ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
29 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 160/26704/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року в адміністративній справі №160/26704/23 (головуючий суддя І-ї інстанції - Кальник В.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінстал Дніпро» до Державної податкової служби України; Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач 13.10.2023 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України; Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.09.2023 року № 9530842/40855306;
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №72 від 23.12.2022 року до податкової накладної №112 від 23.02.2022 року фактичною датою його подання.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є не обґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права. Апелянт вказує, що Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області відмовлено у реєстрації ПН/РК у зв`язку з наявністю ризикових господарських операцій з контрагентом. Скаржник вважає, що Комісія діяла у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений Законом, при прийняті оскаржуваного рішення. Посилається на дискреційність повноважень щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У період з 11.04.2024 року по 18.04.2024 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала у відпустці.
У період з 22.04.2024 року по 26.04.2024 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала на навчанні.
У період з 22.04.2024 року по 26.04.2024 року суддя-член колегії Білак С.В перебувала на навчанні.
У період з 22.04.2024 року по 26.04.2024 року суддя-член колегії Суховаров А.В. перебував на навчанні.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, встановила наступне.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрінстал Дніпро» є суб`єктом господарювання (ЄДРПОУ 40855306), основним видом діяльності за КВЕК є оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього (код 46.74). Позивач перебуває на податковому обліку в органах ДПС України, є платником податку на додану вартість (а.с.12-13).
Відповідачі - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, ДПС України є суб`єктами владних повноважень, які в даних правовідносинах реалізують надані ним Податковим кодексом України повноваження.
Судом першої інстанції встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрінстал Дніпро» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОНСТРОЙКОНСАЛТИНГ» (ЄДРПОУ 35951542) (покупець) укладено договір поставки № 2/09-21 від 02.09.2021, предметом якого є поставка товарів (а.с.14-16).
На підставі виставленого ТОВ «Укрінстал Дніпро» Рахунку на оплату по замовленню № 401 від 22.02.2022 року, ТОВ «ДОНСТРОЙКОНСАЛТИНГ» здійснено часткову попередню оплату, що підтверджується платіжним дорученням №645 від 23.02.2022 року на загальну суму 122888,30 грн. (а.с.18).
У зв`язку зі здійсненням попередньої оплати (перша подія), ТОВ «Укрінстал Дніпро» складено податкову накладну №112 від 23.02.2022 року на загальну суму 122888,30 грн., в т. ч. ПДВ., яку було зареєстровано в ЄРПН (а.с.35).
19.09.2022 року ТОВ «ДОНСТРОЙКОНСАЛТИНГ» на адресу ТОВ «Укрінстал Дніпро» було направлено лист за вих. № 1909-01 від 19.09.2022 року, відповідно до якого товариство просило частину переплати по рахунку на оплату по замовленню №401 від 22.02.2022 року в сумі 48539,58 грн. зарахувати як оплату по рахунку №1213 від 19.09.2022 року. На підставі рахунку на оплату по замовленню №1213 від 19.09.2022 року ТОВ «УКРІНСТАЛ ДНІПРО» відвантажено покупцю товар в повному обсязі, що підтверджується видатковою накладною №863 від 21.09.2022 року. За фактом перезарахування коштів на інший рахунок, ТОВ «Укрінстал Дніпро» складено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №58 від 19.09.2022 року до податкової накладної №112 від 23.02.2022 року, який було зареєстровано в ЄРПН.
23.12.2022 року ТОВ «ДОНСТРОЙКОНСАЛТИНГ» на адресу ТОВ «Укрінстал Дніпро» направлено лист за вих.№23/12-01 від 23.12.2022 року, відповідно до якого товариство просило переплату по рахунку на оплату по замовленню №401 від 22 лютого 2022 року в сумі 74348,72 грн. і суму повернення №24 по рахунку №1213 від 19.09.2022 року в сумі 2882,34 грн., загальна сума 77231,06 грн., зарахувати як оплату по рахунках №1504 від 26/10,2022 року, №1517 від 28.10.2022 року, №1798 від 30.11.2022 року, №1817 від 02.12.2022 року.
У зв`язку з перезарахуванням коштів на інші рахунки, ТОВ «Укрінстал Дніпро» складено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №72 від 23.12.2022 року до податкової накладної №112 від 23.02.2022 року, який направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.33-34)
Позивачем отримано квитанцію №9300687229 від 20.01.2023 року, в якій зазначено: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 23.12.2022 №72 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. РК поданий платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник D=3.2970%, "Р"=292554.03» (а.с.36).
Товариством надіслане повідомлення про подання пояснень та копій документів від 13.09.2023 року №3 щодо заблокованого розрахунку коригування з наданням підтверджуючих документів (а.с.37).
Рішенням про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.09.2023 року №9530842/40855306 було відмовлено в реєстрації РК від 23.12.2022 року №72 у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Додаткова інформація: Наявність ризикових операцій з ТОВ «ДОНСТРОЙКОНСАЛТИНГ» (а.с.39-40).
Не погодившись із вказаним рішенням податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної, позивач оскаржив таке рішення до суду.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.
Як зазначалось вище, підставою зупинення реєстрації спірного розрахунку коригування до податкової накладної контролюючим органом зазначено п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Відповідно до пункту 8 Додатку 1 до Порядку №1165 Критерії ризиковості платника податку на додану вартості зазначено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до пункту 25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні) (пункт 44 Порядку №1165).
Згідно із додатком 4 Порядку №1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.
Крім того, відповідно до п.2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.
Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
В апеляційній скарзі та у відзиві на позовну заяву контролюючий орган зазначив, що товариство як платник податків є обізнаним з тим, які документи необхідно подати для підтвердження реальності господарській операції, відповідно до вимог Порядку №520.
Також скаржником зазначено, що позивача не включено до реєстру ризикових платників податків.
Разом з тим, оскаржуване рішення від 15.09.2023 року № 9530842/40855306 прийнято з підстав наявності ризикових операцій з ТОВ «ДОНСТРОЙКОНСАЛТИНГ», про що зазначено в графі «Додаткова інформація».
Апеляційний суд вважає, що скаржником не доведено, що у податкового органу була наявна податкова інформація, що підтверджує ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної саме в поданих для реєстрації податковій накладній та розрахунку коригування до неї.
Відповідачами ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції не надано доказів, які б вказували на наявність ознак ризиковості здійснення операції та не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, оскільки позивача навіть не включено до реєстру ризикових платників податку, про що зазначено самим апелянтом, та в матеріалах справи такі докази відсутні.
В квитанції про зупинення реєстрації спірного розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не визначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація ПН/РК стала можливою.
Крім того, колегія суддів зазначає, що контролюючий орган під час витребування від платника податків документів, має визначити їх перелік, платник податку має чітко розуміти, що саме від нього вимагає орган владних повноважень та мати можливість передбачати наслідки своєї поведінки в залежності від виконання чи не виконання вимоги контролюючого органу. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв оцінки призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не довільно, на власний розсуд. Відсутність чіткої вимоги податкового органу до платника податків стосовно надання певного документу виключає можливість визнання правомірним застосування до такого платника негативних наслідків через невиконання такої вимоги.
Матеріалами справи підтверджено надання позивачем податковому органу пояснень та копій первинних документів, які підтверджують та розкривають зміст господарської операції та правомірність складення розрахунку коригування до податкової накладної №112.
В постанові Верховного Суду від 18.07.2019 року у справі №1740/2004/18 зазначено, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
За таких обставин оскаржуване рішення податкового органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування.
Колегія суддів зазначає, що питання щодо реальності чи не реальності господарської операції по договору може бути предметом перевірки платника податків, в той час як реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування не є в розумінні Податкового кодексу України перевіркою платника податків, оскільки розрахунок коригування відображає лише частину самої господарської операції (отримання грошей або поставку товару).
Щодо зобов`язання зареєструвати спірний розрахунок коригування датою його фактичного отримання, апеляційний суд зазначає про таке.
Відповідно до пп.14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних/розрахунків коригування ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами
При цьому, згідно з нормами п.19, п.20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних, яке набрало законної сили, такі податкові накладні реєструються після проведення перевірок, визначених п.12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України, до якої з 21 серпня 2019 року перейшли повноваження ДФС України.
Відповідно до ч.3 ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акту суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №72 від 23.12.2022 року до податкової накладної №112 від 23.02.2022 року фактичною датою його подання.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року в адміністративній справі №160/26704/23 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року в адміністративній справі №160/26704/23 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддяІ.В. Юрко
суддяС.В. Білак
суддяА.В. Суховаров
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.04.2024 |
Оприлюднено | 01.05.2024 |
Номер документу | 118695568 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Юрко І.В.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Кальник Віталій Валерійович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Кальник Віталій Валерійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні