Постанова

від 03.04.2024 по справі 910/8467/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2024 р. Справа№ 910/8467/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Корсака В.А.

Євсікова О.О.

секретар судового засідання Сергієнко-Колодій В.В.,

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державного агентства резерву України, Міністерства економіки України та Кабінету Міністрів України

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2023

у справі № 910/8467/21 (суддя Спичак О.М.)

за первісним позовом Державного агентства резерву України

до Департамента комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської рад (Київської міської державної адміністрації)

про продовження договору оренди

за зустрічним позовом Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Державного агентства резерву України

про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом - Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом - Кабінет Міністрів України

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом - Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація"

ВСТАНОВИВ:

27.05.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Державного агентства резерву України (далі - позивач за первісним позовом; ДАР України; Держрезерв; апелянт-1) з вимогами до Департамента комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - відповідач за первісним позовом; Департамент комунальної власності м. Києва ВО КМР (КМДА)) про продовження дії договору № 385-1 від 12.06.2015 на той самий строк і на тих самих умовах, що передбачені договором.

В обґрунтування позовних вимог ДАР України посилався на те, що Департамент комунальної власності м. Києва ВО КМР (КМДА) всупереч вимог статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» безпідставно не продовжує строк оренди за спірним договором на той самий строк і на тих самих умовах А відмовляючи у продовженні договору, відповідач формально послався на статтю 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», не вказавши, при цьому, підставу для відмови в продовженні договору.

09.07.2021 до Господарського суду міста Києва від Департамента комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - позивач за зустрічним позовом) надійшла зустрічна позовна заява з вимогами до Державного агентства резерву України (надалі - відповідач за зустрічним позовом) про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення.

Зустрічний позов обґрунтований тим, що у зв`язку з припиненням договору оренди (істотні умови договору не можуть бути застосовані в тому вигляді, які були визначені у договорі; відсутній договір страхування; наявний борг з компенсаційних витрат підприємства, за користування земельною ділянкою, за оренду приміщень), позивач без достатньої правової підстави користується нерухомим майном.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2021 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства (далі - третя особа-1; Мінекономіки; апелянт-2) та залучено до участі у справі Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (надалі - третя особа-3; КП «Київжитлоспецексплуатація»).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.11.2021 відмовлено у задоволенні первісного позову Державного агентства резерву України; задоволено зустрічний позов Департамента комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2021 у справі № 910/8467/21 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 16.11.2022 постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2021 у справі № 910/8467/21 скасовано; справу № 910/8467/21 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2022 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом - Кабінет Міністрів України (далі - третя особа-2; КМ України; апелянт-3).

17.01.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача за первісним позовом надійшла заява про зміну підстав позову, в якій позивач за первісним позовом просив суд продовжити дію договору оренди на тих самих умовах і на строк, встановлений ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (не менше п`яти років).

За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 у справі № 910/8467/21 відмовлено у позові Державного агентства резерву України.

Позов Департамента комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задоволено повністю. Усунено перешкоди у користуванні майном шляхом виселення Державного агентства резерву України із займаних ним нежитлових приміщень загальною площею 2635,70 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 28/9, літ. А. Стягнуто з Державного агентства резерву України на користь Департамента комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) судовий збір у розмірі 2 270,00 грн.

За висновками місцевого господарського суду, відсутніми є правові підстави вважати договір № 385-1 від 12.06.2015 продовженим на той самий строк та на тих самих умовах (в тому числі й щодо розміру орендної плати).

В свою чергу, оскільки Державне агентство резерву України продовжує займати приміщення за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 28/9, літера А за відсутності чинного договору оренди, підлягають задоволенню зустрічні позовні вимоги про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення Державного агентства резерву України із займаних ним нежитлових приміщень загальною площею 2 635,70 кв.м.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державне агентство резерву України звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 у справі № 910/8467/21 та прийняти нове, яким задовольнити первісний позов Державного агентства резерву України про продовження договору оренди та відмовити у задоволенні зустрічного позову Департамента комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним дослідженням чинного законодавства України та обставин справи, а висновки, викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи та чинному законодавству України.

Апелянт-1 зазначає, що відмовляючи Держрезерву у позові про продовження договору оренди суд прямо порушив норми пункту 29 «Порядку передачі в оренду державного та комунального майна», оскільки по суті змінив цільове призначення об`єкта оренди всупереч зробленому висновку щодо наявності у Департамента комунальної власності м. Києва ВО КМР (КМДА) обов`язку укладання договору оренди будинку за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 28 саме з ДАР України.

На переконання Держрезерву, відсутніми є правові підстави для задоволення зустрічних позовних вимог, оскільки ДАР України користується відповідною нежитловою будівлею на законних підставах.

Крім того апелянтом-1 зазначається, що Департаментом комунальної власності м. Києва ВО КМР (КМДА) не вчинено реальних дій, спрямованих на виконання його обов`язку, передбаченого Законом України «Про столицю України - місто-герой Київ» по забезпеченню (створенню) ДАР України належних умов діяльності.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2023 апеляційна скарга ДАР України у справі № 910/8467/21 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Ткаченко Б.О., Барсук М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Державного агентства резерву України на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 відкладено до надходження матеріалів справи № 910/8467/21 до Північного апеляційного господарського суду та витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/8467/21.

Крім того, не погоджуючись з прийнятим рішенням, Міністерство економіки України також звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 у справі № 910/8467/21 повністю та ухвалити нове, яким задовольнити позов Державного агентства резерву України до Департамента комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та продовжити дію договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 12.06.2015 № 385-1; відмовити у задоволенні зустрічного позову Департамента комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про усунення перешкод в користуванні майном шляхом виселення.

Апелянт-2 вказує, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, винесене внаслідок неправильного застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду встановленим фактам.

Мінекономіки вважає, що судом першої інстанції було порушено та невірно застосовано приписи статей 2, 7, 13, 76, 77, 78, 86, 209, 210, 237, 238, 316 ГПК України, Закону України «Про оренду державного та комунального майна», статей 1, 4 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ», пункту 29 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінета Міністрів України від 03.06.2020 № 483.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 27.06.2023 вказана апеляційна скарга у справі № 910/8467/21 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Ткаченко Б.О., Барсук М.А.

У зв`язку з перебуванням у відпустці суддів Ткаченка Б.О. та Барсук М.А., які входять до складу колегії суддів і не є суддями-доповідачами, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2023, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Євсіков О.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2023 справу № 910/8467/21 за апеляційною скаргою Міністерства економіки України на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 прийнято до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: Алданова С.О. (головуючий), Євсіков О.О., Корсак В.А.; відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Міністерства економіки України на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 до надходження матеріалів справи № 910/8467/21 до Північного апеляційного господарського суду.

До Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 у справі № 910/8467/21 звернувся і Кабінет Міністрів України, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 у справі № 910/8467/21 та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги Державного агентства резерву України у повному обсязі та відмовити у задоволенні зустрічного позову Департамента комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Апелянт-3, посилаючись на приписи ст. 277 ГПК України, зазначив, що судом першої інстанції щодо первісної позовної заяви не застосовано положення статті 4 Закону України «Про столицю України місто-герой Київ, статті 5, 21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», які підлягали застосуванню та неправильно тлумачено статтю 17, 18, 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна». Крім того, невірно тлумачено стаття 391 Цивільного кодексу України щодо зустрічної позовної заяви.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 27.06.2023 дана апеляційна скарга у справі № 910/8467/21 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Ткаченко Б.О., Барсук М.А.

У зв`язку з перебуванням у відпустці суддів Ткаченка Б.О. та Барсук М.А., які входять до складу колегії суддів і не є суддями-доповідачами, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 03.07.2023, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Євсіков О.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2023 справу № 910/8467/21 за апеляційною скаргою Кабінета Міністрів України на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 прийнято до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: Алданова С.О. (головуючий), Євсіков О.О., Корсак В.А.; відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Кабінета Міністрів України на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 відкласти до надходження матеріалів справи № 910/8467/21 до Північного апеляційного господарського суду.

24.07.2023 до Північного апеляційного господарського суду від Господарського суду міста Києва надійшли витребувані матеріали справи № 910/8467/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2023 апеляційну скаргу Кабінета Міністрів України на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 у справі № 910/8467/21 - залишено без руху.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства економіки України на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 у справі № 910/8467/21; розгляд апеляційної скарги Міністерства економіки України на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 у справі № 910/8467/21 призначено на 04.09.2023; зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 у справі № 910/8467/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 справу № 910/8467/21 за апеляційною скаргою Державного агентства резерву України на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 прийнято до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: Алданова С.О. (головуючий), Корсак В.А., Євсіков О.О.; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного агентства резерву України на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 у справі № 910/8467/21; об`єднано апеляційні скарги Державного агентства резерву України та Міністерства економіки України на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 у справі № 910/8467/21 в одне апеляційне провадження для спільного розгляду; розгляд апеляційних скарг Державного агентства резерву України та Міністерства економіки України на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 у справі № 910/8467/21 призначені на раніше визначені дату та час.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2023 клопотання Кабінета Міністрів України про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 у справі № 910/8467/21 - задоволено; поновлено Кабінета Міністрів України строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 у справі № 910/8467/21; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Кабінета Міністрів України на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 у справі № 910/8467/21; об`єднано апеляційні скарги Кабінета Міністрів України, Державного агентства резерву України та Міністерства економіки України на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 у справі № 910/8467/21 в одне апеляційне провадження для спільного розгляду; призначено розгляд апеляційних скарг Кабінета Міністрів України, Державного агентства резерву України та Міністерства економіки України на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 у справі № 910/8467/21 на раніше визначені дату та час.

14.08.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційні скарги, в якому позивач за зустрічним позовом просить залишити їх без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Свої заперечення Департамент комунальної власності м. Києва ВО КМР (КМДА) мотивує безпідставністю та необґрунтованістю доводів апелянтів.

В судових засіданнях 04.09.2023, 02.10.2023, 06.11.2023, 11.12.2023, 22.01.2024 та 18.03.2024 судом оголошувались перерви. Розгляд справи призначено на 03.04.2024.

Представники Держрезерву, Мінекономіки та КМ України в судовому засіданні вимоги апеляційних скарг підтримали, просили рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог в повному обсязі.

Представник Департамента комунальної власності м. Києва ВО КМР (КМДА) проти вимог апеляційних скарг заперечив, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до статті 269, частини 1 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення присутніх представників учасників справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційних скарг в межах викладених апелянтами доводів та вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.06.2000 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1041 «Про утворення Державного агентства з управління державним матеріальним резервом», якою постановлено взяти до відома, що Агентство розміщується у м. Києві по вулиці Пушкінській, 28. Київській державній адміністрації вирішити питання укладення договору оренди будинку за зазначеною адресою з Агентством.

12.06.2015 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець), Державним агентством резерву України (орендар) та Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» (підприємство) укладено договір № 385-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (нова редакція договору про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва в оренду від 01.06.2012 № 385) (далі - Договір; Договір оренди).

Відповідно до умов Договору в оренду ДАР України передаються нежилі приміщення загальною площею 2 635,70 кв.м, в т. ч. підвал - 103,10 кв.м, 1 поверх - 441,80 кв. м, 2 поверх - 508,90 кв. м, 3 поверх - 504,70 кв. м, 4 поверх - 529,50 кв. м, 5 поверх - 547,70 кв. м в будинку № 28/9 літер А на вул. Пушкінській у м. Києві.

Згідно з п.п. 3.1, 3.3, 3.6 Договору оренди за користування об`єктом оренди орендар сплачує на рахунок КП «Київжитлоспецексплуатація» орендну плату, компенсацію витрат підприємства та компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт оренди, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати, компенсації витрат підприємства та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою є дата повернення об`єкта оренди за актом приймання-передачі включно.

Відповідно до п.п. 3.7, 4.2 Договору орендар зобов`язаний сплачувати незалежно від наслідків господарської діяльності орендну плату, компенсацію витрат підприємства та компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою щомісячно не пізніше 5 числа наступного місяця.

Відповідно до п. 9.1 Договору строк дії договору встановлено з 12.06.2015 по 10.06.2018.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього договору (п. 9.7 Договору).

За Актом приймання-передачі нерухомого майна від 12.06.2015 орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду вказані нежилі приміщення за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 28/9, літ. А.

У червні 2019 року Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про виселення Державного агентства резерву України з орендованих на підставі договору № 385-1 від 12.06.2015 приміщень (справа № 910/8081/19).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.12.2019 у справі № 910/8081/19, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2020 та постановою Верховного Cуду від 06.10.2020, відмовлено у позові Департамента комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відмовляючи у задоволенні позову Департамента комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), суди у справі № 910/8081/19 встановили, що договір № 385-1 від 12.06.2015 був поновлений на той самий строк, в зв`язку з відсутністю ініціативи з боку сторін договору щодо його припинення чи внесення змін до договору (тобто, до 09.06.2021).

Листом від 11.02.2021 Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» повідомило Державне агентство резерву України про те, що, якщо орендар має намір продовжити дію Договору, то йому необхідно у строк до 09.03.2021 звернутись до орендодавця із заявою про продовження договору оренди.

Листом № 546/0/4-21 від 05.03.2021 орендар просив орендодавця продовжити Договір оренди та направив необхідні документи.

Листом № 015-97 від 19.03.2021 виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив орендаря, що у нього на опрацюванні перебуває питання продовження Договору. Однак, з 01.02.2020 вступив в дію Закон України «Про оренду державного та комунального майна» та Кабінетом Міністрів України були прийняті постанови № 483 від 03.06.2020 «Деякі питання оренди державного та комунального майна» та № 820 від 12.08.2020 «Про затвердження примірних договорів оренди державного майна».

У вказаному листі також зазначено про зміну орендної ставки у розмірі 3% від вартості орендованого майна як для розміщення бюджетних установ та організацій як це передбачено Методикою розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київради від 21.04.2015 № 415/1280. Виконавчий орган Київської місткої ради (Київської міської державної адміністрації) просив орендаря проінформувати про погодження умов щодо розміру орендної плати або про зменшення площ орендованих приміщень.

Листом вих. № 820/0/4-21 від 05.04.2021 орендар повідомив виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що він не погоджується зі зміною істотних умов Договору.

Орендодавець листом № 062/05-19-2477 від 19.04.2021, керуючись статтею 764 Цивільного кодексу України, статтями 19, 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», повідомив орендаря про те, що договір припиняється 09.06.2021 і продовжуватись не буде, а орендарю необхідно звільнити орендовані приміщення та передати їх за актом приймання-передачі балансоутримувачу.

Листом № 062/05-19-4124 від 30.06.2021 орендодавець, керуючись статтею 764 Цивільного кодексу України, статтями 18, 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», повідомив орендаря, що договір припинився 09.06.2021 і продовжуватися не буде.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.11.2021 відмовлено у задоволенні первісного позову Державного агентства резерву України; задоволено зустрічний позов Департамента комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2021 у справі № 910/8467/21 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 16.11.2022 постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2021 у справі № 910/8467/21 скасовано; справу № 910/8467/21 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Направляючи на новий розгляд справу № 910/8467/21, Верховний Суд зауважив, що в листах, як на підставу для припинення та відмови у продовженні Договору, орендодавець послався на статтю 764 Цивільного кодексу України, статті 18, 19, 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна». Однак, статтею 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено перелік підстав, за наявності яких, орендодавець приймає рішення про відмову у продовженні орендарю договору оренди.

Проте, як вказав Верховний Суд, посилання орендодавця на статтю 19 вказаного Закону було загальним, а не конкретизованим (без зазначення конкретної підстави відмови у продовженні договору оренди).

Таким чином, відсутні підстави для висновку, що листи орендодавця виражають чітку, зрозумілу та однозначну відмову (наведено конкретну підставу) від продовження договірних відносин оренди з орендарем.

Крім того, у постанові Верховного Суду касаційним судом зазначено, що приймаючи рішення у справі про задоволення зустрічного позову про усунення перешкод у користуванні майном, суди не врахували положення наведеного вище законодавства та наявних в матеріалах справи документів (постанов Кабінету Міністрів України № 1145 від 16.10.1997 та № 1041 від 30.06.2000), а саме, що орендар є центральним органом виконавчої влади, а постановами Кабінета Міністрів України № 1145 від 16.10.1997 «Про розміщення деяких установ» та № 1041 від 30.06.2000 «Про утворення Державного агентства з управління державним матеріальним резервом», як органом, що координує роботу, зокрема, органів виконавчої влади, визначено місцерозташування орендаря та зобов`язано орендодавця здійснити всі необхідні заходи щодо оформлення документів стосовно розміщення орендаря за адресою, визначеною Кабінетом Міністрів України у постановах.

При цьому, в разі, якщо подальше перебування орендаря неможливе за певних обставин за адресою, визначеною Кабінетом Міністрів України та умовами оспорюваного договору, орендодавець, як відповідальний суб`єкт, визначений Законом України «Про столицю України - місто-герой Київ» має обов`язок, в силу наведеного вище законодавства та постанов Кабінета Міністрів України, вирішити питання забезпечення центрального органу виконавчої влади (орендаря) щодо його подальшого розміщення.

Також Верховний Суд вказав, що ані суд першої інстанції, ані суд апеляційної інстанції не з`ясували характер спірних правовідносин сторін, обґрунтували свої висновки щодо задоволення зустрічного позову, застосувавши до спірних правовідносин норми матеріального права, що регулюють захист права власності, не визначивши, чи відповідає обраний орендодавцем спосіб захисту порушеного права правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, а також способам, що встановлено чинним законодавством.

За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 у справі № 910/8467/21 відмовлено у позові Державного агентства резерву України.

Зустрічний позов Департамента комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задоволено повністю.

В межах апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду зазначає, що статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

03.10.2019 Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-ІХ. В розділі «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону передбачено, що він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 01.01.2020 (за виключенням окремо зазначених норм).

В пункті 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 03.10.2019 №157-ІХ передбачено, що договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом 5 частини 2 статті 18 цього Закону, або 01.07.2020.

Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом.

Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Відповідно, законодавець передбачив умови та порядок продовження дії договорів, що були укладені відповідно до положень Закону України від 10.04.1992 № 2269-XII.

Судом встановлено, що договір оренди, що є предметом розгляду, укладено відповідно до положень Закону України від 10.04.1992 № 2269-XII.

Відтак, оскільки строк дії Договору встановлено до 09.06.2021 (відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2019 у справі № 910/8081/19), після 01.07.2020 до спірних правовідносин оренди державного майна підлягають застосуванню саме норми Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-ІХ.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції в частині застосування до спірних правовідносин норм Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-ІХ (далі - Закон; Закон № 157-ІХ).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону етапність передачі в оренду державного та комунального майна передбачає: прийняття рішення щодо наміру передачі майна в оренду; внесення інформації про потенційний об`єкт оренди до ЕТС; прийняття рішення про включення потенційного об`єкта оренди до одного із Переліків; опублікування інформації про потенційний об`єкт оренди, щодо якого прийнято рішення про включення до одного з Переліків, в ЕТС; розміщення в ЕТС оголошення про передачу майна в оренду; проведення аукціону на право оренди майна або передача об`єкта в оренду без проведення аукціону, укладення та публікація в ЕТС договору оренди.

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону № 157-ІХ об`єкти державної та комунальної власності передаються в оренду за результатами проведення аукціону виключно в ЕТС, у тому числі аукціону, предметом якого є право на продовження договору оренди об`єкта згідно із статтею 18 цього Закону.

Частиною 1 статті 15 Закону встановлено, що право на отримання в оренду державного та комунального майна без проведення аукціону мають: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, інші установи і організації, діяльність яких фінансується за рахунок державного або місцевих бюджетів; релігійні організації для забезпечення проведення релігійних обрядів та церемоній; Пенсійний фонд України та його органи; дипломатичні представництва, консульські установи іноземних держав, представництва міжнародних міжурядових організацій в Україні для виконання функцій дипломатичного представництва, консульських і статутних функцій міжнародних міжурядових організацій.

Як зазначалось раніше ДАР України є центральним органом виконавчої влади та відповідно до ст. 15 Закону отримання ним в оренду державного майна відбувається без проведення аукціону.

За ч. 1 ст. 18 Закону продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Згідно ч. 2 ст. 18 Закону № 157-ІХ без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які: укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п`ять років або менше; укладені без проведення аукціону з установами, організаціями, передбаченими частиною першою статті 15 цього Закону; укладені без проведення аукціону з підприємствами, установами, організаціями, передбаченими частиною другою статті 15 цього Закону відповідно до вимог статті 15 цього Закону, крім випадків, передбачених абзацами одинадцятим та дванадцятим частини другої статті 15 цього Закону; укладені з підприємствами, установами, організаціями, що надають соціально важливі послуги населенню, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, додатковий перелік яких може бути визначений представницькими органами місцевого самоврядування згідно із законодавством.

У ч. 3 ст. 18 Закону визначено, що договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.

Частиною 6 статті 20 Закону встановлено, що орендар зобов`язаний застрахувати орендоване нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно на користь балансоутримувача, а єдиний майновий комплекс - на користь орендодавця згідно з Порядком передачі майна в оренду.

Як вже зазначалось апеляційним судом, листом від 11.02.2021 КП «Київжитлоспецексплуатація» повідомило ДАР України, що якщо орендар має намір продовжити дію Договору, то йому необхідно у строк до 09.03.2021 звернутись до орендодавця із заявою про продовження договору оренди.

Листом № 546/0/4-21 від 05.03.2021 орендар просив орендодавця продовжити Договір та направив необхідні документи.

Листом № 015-97 від 19.03.2021 виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив орендаря, що у нього на опрацюванні перебуває питання продовження Договору. Однак, з 01.02.2020 вступив в дію новий Закон України «Про оренду державного та комунального майна» та Кабінетом Міністрів України були прийняті постанови № 483 від 03.06.2020 «Деякі питання оренди державного та комунального майна» та № 820 від 12.08.2020 «Про затвердження примірних договорів оренди державного майна».

Водночас, у вказаному листі було зазначено про зміну орендної ставки, що наразі становить 3% від вартості орендованого майна як для розміщення бюджетних установ та організацій відповідно до п. 43 таблиці 2 Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, що передається в оренду, затвердженої рішенням Київради від 21.04.2015 № 415/1280. Виконавчий орган Київської місткої ради (Київської міської державної адміністрації) просив орендаря проінформувати про погодження умов щодо розміру орендної плати або про зменшення площ орендованих приміщень.

Листом № 820/0/4-21 від 05.04.2021 орендар повідомив виконавчий орган Київської місткої ради (Київської міської державної адміністрації), що він не погоджується зі зміною розміру орендної плати.

Орендодавець листом № 062/05-19-2477 від 19.04.2021, керуючись статтею 764 Цивільного кодексу України, статтями 19, 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», повідомив орендаря про те, що договір припиняється 09.06.2021 і продовжуватись не буде, а орендарю необхідно звільнити орендовані приміщення та передати їх за актом приймання-передачі балансоутримувачу.

Листом № 062/05-19-4124 від 30.06.2021 орендодавець, керуючись статтею 764 Цивільного кодексу України, статтями 18, 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», повідомив орендаря, що договір припинився 09.06.2021 і продовжуватися не буде.

Рішення про продовження договору оренди державного майна, передбаченого частиною другою цієї статті, і рішення про відмову у продовженні договору оренди державного майна приймаються орендодавцем (ч. 4 ст. 18 Закону).

Відповідно до ч. 6 ст. 18 Закону будь-яке рішення, передбачене частиною четвертою цієї статті, приймається з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, на підставі довідки балансоутримувача, в якій зазначається інформація про:

1) наявність або відсутність заборгованості зі сплати орендної плати чи страхових платежів за договором, що продовжується, станом на дату подання довідки;

2) факти суттєвого (більше ніж на три місяці) прострочення сплати орендної плати чи інших обов`язкових за договором платежів;

3) результати перевірок, які балансоутримувач та/або орендодавець здійснювали протягом строку оренди, а також інформація про цільове призначення, за яким об`єкт оренди фактично використовувався протягом строку оренди. У разі якщо перевірками виявлено порушення умов договору оренди, зазначається інформація про вжиті орендарем заходи для припинення порушення або про те, що порушення тривало і після строку, визначеного орендодавцем або балансоутримувачем для усунення порушення. Строк на усунення виявлених порушень не може перевищувати 30 календарних днів з дати отримання орендарем відповідного припису. Порядком передачі майна в оренду можуть бути встановлені додаткові вимоги до довідки балансоутримувача та порядку її подання.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону № 157-ІХ рішення про відмову у продовженні договору оренди може бути прийнято, зокрема, якщо орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців; якщо орендар станом на дату довідки балансоутримувача, передбаченої частиною шостою статті 18 цього Закону, має заборгованість зі сплати орендної плати або не здійснив страхування об`єкта оренди, чи має заборгованість зі сплати страхових платежів.

За п. 134 «Порядку передачі в оренду державного та комунального майна», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2020 року № 483 (надалі - Порядок) продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону або без проведення аукціону в передбачених Законом випадках.

Згідно п. 135 Порядку орендар, що має право продовжити договір оренди без проведення аукціону, звертається до орендодавця із заявою про продовження договору оренди не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. Якщо орендар не подав заяву про продовження договору оренди у зазначений строк, то орендодавець не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору оренди повідомляє орендаря про те, що договір оренди підлягає припиненню на підставі закінчення строку, на який його було укладено, у зв`язку з тим, що орендар не подав відповідну заяву у визначений Законом строк, та про необхідність звільнення орендованого приміщення і підписання акта приймання-передачі (повернення з оренди) орендованого майна. Якщо чинний орендар має заборгованість із сплати орендної плати, він не може звертатися із заявою про продовження договору оренди до моменту погашення ним такої заборгованості.

Відповідно до п. 175 Порядку орендар протягом десяти календарних днів з дати укладення договору оренди зобов`язаний застрахувати орендоване нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно на користь балансоутримувача, а єдиний майновий комплекс - на користь орендодавця майна на період строку дії договору оренди на суму: вартості майна відповідно до висновку про ринкову вартість (акта оцінки), визначеного відповідно до законодавства про оцінку майна, під час передачі такого майна в оренду - якщо така оцінка майна здійснювалася; або балансової вартості майна, але не менше ніж добуток місячної орендної плати за орендоване майно за договором оренди, помножений на 100, - якщо оцінка ринкової вартості такого майна не здійснювалася.

Орендар зобов`язаний постійно поновлювати договір страхування так, щоб протягом строку дії договору оренди майно було застрахованим.

За п. 178 Порядку орендодавці контролюють своєчасність укладення договорів страхування орендованого майна та у разі порушення орендарем обов`язку щодо укладення договору страхування повідомляють орендаря про розірвання договору оренди.

Згідно довідки балансоутримувача - КП «Київжитлоспецексплуатація», станом на 01.03.2021 у Державного агентства резерву України наявна заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 3,60 грн та у орендаря відсутній договір страхування.

Наведені обставини щодо наявності заборгованості зі сплати орендної плати та невиконання обов`язку щодо страхування об`єкта оренди, в силу приписів Закону, є підставами для прийняття рішення про відмову у продовженні договору оренди.

При цьому, заборгованість зі сплати орендної плати у сумі 3,60 грн свідчить про невиконання орендарем вказаного обов`язку три роки (зважаючи на річний розмір орендної плати - 1,20 грн на рік), а невиконання обов`язку із страхування об`єкта оренди є окремою підставою для розірвання договору оренди.

Більш того, існування у орендаря заборгованості зі сплати орендної плати по Договору за 3 роки, виключає можливість звернення остатнього із заявою про продовження договору оренди до моменту погашення ним такої заборгованості, що встановлено в ч. 3 п. 135 Порядку.

Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 25.01.2021 у справі № 910/18144/20, що набрало законної сили, стягнуто з Державного агентства резерву України заборгованість зі сплати орендної плати за Договором у розмірі 2,40 грн (за 2019 - 2020 роки).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.05.2022 у справі № 910/653/22 стягнуто з Державного агентства резерву України заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 1,20 грн за наступний період (з 1 листопада 2020 року по 31 грудень 2021 року).

Таким чином, оскільки станом на дату складання балансоутримувачем довідки (01.03.2021) та на момент звернення орендаря з проханням про продовження строку дії Договору (05.03.2021) у Державного агентства резерву України існувала заборгованість зі сплати орендної плати, а також не виконано обов`язку зі страхування об`єкта оренди, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду, що відповідні обставини є, в силу Закону та Порядку, підставами для прийняття орендодавцем рішення про відмову у продовженні Договору оренди.

Крім того, у ст. 9 Закону встановлено, що стартова орендна плата за об`єкт оренди визначається згідно з Порядком передачі майна в оренду. Забороняється передавати державне або комунальне майно в безоплатне користування або позичку. Строк договору оренди не може становити менше п`яти років, крім випадків, визначених Порядком передачі майна в оренду.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону № 157-ІХ орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 17 Закону орендна плата визначається за результатами аукціону. У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування - щодо комунального майна. У разі якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України.

Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно (ч. 3 ст. 17 Закону).

Згідно ч. 7 ст. 18 Закону продовження договорів відповідно до частини другої цієї статті, відбувається на тих самих умовах, на яких були укладені договори оренди, що продовжуються, з урахуванням вимог цього Закону та Порядку передачі майна в оренду. Орендна плата за договором, який може бути продовжений відповідно до частини другої цієї статті, встановлюється одним із таких способів:

1) на рівні останньої місячної орендної плати, встановленої договором, що продовжується, якщо такий договір було укладено на аукціоні або конкурсі;

2) на підставі застосування чинної на момент продовження договору орендної ставки до ринкової вартості об`єкта оренди, оцінка якого має бути здійснена на замовлення орендаря в порядку, визначеному цим Законом та Методикою розрахунку орендної плати, крім випадків, коли розмір такої орендної плати є нижчим за розмір орендної плати договору, що продовжується. У такому разі орендна плата встановлюється на рівні останньої місячної орендної плати, встановленої договором, що продовжується.

Тому, за існування можливості продовження Договору без проведення аукціону, орендна плата мала б визначатися на підставі застосування чинної на момент продовження договору орендної ставки до ринкової вартості об`єкта оренди, оцінка якого має бути здійснена на замовлення орендаря в порядку, визначеному цим Законом та Методикою розрахунку орендної плати (п. 2 ч. 7 ст. 18 Закону).

Як вказано у ч. 3 ст. 18 Закону № 157-ІХ договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.

При цьому, з ч. 7 ст. 18 Закону вбачається, що договори, що продовжуються відповідно до частини другої цієї статті, продовжуються на тих самих умовах, на яких були укладені договори оренди, що продовжуються.

Водночас, розмір орендної плати для договорів, які можуть продовжуватися (укладатися) без проведення аукціону, не визначається на рівні останньої місячної орендної плати, встановленої договором, що продовжується.

Орендар, серед іншого, як вже зазначалось, не погодився з визначеним відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 18 Закону розміром орендної плати.

За наведеної обставини, а також зважаючи, що продовження Договору здійснюється згідно з чіткою регламентованою процедурою, передбаченою Законом № 157-ІХ, та автоматичної пролонгації договорів оренди згідно норм Закону не вбачається, з урахуванням заборгованості у орендаря з орендної плати та відсутності у останнього договору страхування щодо об`єкта оренди, приймаючи до уваги, що можливість звернення орендаря, який має заборгованість із сплати орендної плати із заявою про продовження договору оренду до моменту погашення ним такої заборгованості виключається, враховуючи, що наявні у справі листи орендодавця охоплюють сутнісні правові аспекти в питаннях продовження строку дії Договору з огляду як на приписи Закону та Цивільного кодексу України, так і п.п. 9.4., 9.7. Договору оренди, - колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про відсутність правових підстав для продовження Договору оренди на той самий строк та на тих самих умовах (в тому числі й щодо розміру орендної плати).

За вказаних висновків в цілому, апеляційним судом відхиляються доводи апелянтів щодо безпідставності висновків суду першої інстанцій в цій частині та, відповідно, про ненадання Департаментом комунальної власності м. Києва ВО КМР (КМДА) всупереч вимог Закону належних, документально обґрунтованих доказів зазначених у Законі підстав для відмови у продовженні Договору.

Також за наслідками апеляційного розгляду не знайшли своє підтвердження аргументи апелянтів про порушення судом першої інстанції п. 29 Порядку, згідно якого не можуть бути використані за будь-яким цільовим призначенням такі об`єкти оренди, зокрема, як нерухоме майно, в якому розміщені органи державної влади, і такі об`єкти оренди можуть використовуватися лише для розміщення відповідних закладів, позаяк недоведеними, за висновками колегії суддів, є твердження Держрезерву, Мінекономіки та КМ України про здійснення судом першої інстанції зміни цільового призначення об`єкта оренди за обставин здійснення судом першої інстанції правової оцінки фактів, встановлених у даній справі та при здійсненні оцінки доказів в цілому.

Отже, колегією суддів констатується обґрунтованість висновків місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення первісного позову.

Щодо вимог заявленого зустрічного позову, колегія зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, що регулюються Цивільним та Господарським кодексами України.

Приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами статті 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін.

У відповідності до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Частиною 2 статті 291 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 24 Закону № 157-ІХ встановлено, зокрема, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

За п. 9.1 Договору строк дії договору встановлено з 12.06.2015 по 10.06.2018.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього договору (п. 9.7 Договору).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.12.2019 у справі № 910/8081/19, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2020 та постановою Верховного Суду від 06.10.2020, відмовлено у позові Департамента комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про виселення Державного агентства резерву України з займаного приміщення в судовому порядку.

Відмовляючи у задоволенні позову Департамента комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), суди у справі № 910/8081/19 встановили, що Договір № 385-1 від 12.06.2015 був поновлений на той самий строк, в зв`язку з відсутністю ініціативи з боку сторін договору щодо його припинення чи внесення змін до договору (тобто, до 09.06.2021).

Відповідно до п. 9.4 Договору договір припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

За п. 4.15 Договору орендар після припинення дії договору зобов`язаний протягом 30 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству.

Згідно ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

Отже, враховуючи припинення дії Договору та відсутність продовження строку його дії з 09.06.2021, зважаючи, що Держрезерв об`єкт оренди за Договором по акту приймання-передачі не повернув та продовжує займати приміщення за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 28/9, літера А за відсутності діючого Договору оренди, колегією суддів зазначається про правильність висновків суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення зустрічного позову Департамента комунальної власності м. Києва ВО КМР (КМДА) про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення Державного агентства резерву України із займаних ним нежитлових приміщень загальною площею 2 635,70 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 28/9, літ. А, і даний спосіб захисту порушеного права позивача за зустрічним позовом є ефективним способом захисту так як забезпечує реальне поновлення порушеного права орендодавця на вільне розпорядження об`єктом оренди.

Водночас, колегія судів відхиляє, як невмотивовані, заперечення апелянтів в частині обраного Департаментом комунальної власності м. Києва ВО КМР (КМДА) способу захисту порушеного права за зустрічним позовом.

Окремо, апеляційний суд вказує, що постановою Кабінета Міністрів України № 1145 від 16.10.1997 вирішено розмістити Державний комітет по матеріальних резервах у будинку по вул. Пушкінській, 28, який займало Міністерство праці.

30.06.2000 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 1041 «Про утворення Державного агентства з управління державним матеріальним резервом», якою постановлено взяти до відома, що Агентство розміщується у м. Києві по вулиці Пушкінській, 28, а Київській державній адміністрації вирішити питання укладення договору оренди будинку за зазначеною адресою з Агентством.

Статтею 21 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» визначено, що Кабінет Міністрів України спрямовує і координує роботу міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які забезпечують проведення державної політики у відповідних сферах суспільного і державного життя, виконання Конституції та законів України, актів Президента України, додержання прав і свобод людини і громадянина. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади відповідальні перед Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні йому.

Положенням «Про Державне агентство резерву України», затверджене постановою Кабінета Міністрів України № 517 від 08.10.2014, передбачено, що Державне агентство резерву України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Законом України «Про столицю України - місто-герой Київ» встановлено, що місто Київ як столиця України є, зокрема, місцем розташування резиденції глави держави - Президента України, Верховної Ради України, Кабінета Міністрів України, Конституційного Суду України, Верховного Суду України, центральних органів державної влади. Місто Київ є місцем розташування відповідних органів виконавчої влади і місцевого самоврядування (стаття 1). Органи місцевого самоврядування і виконавчої влади у місті Києві забезпечують в межах своїх повноважень, визначених законами України, здійснення містом таких функцій, як, зокрема, вирішення питань щодо розміщення центральних органів, які утворюються Президентом України, Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України, а також дипломатичних представництв, консульств іноземних державі та представництв міжнародних організацій в Україні (стаття 4).

За ст. 24 Законом України «Про столицю України - місто-герой Київ» взаємовідносини органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади міста Києва з центральними органами державної влади, представництвами іноземних держав і міжнародних організацій, підприємствами, установами, організаціями, об`єднаннями громадян регулюються цим Законом, законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про місцеві державні адміністрації" та іншими законами України.

Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-ІХ регулює правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим.

За ч.ч. 2, 5 ст. 2 Закону передача в оренду майна, що перебуває у комунальній власності, здійснюється органами місцевого самоврядування відповідно до вимог цього Закону.

Оренда здійснюється на основі таких принципів: законності; відкритості та прозорості; рівності та змагальності; державного регулювання та контролю; врахування особливостей об`єктів державної та комунальної форм власності; захисту економічної конкуренції; створення сприятливих умов для залучення інвестицій; повного, своєчасного, достовірного інформування про об`єкти оренди та порядок передачі їх в оренду; забезпечення конкурентних умов оренди та інших видів договорів.

«Порядок передачі в оренду державного та комунального майна» визначає механізм передачі в оренду державного та комунального майна, включаючи особливості передачі його в оренду відповідно до положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Таким чином, апеляційний господарський суд констатує, що оскільки вирішення органом місцевого самоврядування і виконавчої влади у місті Києві в межах своїх повноважень питань щодо розміщення центральних органів, які утворюються Кабінетом Міністрів України, врегульовано Законом України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-ІХ, а Порядком визначається механізм передачі в оренду державного та комунального майна, включаючи особливості передачі його в оренду відповідно до положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна", то на переконання колегії суддів обґрунтованими є висновки суду першої інстанції про обов`язок Департамента комунальної власності м. Києва ВО КМР (КМДА) з укладення договору оренди з Агентством на узгоджених між сторонами умовах відповідно до вимог чинного законодавства та, зокрема, за процедурою передбаченою Законом № 157-ІХ.

За наведеного, апеляційним судом критично оцінюються аргументи апелянтів стосовно невчинення, в рамках даного спору, Департаментом комунальної власності м. Києва ВО КМР (КМДА) реальних дій, спрямованих на виконання його обов`язку, передбаченого Законом України «Про столицю України - місто-герой Київ», по забезпеченню (створенню) ДАР України належних умов діяльності.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у частині 1 статті 74 ГПК України.

Отже, за загальним правилом, обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов`язку доказування визначається предметом спору.

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК).

Частиною 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За висновками колегії суддів, доводи апелянтів, викладені в апеляційних скаргах про скасування оскаржуваного судового рішення за наявності підстав, передбачених ст. 277 ГПК України, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Згідно ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішеннях від 10.02.2010 та від 28.10.2020 у справах «Серявін та інші проти України» та «Трофимчук проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, суди мають належним чином зазначати підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що у даній постанові надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 у справі № 910/8467/21 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів статті 277 ГПК України не вбачається. Апелянтами не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Згідно ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору, що були понесені стороною в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянтів (Держрезерв, Мінекономіки та КМ України у цій справі).

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Державного агентства резерву України, Міністерства економіки України та Кабінету Міністрів України - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 у справі № 910/8467/21 - залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені сторонами у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Державне агентство резерву України, Міністерство економіки України та Кабінет Міністрів України.

4. Справу № 910/8467/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 18.04.2024.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді В.А. Корсак

О.О. Євсіков