Ухвала

від 29.04.2024 по справі 160/12155/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 160/12155/23

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Юрко І.В. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.08.2023 року у справі № 160/12155/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Триплекс Плюс» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області; Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2023 року у вказаній вище справі адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.

Перевіривши вказану апеляційну скаргу на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Оскаржуване рішення суду ухвалено 02 серпня 2023 року.

Копія рішення отримана скаржником 09.01.2024 року (а.с.104).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Таким чином, на підставі вказаної норми скаржник мав право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду в разі подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Відтак, останнім днем апеляційного оскарження в даному випадку є 09.02.2024 року (п`ятниця).

Разом з тим, апеляційна скарга подана скаржником поштою 20.03.2024 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Скаржник заявив суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого зазначено, що апеляційна скарга на рішення суду вже подавалась в межах строку на апеляційне оскарження, проте така скарга була залишена без руху, а згодом повернута судом апеляційної інстанції у зв`язку з несплатою судового збору. Зазначає, що на момент подання первинної апеляційної скарги відповідач не мав можливості сплатити судовий збір через обмеження фінансування в період дії воєнного стану та вказує, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою. Скаржник вказує, що повторна апеляційна скарга подана у найкоротші строки, в межах одного року з дня отримання повного тексту рішення.

Суд вважає, що вказане клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як вбачається з матеріалів справи, скаржник вже подавав апеляційну скаргу на рішення суду в межах строку на апеляційне оскарження, проте вказана апеляційна скарга була залишена без руху, а згодом ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.02.2024 року повернута скаржнику у зв`язку з несплатою судового збору(а.с.105,111,120).

Неналежне виконання скаржником вимог Кодексу адміністративного судочинства України в частині порядку подання апеляційної скарги та відповідних документів до неї, не є поважною підставою для поновлення строку апеляційного провадження.

В пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини Устименко проти України (№32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обґрунтованого рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини Юніон Аліментаріа Сандерс проти Іспанії визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain №11681/85).

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Законодавець передбачає можливість повторного звернення із заявою (скаргою) до суду, проте таке звернення повинно бути здійснено у строки, передбачені КАС України для подання заяви, позову чи апеляційної скарги.

Повернення апеляційної скарги, поданої вперше у зв`язку з певними її недоліками, не є об`єктивно непереборною обставиною чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій, а за своєю суттю є суб`єктивною обставиною та не може бути прийнято судом апеляційної інстанції як підстава для поновлення строку апеляційного оскарження судового рішення.

Суд апеляційної інстанції при отриманні апеляційної скарги, поданої вдруге поза межами строку апеляційного оскарження, не уповноважений надавати оцінку законності та обґрунтованості судового рішення апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги у зв`язку з невиконанням ухвали апеляційного суду про залишення скарги без руху.

Скаржник вказану ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги отримав 27.02.2024 року та в касаційному порядку не оскаржував.

Подаючи вперше апеляційну скаргу без сплати судового збору та при наявності ухвали апеляційного суду про усунення недоліків шляхом сплати відповідного судового збору у достатній строк, та не сплативши такий збір у встановлені ухвалою строки, скаржником при поданні апеляційної скарги вдруге, штучно створені умови ніби то поважності пропущення строку апеляційного оскарження.

Апеляційний суд зазначає, що судовий збір не сплачено скаржником як при первинному зверненні до суду апеляційної інстанції, так і при повторному поданні апеляційної скарги на рішення суду.

Посилання скаржника на те, що апеляційну скаргу вдруге подано у найкоротші строки в межах одного року, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки положення частини 2 статті 299 КАС України визначає право суду відмовити у відкритті апеляційного провадження без врахування поважності причин пропуску суб`єктом владних повноважень строку апеляційного оскарження. Вказане положення не є тотожним нормам статті 295 КАС України та не підміняє їх.

Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі Перес де Рада Каванілес проти Іспанії зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку, а відтак зазначені скаржником причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними.

Крім того, відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України Про судовий збір.

Підпунктом 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції на час подання апеляційної скарги) визначено, що при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином, для обчислення розміру судового збору за подання апеляційної скарги необхідно встановити, яка сума судового збору підлягала сплаті за подання адміністративного позову.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем було заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру з похідною від неї вимогою.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції на час подання позовної заяви) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції на час подання позовної заяви) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік встановлено, що у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року установлено у розмірі 2684 гривні.

Таким чином, за подання до адміністративного суду адміністративного позову сплаті підлягав судовий збір у розмірі 2684 грн..

З урахуванням викладеного, при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду скаржникові необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 4026 грн. (2684 грн.*150%).

Скаржник документ про сплату судового збору до апеляційної скарги не додав та заявив суду клопотання про відстрочення сплати судового збору.

В обґрунтування клопотання зазначається, що у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні та пов`язаними з цим обставинами суттєво обмежено фінансування суб`єктів владних повноважень, в тому числі й скаржника. Через скрутний майновий стан скаржник позбавлений можливості сплатити судовий збір, оскільки на рахунках відповідача відсутні кошти для сплати судового збору.

Суд вважає, що зазначене клопотання задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З наведеної норми вбачається, що єдиною підставою для відстрочення сплати судового збору є майновий стан сторони.

Разом з тим скаржник не зазначив жодних обставин та не надав доказів на їх підтвердження в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Разом з тим, обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб`єкт владних повноважень, а також ненадходження коштів на рахунки такої особи не є безумовними підставами для відстрочення такій особі сплати судового збору.

З огляду на зміст та правову конструкцію частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає, що прийняття рішення про відстрочення сплати судового збору є повноваженнями суду.

Враховуючи викладене, скаржникові необхідно надати суду документ про сплату судового збору у зазначеному вище розмірі за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155;

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);

Код банку отримувача (МФО): 899998;

Рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628;

Код класифікації доходів бюджету: 22030101;

Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником фізичною особою ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 169, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач, -

УХ В А Л И В :

Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

Відмовити в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без руху.

Скаржникові усунути встановлені недоліки апеляційної скарги шляхом подання до Третього апеляційного адміністративного суду:

- заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку;

- документа про сплату судового збору.

Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

СуддяІ.В. Юрко