Ухвала

від 24.04.2024 по справі 554/154/22

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 квітня 2024 року

м. Київ

Справа № 554/154/22

Провадження № 14-24цс24

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Погрібного С. О.,

суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Ступак О. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.

перевірила дотримання порядку передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду

цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк», Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Дробітько Вікторія Вікторівна, про визнання незаконними та скасування результатів електронних торгів, акта державного виконавця, визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з електронних торгів, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, витребування майна із чужого незаконного володіння,

за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Північно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Суми), Публічне акціонерне товариство «МТБ Банк», Державне підприємство «СЕТАМ», приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Дробітько Вікторія Вікторівна, про визнання права власності на нерухоме майно

за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 17 червня 2022 року, постановлене суддею Блажко І. О., та постанову Полтавського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року, ухвалену колегією суддів у складі Хіль Л. М., Пилипчук Л. І., Триголова В. М.,

УСТАНОВИЛА:

Короткий зміст і підстави заявлених позовних вимог

1. ОСОБА_1 у січні 2022 року звернувся до суду з позовом до Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (далі - ПСМУ МЮ (м. Суми)), Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» (далі - ПАТ «МТБ Банк»), Державного підприємства «СЕТАМ» (далі - ДП «СЕТАМ»), ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В. В. (далі - приватний нотаріус), у якій просив:

- визнати незаконними та скасувати результати електронних торгів, оформлені протоколом проведення електронних торгів від 06 жовтня 2021 року № 555758 (далі - протокол проведення електронних торгів), з продажу квартири АДРЕСА_1 , що на праві власності належала ОСОБА_3 ;

- визнати незаконним і скасувати акт державного виконавця про проведені електронні торги від 05 листопада 2021 року, затверджений виконувачем обов`язків начальника Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області ПСМУ МЮ (м. Суми) (далі - ВПВР УЗПВР у Полтавській області) Лукмаслом М. М. ;

- визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з електронних торгів від 18 листопада 2021 року № 959, видане приватним нотаріусом;

- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 , з одночасним припиненням її права власності;

- витребувати спірну квартиру з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .

2. Позивач обґрунтовував пред`явлений позов тим, що у провадженні ВПВР УЗПВР у Полтавській області перебував виконавчий лист від 26 березня 2018 року № 554/4712/15-ц, виданий Октябрським районний судом м. Полтави, про солідарне стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «МТБ Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 29 077,13 дол. США, заборгованості за відсотками - 2 911,04 дол. США, заборгованості за пенею - 67 073,60 грн та судового збору.

3. Державний виконавець у цьому виконавчому провадженні вчинив підготовчі дії з проведення ДП «СЕТАМ» електронних (прилюдних) торгів та реалізував на них спірну квартиру. Торги, за твердженням позивача, провели з порушеннями Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок № 2831/5).

4. Позивач зазначив, що 13 липня 2021 року йому направили лист, у якому повідомили вартість описаного нерухомого майна (378 000,00 грн).

5. Ознайомившись зі звітом про незалежну оцінку майна, він не погодився з такою та порядком її проведення, тому звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця. Ухвалою від 26 серпня 2021 року, залишеною без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року, Октябрський районний суд м. Полтави частково задовольнив скаргу ОСОБА_1 . Суд визнав такою, що не підлягає застосуванню, оцінку вартості квартири у формі письмового звіту про незалежну оцінку майна від 08 липня 2021 року № 615; в іншій частині вимог скарги відмовив.

6. ОСОБА_1 зазначив, що ДП «СЕТАМ» не надсилало на його адресу відомостей про день та час проведення електронного аукціону з реалізації спірної квартири як предмета іпотеки шляхом проведення електронних торгів, зокрема повідомлення про проведення електронних торгів 06 жовтня 2021 року. Він не отримав протоколу проведення електронних торгів, про його існування дізнався 01 грудня 2021 року під час ознайомлення зі змістом акта про проведені електронні торги, а також із Автоматизованої системи виконавчого провадження.

Короткий зміст і підстави вимог зустрічного позову

7. ОСОБА_2 у лютому 2022 року звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , треті особи: ПСМУ МЮ (м. Суми), ПАТ «МТБ Банк», ДП «СЕТАМ», приватний нотаріус, у якому просила визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

8. Зустрічний позов ОСОБА_2 обґрунтовувала тим, що є добросовісною набувачкою спірної квартири.

Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій

9. Рішенням від 17 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року, Октябрський районний суд м. Полтави задовольнив позов ОСОБА_1 .

10. Суд визнав незаконними та скасував результати електронних торгів від 06 жовтня 2021 року з продажу квартири АДРЕСА_1 , що належала на праві власності ОСОБА_3 , оформлені протоколом проведення електронних торгів від 06 жовтня 2021 року № 555758.

11. Визнав незаконним та скасував акт державного виконавця про проведені електронні торги від 05 листопада 2021 року, затверджений виконувачем обов`язків начальника ВПВР УЗПВР у Полтавській області Лукмаслом М. М.

12. Визнав недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з електронних торгів від 18 листопада 2021 року, серія та номер 959, видане приватним нотаріусом.

13. Скасував державну реєстрацію права власності від 18 листопада 2021 року з одночасним припиненням права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 23027958.

14. Витребував із незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 23027958.

15. Суд відмовив у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 .

16. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, мотивував рішення тим, що ДП «СЕТАМ» не повідомило ОСОБА_1 про день і час проведення електронних торгів, що є порушенням приписів законодавства. Оскільки електронні торги є незаконними, їх результати скасовані, ОСОБА_1 має право на витребування квартири з незаконного володіння ОСОБА_2 .

17. Також суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що зустрічний позов є безпідставним, оскільки ОСОБА_2 не надала належних і допустимих доказів порушення її права на спірну квартиру.

18. Суд апеляційної інстанції зробив висновок, що до позивача як спадкоємця, який подав заяву про прийняття спадщини померлого ОСОБА_3 у строк, визначений Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), з моменту відкриття спадщини перейшли усі права й обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, зокрема право оспорити торги та витребувати квартиру із чужого незаконного володіння відповідачки.

19. Апеляційний суд наголосив, що доводи апеляційної скарги про заниження початкової вартості описаного майна, а також про те, що оскарження боржником оцінки майна не вплинуло на результати торгів, є необґрунтованими, адже були порушені правила проведення електронних торгів.

Подання касаційної скарги

20. ПАТ «МТБ Банк» 28 березня 2023 року за допомогою засобів поштового зв`язку направило до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 17 червня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

21. Підставами касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій скаржник зазначив те, що:

- суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15, у постанові Верховного Суду від 10 липня 2019 року у справі № 462/2232/16, за змістом яких сам лише факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання торгів недійсними;

- суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі № 361/3505/20, відповідно до яких процедура реалізації майна на прилюдних торгах полягає в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця-учасника прилюдних торгів за плату. Така процедура полягає в укладенні та виконанні договору купівлі-продажу. На підтвердження його укладення складається відповідний протокол, а на підтвердження виконання з боку продавця - акт про проведені прилюдні торги;

- суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15, від 29 червня 2019 року у справах № 6-370цс16 та № 6-547цс16, від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц, зокрема, про те, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення вимог закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

22. Заявник у касаційній скарзі навів такі аргументи. Оскарження ОСОБА_1 оцінки спірного майна не вплинуло на результати торгів, оскільки після оцінки вартості майна у торгах взяла участь лише одна особа. Позивач не надав належних і допустимих доказів того, що вартість майна, реалізованого на спірних торгах, була нижчою і що це майно можна було реалізувати за вищою ціною.

23. ПАТ «МТБ Банк» зазначило, що ОСОБА_1 не надав доказів порушення Порядку № 2831/5, а також того, що такі порушення вплинули на результат електронних торгів і могли обмежити його права та законні інтереси. Сам лише факт неналежного повідомлення боржника про проведення електронних торгів не може бути підставою для визнання їх недійсними.

Рух касаційної скарги

24. Ухвалою від 20 квітня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у цій справі, а ухвалою від 20 грудня 2023 року призначив справу до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

25. Ухвалою від 14 лютого 2024 року колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду на підставі частин третьої, п`ятої статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передала справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу від правових висновків, викладених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 квітня 2023 року у справі № 918/351/21 (918/955/21), а також для вирішення виключної правової проблеми щодо вибору ефективного способу захисту порушеного права у справах із подібними правовідносинами.

Мотиви передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду

26. Мотивуючи підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначила таке.

27. У практиці Верховного Суду, за твердженням колегії суддів, немає єдиного підходу до захисту прав власника (законного користувача) майна, відчуженого у процедурі примусового виконання судового рішення на електронних торгах за договором, стороною якого він не був. Боржники у таких справах звертаються до суду з вимогами про визнання недійсними цих торгів (їх результатів), про скасування торгів (їх результатів) тощо і лише в окремих випадках заявляють вимогу про витребування відчуженого на публічних торгах майна, що свідчить про існування виключної правової проблеми.

28. На розгляді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду перебуває понад 20 справ, у яких позивачі оспорюють публічні торги (їхні результати) у процедурі примусового виконання судового рішення, а також різноманітні правові акти, але лише у п`яти із цих справ є вимога про витребування майна.

29. Це підтверджує те, що позивачі звертаються до суду з різними вимогами, проте у випадку вибуття майна з володіння позивача-власника внаслідок продажу цього майна третьою особою (не позивачем і не від його імені) згідно з усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду відновлення володіння таким майном можливе шляхом його витребування від набувача, а не внаслідок задоволення інших вимог.

30. Так, у постановах від 04 липня 2023 року у справі № 233/4365/18 (пункт 35), від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 (пункт 104), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (пункт 9.66) та інших Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що оскільки продаж майна на публічних торгах є правочином, то за певних умов (зокрема, у разі ефективності такого способу захисту для позивача) оспорити можна саме такий правочин, а не протокол як документ, який засвідчує вчинення цього правочину. Вимоги про визнання недійсним протоколу проведення публічних торгів є неналежним і неефективним способом захисту. Такий самий підхід потрібно застосовувати і щодо оспорення іншого документа - акта про проведені електронні торги.

31. У постанові від 05 жовтня 2021 року у справі № 910/18647/19 (пункти 9.33, 9.34) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що якщо позивач вважає, що покупець не набув право власності на отримане ним спірне майно, зокрема тому, що покупець не є добросовісним набувачем, то позивач вправі скористатися передбаченими законодавством способами захисту права власності. Для застосування таких способів немає потреби в оспоренні результатів електронних торгів або підписаного в подальшому договору купівлі-продажу. Задоволення пред`явленого позову про визнання недійсними результатів електронних торгів і визнання недійсним укладеного між відповідачами договору купівлі-продажу за їх наслідками не приведе до поновлення майнових прав позивача, оскільки ці способи захисту є неефективними.

32. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04 липня 2023 року у справі № 233/4365/18 (пункти 44, 48) констатувала, що якщо позивач не був стороною договору купівлі-продажу, укладеного на електронних торгах, і, зокрема, вважає, що переможець торгів є недобросовісним набувачем і не набув право власності на придбане приміщення, він може скористатися прямо визначеним законом для таких спірних правовідносин способом захисту права. Для застосування вимоги про витребування майна із чужого володіння немає потреби в оспоренні електронних торгів (відповідного правочину купівлі-продажу), складених на їх підставі протоколу й акта про проведені електронні торги чи викладеного в окремому документі договору купівлі-продажу. Придбання майна на публічних торгах не є запорукою добросовісності набувача, тому питання про добросовісність чи недобросовісність покупця, який набув майно на торгах, потрібно оцінювати в кожному конкретному випадку окремо.

33. Також Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що частина друга статті 388 ЦК України захищає права добросовісного набувача, який придбав майно, примусово реалізоване в порядку, встановленому для примусового виконання судових рішень. Відповідно, на підставі частини другої статті 388 ЦК України майно не можна витребувати від добросовісного набувача тільки тоді, коли воно примусово реалізоване в порядку, встановленому для примусового виконання судових рішень (постанова від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц, пункт 48).

34. Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховний Суд наголосила на тому, що з метою забезпечення ефективного захисту права власності позивача на майно, продане в порядку, встановленому для примусового виконання судових рішень, задля забезпечення процесуальної економії та запобігання спробам позивача уникнути застосування припису частини другої статті 388 ЦК України, правомірним способом захисту є витребування майна в набувача, який придбав відповідне майно на електронних торгах. Цей спосіб захисту забезпечить баланс інтересів власника-позивача від порушень з боку недобросовісного набувача майна, гарантуватиме захист прав добросовісного набувача цього майна згідно із частиною другою статті 388 ЦК України, а також можливість на підставі рішення суду про задоволення зазначеної вимоги внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості як про право власності позивача на нерухоме майно, так і про всі речові права й обтяження (зокрема, на підставі договору іпотеки) цього майна, які існували на момент проведення електронних торгів.

35. Отже, для забезпечення єдності судової практики щодо захисту права власності позивача, який вважає себе власником майна, відчуженого на електронних торгах за договором, стороною якого він не був, важливо вирішити такі питання:

- яким є ефективний спосіб захисту прав власника (законного користувача) у спорах про продаж його майна на прилюдних торгах у процедурі примусового виконання судового рішення, якщо такий позивач не є стороною договору купівлі-продажу, укладеного з переможцем торгів;

- чи є потрібними у таких спорах для захисту прав позивача вимоги про визнання недійсним укладеного з переможцем торгів договору купівлі-продажу (стороною якого позивач не був, унаслідок чого він формально не може вимагати застосування наслідків недійсності цього договору в разі визнання його недійсним), про визнання недійсними та скасування торгів (їхніх результатів), а також інші вимоги, відмінні від вимоги про витребування предмета купівлі-продажу.

36. Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважала, що окреслені питання постають у справах, які суд розглядає не тільки за правилами цивільного судочинства, але за правилами господарського судочинства. Для забезпечення єдності судової практики у виборі способу захисту, використання якого дозволить позивачеві-власникові відновити володіння його майном, відчуженим на публічних торгах за договором, стороною якого цей позивач не був, немає іншого процесуального механізму вирішення означених проблем одночасно для справ, які суди розглядають за правилами різних видів судочинства, ніж використання повноважень Великої Палати Верховного Суду.

37. Додатково колегія суддів вважала за потрібне відступити від правових висновків, викладених у постанові колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 квітня 2023 року у справі № 918/351/21 (918/955/21), які не відповідають згаданим висновкам Великої Палати Верховного Суду.

38. За обставинами справи № 918/351/21 (918/955/21) розпорядник майна Державного підприємства «Дослідне господарство «Білокриницьке» Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України (далі - ДП «ДГ «Білокриницьке» ІСГ Західного Полісся НААН України) звернувся до суду з позовом про визнання недійсними результатів електронних торгів, свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів і припинення права власності.

39. У цій справі Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду залишив без змін рішення судів першої й апеляційної інстанцій про задоволення позову.

40. Беручи до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду, зокрема про те, що право на витребування майна з незаконного володіння може мати як його власник, так і законний користувач (постанови від 14 грудня 2022 року у справі № 461/12525/15-ц, пункт 95, від 18 квітня 2023 року у справі № 357/8277/19), а також про неефективність інших вимог, ніж витребування майна з володіння набувача, який придбав це майно у процесі примусового виконання судового рішення на прилюдних торгах не від позивача (постанови від 05 жовтня 2021 року у справі № 910/18647/19, пункти 9.33, 9.34, і від 04 липня 2023 року у справі № 233/4365/18, пункти 44, 48), колегія суддів вважала за потрібне відступити від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, сформульованого в постанові від 20 квітня 2023 року у справі № 918/351/21 (918/955/21), щодо ефективності вимог про визнання недійсними результатів електронних торгів, свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів і припинення права власності за подібних правовідносин у спорах про захист прав власника (законного користувача) майна, яке було відчужене в процедурі примусового виконання судового рішення.

41. Колегія суддів пропонує зазначити, як це раніше виснувала Велика Палата Верховного Суду, що ефективним способом захисту у спірних правовідносинах є саме вимога про витребування відчуженого на публічних торгах майна від його набувача, а не інші вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387, 388 ЦК України.

42. Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду передала справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, передбачених частинами третьою, п`ятою статті 403 ЦПК України.

43. Відповідно до частин третьої, п`ятої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду, та якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

44. Констатуючи наявність підстав для прийняття справи до розгляду, Велика Палата Верховного Суду врахувала, що відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 10 ЦПК України. Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

45. Єдність судової практики є фундаментальною засадою здійснення судочинства і визначається тим, що має гарантувати стабільність правопорядку, об`єктивність і прогнозованість правосуддя. Застосування ж судами різних підходів до тлумачення законодавства, навпаки, призводить до невизначеності закону, його суперечливого та довільного застосування. Також єдність судової практики є складовою вимогою принципу правової визначеності.

46. Наведені в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14 лютого 2024 року мотиви є обґрунтованими та достатніми для прийняття та призначення цієї справи до розгляду Великою Палатою Верховного Суду.

47. У частині першій статті 402 ЦПК України передбачено, що в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Такий розгляд відбувається з урахуванням статті 400 ЦПК України щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції.

48. Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

49. З огляду на викладене справу необхідно розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у порядку письмового провадження).

50. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 272 ЦПК України).

Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною першою статті 402, частиною четвертою статті 403 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

1. Прийняти до розгляду справу за позовом ОСОБА_1 до Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк», Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Дробітько Вікторія Вікторівна, про визнання незаконними та скасування результатів електронних торгів, акта державного виконавця, визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з електронних торгів, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, витребування майна із чужого незаконного володіння, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Північно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Суми), Публічне акціонерне товариство «МТБ Банк», Державне підприємство «СЕТАМ», приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Дробітько Вікторія Вікторівна, про визнання права власності на нерухоме майно за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 17 червня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року.

2. Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на 26 червня 2024 року в приміщенні Верховного Суду за адресою: місто Київ, вулиця Пилипа Орлика, 8.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач С. О. Погрібний Судді: О. О. Банасько С. І. Кравченко О. Л. Булейко О. В. Кривенда Ю. Л. Власов М. В. Мазур І. А. Воробйова С. Ю. Мартєв М. І. Гриців О. В. Ступак Ж. М. Єленіна О. С. Ткачук І. В. Желєзний В. Ю. Уркевич Л. Ю. Кишакевич Є. А. Усенко В. В. Король Н. В. Шевцова

Відповідно до частини третьої статті 415 Цивільного процесуального кодексу України ухвалу оформив суддя О. О. Банасько