Ухвала

від 29.04.2024 по справі 910/15398/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"29" квітня 2024 р. Справа№ 910/15398/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Гаврилюка О.М.

Суліма В.В.

перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва 04.08.2023

по справі №910/15398/18 (суддя - Бойко Р.В.)

за позовом ОСОБА_2

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача -

1. ОСОБА_1

на стороні відповідача -

1. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бадахова Юрія Назіровича,

2. Товариства з обмежено відповідальністю "Аніс Плюс"

3. ОСОБА_3

4. територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради

про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, визнання недійсним правочину передачі майна до статутного капіталу, скасування запису про проведення державної реєстрації права власності,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.08.2023 у справі № 910/15398/18 позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено повністю. Визнано недійсними повністю з моменту прийняття рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" від 04.10.2018, оформлені протокол №5 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" від 04.10.2018. Визнано недійсним правочин між Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД" передачі майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" - нежилого приміщення (в літ. А) загальною площею 930,3 кв. м. у АДРЕСА_1 , до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД", оформлений актом приймання-передачі майна до статутного капіталу від 04.10.2018. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43677066 від 25.10.2018, приватний нотаріус Бадахов Юрій Назірович, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, державну реєстрацію права власності на нежиле приміщення (в літ. А) загальною площею 930,3 кв. м. у АДРЕСА_1 , за Товариством з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД" (11415, Республіка Естонія, Харьюський повіт, м. Таллінн, район Ласнамяє, вул. Льетса, буд. 2А; реєстраційний код у Комерційному реєстрі Республіки Естонія 12998819). Припинити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД" (11415, Республіка Естонія, Харьюський повіт, м. Таллінн, район Ласнамяє, вул. Льетса, буд. 2А; реєстраційний код у Комерційному реєстрі Республіки Естонія 12998819) на нежиле приміщення (в літ. А) загальною площею 930,3 кв. м. Київ по АДРЕСА_1 . Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" (02094 м. Київ, вул. Попудренко, буд 30; ідентифікаційний код 41552248) право власності на нежиле приміщення (в літ. А) загальною площею 930,3 кв. м. у АДРЕСА_1 .

Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2023 по справі № 910/15398/18, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Витребувати з Господарського суду м. Києва всі наявні матеріали справи №910/15398/18.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2023 справу № 910/15398/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Майданевич А.Г., Сулім В.В.

У зв`язку з перебуванням судді Майданевич А.Г., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, на лікарняному, здійснити розгляд даної справи у визначеному складі суду неможливо.

Відповідно до витягу протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2023 справу № 910/15398/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Сулім В.В., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2023 витребувано справу № 910/15398/18 розгляд питання про рух апеляційної скарги відкладено до надходження справи до суду.

26.09.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшла справа № 910/15398/18.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2023 по справі №910/15398/18 Прийнято справу № 910/15398/18 - за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2023 до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Гаврилюк О.М., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва 04.08.2023 у справі № 910/15398/21 залишено без руху. Запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, надати до Північного апеляційного господарського суду: докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі № 910/15398/18 у розмірі 1 180 215 грн; докази надсилання копій апеляційної скарги сторонам. Роз`яснено скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається скаржнику.

26.10.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2023 про залишення без руху апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2023 у справі №910/15398/18. В якій ОСОБА_1 просив Північний апеляційний господарський суд зменшити та відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2023 у справі №910/15398/18 в частині оскарження майнових вимог.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва 04.08.2023 по справі №910/15398/18 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

06.03.2024 від Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла ухвала КГС ВС від 04.03.2024 про витребування з Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/15398/18.

На виконання вимог Ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.03.2024, направлено 14.03.2024 матеріали справи № 910/15398/18 за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД" про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників , визнання недійсними правочину передачі майна до статутного капіталу, скасування запису про проведення державної реєстрації права власності для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2024.

Постановою Верховного Суду від 03.04.2024 у справі №910/15398/18 Касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №910/15398/18 скасовано.

Скасовуючи ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №910/15398/18 Верховний суд зазначав, що реалізація права на подання клопотання про відстрочення сплати судового збору, у контексті обставин цієї справи, ураховуючи суб`єктний склад сторін, не може у даному випадку оцінюватись судом як невиконання вимог ухвали суду про сплату судового збору та бути наслідком повернення апеляційної скарги, без дослідження та встановлення судом майнового стану сторони, та наявності/відсутності умов для застосування статті 8 Закону України «Про судовий збір». Справу № 910/15398/18 передано до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

На виконання вказівок викладених в постанові Верховного Суду від 03.04.2024 у справі №910/15398/18 колегія суддів зазначає наступне.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами.

За приписами статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може відстрочити сплату судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження підстав для звільнення або відстрочення сплати судового збору.

Отже, виходячи з наведених положень закону, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору в межах умов передбачених законодавством та з урахуванням майнового стану скаржника, який останній повинен довести суду, надавши відповідні докази.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Слід зазначити, що законодавчо закріплене положення про відстрочення або розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати можливе, зокрема, за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, тобто, таке зменшення передбачене лише для фізичної особи, яка має статус позивача.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до позивача - фізичної особи, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

При поданні апеляційної скарги скаржник не подав доказів сплати судового збору у сумі 1 180 215 грн; натомість в апеляційній скарзі скаржник просить про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення, яке обґрунтоване тим, що він Гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в Головному управлінні та з 01.02.2016, отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у розмірі який на 01.03.2023 складає 8 987.12 грн, в підтвердження скрутного майнового становища надає суду відомості з Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві.

Колегія суддів, ознайомившись з наданими відомостями з Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві апелянта вважає, що вони не є достатніми для відстрочення сплати судового збору.

При зверненні до суду з вимогою про відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору, особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження обставин, які слугують підставами, передбаченими чинним законодавством, для задоволення такого роду клопотань. Водночас відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів та узгоджується зі ст.129 Конституції України, якою однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права на доступ до суду в розумінні п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція); сплата судового збору це процесуальний обов`язок, який визначається нормами процесуального закону та Закону "Про судовий збір";

Верховний Суд звертає увагу, що належним доказом існування підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.8 Закону "Про судовий збір" для звільнення, розстрочення або відстрочення сплати судового збору, є довідка з органу Державної податкової служби України про розмір доходів за попередній календарний рік, яка б підтвердила, що розмір судового збору в цій справі перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржника за попередній календарний рік. Така правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 9901/77/20 (пункти 29, 30).

ОСОБА_1 не відноситься до переліку осіб, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", а відомості з Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві., надані скаржником не є належними доказами на підтвердження річного доходу апелянта.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становить 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 2 статті 4 Закону України Про судовий збір визначено, що ставки судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду встановлюються у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

За подання апеляційної скарги підлягав сплаті судовий збір в сумі 1 180 215 грн.

Згідно з ч. 4 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

У зв`язку з тим, що заявником не наведено обставин, які дають підстави вважати, що він матиме можливість сплатити судовий збір до винесення рішення по суті спору з огляду на суттєвий його розмір, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі «Пелевін проти України», від 30.05.2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Необхідність сплати судового збору, встановлена для всіх суб`єктів нормами ГПК України, не може тлумачитися як обмеження права доступу до суду у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Невиконання скаржником наведених вимог процесуального законодавства має правовим наслідком відмову у прийнятті апеляційної заяви до розгляду та повернення її скаржнику.

Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року, у якому зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Відповідно до п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

При цьому, обґрунтування пов`язаних з цим обставин та подання доказів, котрі свідчать про неможливість або ускладнення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на зацікавлену сторону.

Тобто, відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов`язком, а обґрунтування пов`язаних з цим обставин та подання доказів, які свідчать про неможливість або ускладнення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на зацікавлену особу в силу вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, заявником не наведено обставин та не надано доказів, які б підтверджували можливість сплати судового збору протягом визначеного законом строку розгляду апеляційної скарги прийняття рішення у даній справі, а також доказів, які б свідчили про вжиття скаржником усіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Слід зазначити, що у випадку не усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається апелянту в порядку ч.4 ст.174 ГПК України.

З огляду на викладене, у задоволенні заявленого клопотання про відстрочення судового збору слід відмовити, апеляційну скаргу залишити - без руху.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260, Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

У Х В А Л И В :

1. В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

2. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва 04.08.2023 у справі №910/15398/18 - залишити без руху.

3. Скаржнику у 10 денний строк з дня отримання цієї ухвали надати апеляційному суду: докази сплати судового збору.

3. Копію цієї ухвали суду надіслати скаржнику для відома та належного виконання.

4. Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді О.М. Гаврилюк

В.В. Сулім