Постанова

від 29.04.2024 по справі 420/35557/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/35557/23

Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М. Дата і місце ухвалення: 01.03.2024р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Ступакової І.Г.

суддів Бітова А.І.

Лук`янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 березня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, військової частини НОМЕР_2 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

В грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просила суд:

-визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015р. по 28.02.2018р. включно;

-зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 28.02.2018р. включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення, січень 2008 року у сумі 85927,84 грн. з урахуванням раніше виплачених сум;

-визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018р. по 20.11.2023р. включно;

-зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4463,15 грн. в місяць у загальній сумі 307957,35 грн. за період з 01.03.2018р. по 20.11.2023р. включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що у період з 01.08.2013р. по 04.11.2022р. вона проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , з якої 05.11.2022р. була переведена до військової частини НОМЕР_1 . Позивача звільнено з військової служби 20.11.2023р. Проте, у період проходження військової служби ОСОБА_1 не в повному обсязі виплачувалася індексація грошового забезпечення. Позивач зазначала, що при нарахуванні і виплаті на її користь індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 28.02.2018р. має бути застосовано базовий місяць січень 2008 року, як місяць підвищення посадових окладів військовослужбовців на підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007р. №1294, яка набрала чинності 01.01.2008р. Внаслідок таких неправомірних дій відповідача ОСОБА_1 недоотримала 85927,84 грн. індексації грошового забезпечення за відповідний період. Також, в порушення абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, військовою частиною НОМЕР_1 у період з 01.03.2018р. по 20.11.2023р. не виплачено на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію в розмірі 4463,15 грн. на місяць.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 березня 2024 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015р. по 28.02.2018р. включно.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 28.02.2018р. включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення, - січень 2008 року, а за період з 01.03.2018р. по 20.11.2023р. включно - березень 2018 року, з урахуванням правових висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням в частині задоволення позову військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з`ясування обставин справи, а також на невідповідність висновків суду, викладених у рішенні, обставинам справи, просить скасувати рішення від 01.03.2024р. з ухваленням по справі нового судового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .

В своїй скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції, зобов`язавши військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 28.02.2018р., залишив поза увагою, що у відповідний період позивач проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_3 . Судом не визначено належність відповідача в даній справі, враховуючи, що військова частина НОМЕР_2 є окремою юридичною особою та самостійно здійснює грошові нарахування військовослужбовцям. Військова частина не вчиняла будь-яких протиправних дій чи бездіяльності щодо виплати/невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період проходження нею військової служби у військовій частині НОМЕР_2 . Суд першої інстанції безпідставно не дослідив питання суб`єкта нарахування індексації за період проходження позивачем служби у спірний період, не вирішив питання щодо заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача у справі військової частини НОМЕР_3 в порядку, визначеному ст.52 КАС України.

ОСОБА_1 також подала апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.03.2024р. в частині відмови в задоволенні її позову, обґрунтовану посиланням на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що зобов`язуючи військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 28.02.2018р. включно із застосуванням базового місяця січень 2008 року судом першої інстанції обрано не ефективний спосіб захисту її прав та не визначено конкретну суму індексації грошового забезпечення, яка належить до виплати.

Також, апелянт зазначає, що в період з 01.03.2018р. нею не оскаржувався розрахунок величини проросту індексу споживчих цін. Так звана «поточна» індексація грошового забезпечення у військовослужбовців виникла тільки в грудні 2018 року внаслідок перевищення порогу в 103%. Позивачем же в період з 01.03.2018р. оскаржувалася сума індексації, яка виплачується у разі настання обставин, передбачених абзацами 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, що судом не було досліджено.

У зв`язку з цим, в апеляційній скарзі позивач просить змінити рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.03.2024р., виклавши абзац третій його резолютивної частини в наступній редакції:

«Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 28.02.2018р. включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення, січень 2008 року у сумі 85927,84 грн. з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4463,15 грн. в місяць у загальній сумі 307957,35 грн. за період з 01.03.2018р. по 20.11.2023р. включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078.»

Військова частина НОМЕР_1 подала письмовий відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому просить скаргу залишити без задоволення. Відповідач зазначає, що пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022р. №2710-ІХ зупинено на 2023 рік дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». У зв`язку з цим, у 2023 році індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 не нараховувалася та не виплачувалася. Також, відповідач стверджує, що позивач неправильно розрахував розмір збільшення доходу в березні 2018 року у порівнянні з лютим 2018 року.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів доходить наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 01.08.2013р. по 04.11.2022р. ОСОБА_1 проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , а у період з 05.11.2022р. по 20.11.2023р. у військовій частині НОМЕР_1 .

Вважаючи порушеним своє право на отримання в належному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по дату звільнення з військової служби ОСОБА_1 звернулася з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов ОСОБА_1 , виходив з того, що індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті. На законодавчому рівні розмір посадового окладу військовослужбовців був встановлений у січні 2008 року (постанова КМУ №1294 від 07.11.2007р.) та в подальшому такий був змінений у сторону збільшення в березні 2018 року (постанова КМУ №704 від 30.08.2017р.). Таким чином, за висновками суду, базовими місяцями для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців, повинні бути січень 2008 року та березень 2018 року. Також, суд зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення за спірний період із застосуванням щомісячної фіксованої індексації є такими, що не підлягають задоволенню, оскільки в даному випадку розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходила службу і який виплачував їй грошове забезпечення. Суд не може підміняти орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення грошового забезпечення, у тому числі сум індексації, та на свій розсуд зобов`язати відповідача нарахувати суми індексації в конкретному розмірі.

Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991р. №1282-XII (далі - Закон №1282-XII).

Відповідно до ст.1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно ст.2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Згідно ч.1 ст.5 Закону №1282-XII підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Відповідно до ч.2 ст.5 Закону №1282-XII, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Згідно ст.18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000р. №2017-III законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Таким чином, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок №1078).

Відповідно до п.1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абз.8 п.4 Порядку №1078).

Відповідно до п.6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

У зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015р. №1013 (далі - Постанова №1013) п.5 Порядку №1078 викладено в новій редакції:

« 5. У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку».

Отже, починаючи з 09.12.2015р. обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, у тому числі військовослужбовець.

Пунктом 1 Постанови №1013 внесено зміни до Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, що призвело до збільшення посадових окладів працівників, заробітна плата яких обчислюється за вказаною тарифною сіткою.

Відповідно до п.3 Постанови №1013 міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів доручено вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.

Для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (Офіційний вісник України, 2003р., №29, ст.1471).

Виходячи з системного аналізу п.1-3 Постанови №1013, базовий місяць січень 2016 року застосовується для подальшої індексації заробітної плати за посадами, оклади (тарифні ставки) за якими підвищилися в грудні 2015 року у зв`язку з прийняттям Постанови №1013, що відповідає положенням п.5 Порядку №1078 в редакції з 09.12.2015р.

В свою чергу, Порядок №1078 пов`язує обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації зі зміною окладів (тарифних ставок), тому базовий місяць індексації грошового забезпечення (заробітної плати) змінюється виключно у разі підвищення посадових окладів (тарифних ставок).

Станом на час виникнення спірних правовідносин тарифні ставки (оклади) військовослужбовців обчислювалися відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007р. №1294, яка набрала чинності 01.01.2008р.

Зміна тарифних ставок (окладів) військовослужбовців відбулась лише з 01.03.2018р. у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що індексація грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015р. по 28.02.2018р. підлягає обчисленню з урахуванням базового місяця, що відповідає місяцю зміни тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, тобто січня 2008 року.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що зобов`язуючи військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату на її користь індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 28.02.2018р. включно із застосуванням базового місяця січень 2008 року судом першої інстанції обрано не ефективний спосіб захисту його прав та не визначено конкретну суму індексації грошового забезпечення, яка належить до виплати.

Колегія суддів не приймає до уваги такі доводи апелянта, оскільки наразі відсутні підстави вважати, що перерахунок індексації грошового забезпечення позивача за відповідний період із застосуванням базового місяця січень 2008 року буде здійснено військовою частиною не правильно. У протилежному випадку ОСОБА_1 не позбавлена буде права звернутися до суду із заявою в порядку ст.383 КАС України.

В апеляційній скарзі військова частина НОМЕР_1 посилається на те, що вона не є належним відповідачем у справі в частині вимог ОСОБА_1 про нарахування та виплату індексації за період з 01.12.2015р. по 28.02.2018р., оскільки у вказаний період позивач проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .

Колегія суддів вважає необґрунтованими такі доводи апелянта з огляду на наступне.

Як зазначає апелянт, військові частини НОМЕР_2 та 2197 є органами охорони державного кордону та відносяться до Державної прикордонної служби України, яка не входить у структуру Збройних Сил України.

Згідно розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 03.03.2020р. №Т/116-1743 виплата індексації проводиться органом Державної прикордонної служби України, з якого військовослужбовець був виключений зі списків частини, у зв`язку із звільненням з військової служби, з урахуванням не виплаченої індексації грошового забезпечення під час проходження служби в інших органах Державної прикордонної служби України.

Відповідно до розпорядження голови Державної прикордонної служби України від 02.06.2020р. «Про окремі питання індексації грошового забезпечення» виплата індексації проводиться органом Державної прикордонної служби України, з якого військовослужбовець був виключений зі списків частини у зв`язку із звільненням з військової служби.

За змістом вказаних розпоряджень стягнення належного грошового забезпечення на користь особи саме з суб`єкта владних повноважень за останнім місцем служби спрямовано на уникнення подвійного стягнення заборгованостей.

Наказом військової частини НОМЕР_1 від 20.11.2023р. №585-ос ОСОБА_1 з 20.11.2023р. звільнено з військової служби та виключено зі списків саме вказаної частини.

А відтак, належним відповідачем у даній справі є саме військова частина НОМЕР_1 , в тому числі і щодо вимог про виплату індексації грошового забезпечення за період проходження служби в інших органах Державної прикордонної служби України.

Варто зазначити, що під час розгляду даної справи в суді першої інстанції військова частина НОМЕР_1 не посилалася на те, що вона не являється належним відповідачем у справі.

Що ж до позовних вимог ОСОБА_1 , заявлених за період з 01.03.2018р. по 20.11.2023р. колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до абзацу першого пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

30.08.2017р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, а також змінено (підвищено) розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців.

Зазначена постанова набрала чинності з 01.03.2018р.

Згідно із абз.2 п.5 Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації (фіксованої суми індексації) до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами третім, четвертим, шостим пункту 5 Порядку №1078.

Так, відповідно до абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку №1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Насамперед слід зауважити, що Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».

Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).

Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).

У цьому контексті колегія суддів зауважує, що у даній справі правовідносини щодо нарахування й виплати поточної індексації з 1 березня 2018 року не є спірними.

Щодо «фіксованої» суми індексації, то дійсно Закон №1282-ХІІ і Порядок №1078 такого поняття не містять.

Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року №526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

Проте, постановою Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року цей Додаток був викладений у новій редакції і з 1 грудня 2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.

З 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає колегії суддів підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, колегія суддів доходить висновку, що повноваження військової частини щодо виплати цієї суми не є дискреційними.

З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу ОСОБА_1 , за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078 дають підстави зробити висновок, що у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу ОСОБА_1 військовій частині належало вирішити питання, чи має остання право на отримання суми індексації-різниці.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, військова частина НОМЕР_1 не нараховувала і не виплачувала позивачу цей вид індексації за період з 01.03.2018р.

Саме указані обставини є спірними в цій справі, які судом першої інстанції не досліджено.

У цьому контексті колегія суддів зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування врахуванню підлягає: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року; сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року; чи перевищує розмір підвищення доходу суму можливої індексації.

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Висновки колегії суддів у даній справі узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 23 березня 2023 року по справі №400/3826/21, від 06 квітня 2023 року по справі №420/11424/21 та від 09 травня 2023 року по справі №400/12702/21.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи архівної відомості про нараховане грошове забезпечення ОСОБА_1 грошове забезпечення позивача:

в лютому 2018 року становило 6176,15 грн. (в т.ч. посадовий оклад 740,00 грн.; оклад за військовим званням 55,00 грн.; надбавка за вислугу років 79,50 грн.; щомісячна додаткова грошова винагорода 61,15 грн.; надбавка за виконання особливо важливих завдань 874,50 грн.; надбавка за особливості проходження служби 111,00 грн.; премія 4255,00 грн.),

у березні 2018 року становило 9785,60 грн. (в т.ч. посадовий оклад 3080,00 грн.; оклад за військовим званням 880,00 грн.; надбавка за вислугу років 990,00 грн.; премія 4835,60 грн.).

Колегія суддів звертає увагу, що пунктом 6 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.02.2016р. №73, передбачалося, що винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби; начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників.

Тобто, як вже зазначалося, за лютий 2018 року позивач отримала грошову винагороду в розмірі 61,15 грн., а за березень 2018 року таку винагороду ОСОБА_1 не отримувала (графа 11 архівної відомості №18 за 2018 рік).

Отже, грошовий дохід позивача у березні 2018 року порівняно з лютим 2018 року збільшився на суму 3609,45 грн.

У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1 762,00 грн., величина приросту індексу споживчих цін 253,30% (з урахуванням підвищення посадового окладу з січня 2008 року), про що зазначено в листі Міністерства соціальної політики України від 28.09.2021р. №5211/0/290-21/51.

Як вже зазначалося, відповідно до абз.5 п.4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018р. помножений на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100, а саме:

1762,00 грн. * 253,30% / 100 = 4463,15 грн.

Відповідно до абз.4 п.5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, у даному випадку: 4 463,15 грн. 3609,45 грн. = 853,70 грн.

Таким чином, починаючи з березня 2018 року сума індексації з урахуванням абз. 3, 4, пункту 5 Порядку №1078 підлягала виплаті позивачу у розмірі 853,70 грн. до 31.12.2022р.

Щодо позовних вимог в частині нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за 2023 рік, колегія суддів зауважує, що пунктом 3 розділу Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» було зупинено на 2023 рік дію, зокрема, Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Вказаний пункт Закону є чинним та неконституційним не визнавався.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, підстави для визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2023р. по 20.11.2023р. відсутні, оскільки непроведення індексації грошового забезпечення позивача було вчинено відповідачем з урахуванням діючих норм законодавства.

А відтак, на думку колегії суддів, належним способом захисту порушених прав позивача у спірних правовідносинах буде зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 853,70 грн. в місяць за період з 01.03.2018р. по 31.12.2022р. включно в загальній сумі 49 514,60 грн. відповідно до вимог абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078.

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене у сукупності колегія суддів вважає, що постановлене Одеським окружним адміністративним судом рішення від 01.03.2024р. підлягає скасуванню в частині позовних вимог ОСОБА_1 , заявлених за період з 01.03.2018р., з ухваленням в цій частині нового судового рішення.

Враховуючи, що дана справа належить до категорії справ незначної складності, тому постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. «а»-«г» п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 березня 2024 року скасувати в частині зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018р. по 20.11.2023р. включно.

Ухвалити в цій частині по справі нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 853,70 грн. в місяць за період з 01.03.2018р. по 31.12.2022р. включно в загальній сумі 49514,60 грн. відповідно до вимог абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 29 квітня 2024 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук