, передбаченим умовами договору іпотеки та ст. ст.12, 37 Закону України «Про іпотеку». Пунктом 4.2. договору іпотеки визначено, що однією із підстав звернення стягнення є застереження про задоволення вимог іпотекодержателя. У разі виникнення цих обставин, іпотекодержатель надсилає рекомендованим листом іпотекодавцю повідомлення про застосування застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, оформлене згідно вимог, передбачених ст. 35 Закону України «Про іпотеку». Крім того, зазначає, що пояснення позивача про неотримання нею та ОСОБА_5 вимог про усунення порушень основного зобов`язання не підтверджені належними доказами, оскільки про відсутність відправлень свідчать лише дані сайту Укрпошти, що не є належними та достатніми доказами. Відповідач 2 стверджує, що позивач як користувач послуг поштового зв?язку могла скористатися правом на одержання інформації про порядок і строк надання послуг поштового зв?язку в порядку передбаченим пунктом 127 Правил надання послуг поштового зв?язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270 для того, щоб довести факт порушення п. 5.2 та 5.3 договору іпотеки. Проте, до позовної заяви не додано такого доказу. Відповідач 2 зазначає, що позивач стверджує, що відповідачем 1 було вчинено реєстраційні дії щодо спірного майна з порушенням порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Однак, оскільки позивачем умови кредитного договору не виконувались, то ТОВ «Кей-Колект» звернуло стягнення на предмет іпотеки. Крім того, зазначає, що ТОВ «Кей-Колект» надсилало позивачу письмову вимогу про усунення порушення у відповідності до ст.35 Закону України « Про іпотеку» та розділом 5 договору про іпотеку. Проте, після спливу тридцятиденного строку вимога іпотекодержателя залишилася без задоволення, у зв`язку з чим ТОВ «Кей -Колект» скористався своїм правом. Відповідач 2 зазначає, що законодавством передбачено спосіб набуття права власності Іпотекодержателя на предмет іпотеки.Зокрема, в разі порушення основного зобов`язання іпотеко держатель направляє вимогу про усунення порушення основного зобов`язання в разі неотримання задоволення вимог протягом тридцяти днів іпотекодержавтель в праві прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності. Відповідач 2 звертає увагу суду, що підставою для оскарження цього рішення може бути лише належне виконання основного зобов`язання. Крім того, рішення державного реєстратора є лише наслідком прийняття рішення про звернення стягнення іпотекодержателем. Відповідач 2 зазначає, що між нею та ТОВ «Кей Колект» було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки з відстрочкою платежу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 07 лютого 2019 року, зареєстрований за № 1003.Вказаний договір є оплатним, а в пункті 1.5 вищевказаного договору ТОВ «Кей-Колект» стверджується, що відносно земельної ділянки, загальною площею 0,1 га з кадастровим номером № 3210900000:01:089:0035 не ведуться судові спори, вона не заставлена, у податковій заставі не перебуває,щодо неї не укладено будь-яких договорів з відчуження чи користування з іншими особами, треті особи не мають прав на зазначений об`єкт нерухомості. Таким чином, вважає, що вона є добросовісним набувачем та існують всі правові підстави вважати, що спірне майно - земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер № 3210900000:01:089:0035 законно їй належить на праві приватної власності. 22 вересня 2022 року до суду надійшла заява про зміну предмету позову, відповідно до якої позивач просить скасувати рішення державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут-Гарант» Гуменюк К.М., індексний номер: 42561135 від 15.08.2018, згідно з яким 15.08.2018 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 27507575 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, загальною площею 0, 10 га за адресою: АДРЕСА_1 ,кадастровий номер № 3210900000:01:089:0035, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1622972080000, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-колект» на підставі - договору Іпотеки № 2832 від 26.02.2007 року. Скасувати запис про право власності № 27507575 на земельну ділянку , загальною площею 0,10 га, за адресою: АДРЕСА_1 ,кадастровий номер № 3210900000:01:089:0035, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1622972080000, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект». Скасувати запис про право власності №30194637 на земельну ділянку, загальною площею 0,10 га, за адресою : АДРЕСА_1 , кадастровий номер № 3210900000:01:089:0035, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1622972080000, за ОСОБА_4 . Визнати право власності на земельну ділянку, загальною площею 0,10 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер № 3210900000:01:089:0035, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1622972080000, за ОСОБА_3 . Також, 22 вересня 2022 року відповідачем подана заява про залучення співвідповідачем ТОВ «Кей-Колект». В судовому засіданні 22 вересня 2022 року заяву про зміну предмету позову було прийнято до розгляду, а також задоволено заяву про залучення співвідповідача. 27 жовтня 2023 року до суду надійшли пояснення від представника ТОВ «Кей-Колект», в яких зазначають, що позивач була обізнаною про можливість припинення її права власності на майно, однак не вжила заходів щодо виконання договірних зобов`язань, тобто погодилась з тим, що право на майно буде припинено внаслідок погашення кредитного забезпечення іпотекою, однак звернулась із позовом лише тоді, коли спірне майно належало ТОВ «Кей-Колект». Крім того,зазначають, що ТОВ «Кей -Колект» направило на вказану адресу у договорі Іпотекодавця, рекомендованим листом з описом вкладення Вимогу про усунення порушень основного зобов`язання. Вказана вимога згідно поштового відправлення були отримані іпотекодавцем. У разі дотримання іпотекодержателем порядку належного надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов`язання діє презумпція належного повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов`язання. Враховуючи вищевикладене, представник ТОВ «Кей-колект» просить відмовити в задоволенні позову. 15 січня 2024 року до суду надійшли додаткові пояснення від представника ОСОБА_4 , в яких зазначає,що не погоджується з позовними вимогами, викладеними в заяві про зміну предмету позову, виходячи з наступного. Представник відповідача зазначає, що внаслідок систематичного невиконання позичальником обов`язків за кредитним договором, ТОВ «Кей - Колект» було направлено на адресу позичальника вимоги про усунення порушення та застереження про можливість задоволення вимог іпотекодержателя.Представник відповідача 2 зазначає, що після залишення вимоги без задовлення, ТОВ «Кей-Колект» скористався своїм правом та 15 серпня 2018 року державним реєстратором Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут-Гарант» Гуменюк К.М. було здійснено реєстрацію права власності на предмет іпотеки за ТОВ «Кей-Колект». В подальшому ТОВ «Кей-Колект» здійснило відчуження земельної ділянки ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки з відстрочкою платежу. Після того, ОСОБА_4 здійснила будівництво житлового будинку на зазначеній ділянці, який було введено в експлуатацію, однак право власності на збудований та введений в експлуатацію будинок не зареєстровано через наявність в Реєстрі заборони вчиняти дії щодо земельної ділянки. Представник ОСОБА_4 зазначає, що станом на дату купівлі ОСОБА_4 земельної ділянки, що є предметом в даній справі, право власності було зареєстровано належним чином в Державному реєстрі за ТОВ «Кей-Колект», що було перевірено нотаріусом, який посвідчував договір. Враховуючи вищевикладене представник відповідача 2 просить відмовити в задоволенні позову. Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 17 липня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження. Ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області від 08 жовтня 2021 року суддею Кравчук Ю.В. прийнято дану цивільну справу до свого провадження після повторного автоматичного розподілу у зв`язку із звільненням у відставку судді ОСОБА_7 . В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просила задовольнити. В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 просив відмовити в задоволенні позову. Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, надані докази, заслухавши представників позивача та відповідача всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку. З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що 26 лютого 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсоцбанк» та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № 11121897000, на підставі якого банк надав кредит в розмірі 69 000 доларів США строком до 26 лютого 2014 року. Судом встановлено, що 26 лютого 2007 року між ОСОБА_3 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» було укладено договір іпотеки № 2832, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сень-Силкою І.В. (т.1, а.с.11-15). Відповідно до п.1.1 вищевказаного договору іпотекодавець передає в іпотеку за зобов`язання ОСОБА_5 перед АКІБ «Укрсиббанк» нерухоме майно - земельну ділянку, загальною площею - 0,10 га, що належить Іпотекодавцю на праві власності та знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 , кадастровий номер № 3210900000:01:089:0035. Відповідно до пункту 1.2. іпотекою забезпечується в повному обсязі виконання всіх грошових зобов`язань Позичальника за Кредитним договором № 11121897000 від 26 лютого 2007 року (далі - Кредитний договір1), за Кредитним договором № 11121901000/2 від 26 лютого 2007 року (далі - Кредитний договір. Відповідно до п.п.1.2.1. договором передбачено зобов`язання по поверненню в повному обсязі отриманих, в порядку та на умовах відповідно до Кредитного договору 1, кредитних коштів у сумі 69 000 (шістдесят дев`ять тисяч) доларів США, що на день укладення Кредитного договору 1 за курсом НБУ складало 348 450 (триста сорок вісім тисяч чотириста п`ятдесят) гривень 00 копійок. Відповідно до п.п.1.2.2 вищевказаного договору, передбачено зобов`язання по поверненню отриманого кредиту за Кредитним договором 1 в термін до 26 лютого 2014 року, якщо інший термін повернення кредиту не встановлено згідно до умов Кредитного договору 1. Відповідно до п.п.1.2.8 строк користування кредитом за Кредитним договором 2 встановлено до 26 лютого 2014 року, якщо інший строк повернення кредиту не встановлено у відповідності до зазначеного кредитного договору. Відповідно до п.п. 2.1.1. вищевказаного договору у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником зобов`язань за Кредитним договором Іпотекодержавтель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки в повному обсязі переважно перед іншими кредиторами. Відповідно до п.п.2.1.2. у разі порушення порушення позичальником обов`язків, встановлених цим Договором, Іпотекодержатель має право вимагати довгострокового виконання зобов`язань за Кредитним договором, а в разі невиконання Позичальником цієї вимоги - звернути стягнення на Предмет іпотеки. Відповідно до п.4.1. звернення стягнення здійснюється Іпотекодержателем у: -у випадках, зазначених в п.п.2.1.1 -2.1.2. цього договору іпотеки, або; -у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності позичальника або визнання його банкрутом або; - у разі ліквідації юридичної особи - позичальника, або; - у разі порушення позичальником будь-якого зобов`язання за цим договором або будь-якого зобов`язання, що забезпечено іпотекою за цим Договором, або; - в інших випадках відповідно до діючого законодавства. Відповідно до п.4.2. вищевказаного договору звернення стягнення здійснюється на підставі: - або рішення суду; - або виконавчого напису нотаріуса; - або застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя; - або за договором між Іпотекодавцем та Іпотокодержателем про задоволення вимог Іпотекодежателя. Відповідно до п. 4.3 у випадках, зазначених в п.п.2.1.1 -2.1.2 цього договору іпотеки Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю повідомлення, оформлене згідно ст.35 Закону України «Про іпотеку». Відповідно до п. 4.4. договору у разі невиконання Іпотекодавцем вимог, зазначених в повідомлені, про яке йдеться в п.4.3, Іпотекодержатель здійснює звернення стягнення. Відповідно до п. 4.6. договору звернення стягнення по застереженню про задоволення вимог Іпотекодержателя,здійснюється відповідно до розділу 5 цього договору іпотеки та відповідно до розділу V Закону України «Про іпотеку». Розділом 5 Договору передбачено застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя. Відповідно до п.п.5.1. договору сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Позасудове врегулювання здійснюється відповідно до застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя, що міститься в цьому договорі.Іпотекодержавтель самостійно визначає один з наступних способів звернення стягнення на Предмет Іпотеки: - передачу Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому ст.37 Закону України «Про іпотеку»; - право Іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку». Відповідно до п.5.2 у разі настання обставин, зазначених в п.4.1 цього договору іпотеки, Іпотекодержатель надсилає рекомендованим листом Іпотекодавцю повідомлення про застосування застереження про задовлення вимог Іпотекодержателя. Судом встановлено, що право вимоги до боржників за кредитним договором та іпотечним договором ТОВ «Кей-Колект» набуло на підставі нотаріального договору факторингу № 4 та нотаріального договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки, посвідчених приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Е.В. 12.12.2011 за реєстровими номерами №№ 5207-5208 ( т.1, а.с.232-245) Як вбачається з матеріалів справи, 07 лютого 2019 року було укладено договір купівлі продажу земельної ділянки з відстрочкою платежу між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» та ОСОБА_4 , який зареєстрований приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Розсохою С.С. за реєстровим № 1003 (т.1,а.с.22-25). Відповідно до пункту 1.1. вищевказаного договору продавець передає у власність покупця земельну ділянку, загальною площею 0,1 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3210900000:01:089:0035, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а покупець приймає земельну ділянку у власність та зобов`язується сплатити за неї певну грошову суму. Відповідно до пункту 2.1. вищевказаного договору вартість нерухомого майна відповідно до довідки про балансову вартість № 17/08/18/734024/3 від 17.08.2018, становить 1 088 744 (один мільйон вісімдесят вісім тисяч сімсот сорок чотири) гривні 00 копійок. Відповідно до п.2.2. за домовленістю сторін продаж земельної ділянки вчинено за 1 472 016 (один мільйон чотириста сімдесят дві тисячі шістнадцять) гривень 00 копійок, що відповідно до курсу НБУ еквівалентно 54 600 (п`ятдесят чотири тисячі шістсот) доларів США, але повинна бути переглянута покупцем відповідно до курсу долара США на дату здійснення платежу. Грошові кошти покупець зобов`язаний передати до 30.04.2019 року. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме мано та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек,Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 158391606 від 04 березня 2019 року земельна ділянка, загальною площею 0,1 га, кадастровий номер 3210900000:01:089:0035 за адресою: АДРЕСА_1 за реєстраційним номером № 1622972080000 належить на праві приватної власності ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу № 1003 від 07.02.2019 року.(т.1, а.с.26). Судом встановлено, що на момент посвідчення нотаріусом договору купівлі-продажу з відстрочкою платежу, відповідно до якого ТОВ «Кей-Колект» скористалося своїм правом та відповідно до застережень, передбачених договором іпотеки, відчужило іпотечне майно відповідачу, будь-які обтяження на земельну ділянку або рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки на дату посвідчення нотаріусом оспорюваного договору були відсутні. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За приписами статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Відповідно до частини першої статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. За приписами статті 24 Закону України «Про іпотеку», відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Іпотекодержатель зобов`язаний письмово у п`ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов`язанням. Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку. Відповідно до змісту статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України. За статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до статті 629 цього Кодексу договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Така дія повинна бути правомірною, а її неправомірність є підставою для визнання правочину недійсним. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України). Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. У статті 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Згідно зі статтею 36 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній на час укладення договору іпотеки) сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону. Відповідно до статті 38 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, яка діяла на час звернення стягнення на предмет іпотеки) якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов`язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків. Протягом тридцятиденного строку з дня отримання такого повідомлення особа, яка має зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, вправі письмово повідомити іпотекодержателя про свій намір купити предмет іпотеки. З дня отримання іпотекодержателем цього повідомлення вказана особа набуває переважне право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя. Якщо таких повідомлень надійшло декілька, право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя належить особі, яка має вищий пріоритет своїх зареєстрованих прав чи вимог. Якщо особа, яка висловила намір придбати предмет іпотеки, ухиляється або з інших причин не вчиняє дій до укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки з іпотекодержателем протягом 5 днів після закінчення вказаного вище тридцятиденного строку, вона втрачає право на придбання предмета іпотеки. Це право переходить до інших осіб, які висловили намір придбати предмет іпотеки, відповідно до пріоритету їх прав і вимог. Якщо особи, які мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, не висловили наміру його придбати, іпотекодержатель вправі продати предмет іпотеки будь-якій іншій особі на власний розсуд. Дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця. При нотаріальному посвідченні такого договору купівлі-продажу правовстановлюючий документ на предмет іпотеки не подається. Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього. Розподіл коштів від продажу предмета іпотеки між іпотекодержателем та іншими особами, що мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, здійснюється відповідно до встановленого пріоритету та розміру цих прав чи вимог. Решта коштів повертається іпотекодавцю. Іпотекодержатель, який реалізував предмет іпотеки, надсилає іпотекодавцю, боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, та іншим іпотекодержателям звіт про розподіл коштів від продажу предмета іпотеки. Іпотекодавець і боржник, якщо він є відмінним від іпотекодавця, мають право виконати основне зобов`язання протягом тридцятиденного строку, вказаного в частині першій цієї статті, згідно з умовами та з наслідками, встановленими статтею 42 цього Закону. Договір купівлі-продажу предмета іпотеки, укладений відповідно до цієї статті, є правовою підставою для реєстрації права власності покупця на нерухоме майно, що було предметом іпотеки. Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України). Відповідно до пунктів 4.1 договору іпотеки іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки, зокрема у разі порушення іпотекодавцем будь-якого зобов`язання за цим договором або будь-якого зобов`язання, що забезпечено іпотекою за цим договором. Пунктами 4.2 договору іпотеки сторони визначили, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі: рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; позасудового врегулювання у відповідності до умов цього договору та Закону України «Про іпотеку», з інших, передбачених законодавством України підстав. Звернення стягнення на предмет іпотеки з застосуванням позасудового врегулювання здійснюється відповідно до розділу 5 цього договору та відповідно до Закону України «Про іпотеку», зокрема отримання іпотекодержателем права продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу від імені іпотекодавця на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотокодержателя у порядку встановленому Законом України «Про іпотеку». Позасудове врегулювання може бути застосовано сторонами в будь-який момент звернення стягнення на предмет іпотеки, але в будь якому разі лише до моменту набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідне застереження в іпотечному договорі є позасудовим способом урегулювання спору, який сторони встановлюють самостійно. Зазначене відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 08 травня 2019 року у справі № 369/7277/15-ц, провадження № 61-4847св18. Судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки матеріали справи не містять та судом не встановлено, тому іпотекодержатель міг застосувати вказане позасудове врегулювання. Як встановлено за матеріалами справи, іпотекодержатель ТОВ «Кей-Колект» 06 липня 2017 року рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення направило ОСОБА_3 (Іпотекодавець) та ОСОБА_5 (позичальнику), іпотекодавцю, позичальнику вимогу про порушення основного зобов`язання та іпотечного договору з пропозицією сплатити заборгованість, а також з попередженням про наслідки несплати заборгованості з урахуванням положень статтей 35,36 Закону України «Про іпотеку», зокрема шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку передбаченому ст.ст. 37, 38 Закону України «Про іпотеку». Вказане повідомлення іпотекодавець ОСОБА_3 та ОСОБА_5 отримали 18 липня 2017 року (т. 1, а. с. 210, 213), проте вимоги іпотекодержателя не задовольнили, боргові зобов`язання за кредитним договором перед кредитором залишились невиконаними. 15.08.2018 державним реєстратором Гуменюк К.М. прийнято рішення № 425 611 35 від 15.08.2018 про державну реєстрацію прав на об`єкт нерухомого майна за № 1622972080000, земельну ділянку, загальною площею 0,10 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер № 3210900000:01:089:0035, за ТОВ «Кей-Колект». ( т.1, а.с.190-209). Встановлені у справі обставини свідчать, що іпотекодержатель дотримався норм законодавства при зверненні стягнення на предмет іпотеки та умов договору іпотеки. Іпотекодержатель повідомив іпотекодавця про наявність боргу і необхідність його погашення, про наслідки невиконання заявлених вимог, серед іншого, про можливий продаж предмета іпотеки на підставі статті 38 Закону України «Про іпотеку». Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок № 1127), визначено процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна. Згідно з пунктом 61 Порядку № 1127 (у редакції, чинній на час проведення реєстрації права власності) для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; документ, що підтверджує наявність факту завершення тридцятиденного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу). На момент укладення оспорюваного договору, іпотекодержатель надав державному реєстратору, який вчиняв реєстраційну дію щодо спірного майна, всі необхідні документи, передбачені пунктом 61 Порядку № 1127, а тому державний реєстратор не мав правових підстав для відмови у державній реєстрації прав за новим власником, визначених у частині першій статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Таким чином, судом не встановлено порушень державним реєстратором Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, при проведенні реєстратором державної реєстрації права власності ТОВ «Кей-Колект» звернення стягнення ТОВ «Кей-Колект» на предмет іпотеки та подальший продаж земельної ділянки ОСОБА_4 . Судом встановлено, що ТОВ «Кей-Колект» правомірно відповідно до пункту 5.2 договору іпотеки було звернуто стягнення на предмет іпотеки та зареєстровано право власності на предмет іпотеки за ТОВ «Кей-Колект». Відтак, звернення стягнення на предмет іпотеки ТОВ «Кей-Колект» та подальший продаж земельної ділянки ОСОБА_4 проведено з додержанням норм чинного законодавства. При цьому суд враховує, що, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ у справі «Руїз Торія проти Іспанії», заява №18390/91). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії», заява № 49684/99). Враховуючи встановлені обставини та оцінивши наявні у справі докази суд приходить до висновку про відсутність підстав для задовлення позову. Керуючись ст. ст. 12, 133, 141, 258-259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 до державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут Гарант» Гуменюк К.М., ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ КОЛЕКТ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , про скасування рішення державного реєстратора, скасування записів про право власності, визнання права власності.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.В. Кравчук