Ухвала

від 25.04.2024 по справі 624/234/22

КЕГИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 624/234/22

провадження № 2/624/5/24

УХВАЛА

25 квітня 2024 року Кегичівський районний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Богачової Т.В., з участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Кегичівка, Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кегичівської селищної ради Харківської області, третя особа Відділ освіти, молоді та спорту Кегичівської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення Кегичівської селищної ради Харківської області за № 6430 від 15.04.2022

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до Кегичівської селищної ради Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення Кегичівської селищної ради Харківської області за № 6430 від 15.04.2022.

У судовому засіданні позивач заявив клопотання про застосування до свідків які не являються до суду заходів процесуального примусу в виді накладення штрафу на свідків. Також заявив клопотання про звернення суду до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області стосовно зловживання представником третьої особи, адвокатом Солонцем С.М. процесуальними правами, так-як він жодного разу з початку вступу в справу не з`явився для участі в розгляді справи, заявляє клопотання про відкладення розгляду справи без надання доказів поважності причин неявки.

Представник позивача, адвокат Головко В.В., у судовому засіданні клопотання позивача підтримала.

Представник відповідача, адвокат Михайлов В.Л. надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з його зайнятістю при розгляді судом іншої кримінальної справи.

Представник третьої особи, адвокат Солонцем С.М. надіслав заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з його зайнятістю в невідкладних слідчих діях в рамках кримінального провадження №72022000110000037, що перебуває в провадженні Бюро економічної безпеки України.

Представник третьої особи, начальник Відділу освіти, молоді та спорту Кегичівської селищної ради, ОСОБА_2 подала заяву про відкладення розгляду справи. Згідно з заявою ОСОБА_2 та свідки-працівники Відділу освіти, молоді та спорту Кегичівської селищної ради не можуть з`явитися на засідання у зв`язку з проведенням документальної планової перевірки з 22.04.2024 по 26.04.2024 Головного Пенсійного Фонду України, згідно листа від 18 квітня 2024 року № 2289/КПР.

Розглядаючи заявлені клопотання суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 143 ЦПК України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Статтею 144 ЦПК України визначений перелік заходів процесуальногопримусу,якими є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.

Відповідно до ч.2 ст. 144 ЦПК України, застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 147 ЦПК України, належно викликаний свідок, який без поважних причин не з`явився на судове засідання або не повідомив про причини неявки, може бути підданий приводу через відповідні органи Національної поліції України з відшкодуванням у дохід держави витрат на його здійснення. Про привід суд постановляє ухвалу, в якій зазначає ім`я фізичної особи, яка підлягає приводу, місце проживання, роботи чи навчання, підстави застосування приводу, коли і куди ця особа повинна бути доставлена, кому доручається здійснення приводу.

Ухвала про привід у суд передається для виконання до відповідного органу Національної поліції України за місцем провадження у справі або за місцем проживання, роботи чи навчання особи, яка підлягає приводу.

Згідно ст. 148 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною дев`ятою статті 203 цього Кодексу.

У випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У випадку невиконання процесуальних обов`язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.

У судовому засіданні встановлено, що свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 були належним чином викликані у судове засідання.

Як вже зазначалось, представник третьої особи, начальником Відділу освіти, молоді та спорту Кегичівської селищної ради, ОСОБА_2 , яка викликана до суду в тому числі і як свідок, в заяві повідомила, що свідки-працівники Відділу освіти, молоді та спорту Кегичівської селищної ради не можуть з`явитися на засідання у зв`язку з проведенням документальної планової перевірки з 22.04.2024 по 26.04.2024 Головного Пенсійного Фонду України, згідно листа від 18 квітня 2024 року № 2289/КПР.

Щодо решти свідків причини неявки не повідомлені.

Повідомлену причину неявки свідків у судове засідання суд не вважає за поважну. Крім того з матеріалів справи, вбачається, що їх неявка є систематичною, причини неявки до цього засідання жодного разу не повідомлялись, а тому суд приходить до висновку про часткове задоволення клопотання позивача. Так суд вважає за доцільне застосувати до свідків захід процесуального примусу у виді приводу.

Розглядаючи клопотання позивача щодо звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області стосовно зловживання представником третьої особи, адвокатом Солонцем С.М. процесуальними правами, суд виходить з таких положень Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає у тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав. Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб`єктивних прав. Суб`єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб`єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб`єктивного процесуального права.

У п. 3 ч. 2 ст. 44 ЦПК передбачено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (ч. 3 ст. 44 ЦПК).

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч. 4 ст. 44 ЦПК).

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами 2-5 цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом (ст. 13 ЦК України).

Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру», адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про адвокатуру», підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Згідно ст. 36 Закону України «Про адвокатуру», право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

З матеріалів справи вбачається, що адвокат Солонець С.М. дійсно в жодне судове засідання з початку його вступу у справу не з`явився. Надсилав до суду заяви про відкладення розгляду справи, повідомляв причини неявки, якими зазначав участь в інших справах. Проте жодного разу не надав до суду документального підтвердження причин неявок.

Разом з тим, неявка, представника належно повідомленої третьої особи у судові засідання не перешкоджала розгляду справи, та не була причиною відкладень судових засідань. Розгляд справи за присутності сторін справи проводився в незалежності від явки адвоката Солонця С.М.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про звернення суду зі скаргою до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури стосовно адвоката Солонця С.М.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зобов`язати адвоката Солонця С.М. надати суду підтвердження причин неявки у судові засідання за період з 20.03.2023 по теперішній час.

Також суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу його право на самостійне звернення зі скаргою до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Керуючись ст.ст. 147, 148, 258, 260 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Клопотання позивача задовольнити частково.

Здійснити привід у судове засідання призначене на 16.05.2024 о 13-30 годині свідків:

ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 ,

ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 ,

ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 ,

ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_2 ,

ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 ,

ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_2 ,

ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_2 ,

ОСОБА_9 , за адресою: АДРЕСА_2 ,

ОСОБА_10 , за адресою: АДРЕСА_1 ,

ОСОБА_11 , за адресою: АДРЕСА_2 ,

ОСОБА_12 , за адресою: АДРЕСА_2 ,

ОСОБА_13 , за адресою: АДРЕСА_3 ,

ОСОБА_20 , за адресою: АДРЕСА_2 ,

ОСОБА_15 , за адресою: АДРЕСА_3 ,

ОСОБА_16 , за адресою: АДРЕСА_3 ,

ОСОБА_17 , за адресою: АДРЕСА_4 ,

ОСОБА_18 , за адресою: АДРЕСА_5 ,

ОСОБА_19 , за адресою: АДРЕСА_6 .

Привід доручити Сектору поліцейської діяльності №1 відділення поліції №1 Красноградського районного відділу поліції ГУ НП в Харківській області.

Про виконання доручення або неможливості виконання із зазначенням причин інформувати головуючого до початку судового засідання письмово.

Зобов`язати представника третьої особи, адвоката Солонця Сергія Михайловича надати суду підтвердження поважності неявки у судові засідання за період з 20.03.2023 по теперішній час.

Роз`яснити ОСОБА_21 , що у разі невиконання вимог суду на нього може бути накладено стягнення у виді штрафу в дохід державного бюджету у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В іншій частині клопотання позивача відмовити.

Відкласти судове засідання до 13-30 години 16.05.2024 в приміщенні Кегичівського районного суду Харківської області за адресою: смт. Кегичівка, Харківської області, вул. Миру, 26.

Копію ухвали надіслати учасникам справи та Сектору поліцейської діяльності №1 відділення поліції №1 Красноградського районного відділу поліції ГУ НП в Харківській області для відома та виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлений 29 квітня 2024 року.

Суддя Т.В. Богачова