Постанова

від 23.04.2024 по справі 435/10061/12

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4041/24 Справа № 435/10061/12 Суддя у 1-й інстанції - Ковтун Н.Г. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2024 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Бондар Я.М.,

суддів Зубакової В.П., Корчистої О.І.

секретар судового засідання Бортник В.А.

сторони справи

заявник ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Саксаганського районногосуду м.КривогоРогу Дніпропетровськоїобласті від12лютого 2024року, постановлену суддею Ковтун Н.Г. у місті Кривому Розі, Дніпропетровської області, повний текст ухвали складено 16 лютого 2024 року,

УСТАНОВИВ

У травні 2021 року до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла заява ОСОБА_1 про здійснення контролю за виконанням судового рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області №435/10061/12 за позовом ОСОБА_1 до Гаражно-будівельного кооперативу «Буран» про усунення перешкоди у користуванні майном та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 14 вересня 2022 року заяву ОСОБА_1 про здійснення контролю за виконанням судового рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області №435/10061/12 за позовом ОСОБА_1 до Гаражно-будівельного кооперативу «Буран» про усунення перешкоди у користуванні майном та зобов`язання вчинити певні дії, визнано неподаною та повернуто заявнику разом з доданими матеріалами (т. 3 а.с.148-149).

28 грудня 2022 року постановою Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 вересня 2022 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції (т. 3 а.с.189-191).

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24 січня 2023 року заяву передано у провадження судді Ковтун Н.Г. (т. 3 а.с.195).

Ухвалою судді ОСОБА_2 від 14 лютого 2023 року заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючій судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Ковтун Н.Г. залишено без задоволення

26 червня 2023 року ухвалою суду заяву ОСОБА_1 про витребування доказів по цивільній справі №435/10061/12 за позовом ОСОБА_1 до Гаражно-будівельного кооперативу «Буран» про усунення перешкоди у користуванні майном та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено (т. 4 а.с.16,16 зворот).

Витребувано від Управління з питань реєстрації виконавчого комітету Криворізької міської ради (50101, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна,1) реєстраційну справу Гаражно-будівельного кооперативу «Буран» (код ЄДРПОУ 23076773).

На виконання ухвали суду від 26.06.2023 року про витребування доказів, від Управлінням з питань реєстрації виконавчого комітету Криворізької міської ради надано документи реєстраційної справи Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельного кооперативу «Буран» (код ЄДРПОУ 23076773) (т. 4 а.с.27-132).

ОСОБА_1 суду пояснив, що він був головою гаражного кооперативу, проте відмовився від даної посади, оскільки кооператив не бажав існувати в законний спосіб. Головую правління на цей час є ОСОБА_3

18 квітня 2017 року за його позовом було винесено рішення суддя Євтушенко О.І, яке виконувалось примусово Саксаганською виконавчою службою, було відкрито 4 виконавчих провадження, однак рішення суду виконане не було у зв`язку з перешкоджанням цьому боржником ГБК "Буран", а саме його головою Прокоп`євим. Виконавчі провадження були закрити та Саксаганське ДВС направило 4 повідомлення до відділу поліції про притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду. З цього часу, 2018-2019 років орган досудового розслідування ніяких рішень не прийняв, ці заяви окремо не зареєстровані, а лише приєднані до кримінального провадженння за його заявою, яке він подавав раніше, державні органи бездіють та не запезпечують виконання судового рішення. Вважає, що дії державної виконавчої служби були в межах наданих ним обов`язків, жодного рішення ДВС він не оскаржує, однак вважає, що вони мали б скористатись правом заявників в кримінальному провадженню та оскаржити невнесення повідомлень до ЄРДР та спонукати орган досудового розслідування до дій щодо приятгення до відповідальності винних осіб.

Суть його звернення до суду із заявою щодо контролю за виконанням судового рішення полягає в тому, що держава має забезпечити виконання рішення суду, а суд має самостійно вирішити заходи контролю над цим.

Просив винести окрему ухвалу щодо бездіяльності винних осіб.

Ухвалою Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 лютого 2024 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволені заяви про здійснення контролю за виконанням судового рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області №435/10061/12 за позовом ОСОБА_1 до Гаражно-будівельного кооперативу «Буран» про усунення перешкоди у користуванні майном та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 лютого 2024 року винесено окрему ухвалу на адресу Криворізької центральної окружної прокуратури щодо неефективного контролю за проведенням досудового розслідування щодо невиконання судового рішення прийнятого Саксаганським районним судом м.Кривого Рогу 18.04.2017 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Гаражно-будівельного кооперативу «Буран» про усунення перешкоди у користуванні майном та зобов`язання вчинити певні дії.

ОСОБА_1 , будучи незгодним з ухвалою суду від 12 лютого 2024 року, якою йому відмовлено у задоволенні його заяви про здійснення контролю за виконанням судового рішення, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність ухвали , просить її скасувати та повернути справу до суду першої інстанції для розгляду новим складом суду в тому ж обсязі, що зазначено у його заяві від 28.05.2021 року.

При цьому, скаржник зазначає, що у справі було видано п`ять виконавчих листів які він своєчасно подав до державної виконавчої служби, але відповідач виконав лише вимоги що стосуються повернення судового збору, інші вимоги, які безпосередньо стосуються відновлення його порушеного права відповідач виконувати відмовився. Вказує, що державна виконавча служба послідовно виконала свої обов`язки передбачені Законом України «Про виконавче провадження» закрила провадження та скерувала до поліції повідомлення про злочин, передбачений статтею 382 КК України і ці 4 повідомлення були долучені до вже існуючого провадження без окремої реєстрації в ЄРДР, що є порушенням норм КПК України. Вказує, що за 6 років слідство не досягло ніякого прогресу в розслідуванні зазначеного правопорушення, але й не закрито провадження, де він визнаний потерпілим, що позбавляє його можливості оскаржити бездіяльність слідства.

Скаржник зазначає, що його право, порушення якого визнано судом залишається не відновленим, а його можливості вичерпаними, саме тому він і звернувся до суду 28 травня 2021.

Заявник наголошує на тому, що під час судового розгляду заяви він неодноразово наголошував, що неточність його формулювань і не його обізнаність у законах та кодексах мають значення, а принцип верховенства права. Зазначає, що судові рішення повинні виконуватись і без додаткових зусиль з боку заявника, оскільки суд знає право, суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору, суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору, тобто суд самостійно кваліфікує правову природу відносин сторін, повно та всебічно з`ясовує обставини на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених ними доказів, які були досліджені в судовому засіданні.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Заслухавши суддю доповідача, вислухавши думку заявника ОСОБА_1 , який підтримав доводи і вимоги апеляційної скарги, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати,справу повернутидо судупершої інстанціїдо розглядув іншомускладі суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених вимог скарги, за наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом встановлено, що заочним рішенням судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Євтушенка О.І. від 18 квітня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Гаражно-будівельного кооперативу «Буран» про усунення перешкоди у користуванні майном та зобов`язання вчинити певні діїзадоволені частково.

Рішенням суду: 1) Усунуто ОСОБА_1 перешкоди в користуванні гаражами № НОМЕР_1 в блоці № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , в блоці № НОМЕР_6 , що знаходяться на території Гаражно-будівельного кооперативу "Буран", за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом відновлення подачі до них електроенергії.

2) Зобов`язано Гаражно-будівельний кооператив "Буран", відповідно до рішення загальних зборів про його створення та про прийняття до кооперативу інших членів, виготовити списки членів кооперативу станом на 01.10.2016 року, до яких включити ОСОБА_1 та затвердити їх загальними зборами .

3) Зобов`язано Гаражно-будівельний кооператив Буран, після затвердження списків членів кооперативу станом на 01.10.2016 року, надати ОСОБА_1 належним чином засвідчену копію списків членів Гаражно-будівельного кооперативу Буран .

4) Зобов`язано Гаражно-будівельний кооператив "Буран" виготовити та оприлюднити план розташування кооперативу, на якому зазначити точну нумерацію та розташування гаражів, в тому числі гаражу № НОМЕР_1 в блоці № НОМЕР_2 та гаражів № НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 в блоці № НОМЕР_6 , якими користується ОСОБА_1 .

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

5) Стягнуто з Гаражно-будівельного кооперативу Буран на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати в розмірі 107 (сто сім) грн. 30 коп.

28.05.2021 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про здійснення контролю за виконанням судового рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області №435/10061/12 за позовом ОСОБА_1 до Гаражно-будівельного кооперативу «Буран» про усунення перешкоди у користуванні майном та зобов`язання вчинити певні дії. Свою заяву стягувач декілька раз доповнював, але не зазначив на оскарження дій виконавчої служби.

Суд першої інстанції, відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні його заяви, виходив з того, що заявник, звернувшись до суду із заявою про встановлення судового контролю в порядку, передбаченомурозділом VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень» ЦПК України, не вказав з якою Постановою державного чи приватного виконавця, іншої посадової особи органу державної виконавчої служби прийнятою при виконанні судового рішення (якого з пунктів рішення), він не згоден, чи з якою бездіяльністю вказаних осіб, він не погоджується, та яким чином просить суд усунути порушення (поновити порушене право заявника). Оскільки здійснення судового контролю за виконанням судового рішення, ухваленого в порядку цивільного судочинства, у спосіб, зазначений заявником, чинним законодавством не передбачений, тому заявнику слід відмови у задоволенні заяви про здійснення контролю за виконанням судового рішення в справі №435/10061/12.

Колегія суддів повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції та не може погодитись з доводами скаржника викладеними в апеляційній скарзі, з огляду на таке.

Відповідно до частини 3статті 258 ЦПК Українирозгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантованестаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначенихстаттею 129-1 Конституції України.

Згідностатті 14 ЦПК Українисудові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Виходячи із засад цивільного судочинства, судове рішення, як таке, вже само по собі являється актом примусу, спрямованим на вчинення тих чи інших дій в інтересах та на користь учасників судового провадження.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбаченостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно достатті 1 Закону №1404-VІІІвиконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною третьоюстатті 33 Закон №1404-VIIIза наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченомуЗаконом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Однак, державний виконавець чи сторони виконавчого провадження не скористувались таким правом та до суду з відповідним поданням не звернулись.

Матеріали справи містять заяви стягувача ОСОБА_1 подані в порядку звернення зі скаргою заст.447 ЦПК України- від 28.05.2021; 07.07.2022, 12.10.2023, 11.12.2023, однак, ці звернення стягувача до суду не вказують якими конкретно рішеннями, діями або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено його права чи свободи.

У ЦПК України закріплено мету цивільного судочинства, якою є ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, де виконання судових рішень є однією із основних гарантій цього захисту.

З метою покращення належного та своєчасного виконання судового рішення у цивільних справах суд повинен здійснювати судовий контроль за його виконанням.

Так, оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців є лише однією з форм судового контролю за виконанням судового рішення і не йдеться про те, що саме ця форма є основною з усіх можливих.

Так,нормами статті447ЦПК Українивизначено,що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду (стаття 448 ЦПК України).

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) (ч.2 ст.451 ЦПК України).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ч.3 статті 451 ЦПК України).

У той же час, як правильно зазначив суд першої інстанції ОСОБА_1 , звернувшись до суду із заявою про встановлення судового контролю в порядку, передбаченомурозділом VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень» ЦПК України, не вказав з якою Постановою державного чи приватного виконавця, іншої посадової особи органу державної виконавчої служби прийнятою при виконанні судового рішення (якого з пунктів рішення), він не згоден, чи з якою бездіяльністю вказаних осіб, він не погоджується, та яким чином просить суд усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Натомість у своїй заяві та апеляційній скарзі ОСОБА_1 , наголошує на тому, що що державна виконавча служба послідовно виконала свої обов`язки передбачені Законом України «Про виконавче провадження» закрила провадження та скерувала до поліції повідомлення про злочин, передбачений статтею 382 КК України і ці 4 повідомлення були долучені до вже існуючого провадження без окремої реєстрації в ЄРДР, що є порушенням норм КПК України. Вважає, що дії державної виконавчої служби були в межах наданих ним обов`язків, жодного рішення ДВС він не оскаржує, однак вважає, що вони мали б скористатись правом заявників в кримінальному провадженню та оскаржити невнесення повідомлень до ЄРДР та спонукати орган досудового розслідування до дій щодо приятгення до відповідальності винних осіб.

Оскільки здійснення судового контролю за виконанням судового рішення, ухваленого в порядку цивільного судочинства, у спосіб, зазначений заявником, чинним законодавством не передбачений, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого і правильного висновку про відмову у задоволенні заяви про здійснення контролю за виконанням судового рішення в справі №435/10061/12.

Колегія суддів дійшла висновку, що доводи заявника в апеляційній скарзі є необґрунтованими та фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст.89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Саксаганськогорайонногосуду м.КривогоРогу Дніпропетровськоїобласті від12лютого 2024року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 29 квітня 2024 року.

Головуючий:

Судді: