ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2024 р. Справа № 520/27793/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,
Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2023 року, головуючий суддя І інстанції: Біленський О.О., м. Харків, повний текст складено 07.12.23 року у справі № 520/27793/23
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімгазоаналіт"
до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України
про про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Ексімгазоаналіт", звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України, в якому просив суд:
- скасувати рішення ГУ ДПС в Харківській області про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9122213/43527538 від 05.07.2023 (ПН №2 від 01.06.2023, на загальну суму 1062000,00 грн., у т.ч. ПДВ на суму 177000,00 грн.) та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, вищевказану податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімгазоаналіт" датою її подання до реєстрації;
- скасувати рішення ГУ ДПС в Харківській області про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9122212/43527538 від 05.07.2023 (ПН №4 на загальну суму 840000,00 грн., у т.ч. ПДВ на суму 140000,00 грн.) та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, вищевказану податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімгазоаналіт" датою її подання до реєстрації;
- скасувати рішення ГУ ДПС в Харківській області про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9292637/43527538 від 29.06.2023 (ПН №6 на загальну суму 1503600,00 грн., у т.ч. ПДВ - 250600,00 грн.) та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, вищевказану податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімгазоаналіт" датою її подання до реєстрації.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2023 у справі № 520/27793/23 позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.07.2023 №9122213/43527538 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 01.06.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 01.06.2023, складену товариством з обмеженою відповідальністю "Ексімгазоаналіт", у день набрання законної сили рішенням суду.
Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.07.2023 №9122212/43527538 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 14.06.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 14.06.2023, складену товариством з обмеженою відповідальністю "Ексімгазоаналіт", у день набрання законної сили рішенням суду.
Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.08.2023 №9292637/43527538 про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 29.06.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №6 від 29.06.2023, складену товариством з обмеженою відповідальністю "Ексімгазоаналіт", у день набрання законної сили рішенням суду.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімгазоаналіт" судовий збір у розмірі 4026 грн. 00 коп.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімгазоаналіт" судовий збір у розмірі 4026 грн. 00 коп.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімгазоаналіт" витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн. 00 коп.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімгазоаналіт" витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн. 00 коп.
Відповідач, Головне управління ДПС у Харківській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2023 у справі № 520/27793/23 скасувати, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції невірно застосував приписи п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України та не взяв до уваги приписи постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 та наказу Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520,які регулюють Порядок роботи комісій з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (далі ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН, Реєстр) щодо зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН та прийняття рішень про реєстрацію/відмову в ПН/РК в ЄРПН.
Суд першої інстанцій невірно визначив предмет доказування в справі. Предметом доказування є не дослідження господарських операцій, а відповідність наданих платником документів вичерпному переліку, визначеному у Постанові № 1165 та Порядку № 520.
Зазначає, що за результатами розгляду наданих документів, підприємству відповідно рішень від 05.07.2023 № 9122213/43527538, від 05.07.2023 № 9122212/43527538, від 29.06.2023 № 9292637/43527538 відмовлено у реєстрації спірних податкових накладних, оскільки в рішеннях зазначено, що надані копії документів складені з порушенням законодавства, а саме ТТН. Графи ТТН відносно вантажно-розвантажувальних операцій відомості, щодо навантаження та розвантаження ТМЦ відсутні. Крім того, у графі ТТН прийняв товар відсутня печатка. Враховуючи наведені обставини, контролюючим органом було дотримано усі вимоги, зазначені у пунктах 10, 11 Порядку 1165 та пунктах 9,10 Порядку 520 та у свою чергу, позивачем не було підтверджено належним чином реальність господарських операцій з контрагентом та не розкрито суть взаємовідносин з підстав надання копії документів складених з порушенням законодавства. У підприємства відсутні первинні документи, які підтверджують першу подію.
Також вважає, що позовна вимога про зобов`язання податкового органу зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є неправомірною, оскільки такі дії є дискреційними повноваженнями відповідача.
Крім того, Головне управління ДПС у Харківській області не погоджується з витратами на правову допомогу, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та завищеними.
Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено доводи щодо безпідставності вимог апеляційної скарги.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що товариство з обмеженою відповідальністю "Ексімгазоаналіт", зареєстроване у передбаченому законом порядку як суб`єкт господарювання, знаходиться на податковому обліку в ГУ ДПС у Харківській області (Індустріальна ДПІ) та є платником податку на додану вартість, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ексімгазоаналіт"здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 38.32 Відновлення відсортованих відходів; 33.20 Установлення та монтаж машин і устатковання; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем; 62.03 Діяльність із керування комп`ютерним устаткованням; 62.02 Консультування з питань інформатизації; 62.01 Комп`ютерне програмування; 46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом; 46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 43.91 Покрівельні роботи; 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; 43.34 Малярні роботи та скління; 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін; 43.32 Установлення столярних виробів; 43.31 Штукатурні роботи; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 43.21 Електромонтажні роботи; 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; 43.11 Знесення; 26.51 Виробництво інструментів і обладнання для вимірювання, дослідження та навігації; 25.73 Виробництво інструментів; 22.29 Виробництво інших виробів із пластмас; 22.22 Виробництво тари з пластмас.
Судом встановлено, що ТОВ "Ексімгазоаналіт" укладено з АТ "Харківобленерго" Договір поставки №Ц9453 від 27.05.2021. Згідно Специфікації, що є Додатком №1 до Договору №Ц9453 від 27.05.2021, між сторонами узгоджено поставку лічильників електричної енергії всього на суму 18626700,00 грн.
З урахуванням додаткової угоди від 28.12.2022, закупівля товару для реалізації вищевказаного Договору, здійснювалась у ДНВП "Об`єднання "Комунар" завод "Комунарсчетмаш" (постачальник) за договором №043-03/КСМ від 04.01.2021, що підтверджується видатковими накладними №112 від 01.06.2023, №130 від 14.06.2023 та №151 від 29.06.2023.
Завантаження та перевезення вантажу здійснено автотранспортом постачальника, що підтверджується ТТН №К-11 від 01.06.2023, ТТН №Р23060101 від 01.06.2023, ТТН №К-12 від 14.06.2023, ТТН №23061401 від 14.06.2023, ТТН №К-13 від 29.06.2023 та ТТН №Р23062901 від 29.06.2023. Розвантаження товару відбулось силами покупця АТ "Харківобленерго", яке замовило постачання товару ТОВ "Ексімгазоаналіт".
ТОВ "Ексімгазоаналіт" виставило рахунок №23052601 від 26.05.2023 на оплату покупцю АТ "Харківобленерго" за Договором №Ц9453» від 27.05.2021, на суму 1062000,00 грн., 13.06.2023 виставило рахунок №23061301 на суму 840000,00 грн., 27.06.2023 виставило рахунок №23062701 на суму 1503600,00 грн.
Поставка товару на вказані суми підтверджується видатковими накладними №23060101 від 01.06.2023 на суму 1062000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 20%), №23061401 від 14.06.2023 на суму 840000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 20%) та №23062901 від 29.06.2023 на суму 1503600,00 грн. (у т.ч. ПДВ 20%).
Товар був отриманий представником АТ "Харківобленерго" за довіреністями №1/001/23/461 від 01.06.2023, №1/001/23/502 від 14.06.2023 та №1/001/23/556 від 28.06.2023.
Розрахунки ТОВ "Ексімгазоаналіт" з постачальником ДНВП "Об`єднання "Комунар" заводом "Комунарсчетмаш", відповідно до договору №043-03/КСМ від 04.01.2021, підтверджуються платіжною інструкцією №34 від 27.06.2023 на суму 681450,00 грн., платіжною інструкцією №35 від 27.06.2023 на суму 531600,00 грн., платіжною інструкцією №42 від 10.07.2023 на суму 951564,00 грн.
Розрахунок АТ "Харківобленерго" з ТОВ "Ексімгазоаналіт" підтверджується платіжними інструкціями №26/06/2023 від 26.06.2023 на суму платежу 1062000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 20%), №26/06/2023 від 26.06.2023 на суму 840000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 20%) та №30/06/202 від 30.06.2023 на суму 1503600,00 грн. (у т.ч. ПДВ 20%).
За фактом виконання поставки товару 01.06.2023 робіт ТОВ "Ексімгазоаналіт" складена та подана на реєстрацію податкова накладна №2 від 01.06.2023 на відповідну суму - 1062000,00 грн.
За фактом виконання поставки товару 14.06.2023 робіт ТОВ "Ексімгазоаналіт" складена та подана на реєстрацію податкова накладна №4 від 14.06.2023 на відповідну суму - 840000,00 грн.
За фактом виконання поставки товару 28.06.2023 робіт ТОВ "Ексімгазоаналіт" складена та подана на реєстрацію податкова накладна №6 від 29.06.2023 на відповідну суму - 1503600,00 грн.
Документи прийнято контролюючим органом, але реєстрацію податкових накладних зупинено. Згідно всіх трьох квитанцій до податкових накладних №2 від 01.06.2023, №4 від 14.06.2023 та №6 від 29.06.2023, підставою для зупинення реєстрації зазначено: податкові накладні складені та подані платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
ТОВ "Ексімгазоаналіт" направило контролюючому органу пояснення та копії документів про підтвердження реальності здійснення операцій, що підтверджується повідомленнями, наявними в матеріалах справи.
За результатами поданих позивачем пояснень та документів Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області прийняте рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної від 05.07.2023 №9122213/43527538 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 01.06.2023, рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної від 05.07.2023 №9122212/43527538 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 14.06.2023 та рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної від 03.08.2023 №9292637/43527538 про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 29.06.2023.
Не погоджуючись із вищевказаними рішеннями, позивачем подано до ДПС України скарги. Однак, рішеннями ДПС України за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних скарги залишено без задоволення, а рішення Комісії регіонального рівня без змін.
Не погодившись із рішеннями Головного управління ДПС у Харківській області про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.07.2023 №9122213/43527538, від 05.07.2023 №9122212/43527538 та від 03.08.2023 №9292637/43527538, позивач звернувся до суду з позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Головного управління ДПС у Харківській області про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.07.2023 №9122213/43527538, від 05.07.2023 №9122212/43527538 та від 03.08.2023 №9292637/43527538 є протиправними та підлягають скасуванню.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
У відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
У відповідності до підпунктів 16.1.2, 16.1.3, пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно з підпунктом "а" пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.
Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
У відповідності до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до пп. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
З 01.02.2020 р. діє Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. №1165 (далі за текстом - Порядок №1165).
Відповідно до п. 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації) визначених у вказаному пункті цього Порядку.
Згідно з п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають ознакам безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
За правилом п. 6 Порядку №1165 окремою та самостійною підставою для вчинення волевиявлення з приводу зупинення реєстрації податкової накладної в Реєстрі є відповідність платника критерію ризиковості.
Пунктом 11 Порядку №1165 визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Отже, з аналізу наведених приписів Порядку № 1165 слідує, що реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена з підстав відповідності критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснених операцій.
Колегією суддів встановлено, що за результатами моніторингу поданих товариством з обмеженою відповідальністю "Ексімгазоаналіт" на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкових накладних №2 від 01.06.2023, №4 від 14.06.2023 та №6 від 29.06.2023, контролюючим органом позивачеві були надіслані квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних, відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, з огляду на відповідність платника податку п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Отже, реєстрацію поданих позивачем податкових накладних було зупинено через встановлення відповідності п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, однак квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не містять пропозиції щодо надання конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкових накладних, що позбавляло позивача можливості надати документи на підтвердження обґрунтованості складення відповідних податкових накладних, які, на думку контролюючого органу, є достатніми для реєстрації податкових накладних.
Відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додаток № 1 до Порядку №1165), підставою для зупинення реєстрації податкових накладних є наявність у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Колегія суддів встановила, що квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не містить конкретної інформації про ризиковість платника податків. Будь-які фактичні дані, що свідчили б про наявність підстав віднесення позивача до переліку ризикових платників податків не зазначені.
Верховний Суд у постановах від 18.11.2021 у справі №380/3498/20, від 20.01.2022 у справі №140/4162/21, від 27.07.2022 у справі №520/15348/2020 зробив висновок, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік підстав для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних. При цьому, як свідчить зміст пункту 5 Порядку №520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для вирішення відповідною комісією контролюючого органу питання щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) у Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, не є вичерпним.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних (розрахунків коригування до податкової накладної) критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.
Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючого органу щодо легальності відповідної операції, щодо якої складено податкову накладну, направлену для реєстрації у Реєстрі, хоч і визначений у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між ними, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів, наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної у Реєстрі, реєстрація якої була зупинена.
Позивачем після отримання квитанції надіслано контролюючому органу письмові пояснення разом з копіями документів, які підтверджують обґрунтованість складення податкових накладних №2 від 01.06.2023, №4 від 14.06.2023 та №6 від 29.06.2023.
З матеріалів справи встановлено, що первинні документи, оформлені позивачем в межах господарських відносин з контрагентом, копії яких надані разом з поясненнями для прийняття рішення щодо реєстрації податкових накладних, складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, які засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов`язань.
Колегія суддів зазначає, що у квитанціях про зупинення реєстрації поданих позивачем податкових накладних не міститься інформації чи зазначення будь-якого переліку документів, які платник повинен надати до контролюючого органу для розгляду питання щодо прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Тобто у квитанціях наведена формальна пропозиція для платника надати документи, без зазначення їх предметного та вичерпного переліку, надання якого є достатньою підставою для поновлення реєстрації податкових накладних.
Колегія суддів зазначає, що в такому випадку недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкових накладних призводить до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникає можливість прояву нічим не обмеженої дискреції.
Таким чином, вказані обставини призводять до прояву суб`єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не має змоги належним чином виконати свої обов`язки, мета яких - реєстрація податкової накладної.
Здійснення моніторингу відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не може підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постановах від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 25.10.2019 року у справі №0340/1834/18.
Колегія суддів зауважує, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкових накладних прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, теж є незаконними.
У постанові від 07.12.2022 по справі №500/2237/20 Верховний Суд зазначив, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Колегія суддів зазначає, що предметом розгляду в цій справі є виключно правильність та правомірність зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Довід апеляційної скарги, що надані копії ТТН складені з порушенням законодавства, колегія суддів не приймає, оскільки надіслані платнику податку квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних у ЄРПН не містили такої інформації та вимог про надання конкретно цих документів.
Отже, доводи податкового органу покладені в обґрунтування спірних рішень, не ґрунтуються на вимогах законодавства та є безпідставними.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач мав правові підстави для прийняття рішення про реєстрацію поданих позивачем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З огляду на викладене, враховуючи безпідставність та необґрунтованість зупинення реєстрації спірних податкових накладних, що слугувало передумовою для прийняття комісією відповідача рішень про відмову у їх реєстрацій, колегія суддів доходить висновку про незаконність рішень відповідача від 05.07.2023 №9122213/43527538, від 05.07.2023 №9122212/43527538 та від 03.08.2023 №9292637/43527538.
Колегія суддів не приймає доводів апеляційної скарги стосовно виключних повноважень ДПС України в частині вирішення питання судом щодо реєстрації податкових накладних з наступних підстав.
Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Відповідно до Рекомендацій Ради Європи №R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.
Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.
Відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
Відтак, відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.
Законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов`язання органу ДПС зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, у зв`язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, а саме: зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні №2 від 01.06.2023, №4 від 14.06.2023 та №6 від 29.06.2023 датою їх фактичного подання.
Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладені в постановах від 03.11.2021 у справі №360/2460/20, від 07.12.2022 року у справі №500/2237/22, від 01.02.2023 року у справі №140/506/22, від 16.02.2023 року у справі №380/7648/22, від 23.05.2023 року у справі №500/770/21, від 30.05.2023 року у справі №500/889/21.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В силу ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність своїх рішень.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваних рішень, відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи, та всупереч вимогам чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
Щодо позовних вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн., колегія суддів зазначає наступне.
Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно частини першої та третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Положення частин першої та другої статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя №R(81)7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 135 КАС України).
З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат.
На підтвердження факту понесення позивачем витрат на правничу допомогу ним надано: ордер серії АХ №1144615 від 16.08.2023, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, договір про надання правової допомоги №1/15/08-23-А від 15.08.2023, протокол №1 від 15.08.2023 погодження ціни та інших умов (Додаток) до договору №1/15/08-23-А від 15.08.2023 про надання правової допомоги, платіжна інструкція №51 від 17.08.2023.
Згідно наданих документів встановлено, що адвокатом надано позивачу послуги (правову допомогу) щодо підготовки та подання позовної заяви у справі щодо скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних. Сторони погодили, що за послуги правової допомоги у цій справі в Харківському окружному адміністративному суді клієнт оплачує гонорар у сумі 18600,00 грн. Вказана сума включає в себе правову роботу представництва клієнта у суді та при підготовці позову, консультації та інших документів (на розсуд адвоката).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності та пропорційності судових витрат, дійшов правильного висновку про зменшення витрат на правничу допомогу та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківської області на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість рішення суду першої інстанції щодо необхідності стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 2000 грн.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2023 у справі № 520/27793/23 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2023 по справі № 520/27793/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді В.А. Калиновський З.О. Кононенко
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.04.2024 |
Оприлюднено | 01.05.2024 |
Номер документу | 118694413 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Мінаєва О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні