Рішення

від 27.03.2024 по справі 705/6628/23

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/6628/23

2/705/903/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2024 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Піньковського Р.В.

при секретарі Моросліп А.Р.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в місті Умань в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області про встановлення фактів, що мають юридичне значення, та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом про визнання права власності на нерухоме майно і порядку спадкування та встановлення фактів, що мають юридичне значення, в обґрунтування зазначивши наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько ОСОБА_3 і він за життя розпорядився частиною свого майна склавши заповіт, яким належну йому на праві приватної власності земельну ділянку площею 3,0287 га, кадастровий номер 7124381500:02:000:0705, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Городецької сільської ради Уманського району Черкаської області, заповів ОСОБА_2 .

Інша частина належного спадкодавцю майна залишилася для спадкування за законом, у тому числі: житловий будинок АДРЕСА_1 з надвірними господарськими будівлями та спорудами; земельна ділянка площею 0,3100 га за адресою: Черкаська область, Уманський район, с. Городецьке, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7124381200:01:001:1090 та земельна ділянка площею 0,1500 га за адресою: Черкаська область, Уманський район, с. Городецьке, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7124381500:01:001:1088. Вказані земельні ділянки належали покійному батькові на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР №15-8-101 від 01.08.1996.

Для оформлення спадкових прав на майно вони звернулися до приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Ящука Д.О., але відповідно до постанови від 03.11.2023 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом в рівних частках кожному після смерті їх батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , на житловий будинок АДРЕСА_1 , дві земельні ділянки розміром 0,3100 га та 0,1500 га, які знаходяться в с. Городецьке, Уманського району, Черкаської області, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вищевказане майно та відсутності права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Рішенням № 45475620 від 12.02.2019 державний реєстратор прав на нерухоме майно Уманської районної державної адміністрації Черкаської області Ковальчук Л.В. відмовила у реєстрації прав на земельну ділянку кадастровий номер 7124381500:01:001:1090 за померлим ОСОБА_3 з підстав невідповідності поданих документів, а саме: згідно відомостей Державного земельного кадастру право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_3 , а у витязі про реєстрацію в спадковому реєстрі № 54411264 від 10.12.2018 спадкодавець ОСОБА_3 .

Рішенням № 45476153 від 12.02.2019 державний реєстратор прав на нерухоме майно Уманської районної державної адміністрації Черкаської області Саморуха В.О. відмовив у реєстрації прав на земельну ділянку кадастровий номер 7124381500:01:001:1088 за померлим ОСОБА_3 з підстав невідповідності поданих документів, а саме: згідно відомостей Державного земельного кадастру право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_3 , а у витязі про реєстрацію у спадковому реєстру № 54411264 від 10.12.2018 спадкодавець є ОСОБА_3 .

Рішенням № 69927562 від 26.10.2023 державний реєстратор прав на нерухоме майно виконавчого комітету Уманської міської ради, Черкаської області Ковбасюк А.П. відмовлено ОСОБА_1 у проведенні реєстраційних дій щодо права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , за померлим ОСОБА_3 з підстав невідповідності поданих документів, а саме: суб`єктом від імені якого діє заявник, що є уповноваженою особою, зазначено ОСОБА_3 (особа померла), а відповідно інформаційних даних від КП «ЧООБТІ» від 02.08.2023, що містять відомості про зареєстроване право власності на паперовому носії до 01 січня 2013 року - власником вищевказаного будинку, згідно свідоцтва про право власності на житловий будинок, яке видане виконавчим комітетом Уманської районної ради від 25.10.1994 № 637 - зазначено ОСОБА_3 .

Таким чином вони, як спадкоємці свого батька, позбавлені можливості оформити свої спадкові права, оскільки в документах, що заповнювали відповідні службові особи і, які підтверджують, що покійний є їх батьком та у правовстановлюючих документах прізвище та по батькові батька записано по різному.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17.10.2018 було встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є рідним сином ОСОБА_3 .

У свідоцтві про народження ОСОБА_1 також допущено описку у графі «батько» де зазначено: « ОСОБА_3 ».

Враховуючи те, що допущені помилки у прізвищах батька та сина неможливо виправити, ОСОБА_1 вимушений звернутися до суду з вимогою про встановлення факту родинних відносин між ним та його батьком ОСОБА_3 .

Вони є єдиними спадкоємцями та такими, що прийняли спадщину після смерті свого батька, оскільки проживали з ним на момент відкриття спадщини та звернулися до нотаріуса із відповідними заявами у встановлений строк, але позбавлені можливості оформити свої спадкові права у нотаріальному порядку, через ряду помилок у написанні їх та їх батька прізвищ, імені та по батькові.

У зв`язку з цим звернулися до суду з цим позовом та просять суд встановити факт про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець с. Городецьке, Уманського району, Черкаської області, є рідним сином ОСОБА_3 , 1940 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Городецьке Уманського району Черкаської області.

Встановити факт про те, що вказаний у свідоцтві про право приватної власності на житловий будинок № НОМЕР_1 від 25.10.1994 та в Державному акті на право приватної власності на землю серії ЧР-15-8-101, виданому 01.08.1996, власник ОСОБА_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є однією і тією ж особою.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокпп НОМЕР_2 , право власності в порядку спадкування на:

- 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 ;

- 1/2 частину земельної ділянки площею 0,3100 га за адресою: Черкаська область, Уманський район, с. Городецьке, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7124381200:01:001:1090;

- 1/2 частини земельної ділянки площею 0,1500 га за адресою: Черкаська область, Уманський район, с. Городецьке, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7124381500:01:001:1088.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп НОМЕР_3 , право власності в порядку спадкування на:

- 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 ;

- 1/2 частину земельної ділянки площею 0,3100 га за адресою: Черкаська область, Уманський район, с. Городецьке, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7124381200:01:001:1090;

- 1/2 частини земельної ділянки площею 0,1500 га за адресою: Черкаська область, Уманський район, с. Городецьке, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7124381500:01:001:1088.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, на адресу суду подали письмові заяви, у яких просять суд розгляд справи проводити у їх відсутність, позовні вимоги підтримують та просять суд їх задовольнити.

Представник відповідача Паланської сільської ради в судове засідання не з`явився, на адресу суду надійшла письмова заява від представника відповідача, в якій просить суд розгляд справи проводити у відсутність представника Паланської сільської ради, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Відповідно до ч. 2 ст. 211 ЦПК України судове засідання проведено у відсутності сторін, на підставі наявних у суду матеріалів та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає положенням ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Згідно з ч.ч. 3-4 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, врахувавши процесуальну позицію позивачів та представника відповідача, викладену у заявах, вивчивши письмові матеріали справи, прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 15 ЦК України та ст. 4 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у порядку, визначеному цивільним процесуальним законодавством.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цих Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом п.1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Як роз`яснено у пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року (зі змінами) суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд встановив цей факт.

Верховний Суд України в листі від 01 січня 2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначає, що заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути: - спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв`язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки; - особи, які мають право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини; - інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).

При цьому, до заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися такі документи та докази: 1) докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); 2) довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; 3) пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.

Родинні відносини (споріднення) (у теорії права) - кровний зв`язок між людьми, з наявністю якого закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв`язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника). Виходячи з вимог діючого ЦК України поняттями «родичі», «родинні стосунки» охоплюється коло осіб, які пов`язані між собою певним ступенем споріднення. Такими особами можуть бути близькі родичі за походженням, зокрема, батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, брат та сестра (повнорідні і неповнорідні), двоюрідні брати та сестри, тітка, дядько, племінниця, племінник. Усиновлений та усиновлювач прирівнюються до родичів за походженням.

Законодавство України не встановлює вичерпного переліку документів, які підтверджують родинні стосунки, а тому вони визначаються в кожному випадку окремо, в залежності від ступеня їх споріднення.

Встановлення факту родинних відносин може мати місце, якщо з певних причин зазначений факт не був зареєстрований органами Державної реєстрації актів цивільного стану, у реєстрації цього факту було відмовлено або помилка органу Державної реєстрації актів цивільного стану у актовому запису має настільки давнє походження, що її виправлення має потягнути за собою цілу низку виправлення в інших актових записах. Тому суд повинен перевірити наявність причин, за яких неможливо отримати документ, що посвідчує цей факт, а потім наявність цього факту.

Судом достовірно встановлено, що згідно паспорту громадянина України НОМЕР_4 , виданого 21 січня 1998 року Уманським РВ УМВС України в Черкаській області, позивач записаний як « ОСОБА_2 », ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженець с. Городецьке, Уманського району Черкаської області. На сторінці 2 вказаного паспорту громадянина України, російською мовою записано: « ОСОБА_4 ». У паспорті мається відмітка про місце реєстрації від 31.03.2017 за адресою: АДРЕСА_1 .

Також згідно картки платника податків прізвище, ім`я та по батькові позивача: ОСОБА_2 .

Згідно паспорту громадянина України НОМЕР_5 , виданого 12 грудня 1998 року Уманським РВ УМВС України в Черкаській області, інший позивач записаний як « ОСОБА_1 », ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженець с. Городецьке, Уманського району Черкаської області. На сторінці 2 вказаного паспорту громадянина України, російською мовою записано: « ОСОБА_1 ». У паспорті наявна відмітка про місце реєстрації від 18.05.2007 за адресою: АДРЕСА_1 .

Також згідно картки платника податків прізвище, ім`я та по батькові цього позивача: ОСОБА_1 .

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , виданого виконавчим комітетом Городецької сільської ради Уманського району Черкаської області, ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 77 років, актовий запис про смерть № 20 від 24 вересня 2017 року.

Померлий, у паспорті громадянина України НОМЕР_7 (згідно копії цього паспорту), виданому 05 травня 1996 року Уманським РВ УМВС України в Черкаській області, записаний як « ОСОБА_3 », ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець с. Городецьке, Уманського району Черкаської області. На 2 сторінці паспорту заповненого російською мовою вказано: « ОСОБА_5 ». Згідно відміток на відповідних сторінках, останній був зареєстрований з 22 травня 1980 року в АДРЕСА_1 , а також перебував у шлюбі з ОСОБА_6 , 1939 року народження, укладеному 04 вересня 1960 року.

Факт перебування померлого у шлюбі з ОСОБА_6 , підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_8 , виданого Городецькою сільською радою Уманського району Черкаської області, і згідно якого громадяни ОСОБА_3 , 1940 року народження та ОСОБА_6 , 1939 року народження, 04 вересня 1960 року зареєстрували шлюб. Прізвища після укладення шлюбу: чоловіка - ОСОБА_7 , дружини - ОСОБА_7 .

Згідно свідоцтв про народження позивачів, а саме: свідоцтва серії НОМЕР_9 , виданого Городецькою сільською радою Уманського району Черкаської області, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , записані: батьком - ОСОБА_3 , матір`ю - ОСОБА_8 , а свідоцтва серії НОМЕР_10 , виданого Городецькою сільською радою Уманського району Черкаської області, батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , записані: батьком - ОСОБА_9 , матір`ю - ОСОБА_10 .

При цьому, згідно рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17.10.2018, встановлено факт про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець с. Городецьке, Уманського району Черкаської області, є рідним сином ОСОБА_3 , 1940 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 77 років в с. Городецьке Уманського району Черкаської області.

У військовому квитку № НОМЕР_11 , виданому 12.12.1962 року, заповненому російською мовою померлий записаний, як « ОСОБА_5 », ІНФОРМАЦІЯ_5 . І у військовому квитку вказано інформацію про його сімейний стан, а саме, що він одружений, дружина - « ОСОБА_11 » (російською мовою).

Згідно довідки ОСОБА_12 , приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Черкаської області, від 26.05.2023 № 94/02-14, у відповідності до матеріалів спадково справи № 343 за 2018 рік, яка заведена в Уманській районній державній нотаріальній конторі після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є єдиними спадкоємцями на будинок АДРЕСА_1 .

Згідно довідки ОСОБА_12 , приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Черкаської області, від 26.05.2023 № 95/02-14, у відповідності до матеріалів спадково справи № 343 за 2018 рік, яка заведена в Уманській районній державній нотаріальній конторі після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є єдиними спадкоємцями на дві земельні ділянки розмірами 0,31 га, 0,15 га, що знаходиться на території Городецької сільської ради Уманського району Черкаської області.

Згідно постанови ОСОБА_12 , приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Черкаської області від 03 листопада 2023 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом в рівних частках кожному після смерті їх батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок АДРЕСА_1 , дві земельні ділянки, розмірами 0,3100 га, 0,1500 га, які знаходяться в с. Городецьке Уманського району Черкаської області, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вищевказане майно та відсутності реєстрації права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

При цьому, нотаріусом встановлено, що у провадженні приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Ящука Д.О. після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведена спадкова справа під № 343 за 2018 рік. Громадянами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 було пред`явлено копії правовстановлюючих документів на спадкове майно, оригінали цих документів відсутні, тому заявникам потрібно звернутися до державного реєстратора для внесення відомостей про право власності спадкодавця на нерухоме майно до Державного реєстру речових прав шляхом проведення відповідної реєстрації права власності за заявою спадкоємців з обов`язковим зазначенням відомостей про смерть спадкодавця. Нотаріусом роз`яснено, що реєстрація права власності спадкодавця за заявою спадкоємців має наслідок не виникнення права власності спадкодавця в момент такої реєстрації, а офіційне визнання і підтвердження державою факту набуття спадкодавцем речових прав на нерухоме майно, що відбулося у нього за життя. Заявники звернулися до реєстраторів для проведення реєстрації права власності на нерухоме майно за спадкодавцем, але їм було відмовлено у проведенні такої реєстрації.

Так, згідно рішення № 69927562 від 26 жовтня 2023 року державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_13 , відмовлено у проведенні реєстраційних дій за заявою від 20.10.2023, оскільки подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, а саме в поданих документах виявлено розбіжності в написанні «по-батькові». При розгляді заяви поданої на житловий будинок, що розташований: АДРЕСА_1 , зазначено ОСОБА_3 (особа померла), а згідно свідоцтва про право власності на житловий будинок, яке видане виконавчим комітетом Уманської районної ради від 25.10.1994 № 637 - зазначено ОСОБА_3 .

Згідно рішення № 45476153 від 12.02.2019 державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_14 , відмовлено у державній права приватної власності, на земельну ділянку з кадастровим номером 7124381500:01:001:1088, у зв`язку із суперечностями між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, так як спадкова справа заведена на ОСОБА_3 , а право на земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_3 .

Рішенням № 45475620 від 12.02.2019 державний реєстратор прав на нерухоме майно Уманської районної державної адміністрації Черкаської області ОСОБА_15 відмовила у реєстрації прав на земельну ділянку кадастровий номер 7124381500:01:001:1090 за померлим ОСОБА_3 з підстав невідповідності поданих документів, а саме: згідно відомостей Державного земельного кадастру право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_3 , а у витязі про реєстрацію в спадковому реєстрі № 54411264 від 10.12.2018 спадкодавець ОСОБА_3 .

Як встановлено судом, дійсно, згідно копії свідоцтва про право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 виданого 25.10.1994 виконавчим комітетом Уманської районної ради, зазначений у цьому документі жилий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної власності належить ОСОБА_3 . Технічний паспорт, складений на 18.10.1994 на вказаний житловий будинок також виданий на ім`я ОСОБА_3 , який і вказаний власником будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно інформації про зареєстроване право власності наданої Комунальним підприємством «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» від 02.08.2023 за № 15060, право власності на житловий будинок садибного типу АДРЕСА_1 зареєстровано в Уманському відділку комунального підприємства «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва на право власності на житловий будинок, видане виконавчим комітетом Уманської районної ради 25.10.1994 за № 637. У примітках роз`яснено, що згідно рішення Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області Городецького старостинського округу № 9 від 19.03.1997 та рішення Городецької сільської ради Уманського району Черкаської області № 6-1/VІІ від 11.02.2016 будинку присвоєно адресу: АДРЕСА_1 .

Також на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР 15-8-101, саме ОСОБА_3 на підставі рішення виконавчого комітету Городецької сільської ради № 14 від 22.04.1994 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,46 га розташовану на території с. Городецьке Городецької сільської ради народних депутатів, для ведення особистого підсобного господарства.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку сформованого 17.01.2019 за № НВ-7107900832019, земельна ділянка з кадастровим номером 7124381500:01:001:1088, розташована в с. Гродецьке Уманського району Черкаської області, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, розміром 0,1500 га, належить ОСОБА_3 на підставі державного акту від 01.08.1996 ЧР 15-8-101.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку сформованого 28.01.2019 за № НВ-7107955522019, земельна ділянка з кадастровим номером 7124381500:01:001:1090, розташована в с. Гродецьке Уманського району Черкаської області, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, розміром 0,3100 га, належить ОСОБА_3 на підставі державного акту від 01.08.1996 ЧР 15-8-101.

Паланською сільською радою Уманського району Черкаської області 13.02.2019 за № 110/14-05 надано довідку про те, що померлий ОСОБА_3 і ОСОБА_3 - одна і таж особа.

Городецьким старостинським округом Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області видано довідку № 44 від 23.02.2023 про те, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті проживав і був зареєстрований в АДРЕСА_1 . Разом зі спадкодавцем на день його смерті були зареєстровані: син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Положеннями ст. ст. 80, 81 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом достовірно встановлено, що після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилася спадщина. Єдиними спадкоємцями після його смерті є позивачі по справі: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які прийняли спадщину, оскільки були зареєстровані на час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем, а також своєчасно звернулися до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини. При цьому, у видачі свідоцтв про право власності на спадкове майно позивачам було відмовлено, у зв`язку із відсутністю оригіналів документів, які підтверджують право власності померлого на спадкове майно, а саме дві земельні ділянки та житловий будинок. Нотаріусом спадкоємцям було рекомендовано звернутися до реєстраторів, які б підтвердили, що дійсно за померлим рахується житловий будинок по АДРЕСА_1 та дві земельні ділянки, розташовані в с. Городецьке, Уманського району, Черкаської області, але у проведенні такої реєстрації позивачам було відмовлено, у зв`язку із розбіжністю у правовстановлюючих документах написання їх прізвища та по батькові батька.

У зв`язку зі смертю батька внести будь-яким чином зміни у правовстановлюючі документи батька можливості немає, що і змусило позивачів звернутися до суду з цим позовом. Крім того, один із позивачів, ОСОБА_2 , в судовому порядку уже підтвердив, що дійсно померлий ОСОБА_3 , є його рідним батьком.

Невідповідність же у свідоцтві про народження позивача ОСОБА_1 , відомостей про батька, який у такому свідоцтві записаний, як ОСОБА_3 , тоді, як згідно паспорту та свідоцтва про смерть вірним є ОСОБА_3 , та у свідоцтві про право на житловий будинок і у державному акті про право власності на землю, записані з помилками прізвище, ім`я та по батькові померлого, що позбавляє можливості належним чином оформити свої спадкові права.

Тобто факти, про вставлення яких просять позивачі, мають для них юридичне значення.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість та достовірність безпосередньо досліджених наданих позивачами доказів в їх сукупності, суд вважає їх достатніми та взаємопов`язаними для встановлення фактів, що мають юридичне значення, а саме про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець с. Городецьке, Уманського району, Черкаської області, є рідним сином ОСОБА_3 , 1940 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Городецьке Уманського району Черкаської області, та про те, що вказаний у свідоцтві про право приватної власності на житловий будинок № 637 від 25.10.1994 та в Державному акті на право приватної власності на землю серії ЧР-15-8-101, виданому 01.08.1996, власник ОСОБА_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є однією і тією ж особою, а тому враховуючи, що вказане для позивачів має юридичне значення для охорони їх прав, свобод та інтересів, зокрема, реалізації спадкового права, тому позов в цій частині є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Щодо визнання за позивачами права власності на спадкове майно, суд зазначає наступне.

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Нормами частин 1 та 2 ст. 321 ЦК України регламентовано, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а особа може бути обмежена в здійсненні права власності лише у випадках та в порядку, встановленому законом.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 під поняттям «охоронювані законом інтереси», що вживається в законах України, слід розуміти як прагнення до користування матеріальним та/або нематеріальним благом, так і зумовлений загальним змістом, об`єктивний і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції України та Законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Права власника майна підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права на належне йому майно за умови, якщо власник не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Зі змісту цієї статті вбачається, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Вбачається, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав, зокрема, в нотаріальному порядку.

Згідно положень п. 4.14, 4.18 глави 10 Порядку здійснення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину здійснюється за наявності необхідних документів, що підтверджують наявність певних юридичних фактів, у тому числі й склад спадкового майна. У разі, якщо у спадкоємців відсутні всі необхідні документи, питання визнання права на спадщину вирішується у судовому порядку.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності з ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Крім того, Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 30.03.2008 року № 7 «Про судову практику у справах спадкування», а саме в п. 10 роз`яснив, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Статтею 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Враховуючи, що ОСОБА_3 за життя не розпорядився належним йому майном, спадкування здійснюється за законом.

Згідно положень ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У відповідності до приписів ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ст.1269 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Нормою ч. 1 ст. 1278 ЦК України передбачено, що частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.

Судом було встановлено, що позивачі по справі на момент відкриття спадщини проживали разом зі спадкодавцем та своєчасно звернулися до нотаріуса із відповідними заявами, на підставі яких і було відкрито спадкову справу після смерті ОСОБА_3 . При цьому, нотаріус надав довідку про те, що дійсно крім позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 інших спадкоємців немає, але у видачі свідоцтв про право на спадкове майно відмовив, оскільки позивачами не було надано оригіналів правовстановлюючих документів, на спадкове майно. Здійснивши дії щодо надання нотаріусу підтвердження факту належності спадкового майна померлому ОСОБА_3 , єдиним можливим варіантом стало звернення до суду з цим позовом і в ході розгляду справи було підтверджено, що дійсно житловий будинок АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 0,3100 га за адресою: Черкаська область, Уманський район, с. Городецьке, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7124381200:01:001:1090; та земельна ділянка площею 0,1500 га за адресою: Черкаська область, Уманський район, с. Городецьке, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7124381500:01:001:1088 належать померлому ОСОБА_3 .

З урахуванням наданих позивачами доказів, позиції представника відповідача та встановлених судом на підставі наявних доказів обставин, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Паланської сільської ради і в частині визнання за ними права власності на спадкові земельні ділянки і спадковий житловий будинок по 1/2 частині вказаного майна за кожним, після смерті їх батька ОСОБА_3 . Таке визнання не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб і може бути прийняте, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Суд вирішує судові витрати в порядку ст. 141 ЦПК України, але позивачі у своїй заяві питання про стягненні судових витрат не ставлять.

Керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 321, 392, 1217, 1218, 1225, 1258, 1261, 1268, 1278 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 200, 206, 259, 263-265, 268, 293, 294, 315, 319, 354, 355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати встановленим факт про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець с. Городецьке, Уманського району, Черкаської області, є рідним сином ОСОБА_3 , 1940 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Городецьке Уманського району Черкаської області.

Визнати встановленим факт про те, що вказаний у свідоцтві про право приватної власності на житловий будинок № 637 від 25.10.1994 та в Державному акті на право приватної власності на землю серії ЧР-15-8-101, виданому 01.08.1996, власник ОСОБА_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є однією і тією ж особою.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокпп НОМЕР_2 , право власності в порядку спадкування на:

- 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 ;

- 1/2 частину земельної ділянки площею 0,3100 га за адресою: Черкаська область, Уманський район, с. Городецьке, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7124381200:01:001:1090;

- 1/2 частини земельної ділянки площею 0,1500 га за адресою: Черкаська область, Уманський район, с. Городецьке, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7124381500:01:001:1088.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп НОМЕР_3 , право власності в порядку спадкування на:

- 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 ;

- 1/2 частину земельної ділянки площею 0,3100 га за адресою: Черкаська область, Уманський район, с. Городецьке, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7124381200:01:001:1090;

- 1/2 частини земельної ділянки площею 0,1500 га за адресою: Черкаська область, Уманський район, с. Городецьке, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7124381500:01:001:1088.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складене 05.04.2024.

Суддя: Р. В. Піньковський