Постанова

від 29.04.2024 по справі 340/5277/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 340/5277/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року в адміністративній справі №340/5277/23 (головуючий суддя першої інстанції - Казанчук Г.П.) за позовом Акціонерного товариства «Капустянський граніт» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області у вигляді відокремленого структурного підрозділу Державної податкової служби України; Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, а також зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.01.2024 року у справі №340/5277/23 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 30.05.2023 року №8898137/31652348, яким Акціонерному товариству «Капустянський граніт» відмовлено в реєстрації податкової накладної №16 від 12.05.2023 року; зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №16 від 12.05.2023 року, подану Акціонерним товариством «Капустянський граніт», днем її подання - 23.05.2023 року.

Стягнуто на користь Акціонерного товариства «Капустянський граніт» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2147,20 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області у вигляді відокремленого структурного підрозділу ДПС України (а.с.103-104).

10.01.2024 року представник позивача подав до Кіровоградського окружного адміністративного суду заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7500 грн. (а.с. 103-104).

Додатковим рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року в адміністративній справі №340/5277/23 заяву задоволено частково.

Стягнуто на користь Акціонерного товариства «Капустянський граніт» витрати на правничу допомогу у розмірі у розмірі 4000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Кіровоградській області у вигляді відокремленого структурного підрозділу ДПС України (а.с. 123-124).

Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Кіровоградській області подало апеляційну скаргу, в якій просило додаткове рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що додаткове рішення є необґрунтованим та таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт не погоджується з сумою витрат на правничу допомогу, яка стягнута судом на користь позивача, вважає таку суму неспівмірною складності справи.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційний суд, переглядаючи додаткове рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Відповідно до частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 05.06.2018 року у справі №904/8308/17 встановлено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі №826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно із практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача до заяви надано наступні документи:

- копія ордеру на надання правової допомоги,

- копія договору (угоди) про надання правової допомоги від 22.01.2019 року №3;

- копія довідки про отримання від клієнта (позивача) гонорару;

- копія акта прийому-передачі юридичних послуг згідно з Договором №3 про надання правової допомоги від 22.01.2019 року на загальну суму 7500 грн. (а.с.106-109).

Відповідно до пункту 1.2 договору про надання правової допомоги від 22.01.2019 року №3, адвокат приймає на себе обов`язки представляти права та законні інтереси клієнта в судах будь-якої спеціалізації та інстанції (місцевих судах, апеляційних судах, Верховному Суді), органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, органах, організаціях незалежно від форми власності чи підпорядкування, в т.ч. підприємствах поштового зв`язку, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

У пункті 3.2 цього договору зазначено, що конкретний розмір винагороди попередньо узгоджується сторонами в усній формі та закріплюється в акті виконаних робіт за наслідками виконання доручення Клієнта.

Сплата винагороди може здійснюватись в порядку авансового платежу, проте в будь-якому разі не пізніше 5 календарних днів після підписання акту виконаних робіт.

Згідно акту виконаних робіт до договору №3 про надання правової допомоги від 22.01.2019 року адвокатом надано наступні послуги:

1) складання позовної заяви про скасування рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області від 30 травня 2023 року, сума 5000 грн.;

2) складання відповіді на відзив у справі №340/5277/23 (1 година на виконання) сума 2500 грн..

Колегія суддів звертає увагу, що а ні в договорі про надання правової допомоги, а ні у доданих до нього документах не зазначено спосіб оплати наданих адвокатом послуг, так само не надано судам першої та апеляційної інстанції доказів сплати такого гонорару або його частини, оскільки додана до заяви «копія довідки про отримання від клієнта (позивача) гонорару» не є платіжним підзвітним документом.

Аналізуючи наведені вище докази стосовно правничої допомоги, апеляційний суд зазначає, що позивачу надані послуги з питання оскарження рішення про відмову в реєстрації у ЄРПН однієї податкової накладної. Вказана категорія справ є типовою та поширеною, а спірні правовідносини зрозумілими та нескладними.

Акт прийому-передачі послуг не містить обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Відтак, наданими доказами не підтверджено в повному обсязі обґрунтованість та фактичний обсяг витрат позивача на правничу допомогу у цій справі, як і їх хоча б часткову оплату позивачем на час апеляційного розгляду справи.

Таким чином, зважаючи на предмет спору, складність адміністративної справи, яка не є складною та розглянута судом у письмовому провадженні, сталу судову практику щодо аналогічних спорів, апеляційний суд вважає що витрати на правничу допомогу, як визначені в заяві про стягнення витрат на правничу допомогу 7500 грн., так і витрати, визначені судом першої інстанції в додатковому рішенні в розмірі 4000 гривень, є не співмірними зі складністю адміністративної справи, обсягом та часом, витраченим на надання правничої допомоги, у зв`язку із чим достатнім та обґрунтованим розміром таких витрат є 500 грн..

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що відповідно до статті 317 КАС України існують підстави для зміни додаткового рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року в адміністративній справі №340/5277/23 задовольнити частково.

Додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року в адміністративній справі №340/5277/23 змінити.

В абзаці другому резолютивної частини додаткового рішення слова та цифри « 4000,00 гривень» замінити словами та цифрами « 500 гривень (п`ятсот ) гривень 00 копійок».

В іншій частині додаткове рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий - суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Білак

суддяС.В. Чабаненко