Рішення

від 25.04.2024 по справі 712/1612/24

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа № 712/1612/24

Провадження № 2/712/1355/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2024 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

Головуючого судді ТОКОВОЇ С.Є.

при секретарі БІЛИК О.Ю.

за участю представника позивача адвоката Татаринова О.С.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за розпискою,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернувся досуду зпозовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за розпискою. Просить суд стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за розпискою від 05.12.2023 у розмірі 833360,00 грн. (вісімсот тридцять три тисячі триста шістдесят гривень 00 коп.) та понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 05 грудня 2023 року він надав у борг відповідачу ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 22000 доларів США для придбання квартири, про що відповідач власноручно написала розписку. Термін повернення вказаних грошових коштів сторонами був визначений - за його першою вимогою. 29 січня 2024 року він звернувся до відповідача з вимогою про повернення коштів, однак станом на дату звернення до суду з указаною позовною заявою, борг відповідач не повернула.

Відповідно до відомостей з офіційного сайту НБУ, станом на 30.01.2024 курс гривні до долару США складав 37 грн. 88 коп., таким чином заборгованість відповідача складає 833360, 00 грн. (22000*37.8=833360 грн.).

Посилаючись на викладене, позивач звернувся до суду з указаним позовом.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 квітня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Справу призначено до підготовчого засідання.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Татаринов О.С. позовні вимоги підтримав, з підстав, викладених у позові.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнала повністю та не заперечувала проти задоволення позову.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши всі обставини справи, суд приходить до наступного.

Згідно з ч. 3 ст.12ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.13ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 05 грудня 2023 року ОСОБА_1 було власноручно написано та підписано розписку про те, що нею було отримано у борг від ОСОБА_2 грошові кошти на придбання квартири у розмірі 22000 доларів США, які вона зобов`язалась повернути за першою вимогою

01 лютого 2024 року ОСОБА_2 , на адресу ОСОБА_1 направив вимогу про невідкладне повернення коштів у розмірі 22000 доларів США, що є еквівалентом 833360 грн.

Згідно зістаттею 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно достатті 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зістаттею 1046 ЦК Україниза договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно достатті 1047 ЦК Українидоговір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18) викладено висновок про те, що за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов`язується до вчинення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей. Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.

Зазначене також узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 19 травня 2021 року у справі № 128/891/20-ц, провадження № 61-4560 св 21.

Цивільний кодекс Українине встановлює обмежень щодо використання розписки в цивільних відносинах, передбачаючи лише випадки, коли розписці надається правопідтверджувальне значення в окремих видах цивільних відносин. У разі якщо складається боргова розписка, це є доказом факту отримання грошових коштів, а тому аргументація, що договір позики не є укладеним через відсутність факту передання грошових коштів за умови недоведеності протилежного, не відповідає нормам законодавства України. В цивільному праві при аналізі правової природи розписки у позикових відносинах йдеться про те, що розписка є замінником письмової форми правочину, яка свідчить про додержання вимоги закону про письмову форму правочину.

Якщо наявний факт існування розписки, у якій позичальник чітко зазначає про отримання коштів, скріплює її своїм підписом, така розписка свідчить про реальний характер договору позики. У назві боргової розписки не обов`язково зазначати слово «позика», адже ключовим є зміст цього документа. Отже, письмове застереження про завершену дію передання коштів позичальнику, що міститься в тексті договору, не тільки засвідчує факт такого передання, а і є моментом виникнення зобов`язання за реальним договором позики. Розписка є підтвердженням укладення договору позики, якщо засвідчує факт отримання позики у борг і містить умови щодо її повернення.

Такий висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах висловлений Верховним Судом у постанові від 08 квітня 2021 року у справі № 500/1755/17.

У частині першійстатті 1049 ЦК Українивстановлено, що за договором позики на позичальникові лежить зобов`язання повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

У постанові Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі№ 201/11388/17 провадження № 61-12383св19 зроблено висновок про те, що розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником у борг грошей із зобов`язанням їх повернення та дати отримання коштів. Таким чином, за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

Відповідний правовий висновок викладений також у постановах Верховного Суду від 10 грудня 2018 року у справі № 319/1669/16, від 08 липня 2019 року у справі № 524/4946/16, від 12 вересня 2019 року у справі № 604/1038/16 та від 23 квітня 2020 року у справі № 501/1773/16-ц.

Відповідно достатті 525 ЦК Українизобов`язання повинні виконуватись належним чином і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Згідно із частиною першоюстатті 527 ЦК Україниборжник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Аналізуючи долучену позивачем до матеріалів справи розписку, судом встановлено, що розписка написано власноручно позичальником - відповідачем, тобто факт укладення договору і отримання позичальником коштів за договором підтверджено належним (письмовим) доказом.

Сторони дотримались письмової форми договору.

Таким чином, позивач довів факт укладення договору і факт передачі ним коштів позичальнику на вказаних у розписці умовах, тобто виконання ним умов договору.

Відповідно до ч.1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1ст. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Стаття 12 ЦПК Українипередбачає, що судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно дост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідач в судовому засіданні не оспорювала факту наявності написаної нею власноручно розписки від 05.12.2023 року та факт невиконання нею зобов`язання.

Таким чином, встановлено, що відповідач свої договірні зобов`язання за договором позики не виконала, і не повернула позикодавцю позичені у нього кошти у сумі і у строк, визначений договором (вказаний ним у розписці).

Посилання відповідача в судовому засіданні на те, що наразі борг сплатити позивачеві не має можливості, суд не приймає до уваги, оскільки неможливість виконання грошового зобов`язання не звільняє від відповідальності.

Враховуючи, що судом встановлено факт укладення між сторонами договору позики, та відповідно факт існування боргового зобов`язання, визнання боргу відповідачем, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача суму боргу за розпискою в розмірі 833 360 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що до початку розгляду справи відповідач визнала позов, то на підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 4166,80 грн.

Керуючись ст.ст. 79-81, 83, 89, 137, 141, 263-265, 267 ЦПК України, ст.ст. 23, 524, 526, 530, 549, 625, 1046-1047, 1048 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 суму заборгованості за розпискою від 05.12.2023 у розмірі 833360,00 грн. (вісімсот тридцять три тисячі триста шістдесят гривень 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 судовий збір в сумі 4166,80 грн. (чотири тисячі сто шістдесят шість гривень 80 коп.).

Зобов`язатиУправління Державноїказначейської службиУкраїни вм.ЧеркасахЧеркаської області(кодза ЄДРПОУ:38031150),повернути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,РНОКПП НОМЕР_2 ,адреса: АДРЕСА_2 з державногобюджету 50відсотків судовогозбору,сплаченого приподанні позову,а самеу розмірі4166,80грн.(чотиритисячісто шістдесятшістьгривень80коп.) відповідно до квитанції ID: 0946-1317-2851-5250 від 01.02.2024, виданою АТ «Таскомбанк».

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 26 квітня 2024 року.

Учасники справи :

позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

ГОЛОВУЮЧИЙ: С.Є. Токова