Рішення

від 29.04.2024 по справі 593/1927/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 593/1927/23

29 квітня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бережанського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання незаконної відмови та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернувся до Бережанського районного суду Тернопільської області (надалі, відповідач), в якому просить винести рішення, яким визнати незаконною відмову Бережанського відділу реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі, Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 30.11.2023, а саме свідоцтво про смерть по батькові померлої " ОСОБА_2 " виправити на " ОСОБА_3 " внести зміни до актового запису №06 від 23.04.2015, що свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 видане на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виправити на ОСОБА_4 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 та зобов`язати провести реєстрацію змін по батькові.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що має намір переоформити право власності на своє прізвище, однак не може цього зробити, оскільки в свідоцтві про смерть допущена помилка. Крім того, просить врахувати, що допущена помилка в відомості про склад спадкоємців та у витязі із Спадкового реєстру, де матір`ю значиться ОСОБА_4 , замість ОСОБА_3 , а у свідоцтві про право власності та виписці з погосподарської книги " ОСОБА_3 ".

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Бережанського районного суду Тернопільської області від 21.12.2023 дану справу передано на розгляд судді Німко Н.П.

Ухвалою Бережанського районного суду Тернопільської області від 22.12.2023 адміністративний позов ОСОБА_1 до Бережанського відділу реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання незаконною відмови відділу актів цивільного стану у внесенні виправлення в актовий запис про смерть адміністративну справу №593/1927/23 - передано за підсудністю до Тернопільського окружного адміністративного суду.

22.01.2024 Тернопільським адміністративним судом отримано адміністративну справу, що підтверджується відтиском штампу за вх.№433/24.

22.01.2024 Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Тернопільського окружного адміністративного суду дану справу передано на розгляд судді Дерех Н.В.

Ухвалою суду від 29.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Вказану ухвалу суду відповідач отримав 30.01.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, однак у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Бережанського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про внесення змін до актового запису про смерть матері №6 від 23.04.2015, складеного виконавчим комітетом Літятинської сільської ради Бережанського району на ОСОБА_4 , а саме - по батькові померлої " ОСОБА_2 " виправити на " ОСОБА_3 ". На підтвердження свого прохання заявником надані та зібрані відділом такі документи: копія паспорта заявника НЮ302078, виданого Бережанським РС УДМС України в Тернопільській області 06.03.2013, копія метричного запису про народження, повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану про народження заявника про смерть матері.

Проте, відповідачем складений Висновок, яким відмовлено у задоволенні прохання заявника у внесенні змін до актового запису про смерть №06 від 23.04.2015, складеного виконавчим комітетом Літятинської сільської ради Бережанського району на ОСОБА_4 , а саме - по батькові померлої " ОСОБА_2 " виправити на " ОСОБА_3 " за відсутності підставі та підтверджуючих документів.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Порядок внесення змін до актових записів регулюється Законом України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" та Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за №55/18793 (далі - Правила №96/5).

Згідно з частинами 1, 4 статті 6 Закону України від 01.07.2010 №2398-VI "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" (далі по тексту - Закон №2398-VI) відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження. Органи державної реєстрації актів цивільного стану видають відповідні свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану.

Приписами ч.ч.1, 2, 3 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" встановлено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.

Відповідно до частини 1статті 22 Закону №2398-VІ , внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Частинами 3 та 4 статті 22 Закону №2398-VІ передбачено, що заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану. Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.

Відповідно до п. 1.1 Правил №96/5 внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у випадках, передбачених чинним законодавством.

У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

Пунктом 1.5 Правил №96/5 визначено, що заяви про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання приймаються відділами державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, визначеному цими Правилами.

Працівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану, який прийняв заяву, звіряє відомості, зазначені заявником у заяві, з паспортом або паспортним документом. Суперечливі дані в документах письмово пояснюються заявником. Документи, які мають необумовлені виправлення, підчистки або викликають сумніви щодо їх достовірності, перевіряються особливо ретельно та у разі потреби направляються для проведення їх експертизи до судово-експертної установи Міністерства юстиції України (за рахунок заявника). Відомості про акти цивільного стану, зазначені заявником у заяві, перевіряються в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян.

Пунктом 1.7 Правил №96/5 встановлено, що зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених у пункті 2.28 розділу II цих Правил.

Відповідно до п. 2.5 Правил №96/5 заяви про внесення змін до актових записів цивільного стану подаються: особами, щодо яких були складені ці актові записи; одним з батьків неповнолітніх (малолітніх); піклувальниками неповнолітніх та опікунами малолітніх; опікунами недієздатних осіб; спадкоємцями померлого.

Відповідно до пункту 2.6 Правил №96/5 разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.

Згідно з пунктом 2.12 Правил №96/5 на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2.

Водночас, зважаючи на встановлені судом обставини справи, суд зазначає наступне.

Положеннями ст.6 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) визначено, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 17 липня 2008 року у справі "Каіч та інші проти Хорватії" було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Держава несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема, через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Згідно з частинами 1, 4 ст.269 Цивільного кодексу України особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом. Особистими немайновими правами фізична особа володіє довічно.

Особисті немайнові права не входять до складу спадщини, як такі, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця (п.1 ч.1 ст.1219 Цивільного кодексу України).

Отже, зміна персональних даних є суб`єктивним особистим немайновим правом громадянина, яке за своєю природою реалізується лише за власним волевиявленням особи.

Аналізуючи вищенаведені акти законодавства, суд прийшов до переконання, що чинним законодавством не передбачено внесення змін в актовий запис цивільного стану складеного на інших осіб.

Крім того, на думку суду, позивач помилково ототожнює такі поняття як "внесення змін до акту цивільного стану" та "встановлення певних фактів, що мають юридичне значення", з ціллю чого суд вважає що позивач має право звернутися до суду за правилами цивільного судочинства з відповідним позовом щодо встановлення факту належності свідоцтва про смерть померлої матері позивача.

Однак, на час розгляду зазначеної справи позивачем не було додано до матеріалів справи рішення місцевого суду у порядку цивільного судочинства про встановлення відповідного факту, що має юридичне значення.

Суд звертає увагу, що відповідно до листа ВСУ 01.01.2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено та підписано 29 квітня 2024 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач:

- Бережанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: вул. Банкова, 6,м. Бережани,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,47501, код ЄДРПОУ 21161470).

Головуюча суддяДерех Н.В.