Постанова

від 18.04.2024 по справі 920/554/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2024 р. Справа№ 920/554/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Тищенко А.І.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 18.04.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Духанівське"

на рішення Господарського суду Сумської області

від 04.12.2023 (повний текст складено та підписано 06.12.2023)

у справі №920/554/23 (суддя Резніченко О.Ю.)

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Духанівське"

до Буринської міської ради

про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі 20.03.2012 р.

ВСТАНОВИВ:

Приватне сільськогосподарське підприємство "Духанівське" звернулося до Господарського суду Сумської області з позовною заявою до Буринської міської ради, в якій просить суд визнати укладеною додаткову угоду між Буринською міською радою (орендодавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Духанівське" щодо оренди земельної ділянки 59,4857 га в редакції згідно додатку до позовної заяви, до договору оренди землі від 20.03.2012 р., зареєстрованого у відділі Держкомзему у Буринському районі від 10.04.2012 за №592098244001145, який був укладений між Буринською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Духанівське" (орендар).

Рішенням Господарського суду Сумської області від 04.12.2023 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано неможливістю поновлення договору оренди землі відповідно до ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, що діяла на момент укладення договору оренди), у зв`язку із незгодою відповідача із запропонованою позивачем у проекті додаткової угоди зміною істотних умов договору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне сільськогосподарське підприємство "Духанівське" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 04.12.2023 у справі №920/554/23 та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неправильно надано оцінку фактичним обставинам справи, рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. При цьому скаржник стверджував, що висновок місцевого суду про те, що відповідач не погодився із запропонованою позивачем у проекті додаткової угоди зміною істотних умов договору, є передчасним. Також скаржник посилається на практику Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №709/433/17 (провадження №14-169цс19), від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц (провадження №14-65цс18), постанови Верховного Суду України від 25.02.2015 (провадження №6-219цс14, №6-10цс15), від 18.03.2015 (провадження №6-3цс15, №6-4с15) та від 23.11.2023 №685/547/23. Апелянт зазначив, що він не може бути позбавлений права автоматичного поновлення договору оренди землі на новий строк, як це передбачено умовами ч. 6 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі".

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2023 апеляційну скаргу у справі №920/554/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Кравчук Г.А., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2023 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

12.01.2024 матеріали справи №920/554/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2024, у зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у відрядженні, призначено повторний автоматизований розподіл справи №920/554/23.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2024, справу №920/554/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Кравчук Г.А., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Духанівське" на рішення Господарського суду Сумської області від 04.12.2023 у справі №920/554/23 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

27.02.2024 на адресу суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства "Духанівське" на рішення Господарського суду Сумської області від 04.12.2023 у справі №920/554/23 та призначено судове засідання на 18.04.2024.

На адресу суду 29.03.2024 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.

У судове засідання 19.03.2024 з`явився представник відповідача. Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений шляхом доставки процесуальних документів до Електронного кабінету, що підтверджується довідками від 27.03.2024.

Відповідно до частини п`ятої статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Оскільки явка представників сторін в судове засідання не була визнана обов`язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення позивача про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані сторонами пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи слідує та встановлено судом, що 20.03.2012 між позивачем та Буринською районною державною адміністрацією було укладено договір оренди землі, а саме земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 151,380 га на території Гвинтівської сільської ради Буринського району Сумської області, а саме не витребувані та не переоформлені земельні частки (паї). Строк дії договору 10 років, розмір орендної плати 4,0% від нормативно-грошової оцінки землі.

Договір оренди був зареєстрований у відділі Держкомзему у Буринському районі 10.04.2012 року.

Також пунктом 8 договору передбачено переважне право орендаря на поновлення договору в разі письмового повідомлення про це орендарем орендодавця не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору.

Факт укладання договору сторонами не заперечується, копія договору додана до матеріалів справи.

З 01.01.2019 райдержадміністрації втратили повноваження щодо передачі в оренду нерозподілених (невитребуваних) паїв за межами населених пунктів. Тваким чином, розпорядником земель, які є предметом договору, на даний час є Буринська міська рада.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з листом від 19.01.2022 про продовження договору оренди землі від 20.03.2012, до якого долучено два примірники додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі.

Відповідач не заперечує факт отримання листа та проекту додаткової угоди. Відповідач 01.02.2022 повідомив позивача, що для вирішення питання про продовження договору необхідно надати копію договору оренди від 20.03.2012.

Протягом 2022-2023 років відповідачем не було прийнято рішення про продовження терміну дії договору.

Незаважаючи на закінчення строку дії договору, позивач зазначив, що продовжував користуватися орендованою земельною ділянкою та сплачувати орендну плату. На підтвердження зазначених обставин позивачем подані копії платіжних доручень про сплату орендної плати за землю за січень-грудень 2022 та січень-квітень 2023.

Тому, на думку позивача, у нього виникло переважне право на укладення договору оренди на новий строк у силу приписів ст. 33 Закону України "Про оренду землі", що і слугувало зверненню до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив, що колегія суддів вважає вірним з огляду на наступне.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі/на місцевості/земельних ділянок власниками земельних ділянок/паїв/" передавати в оренду /нерозподілені земельні ділянки/ не витребувані паї мають право виключно сільські, селищні, міські ради, на території яких розташована така земля.

Оскільки нерозподілені земельні ділянки/не витребувані паї передаються в оренду лише після формування їх у земельні ділянки, то до таких договорів оренди застосовуються загальні положення, які регулюють оренду сільськогосподарської землі.

Законом України "Про оренду землі", а саме статтею 1, визначено, що оренда землі-це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди землі його сторонами, Сторони договору є вільними в підписанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Крім цього, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану №2145-ІХ від 24.03.2022 було внесено зміни до розділу Х "перехідні положення" Земельного Кодексу України та доповнено п. 27 такого змісту:

"27. Під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей:

1) вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану, щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення:

а) державної, комунальної власності, невитребуваних, нерозподілених земельних ділянок, а також земельних ділянок, що залишилися у колективній власності і були передані в оренду органами місцевого самоврядування.

Строк дії договору оренди, який є предметом спору, закінчився 20.03.2022 р., тобто після введення воєнного стану (воєнний стан введений з 05:30 год 24 лютого 2022 року згідно з Указом Президента України №64/2022).

Крім цього, порядок поновлення договору оренди землі регулюється ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та Земельним Кодексом України.

У відповідності до ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент укладення договору оренди), по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Отже, для продовження договірних відносин на підставі положень частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" необхідно волевиявлення на це сторін договору, досягнення ними згоди щодо продовження договору із застосуванням переважного права орендаря на продовження договору оренди, у тому числі на змінених умовах. Тобто умови договору оренди землі можуть бути змінені лише за згодою сторін, а у разі недосягнення такої домовленості щодо істотних умов переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється; недосягнення сторонами домовленостей щодо істотних умов договору при їх зміні виключає поновлення договору оренди землі з підстав переважного права (частина 4 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Колегією суддів встановлено, що в наданому позивачем проекті додаткової угоди було запропоновано змінити умови договору оренди землі, а саме:

- встановити розмір орендної плати 14% (п. 9 проекту додаткової угоди), а у договорі оренди розмір орендної плати складав 4% (п. 9 договору оренди від 20.03.2012);

- об`єкт договору згідно проекту додаткової угоди земельна ділянка загальною площею 59,4957 га (п. 2 проекту додаткової угоди), а відповідно до договору оренди від 20.03.2012 об`єкт оренди земельна ділянка загальною площею 151,380 га (п. 2 договору оренди);

- згідно проекту додаткової угоди строк дії договору 7 років (п. 8 проекту додаткової угоди), а відповідно до договору оренди від 20.03.2012 строк дії договору 10 років (п. 8 договору оренди).

Істотні умови договору оренди землі визначені у ст. 15 Закону України "Про оренду землі", до яких у тому числі, закон відносить: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки), строк дії договору та орендна плата із зазначенням її розміру.

Відповідно до п. 34 ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення питань щодо регулювання земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільської, селищної, міської ради.

За твердженням відповідача, упродовж 2022 року пленарні засідання в Буринській міській раді не проводились через відсутність кворуму, а тому і не приймалось рішення про продовження терміну договору оренди.

У березні 2023 року відновились пленарні засідання міської ради.

У зв`язку з цим, 24.03.2023 та 17.04.2023 двічі розглядалось на сесії питання про продовження терміну дії договору оренди землі ПСП "Духанівське" від 20.03.2012, який зареєстровано у відділі Держкомзему у Буринському районі від 10.04.2012 за №592091244001145 ,загальною площею 151,380га, терміном на 10 років з розміром 4% від нормативно грошової оцінки земельних ділянок, тобто на умовах договору від 20.12.2012 року. Підготовлені проекти відповідних рішень. Проте проекти рішень депутатами не підтримано, про що повідомлено позивача.

Таким чином, відповідач не погодився із запропонованою позивачем у проекті додаткової угоди зміною істотних умов договору, що, як вірно зазначив місцевий суд, унеможливлює поновлення договору оренди землі відповідно до ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, що діяла на момент укладення договору оренди).

У разі поновлення договору оренди землі згідно з частинами 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, передбачених ст. 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.06.2019 у справі №923/925/18).

З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі 20.03.2012 не підлягають задоволенню.

Щодо тверджень апелянта про те, що останній не може бути позбавлений права автоматичного поновлення договору оренди землі на новий строк, як це передбачено умовами ч. 6 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі", то вони є безпідставними оскільки, відповідач не погодився із запропонованою позивачем у проекті додаткової угоди зміною істотних умов договору, а для продовження договірних відносин на підставі наведених норм Закону необхідно волевиявлення на це сторін договору.

Тобто, умови договору оренди землі можуть бути змінені лише за згодою сторін, а у разі недосягнення такої домовленості щодо істотних умов переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється; недосягнення сторонами домовленостей щодо істотних умов договору при їх зміні виключає поновлення договору оренди землі з підстав переважного права (частина 4 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Посилання позивача на незастосування судом першої інстанції висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №709/433/17 (провадження №14-169цс19), від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц (провадження №14-65цс18) та Верховного Суду України від 25.02.2015 (провадження №6-219цс14, №6-10цс15), від 18.03.2015 (провадження №6-3цс15, №6-4с15) та від 23.11.2023 №685/547/23 є необґрунтованими, оскільки, колегією суддів встановлено, що обставини цих справ не є тотожними, різняться за фактичними обставинами та різняться алгоритмами дій сторін договорів оренди.

Усі інші доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладається судом на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Духанівське" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Сумської області від 04.12.2023 у справі №920/554/23 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Приватне сільськогосподарське підприємство "Духанівське".

Матеріали справи №920/554/23 повернути Господарському суду Сумської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 25.04.2024

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Г.А. Кравчук

А.І. Тищенко