Постанова

від 23.04.2024 по справі 925/623/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2024 р. Справа№ 925/623/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Скрипки І.М.

Мальченко А.О.

при секретарі судового засідання Король Я.П.,

розглянувши апеляційну скаргу Черкаської міської ради

на рішення Господарського суду Черкаської області від 23.10.2023

(повний текст рішення складено 29.12.2023)

у справі № 925/623/22 (суддя Спаських Н.М.)

за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Черкаси

до Черкаської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерство оборони України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - КП "Муніципальний спортивний клуб "Дніпро" Черкаської міської ради"

про визнання недійсним та скасування рішення

за участю представників:

від позивача: Сидоренко О.В.;

від відповідача: Лисенко Р.В., Слинько М.Г.;

від третьої особи-1: Барда С.Ю.;

від третьої особи-2: Бака О.І.;

від третьої особи-3: Калашник О.С.;

ВСТАНОВИВ:

КЕВ м. Біла Церква, правонаступником якого є КЕВ м. Черкаси, звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Черкаської міської ради про визнання недійсним рішення від 26.12.2019 № 2-5654 про надання КП "Центральний стадіон" Черкаської міської ради" земельної ділянки в постійне користування та про скасування виконання всіх пунктів рішення Черкаської міської ради від 26.12.2019 № 2-5654 про надання КП "Центральний стадіон" Черкаської міської ради" земельної ділянки в постійне користування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна земельна ділянка належить до земель оборони, рішення щодо вилучення спірної земельної ділянки із користування КЕВ для передачі її на користь муніципального спортивного клубу уповноваженим органом не приймалось, а спірне рішення Черкаської міської ради прийнято з перевищенням повноважень та з порушенням земельного законодавства.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 23.10.2023 у справі № 925/623/22 позов задоволено частково; визнано недійсним рішення Черкаської міської ради від 26.12.2019 № 2-5654 про надання КП "Центральний стадіон" Черкаської міської ради" земельної ділянки в постійне користування в районі вулиць Михайла Грушевського та вул. Добровольчих батальйонів (вільна земельна ділянка); стягнуто з Черкаської міської ради на користь КЕВ м. Біла Церква 2 481,00 грн на відшкодування сплаченого судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що прийняттям спірного рішення від 26.12.2019 № 2-5654 Черкаська міська рада порушила чинне законодавство, протиправно розпорядившись землями оборони, які перебувають у державній власності та порушила права позивача, у постійному користуванні якого перебувала спірна земельна ділянка, передана на користь третьої особи у справі - муніципального спортивного клубу "Дніпро".

Не погодившись з прийнятим рішенням, Черкаська міська рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 23.10.2023 у справі № 925/623/22 в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення про відмову у позові в повному обсязі.

Скаржник наполягає, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено віднесення спірної земельної ділянки до земель оборони, а тому в силу положень п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", спірна земельна ділянка є такою, що не надана у користування, відноситься до земель комунальної власності і саме Черкаська міська рада має право на розпорядження вказаною земельною ділянкою.

Також скаржник посилається на відсутність порушених прав та інтересів як КЕВ м. Біла Церква так і новоствореної КЕВ м. Черкаси.

Крім того, пославшись на правову позицію Верховного Суду України від 11.11.2014 у справі № 2а-4902/11/2670, скаржник наполягає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту - скасування ненормативного акту, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняття якого виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав ті охоронюваних законом інтересів, в той час як позов мав бути віндикаційним.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Черкаської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 23.10.2023 у справі № 925/623/22; призначено справу до розгляду на 19.03.2024.

04.03.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив, в якому Міністерство оборони України, спростовуючи доводи скаржника, просило залишити апеляційну скаргу Черкаської міської ради без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 23.10.2023 у справі № 925/623/22 - без змін.

11.03.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив, в якому КЕВ м. Черкаси, обґрунтовуючи безпідставність вимог скаржника, просив залишити апеляційну скаргу Черкаської міської ради без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 23.10.2023 у справі № 925/623/22 - без змін.

18.03.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання Черкаської міської ради щодо врахування висновку Верховного Суду щодо відомостей, які містяться у формі 6-зем, викладеного у постановах від 02.02.2023 у справі № 707/1924/20, від 10.05.2023 у справі № 707/1919/20 та від 13.09.2023 у справі № 07/1711/20-ц.

Ухвалою Північного господарського суду від 19.03.2024 розгляд справи було відкладено на 23.04.2024.

Представники скаржника в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити, наполягаючи на недоведеності позовних вимог.

Представники позивача та третіх осіб 1, 2 в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги заперечили, доводячи її безпідставність.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивач - КЕВ м. Біла Церква, правонаступником якого є КЕВ м. Черкаси є структурною одиницею Збройних Сил України (здійснює діяльність у сфері оборони), підпорядкований Міністерству оборони України та командувачу Сил логістики Збройних Сил України. Всі основні фонди, матеріальні засоби КЕВ є державною власністю, перебувають у сфері управління і розпорядження Міністерства оборони України і лише закріплені за КЕВ на праві оперативного управління.

Згідно із Положенням про КЕВ м. Черкаси, затвердженого 04.07.2022, одним із основних завдань КЕВ є забезпечення військових частин нерухомим військовим майном та земельними ділянками. За наказом Командувача сил логістики Збройних Сил України від 13.07.2022 від КЕВ м. Біла Церква до КЕВ м. Черкаси було передано фонди та території військових містечок, зокрема і дві земельні ділянки загальною площею 31,41 га по АДРЕСА_1 .

В межах земельної ділянки військового містечка № НОМЕР_1 АДРЕСА_1 загальною площею 31,41 га на Публічній кадастровій карті України позивачем було виявлено сформовану земельну ділянку з кадастровим номером 7110136700:04:044:0009, площею 1,06 га (тип власності комунальна, цільове призначення -- 07.02 для будівництва і обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту).

За змістом спірного рішення від 26.12.2019 № 2-5654 спірну земельну ділянку з кадастровим номером 7110136700:04:044:0009 було передано попереднику третьої особи - КП "Центральний стадіон", нібито за рахунок вільних земель Черкаської міської ради, оскільки не вказано, що земельна ділянка попередньо вилучалася у існуючого користувача чи власника.

Позивач заперечує будь-яке вилучення частини ділянки із земель військового містечка за його згодою, як землекористувача, та з відома Міністерства Оборони України і за розпорядженням Кабінету Міністрів України.

За доводами позивача, земельна ділянка під військовим містечком № НОМЕР_1 відносилась до загальної земельної ділянки спецземель для державного користування, площею 360,07 га, по Державному акту на право користування землею Б № 015211, виданого 1982 року за рішенням виконкому Черкаської міської ради від 11.08.1982 № 454.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 05.01.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2011, у справі № 2а-5598/10/2370 за позовом військового прокурора Черкаського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, КЕВ м. Черкаси до Черкаської міської ради було визнано нечинним рішення Черкаської міської ради від 22.05.2008 № 4-408 «Про скасування рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради народних депутатів від 11.08.1982 року № 454 "Про видачу акту на право користування землею Черкаській КЕЧ району".

Судовим рішенням в адміністративній справі було встановлено, що рішенням Черкаської міської Ради народних депутатів від 11.08.1982 № 454 "Про видачу акту на право користування землею Черкаській КЕЧ району" затверджено план закріплення меж землекористування Черкаської КЕЧ району, затверджено розмір землекористування в межах плану загальною площею 360,07 га та зобов`язано інженера-землевпорядника вручити Черкаській КЕЧ району акт на право користування землею з внесенням відповідних змін до державної книги реєстрації землекористування.

Відповідно до Державного акту на право користування землею Серія Б № 015211 виданого у 1982 році, виконавчим комітетом Черкаської міської Ради депутатів трудящих надана Черкаській КЕЧ в безстрокове і безоплатне землекористування земельна ділянка площею 360,07 га за категорією земель - "спецземлі" та за ціллю призначення - "для державного використання", в межах згідно з планом землекористування.

На підставі даного акту землі були надані в користування Міністерству оборони, представником якого у м. Черкаси була Черкаська КЕЧ району, основні фонди та матеріальні засоби якої є державною власністю, перебувають у сфері управління Міністерства оборони і закріплені за нею на праві оперативного управління.

За наказом начальника КЕВ м. Черкаси Міністерства оборони України від 28.12.2005 № 244 "Про переформування Черкаської квартирно-експлуатаційної частини району" на підставі директиви Міністерства оборони України від 10.01.2005 № Д-322/1/010 Черкаська КЕЧ району переформована в КЕВ м. Черкаси та з 28.12.2005 КЕВ м. Черкаси є правонаступником Черкаської КЕЧ району.

Нечинним на даний час рішенням Черкаської міської ради від 22.05.2008 № 4-408 "Про скасування рішення виконавчого комітету Черкаської міської Ради народних депутатів від 11.08.1982 № 454 "Про видачу акту на право користування землею Черкаській КЕЧ району" було скасовано рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради народних депутатів від 11.08.1982 № 454 "Про видачу акту на право користування землею Черкаській КЕЧ району", на підставі п. "в" ст. 141 Земельного кодексу України припинено право користування Черкаської КЕЧ району земельною ділянкою площею 360,07 га, зобов`язано виконавчий комітет міської ради звернутися до судових органів з позовом про визнання недійсним Державного акта на право користування землею серія Б № 015211 та зобов`язано Черкаський КЕВ до 01.12.2008 вчинити необхідні дії для оформлення права користування земельними ділянками, які фактично використовуються для потреб оборони.

Підставою для прийняття рішення від 22.05.2008 № 4-408 Черкаською міською радою було наведено те, що межі земельних ділянок, які обліковуються за Черкаським КЕЧ на підставі рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради народних депутатів від 11.08.1982 №454 не винесені в натуру, не закріплені межовими знаками встановленого зразка, а виданий на підставі зазначеного рішення Державний акт на право користування землею не відповідає вимогам Земельного кодексу України, більшість земель, які обліковуються за Черкаським КЕЧ, фактично не використовуються за призначенням, а саме для потреб оборони.

Станом на час розгляду даної справи спірна земельна ділянка площею 1,06 га з кадастровим номером 7110136700:04:044:0009, яка розташована в районі вул. Михайла Грушевського та вул. Добровольчих батальйонів, передана в постійне користування комунальному підприємству "Центральний стадіон" Черкаської міської ради» (яке змінило свою назву на КП "Муніципальний спортивний клуб "Дніпро" Черкаської міської ради" - і ця обставина визнається всіма учасниками справи), для будівництва і обслуговування об`єктів фізичної культури та спорту, на підставі рішення Черкаської міської ради від 26.12.2019 року, за № 2-5654.

Відповідно до Інформації з ДР речових прав Черкаською міською радою 06.02.2020 було зареєстроване право комунальної власності за територіальною громадою міста Черкаси на земельну ділянку площею 1,06 га (кадастровий номер 7110136700:04:044:0009) в межах, визначених проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано її в постійне користування під розміщення спортивного майданчику комунальному підприємству "Центральний стадіон" Черкаської міської ради".

В той же час будь-яких змін до Державного акту серії Б № 015211 щодо землекористування та/або сторонніх землекористувачів не внесено.

Як зазначає суд першої інстанції та не заперечується сторонами, на території спірної земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:04:044:0009 знаходиться вільна від забудови поверхня землі, яка постійно використовувалася за потребами військової частини і КЕВ як стадіон.

28.09.1998 між Черкаською СДЮСШОР і Черкаською КЕЧ району було укладено угоду щодо спільного задоволення потреб інтересів державної ваги між сторонами угоди у підборі, вихованні, спортивній підготовці військовослужбовців, дітей, молоді, що проживає неподалік та участі у спортивних змаганнях. За умовами зазначеної угоди Черкаська КЕВ району надає в розпорядження спортивній школі футбольне поле для проведення заходів строком на 10 років (з 01.09.1998 по 01.09.2008, загальною площею 1,4 га).

Також до відповіді на відзив КЕВ м. Біла Церква додано листування між КЕВ та Начальником головного КЕУ ЗСУ і Начальником Північного територіального КЕУ м. Чернігів від 02.09.2008, яке свідчить що у цей період обговорювалось питання можливості передачі футбольного поля у власність ДЮСШ в обмін на відведення Центральному територіальному управлінню капітального будівництва МО України земельних ділянок під будівництво багатоповерхових житлових будинків, що потребує рішення Черкаської міської ради. Проте відсутні докази того, що дане питання в установленому чинним законодавством порядку вирішено не було.

Сторонами не заперечується, що станом на час вирішення спору не проведено інвентаризацію всіх належних позивачу земель на території військових частин і містечок в тому кварталі м. Черкаси, де знаходиться спірна земельна ділянка, яка (за доводами позивача) накладається на територію військового містечка № 1 за планом Державного акту серії Б № 015211.

За розпорядженням Черкаської облдержадміністрації від 14.01.2022 № 15 зобов`язано провести інвентаризацію земельних ділянок орієнтовною площею 360,0700 га що знаходяться у м. Черкаси під існуючими військовими містечками. КЕВ м. Біла Церква має виступити замовником технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок.

Подібне розпорядження видано й Черкаською обласною військовою адміністрацією 05.07.2023.

Тобто відсутні будь-які докази зміни земельних ділянок, орієнтовною площею 360,0700 га, користування якими засвідчено Державним актом серії Б № 015211.

При цьому місцевим господарським судом мотивовано відхилено доводи Черкаської міської ради про те, що Міністерство оборони України неодноразово надавало згоду на припинення права користування частинами земельних ділянок різної площі в межах військових містечок по Державному акту серії Б № 015211 з подальшим надання їх на користь різних товариств та підприємств, в т.ч. за результатами придбання нерухомого майна на цих ділянках, тому склад земель змінювався з відома позивача та Міністерства оборони України. Цю ситуацію підтверджено також і листом Держгеокадастру від 02.06.2017, зокрема, про те, що з 1982 року Черкаською міською радою бути прийняті рішення про надання земельних ділянок іншим користувачам і про припинення права користування частиною земельних ділянок КЕВ. Такі рішення додано Черкаською міською радою до заяви від 04.09.2023.

Проте, без прийняття рішення Кабінетом Міністрів України ніякі погодження Міністерства оборони на припинення права користування земельними ділянками на території військових містечок, не мають юридичної сили для правомірного переходу права власності на земельні ділянки оборони до комунальної чи приватної власності.

Згідно із Законом України "Про використання земель оборони" землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України (далі - військові частини). Військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України. Особливості надання земельних ділянок військовим частинам під військові та інші оборонні об`єкти визначаються Кабінетом Міністрів України. Військові частини зобов`язані використовувати надані їм земельні ділянки відповідно до вимог земельного і природоохоронного законодавства та з дотриманням вимог щодо забезпечення безпеки населення у процесі проведення ними постійної діяльності (ст. 1, 2 Закону).

Правовий режим майна, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, і повноваження органів військового управління та посадових осіб щодо управління цим майном визначає Закон України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України".

Військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України.

Вирішення питань щодо забезпечення Збройних Сил України військовим майном, а також визначення порядку вилучення і передачі його до сфери управління центральних або місцевих органів виконавчої влади, інших органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядним установам і організаціям та у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність (за згодою відповідних органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності") належить до компетенції Кабінету Міністрів України (ст. 1, 2 Закону).

Сторонами не надано доказів існування рішень Кабінету Міністрів України з 1982 року про розпорядження земельними ділянками під військовими містечками, які охоплені Державним актом Б № 015211, як підстави передачі землі у комунальну власність міста Черкаси.

Статтею 77 ЗК України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності.

Згідно із ч. 5 ст. 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 149 ЗК України, земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу. Вилучення земельних ділянок здійснюється за письмовою згодою землекористувачів, а в разі незгоди землекористувачів - у судовому порядку, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.

Підстави припинення права користування земельною ділянкою передбачені ст.141 ЗК України, зокрема у разі добровільної відмови від права користування земельною ділянкою та вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених ЗК України.

Згідно ч. 3,4 ст. 142 ЗК України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Цей Порядок було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2013 № 436 і він передбачає продаж земельних ділянок на земельних торгах.

За встановлених обставин, місцевий господарський суд дійшов вмотивованого висновку, що зібраними у справі доказами не підтверджується припинення у передбаченому чинним законодавством порядку права постійного користування землекористувача на земельні ділянки загальною площею 360,07 га за Державним актом Б № 015211 та окремими земельними ділянками, які охоплюються цим актом і знаходяться під військовими містечками. Черкаська міська рада належними і допустимими доказами не довела, що на законних підставах володіла спірною земельною ділянкою, як об`єктом майна комунальної форми власності, для розпорядження нею як вільними землями Черкаської міської ради за рішенням від 26.12.2019.

Питання накладення спірної ділянки на земельну ділянку військового містечка № НОМЕР_1 всіляко досліджувалось судом першої інстанції і, врахувавши її функціональне використання, попередні правовідносини, а також відсутність доказів на спростування зазначеного, місцевий господарський суд, мотивовано визнав даний факт доведеним.

За правилами ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

При цьому, ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, відшкодування заподіяних збитків: застосування інших, передбачених законом, способів.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оскарження. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру порушення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Отже, обраний позивачем спосіб захисту шляхом визнання недійсним спірного рішення щодо розпорядження землями оборони як комунальною власністю відповідає законодавчо визначеним та відновлює права землекористувача, порушені органом місцевого самоврядування.

Колегія суддів звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленій постанові Верховного Суду України від 11.11.2014 у справі № 21-405а14, та у постанові від 30.05.2018 у справі № 923/466/17 (провадження № 12-89гс18) зазначила, що особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено нормою матеріального права. На таку особу (позивача) не можна покладати обов`язку об`єднання вимог про визнання протиправним і скасування рішення органу місцевого самоврядування та вимог про скасування правовстановлюючих документів на земельну ділянку, укладених (виданих) на підставі такого рішення.

Встановлені судом обставини віднесення спірної земельної ділянки до земель оборони спростовують відомості, наведені у довідці форми 6-зем ГУ Держгеокадастру Черкаської області від 16.03.2017 № 32-28-0.4-1886/2-17. При цьому, сама по собі довідка форми 6-зем, відповідно до ч. 2 ст. 86 ГПК України, не має для суду заздалегідь встановленої сили. Встановлені у справі, що переглядається обставини, не є релевантними наведеним у постановах Верховного Суду від 02.02.2023 у справі № 707/1924/20, від 10.05.2023 у справі № 707/1919/20 та від 13.09.2023 у справі № 07/1711/20-ц.

Згідно із ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 3 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, встановлені рішенням суду в адміністративній справі, що набрало законної сили, згідно із ч. 4 ст. 75 ГПК України, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Скаржником в суді апеляційної інстанції належними та допустимими доказами не спростовано висновку місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, не спростовано права державної власності на спірну земельну ділянку та права постійного користування на підставі Державного акту серії Б № 015211.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи судом апеляційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Черкаської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 23.10.2023 у справі № 925/623/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 23.10.2023 у справі № 925/623/22 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 925/623/22 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 26.04.2024.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді І.М. Скрипка

А.О. Мальченко