Постанова

від 29.04.2024 по справі 160/10453/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 160/10453/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Юрко І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року у справі №160/10453/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВЕРТІМ» до Головного управління ДПС у Київській області, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальність «ОВЕРТІМ» (далі - позивач, ТОВ «ОВЕРТІМ») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі відповідач-1), Головного управління ДПС у Київській області (відповідач-2), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 24372 від 08.12.2021 року;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ОВЕРТІМ» (код ЄДРПОУ 43521997) з переліку ризикових платників податків.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року задоволено позовні вимоги.

Суд визнав протиправним та скасував Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 24372 від 08.12.2021 року.

Зобов`язав Головне управління ДПС у Київській області (вул. Народного Ополчення, буд. 5А, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ ВП 44096797) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ОВЕРТІМ» (вул. Святослава Хороброго, буд. 12, м. Дніпро, 49044, код ЄДРПОУ 43521997) з переліку ризикових платників податків.

Стягнув на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВЕРТІМ» (вул. Святослава Хороброго, буд. 12, м. Дніпро, 49044, код ЄДРПОУ 43521997) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (вул. Народного Ополчення, буд. 5А, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ ВП 44096797) судові витрати у розмірі 2684,00 грн.

Головне управління ДПС у Київській області, не погодившись з таким рішенням, звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду скасувати, та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позову повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідач не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для поновлення строку звернення до суду із заявленими позовними вимогами.

Рішення щодо включення до переліку ризикових платників було прийнято з урахуванням наявної податкової інформації про ймовірність здійснення ризикових операцій позивача по взаємовідносинах з контрагентами-постачальником/покупцями, зокрема, ТОВ «ЛЕТТОГРУПП» (код ЄДРПОУ 35497703), ТОВ «СКМІФНТ» (код ЄДРПОУ 44179019), ТОВ «ТРАНСРЕСУРС АВТО» (код ЄДРПОУ 43395646, ТОВ «УРОЖАЙ ГРУП» (код ЄДРПОУ 44196254), ТОВ «СЕМІНТ» (код ЄДРПОУ 44179019), ТОВ «КЕМТЕЛ» (код ЄДРПОУ 44288753). Податкова інформація - це комплекс заходів, які постійно здійснює податковий орган, керуючись своїми правами та обов`язками. При цьому, податкова інформація може міститись не лише на папері, а й в аналітичній системі «Податковий блок», що сприяє роботі податкового органу по виявленню податкових ризиків та перешкоджанню ухилення від сплати платниками податків обов`язкових платежів та податків перед державою. Наявна податкова інформація, що зібрана та опрацьована податковим органом у відповідності до покладених на нього державною обов`язків щодо адміністрування, збирання та виявлення податкових ризиків з метою недопущення втрат бюджету, позивачем не спростована. Наведені обставини слугували підставою для прийняття Комісією Рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податків.

Крім того, ГУ ДПС у Київській області зазначило, що судом першої інстанції під час ухвалення рішення не було враховано той факт, що станом на час розгляду справи позивач перебував вже на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області, а отже, саме на вказаний податковий орган, на переконання апелянта необхідно було покласти обов`язок щодо виключення позивача з переліку ризикових.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОВЕРТІМ» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як юридична особа 20.02.2020 року за №13541020000007892, з 01.04.2020 року перебувало на обліку в Головному управлінні ДПС у Київській області.

З 20.02.2023 року у зв`язку зі зміною юридичної адреси, позивач перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

Основним видами економічної діяльності позивача є: код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Додаткові види економічної діяльності позивача:

10.20 Перероблення та консервування риби, ракоподібних і молюсків;

46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами;

46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками;

46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами;

46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

08.12.2021 року Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 24372, згідно з яким, ТОВ «ОВЕТРІМ» відповідає критеріям ризиковості платника податку.

Підставою відповідності платника податку критеріям ризиковості зазначено п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (встановлено наявність ризикових операцій).

31.08.2022 року Головне управління ДПС у Київській області на запит адвоката позивача надало відповідь, оформлену листом № 20612/6/10-36-18-02. У вказаній відповіді зазначено, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Джерелом отримання контролюючим органом податкової інформації слугують дані, що знаходяться в інформаційно-аналітичних ресурсах ДПС, Єдиному реєстрі податкових накладних та в інших джерелах інформації (реєстри, що ведуться держаними органами, документи, зокрема електронні). У ході проведеного аналізу наявних баз даних щодо ТОВ «ОВЕРТІМ» встановлено ймовірність здійснення ризикових операцій вищезазначеного СГД по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками, зокрема ТОВ «ЛЕТТОГРУПП» (35497703), ТОВ «СЕМІНТ» (44179019), ТОВ «ТРАНСРЕСУРС АВТО» (43395646) та контрагентами-покупцями ТОВ «УРОЖАЙ ГРУП» (44196254), ТОВ «КЕМТЕЛ» (44288753), крім того, згідно баз даних ДПС встановлено відсутність трудових ресурсів для забезпечення ведення фінансово-господарської діяльності.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення прийнято контролюючим органом з порушенням порядку прийняття таких рішень та без належного його обгрунтування.

Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 56.23.2 пункту 56.23 статті 56 і пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, яка набрала чинності з 01.02.2020, затверджено: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок зупинення реєстрації); Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок розгляду скарг).

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 5 Порядку зупинення реєстрації, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктами 6 вказаного Порядку визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Пунктом 7 вказаного Порядку визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Як зазначалось, Комісією ГУ ДПС прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким визначено відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Пунктом 8 Додатку 1 до Порядку №1165 встановлено наступний Критерій ризиковості платника податку на додану вартість: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Отже, підставами для встановлення відповідності платника податку п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку є наявна податкова інформація, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

З огляду на затверджену Порядком №1165 форму рішення, не передбачено конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 7 критеріїв ризиковості платника податку.

Однак, у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: «у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності», або, «з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від ..р. № -».

У формі рішенні вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

За вимогами Порядку № 1165 Комісія у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, розглядає питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Суд зазначає, що платник податків може надати інформацію та копії документів необхідних для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Крім того, законодавством не встановлено обов`язок платника податків при розгляді цього питання надати копії документів разом з інформацією. Вищезазначений перелік документів не є обов`язковим, а передбачає можливість їх надання.

При цьому, за вимогами пунктом 6 Порядку, за результатами розгляду пояснень платника податку, Комісія регіонального рівня кожного разу приймає рішення про відповідність або невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника.

Суд зазначає, що Порядком встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування. Встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року по справі № 340/474/20, від 05 січня 2021 року по справі № 640/10988/20 та від 05 січня 2021 року по справі №640/11321/20, від 19 листопада 2021 року по справі № 140/17441/20 зазначав, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Верховний Суд у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною 2 статті 77 КАС України.

Суд зазначає, що комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Така ж позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2021 року по справі №340/1098/20.

Оскаржувані рішення містять висновки, що ТОВ «ОВЕРТІМ» відповідає критеріям ризиковості платника податку за п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

При цьому, жодних відомостей щодо наявності податкової інформації, яка заповнюється у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку, рішення не містить.

Отже, оспорюване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Документального підтвердження обставин того, що позивач та/або його контрагенти задіяні у проведенні ризикових операцій відповідач не надав.

Отже, не можливо встановити, що саме стало підставою для такого висновку та унеможливлює самостійно визначити позивачем обсяг та перелік документів, необхідних для спростування вказаного висновку, а тому дані рішення не відповідають критерію правової визначеності та обґрунтованості.

Крім того, пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку вимагає наявність податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Таким чином, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23 червня 2022 року справа № 640/6130/20.

Зі змісту рішення відповідача вбачається, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування, а фактично на підставі попереднього протоколу засідання Комісії, яким позивача було визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податків відповідно до положень чинного тоді Порядку № 117.

Суд зазначає, що лише доведення податковим органом та встановлення судом в ході судового розгляду факту наявності вищезазначеної податкової інформації, може слугувати підставою для відповідності платника пункту 8 Критеріїв. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних і допустимих доказах.

Суд звертає увагу, що відповідач не зазначає жодних поданих для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань, що містили податкову інформацію, що визначає ризиковість здійснення господарської операції.

Отже, суд зазначає, що висновки Комісії ґрунтується лише на припущеннях, без зазначення конкретних доказів (податкової інформації), які досліджувались Комісією та які вказують на ризиковість здійснення господарської операції зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Пояснення відповідача містять лише посилання на аналіз даних ЄРПН та АІС Податковий блок без зазначення конкретних даних та показників (дані щодо накладних, постачальників, показників, господарських операції тощо).

Проаналізувавши обставини справи колегія суддів вважає, що відповідач не надав належного доказу, який би досліджувався в ході засідання комісії, і який слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Крім того, колегія суддів звертає увагу апелянта, на те, що усі наведені ним постанови Верховного Суду, висновки в яких, на переконання відповідача, підлягають застосуванню до спірних правовідносин, містять передумову реєстрацію податкових накладних, за наслідком яких, проводиться перевірка дій контролюючого органу.

Проте, у спірних правовідносинах ГУ ДПС у Київській області не зазначило ні в протоколі засідання Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, ні в рішенні про відповідність позивача критеріям ризикових платників, ні у відзиві на позовну заяву, ні в апеляційній скарзі, не зазначив про дотримання ним Порядку № 1165, а саме про те, що перевірка відомостей стосовно платника податків була проведена за результатом реєстрації податкової(их) накладної(их).

З урахуванням наведеного, суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним захистом порушеного права позивача є скасування рішення відповідача з зобов`язанням податкового органу виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, що буде гарантією остаточного вирішення спору між сторонами та належним способом поновлення порушених прав позивача.

Щодо належного відповідача, на який законодавчо покладений обов`язок виключити платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, колегія суддів зазначає наступне.

В редакції п. 6 Порядку № 1165, що діяла до 08.07.2023 року, було передбачено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Водночас, з 08.07.2023 року постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2023 р. № 574 до п. 6 Порядку № 1165 внесено зміни, внаслідок яких, абзац тридцять перший пункту 6 викладено в наступній редакції: «У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.»

Станом на час ухвалення рішення суду першої інстанції вже діяла нова редакція абзацу тридцять першого пункту 6 Порядку № 1165, отже, саме Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, як орган, на обліку в якому перебував позивач станом на час прийняття судового рішення, зобов`язаний виключити платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, в частині зобов`язання вчинити дії щодо виключення платника податків з переліку ризикових рішення суду першої інстанції необхідно змінити та зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ОВЕРТІМ» з переліку ризикових платників податків.

Щодо строків звернення до суду, то колегія суддів зазначає наступне.

Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, визначальним для з`ясування питання дотримання строків звернення до суду із заявленими позовними вимогами, є питання коли саме особа дізналась або повинна була дізнатися про своє порушене право.

ГУ ДПС у Київській області зазначає, що про оскаржуване рішення позивач дізнався у день прийняття такого рішення, оскільки згідно Порядку № 1165 платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

Проте, доказів направлення рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості в електронний кабінет позивача та отримання ним вказаного документа, матеріали справи не містять, відповідачем таких документів суду також не надано.

Поновлюючи строк звернення до суду з позовом суд першої інстанції врахував п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з яким під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

На час звернення позивача з позовною заявою, дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) ще не була завершена, тож були наявні законні підстави для поновлення строку звернення до суду з урахуваннями наведеної норми.

Крім того, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово було продовжено, та який діє до теперішнього часу.

Судом першої інстанції було враховано викладені вище обставини та зупинку роботи підприємства, що вплинуло на прийняття процесуального рішення про поновлення строку звернення до суду з позовом.

Наведені судом доводи є обгрунтованими щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Крім цього, колегія суддів зазначає, що ГУ ДПС у Київській області не надала жодного доказу спростування наведених позивачем обставин та відсутності поважних причин, які слугували підставою для поновлення строку.

Важливим елементом верховенства права є гарантії справедливого судочинства. Так, у справі "Bellet v. France" Європейським судом з прав людини вказано, що ст.6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу до суду, в тому розумінні, що особі забезпечується можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави відсутні правові чи практичні перешкоди для реалізації цього права.

При цьому, право на доступ до правосуддя не є абсолютним з точки зору його практичного забезпечення. У справі "Golder проти Сполученого Королівства" Європейським судом з прав людини зазначено, що вказане право в силу своєї природи вимагає державного регулювання (яке може змінюватися залежно від місця та часу, з урахуванням потреб і ресурсів як суспільства, так і конкретних осіб). Разом з тим, таке врегулювання не повинно завдавати шкоди змісту цього права та конкурувати з іншими правами, встановленими Конвенцією.

Отже, доводи, наведені відповідачем-1 у апеляційній скарзі в цій частині не спростовують висновків суду першої інстанції щодо наявності поважних причин для поновлення строку звернення до суду.

Враховуючи наведене та приписи частини 4 статті 317 КАС України, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції слід змінити в частині визначення податкового органу, який зобов`язаний вчинити дії. В іншій частині рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись статями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року у справі №160/10453/23- задовольнити частково.

Змінити третій абзац рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року у справі №160/10453/23, виклавши його в наступній редакції: «Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44096797) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ОВЕРТІМ» (вул. Святослава Хороброго, буд. 12, м. Дніпро, 49044, код ЄДРПОУ 44008658) з переліку ризикових платників податків».

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року у справі №160/10453/23/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяС.В. Чабаненко

суддяС.В. Білак

суддяІ.В. Юрко