Постанова

від 29.04.2024 по справі 280/744/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 280/744/22

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Юрко І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.02.2023 р. в адміністративній справі №280/744/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява (з урахуванням уточнень від 08.02.2022) ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просила суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 07.09.2021 №10 ДПС-ФС, винесену ОСОБА_2 - першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області про накладення на Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 60000,00 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.02.2023 р. в адміністративній справі №280/744/22 позов задоволено.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області прийнято постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 07.09.2021 №10 ДПС-ФС, якою до ФОП ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 60000,00 грн.

Зі змісту постанови судом встановлено, що під час проведення Головним управлінням ДПС у Запорізькій області фактичної перевірки пивного бару, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 , встановлено, що підприємець використовує працю найманої особи (а саме ОСОБА_3 , яка виконує обов`язки продавця) без оформлення трудових відносин. Відповідно до акту фактичної перевірки від 31.05.2021 № 4123/08/01/07/09/2959813989, на момент перевірки 21.05.2021 о 14 годині 30 хв. трудові відносини між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не оформлені, трудовий договір між ними не укладався, повідомлення про прийняття працівника на роботу підприємцем до органів ДПС не надано. Таким чином, працівник допущений до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, що порушує вимоги ст. 24 Кодексу законів про працю України, постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413.

Водночас, як встановлено із відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з 24.07.2014 припинила підприємницьку діяльність, про що до реєстру внесено відповідний запис.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 259 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці, відповідно до п. 1 якого Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі - Порядок №509).

Згідно з п. 2 Порядку №509 (тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи накладаються на підставі, крім іншого, акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Відповідно до п. 4 Порядку №509 під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Тобто, відомості, викладені в акті перевірки територіального органу ДПС, підлягають дослідженню та оцінці для вирішення питання щодо наявності підстав для накладення штрафу, а отже такі відомості не є беззаперечним доказом вини особи у порушенні вимог законодавства про працю, та підлягають перевірці.

При цьому, 02.02.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» від 12.12.2019 № 378-IX, яким, серед іншого, внесено зміни до частини другої статті 265 КЗпП.

Так, за правилами ч. 2 ст. 265 КЗпП України (у редакції Закону України № 378-IX) юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

Вчинення порушення, передбаченого абзацом другим цієї частини, повторно протягом двох років з дня виявлення порушення - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.

Аналіз наведених норм діючого законодавства вказує на відсутність правових підстав для застосування штрафних санкцій до фізичної особи, яка не має статусу фізичної особи підприємця.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За визначенням статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 75 КАС України).

Проте, жодного належного та достовірного доказу порушення позивачем вимог ст. 24 Кодексу законів про працю України, постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 матеріали справи не містять.

Отже, доводи апеляційної скарги повністю заперечуються зібраними у справі доказами, та не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

З урахуванням приведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні в судовому засідання усіх обставин справи в їх сукупності.

Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.02.2023 р. в адміністративній справі №280/744/22,- залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.02.2023 р. в адміністративній справі №280/744/22,- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає за виключенням випадків, встановлених цим пунктом.

Головуючий - суддяС.В. Чабаненко

суддяС.В. Білак

суддяІ.В. Юрко