Рішення

від 23.04.2024 по справі 638/216/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/216/24

н/п 2/953/1742/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2024 року м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Демченко С. В.,

секретар судового засідання - Кошова О. В.,

учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство «Кредобанк»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

04 січня 2024 року адвокат Павленко С. В., який діє в інтересах АТ «Кредобанк» на підставі довіреності, звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якій просить стягнути солідарно з відповідачів на користь АТ «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором № 17667/2018 від 30 травня 2018 року у розмірі 215556, 20 грн, а також судові витрати, які складається із судового збору у розмірі 3233, 34 грн та витрати, понесені на професійну правову допомогу у розмірі 21555, 62 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 30 травня 2018 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 17667/2018, відповідно до умов якого Банк зобов`язувався надати позичальнику кредит на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а позичальник зобов`язувався використати кредит на цілі, вказані у кредитному договорі, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених цим договором. Згідно з п. 2.1 кредитного договору Банк надав позичальникові кредит у розмірі 786 546, 88 грн, терміном до 29 травня 2024 року на такі цілі: здійснення повної/часткової оплати за договором купівлі-продажу транспортного засобу марки TOYOTA, модель CAMRY, 2018 року випуску, № кузова НОМЕР_1 , укладеного між позичальником та ТОВ «Автоарт ЛТД»; для оплати страхування від нещасних випадків у сумі 15346, 88 грн. Відповідно до п. 2.4 кредитного договору кредит видається на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності та цільового використання. Умовами кредитного договору встановлено, що на момент укладення цього договору сторонами обумовлено значення змінюваної процентної ставки на перший період дії ставки (первинна процентна ставка) - 14,99 % річних з дати укладення договору. Починаючи з другого та всіх наступних періодів дії ставки проценти за користування кредитом сплачуються відповідно до встановленого для цих періодів значення змінюваної процентної ставки. Положеннями п. 3.11 кредитного договору встановлено, що проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), за ставкою визначеною у р.3 цього договору з моменту видачі кредиту до дня повернення кредиту у повному обсязі, якщо інше не випливає з умов кредитного договору. Відповідно до п. 3.12 кредитного договору позичальник сплачує проценти, комісії та інші платежі за кредитним договором щомісяця у строк (терміни), визначені Графіком погашення заборгованості. З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 17667/2018 від 30 травня 2018 року між ПАТ «Кредобанк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір застави № 1747 від 30 травня 2018 року. Відповідно до положень п. 1.2 договору застави предметом застави є рухоме майно - автомобіль марки TOYOTA, модель CAMRY, 2018 року випуску, № кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна 2494 куб.см, колір - чорний, державний номерний знак НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 . За змістом п.п 1.3 та 1.6 договору застави заставна вартість предмету застави визначається сторонами у сумі 725 840 грн. На строк дії вказаного договору предмет застави залишається у володінні заставодавця за адресою: АДРЕСА_1 . Договором застави АТ «Кредобанк» надано право звертати стягнення шляхом вчинення виконавчого напису у порядку, передбаченому п. 5 цього договору. Крім того, для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 17667/2018 від 30 травня 2018 року між ПАТ «Кредобанк» та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 17667/2018/2 від 30 травня 2018 року, за умовами якого поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором за виконання позичальником своїх зобов`язань у повному обсязі. Відповідно до п. 2.6 договору поруки поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором. Банк свої зобов`язання за кредитним договором № 17667/2018 від 30 травня 2018 року виконав у повному обсязі, надавши відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі, встановленому договором. Добровільно відповідач ОСОБА_1 заборгованість не сплачує, у зв`язку з чим станом на 08 грудня 2023 року утворилась заборгованість в загальному розмірі 215 556 грн 20 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 211 556 грн 20 коп., відшкодування судових витрат за кредитним договором - 4000 грн.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 січня 2024 року справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості передано на розгляд до Київського районного суду м. Харкова за підсудністю.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 лютого 2024 року вищевказану цивільну справу передано в провадження суді Київського районного суду м. Харкова Демченко С. В.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 23 лютого 2024 року провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.

Представник позивача АТ «Кредобанк» у судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься заява представника позивача про розгляд справи без його участі, в якому він позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачі у судове засідання двічі не з`явилися, про дату, час і місце судових засідань були повідомлені своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомили, правом надання відзиву на позовну заяву не скористалися, заяв про відкладення розгляду справи не подавали.

Оскільки сторони у судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Відповідно до ухвали суду від 23 лютого 2024 року, враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідачі належним чином повідомлені про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідачів та згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши надані сторонами докази, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що 30 травня 2018 року між Акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 17667/2018.

Відповідно до умов договору Банк надав позичальнику кредит у розмірі 786546, 88 грн строком до 29 травня 2024 року.

Зі змісту п. 2.2 кредитного договору слідує, що кредит видається позичальнику на такі цілі: для здійснення повної/часткової оплати за договором купівлі-продажу транспортного засобу марки TOYOTA, модель CAMRY, 2018 року випуску, № кузова НОМЕР_1 , укладеного між позичальником та ТОВ «Автоарт ЛТД»; для оплати страхування від нещасних випадків у сумі 15346, 88 грн.

Положеннями п. 2.7 Договору встановлено, що підписанням цього кредитного договору позичальник доручає Банкові здійснити видачу кредиту шляхом зарахування кредитних коштів на відкритий у Банку транзитний рахунок № НОМЕР_4 з наступним переказом суми кредиту з цього рахунку за такими реквізитами: у сумі 771200 грн - на поточний рахунок ТОВ «Автоарт ЛТД» № НОМЕР_5 в Банку ПАТ «ПУМБ», МФО 334851, код ЄДРПОУ 41030843; у сумі 15346, 88 грн - за страхування життя позичальника на поточний рахунок ПрАТ СК «ПЗУ Україна страхування життя» № НОМЕР_6 в Банку ПАТ «КРЕДОБАНК», МФО 325365, код ЄДРПОУ 32456224.

Вимогами п. 3.1 кредитного договору встановлено, що за користування кредитом встановлюється змінювана процентна ставка на умовах визначених цим розділом.

Відповідно до п. 3.3 кредитного договору на момент укладення кредитного договору сторонами обумовлено значення змінюваної процентної ставки на перший період дії ставки, надалі первинна процентна ставка у розмірі 14,99 % річних. Починаючи з другого та всіх наступних періодів дії ставки проценти за користування кредитом сплачуються відповідно до встановленого для цих періодів значення змінюваної процентної ставки.

Зі змісту п. 4.1 кредитного договору слідує, що позичальник зобов`язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і строки (терміни), передбачені цим договором.

Положеннями п. 4.1.1 договору встановлено, що повернення суми кредиту здійснюється щомісячно разом із нарахованими процентами рівними сумами протягом усього строку кредитування, відповідно до Графіку погашення заборгованості.

Згідно з п. 5.1 кредитного договору за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за цим кредитним договором позичальник, крім відшкодування збитків, сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБ України, яка діяла в період прострочення, розрахованої від суми кожного несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання позичальника, за кожен день прострочення від дати виникнення прострочення до дати, що передує даті погашення заборгованості позичальника. В будь-якому разі розмір пені, нарахованої позичальнику на підставі цього пункту кредитного договору, не може перевищувати 15 % від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання.

Вимогами п. 5.2 кредитного договору передбачено, що за невиконання взятих на себе зобов`язань по поверненню кредиту позичальник, крім сплати пені, відшкодовує Банку заподіяні збитки в повному обсязі, у тому числі й упущену вигоду.

З долученого до матеріалів справи кредитного договору № 17667/2018 від 30 травня 2018 року вбачається, що відповідач був ознайомлений з умовами кредитного договору, графіком платежів за кредитним договором, про що свідчить його особистий підпис в зазначених документах.

Зі змісту умов паспорту споживчого кредиту, підписаного ОСОБА_1 30 травня 2018 року, вбачається, що ПАТ «Кредобанк» надав кредит на таких умовах: сума кредиту - 786 546, 88 грн; строк кредитування - 72 місяці; мета отримання кредиту - придбання транспортного засобу/оплата страхових платежів; спосіб та строк надання кредиту - видача Банком кредиту здійснюється в безготівковій формі не пізніше 15 робочих днів від дати укладення позичальником договорів забезпечення; процентна ставка, відсотків річних - на перший період дії ставки - 14, 99 %; тип процентної ставки - змінювана; реальна річна процентна ставка, відсотків річних - 16, 30 %.

Відповідно до меморіального ордеру № 28947082 від 30 травня 2018 року на рахунок відповідача ОСОБА_1 зараховані кошти у розмірі 771 200 гривень, призначення платежу - надання кредиту ( ОСОБА_1 ) відповідно до договору купівлі-продажу № 1171/05/18 від 21 травня 2018 року за авто TOYOTA CAMRY, НОМЕР_1.

Згідно з меморіальним ордером № 28946970 від 30 травня 2018 року на рахунок відповідача ОСОБА_1 зараховані кошти у розмірі 15346,88 гривень, призначення платежу - надання кредитних коштів із подальшим їх скеруванням на оплату страхових внесків згідно з договорами страхування.

З наданого представником позивача АТ «Кредобанк» розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 17667/2018 від 30 травня 2018 року станом на 08 грудня 2023 року становить 215556, 20 грн, з яких: 211556,20 грн - заборгованість за кредитом, 4000 грн - відшкодування судових витрат за кредитним договором.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що ОСОБА_1 частково сплачував кредитні кошти та відсотки, однак починаючи з липня 2021 року по грудень 2023 року, не здійснював жодного погашення кредиту, чим порушив вимоги кредитного договору, графік платежів - Додаток № 1 до кредитного договору, що підтверджується випискою по рахунку, який узгоджується з розрахунком заборгованості.

30 травня 2018 року між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладений договір застави.

Положеннями п. 1.1 договору застави передбачено, що цей договір забезпечує виконання зобов`язань заставодавця та вимог заставодержателя, які виникають з кредитного договору № 17667/2018 від 30 травня 2018 року, укладеного між заставодавцем та заставодержателем, а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені у майбутньому, стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених процентів, комісій, штрафів, пень та інших видів неустойки у повному обсязі. Кредит відповідно до вищевказаного кредитного договору надається заставодавцеві на таких умовах: сума кредиту - 786 546, 88 грн, термін повернення кредиту - 29 травня 2024 року , розмір відсоткової ставки визначається кредитним договором.

Відповідно до п. 1.2 договору застави, предметом застави є рухоме майно - автотранспорт - TOYOTA, модель CAMRY, 2018 року випуску, № кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна 2494, колір - чорний, державний номерний знак НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 , вартість - 907 300 грн.

Згідно з п 1.3 договору застави, заставна вартість предмета застави визначається сторонами у сумі 725 840 грн.

Положеннями п. 1.6 договору застави встановлено, що на строк дії цього договору, предмет застави залишається у володінні (користуванні) заставодавця за адресою: АДРЕСА_1 .

За змістом п. 5.3 договору застави, звернення стягнення на предмет застави здійснюється: у судовому порядку - за рішенням суду; у позасудовому порядку; на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Вимогами п. 7.1 договору застави встановлено, що у разі невиконання чи неналежного виконання зобов`язань, передбачених цим договором, винна сторона відшкодовує іншій стороні усі завдані у зв`язку з цим збитки.

З долученого до матеріалів справи Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 55855026 від 30 травня 2018 року вбачається, що на автомобіль TOYOTA, модель CAMRY, 2018 року випуску, № кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна 2494, колір - чорний, державний номерний знак НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 встановлено обтяження із забороною відчуження на підставі договору застави № 1746 від 30 травня 2018 року.

30 травня 2018 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_2 укладений договір поруки.

Згідно з п. 1.1. договору поруки, поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором за виконання ОСОБА_1 зобов`язань в повному обсязі (повернення кредиту, сплати відсотків та комісії за користування кредитом, пень, штрафів, неустойок) за кредитним договором № 17667/2018 від 30 травня 2018 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Кредобанк».

Положеннями п.1.1 договору поруки визначений розмір кредиту - 786546,88 грн, дата остаточного повернення кредиту включно - до 29 травня 2024 рік. На момент укладення кредитного договору розмір змінюваної процентної ставки на перший період дії ставки становить - 14, 99 % річних (первинна процентна ставка).

Відповідно до п. 2.1. договору поруки у випадку невиконання боржником своїх зобов`язань за кредитним договором кредитор письмово повідомляє поручителя про це із зазначенням суми заборгованості боржника.

Положеннями п.2.2 договору поруки встановлено, що поручитель зобов`язаний сплатити кредитору заборгованість протягом 7 календарних днів з моменту невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором.

Зі змісту положень п. 2.6 договору поруки слідує, що поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

02 листопада 2023 року засобами поштового зв`язку на адресу ОСОБА_1 була направлена досудова вимога щодо дострокового стягнення заборгованості за кредитним договором № 17667/2018 від 30 травня 2018 року у розмірі 211 556, грн. з можливістю протягом 30 календарних днів добровільно погасити кредит в повному обсязі. Однак у визначені строки зазначені вимоги не виконані.

03 листопада 2023 року засобами поштового зв`язку на адресу ОСОБА_2 була направлена досудова вимога щодо виконання договірних зобов`язань за договором поруки № 17667/2018/2 від 30 травня 2018 року у розмірі 211 556, грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до положень ст. 525, 526, 527, 530 ЦК України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як передбачено ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

З аналізу зазначених правових норм слідує, що у разі укладення кредитного договору, він підлягає підпису сторонами, всі істотні умови договору повинні бути узгоджені позичальником та позикодавцем.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Приписами ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За вимогами ст. 626 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за кредитним договором № 17667/2018 від 30 травня 2018 року, що є порушенням законних прав та інтересів АТ «Кредобанк».

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Положеннями ст. 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З представлених позивачем письмових доказів, зокрема розрахунку заборгованості за кредитним договором № 17667/2018 від 30 травня 2018 року вбачається, що відповідач ОСОБА_1 належним чином взяті на себе зобов`язання не виконав, у визначені договором та графіком платежів за кредитним договором строки погашення заборгованості за кредитним договором не здійснював, внаслідок чого, у нього перед позивачем утворилась заборгованість у сумі - 211556,20 грн.

Положеннями ч. 1 ст. 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

За правилами ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Верховний Суд у справі № 759/11628/14-ц зазначив, що порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання, чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов`язання. Обсяг зобов`язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким встановлено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

За змістом ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

На час розгляду справи судом відповідачами не надано альтернативного розрахунку заборгованості за кредитним договором, а також даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку. Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідачів від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до статті 617 ЦК України.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором за несвоєчасне погашення кредиту, що відповідає вимогам закону та фактичним обставинам у справі.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне солідарно стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість в загальному розмірі - 211556,20 грн, яка підтверджена наявними в матеріалах справи доказами.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідачів на його користь понесених банком судових витрат за кредитним договором у розмірі 4000 грн, суд зазначає, що вид таких витрат жодним чином не обґрунтований та конкретизований позивачем у позовній заяві, а також не підтверджений платіжним документом, у зв`язку із чим у цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судового збору в розмірі 3233,34 грн, сплаченого ним при подачі позову, оскільки позов підлягає частковому задоволенню, суд з урахуванням ч. 1 ст. 141 ЦПК України щодо пропорційності стягнення судового збору вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 3173,20 грн, стягнувши їх в рівних частках по 1586, 60 грн з кожного.

З приводу вимог представника позивача щодо стягнення з відповідачів на користь позивача витрат, понесених позивачем за отримання професійної правничої допомоги, суд зазначає таке.

Положеннями ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представник позивача надав до суду такі документи: договір про надання правової допомоги від 11 лютого 2019 року, укладений між АТ «Кредобанк» та АО «Бізнес і право», свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧН № 000531; посвідчення адвоката України, видане на ім`я ОСОБА_3 , довіреність № 12783 від 24 листопада 2022 року.

Аналізуючи надані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, зокрема зміст договору про надання правової допомоги від 11 лютого 2019 року, укладений між АТ «Кредобанк» та АО «Бізнес і право», суд бере до уваги те, що жоден із наданих стороною позивача документів не містить відомостей щодо розміру та факту оплати наданих послуг, а лише містить перелік додатків (додаток № 1-9), які не долучено до матеріалів справи.

Окрім того, суд зауважує, що копія зазначеного вище договору не виконана належним чином, оскільки не містить усіх сторінок договору. Так, перша сторінка містить визначення термінів, а наступна сторінка починається з частини тексту, яка логічно та послідовно не узгоджується з попередньою сторінкою. За таких обставин зазначений документ не є належним доказом понесених витрат на правову допомогу.

Так, позивач просить суд стягнути з відповідачів витрати на правничу допомогу у розмірі 10 % від ціни позову, при цьому жодним чином не обґрунтовує заявлений розмір. Крім того, з наданих позивачем документів не вбачається, що сторонами був погоджений розмір витрат на правову допомогу.

Окрім того, всупереч вимог ст. 137 ЦПК України позивачем для визначення розміру витрат на правничу допомогу не надано суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання професійної правничої допомоги.

Суд, вирішуючи питання щодо витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, дійшов висновку про те, що додані до клопотання про вирішення питання про розподіл судових витрат документи не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у зазначеному в позові розмірі, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з необґрунтованістю та недоведеністю понесених витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 78, 80, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором № 17667/2018 від 30 травня 2018 року у розмірі 211 556 (двісті одинадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят шість) гривень 20 (двадцять) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» судовий збір в рівних частках по 1586 (одна тисяча п`ятсот вісімдесят шість) гривень 60 (шістдесят) копійок з кожного.

В іншій частині позову - відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - Акціонерне товариство «Кредобанк», код ЄДРПОУ 09807862, місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 , останнє відоме зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_8 зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складений та підписаний 23 квітня 2024 року.

Суддя С.В. Демченко