Ухвала

від 06.02.2024 по справі 760/1844/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 249-79-26, факс:249-79-28;

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 456-51-65; факс: 456-93-08

e-mail:inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

Код ЄДРПОУ: 02896762

Провадження 1-кс/760/1445/24

В справі 760/1844/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

06 лютого 2024 року в м. Києві

Слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту на майно, накладеного у кримінальному провадженні №12016040230000639 від 10.09.2016.

ІІ. Мотивувальна частина

24 січня 2024 року адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва в порядку ст. 174 КПК України з клопотанням про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29.03.2017 (справа №200/5342/17) в межах кримінального провадження №12016040230000639 від 10.09.2016, на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер №1225255000:03:001:0026, площею 9,4 га, яка розташована на території Софіївської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області.

Зазначає, що вона успадкувала вказану земельну ділянку від ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Про арешт своєї земельної ділянки ОСОБА_4 дізналася нещодавно з відповідного Реєстру обтяжень.

Заявник вважає, що на теперішній час правової підстави для арешту немає, оскільки ОСОБА_4 не має ніякого відношення до вказаного кримінального правопорушення; з дня накладення арешту на вказану земельну ділянку минуло 7 років та необхідні слідчі дії у вказаному кримінальному провадженні вже проведені; обмеження права власності шляхом накладення арешту на вказане майно не відповідає принципам розумності та спів розмірності; зняття арешту з вказаного майна не зашкодить досудовому слідству; арешт земельної ділянки порушує майнові права його власника.

У судове засідання учасники не з`явилися, їх неявка не перешкоджає розгляду клопотання.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для його задоволення.

Відповідно до ст. 170 КК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29.03.2017 (справа №200/5342/17) в межах кримінального провадження №12016040230000639 від 10.09.2016 накладено арешт на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер №1225255000:03:001:0026, площею 9,400 га, яка розташована на території Софіївської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області.

В якості підстав для накладення арешту слідчий суддя зазначив про необхідність забезпечення збереження речових доказів у кримінальному проваджені.

Згідно зі ст. 174 КК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 21.09.2023 земельна ділянка кадастровим номером: №1225255000:03:001:0026, площею 9,4 га, яка розташована на території Запорізької сільської ради Софіївського району Дніпропетровській області, на праві приватної власності належить ОСОБА_4 . Підставою набуття права власності є свідоцтво про право на спадщину від 17.03.2021.

Відповідно до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 132 КПК України для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

В даному випадку слідчий суддя бере до уваги, що земельна ділянка не може містити на собі будь-якої інформації, яка може бути використана як доказ під час розслідування кримінального провадження за ч. 1 ст. 366 та ч.3 ст. 206-2 КК України. В будь-якому разі в матеріалах справи немає постанови про визнання земельної ділянки речовим доказом. Відтак, визнання земельної ділянки речовим доказом в кримінальному провадженні за вказаним статтями Кримінального кодексу України має суперечливу природу.

Крім того, статтею 173 КПК України також зобов`язано слідчого судді дослідити розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Натомість, прокурором чи слідчим не зазначено, яку саме мету переслідує накладення арешту на земельну ділянку, належну ОСОБА_4 .

Досліджені обставини у сукупності даються підставі стверджувати, що скасування арешту на земельну ділянку жодним чином не може унеможливити досягнення цілей досудового розслідування кримінального провадження.

Таким чином, враховуючи, що подальше збереження арешту на майно Заявника з урахуванням перебігу досудового розслідування матиме характер надмірного тягаря, невиправдано обмежуватиме його права і порушуватиме справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи, суд вважає можливим скасувати арешт, як такий, потреба у якому на даному етапі кримінального провадження відпала.

ІІІ. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 98, 170, 174 КПК України, слідчий суддя ухвалив:

1.Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт, який був накладений ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29.03.2017 у справі №200/5342/17 (провадження №1-кс/200/3198/17) у кримінальному провадженні №12016040230000639 від 10.09.2016, на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер №1225255000:03:001:0026, площею 9,4 га, яка розташована на території Софіївської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області і належить на праві власності ОСОБА_4 .

2.Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: