Постанова

від 23.04.2024 по справі 910/16758/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2024 р. Справа№ 910/16758/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Сотнікова С.В.

Полякова Б.М.

за участю секретаря судового засідання Сороки П.М.

та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засідання від 23.04.2024,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Компанії "Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ" (Bayer Intellectual Property GmbH)

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.01.2024

у справі №910/16758/23 (суддя Зеленіна Н.І.)

за позовом Компанії "Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ" (Bayer Intellectual Property GmbH)

до відповідачів:

1. Акціонерного товариства "Фармак"

2. Міністерства охорони здоров`я України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 - Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України"

про захист порушеного права інтелектуальної власності

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2024 у справі №910/16758/23 у задоволенні заяв Компанії "Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ" (Bayer Intellectual Property GmbH) та Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України" про залишення позову без розгляду відмовлено; клопотання Акціонерного товариства "Фармак" від 16.01.2024 про закриття провадження у справі №910/16758/23 задоволено; провадження у справі закрито; стягнуто з Компанії "Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ" (Bayer Intellectual Property GmbH) на користь Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України" витрати, пов`язані з наданням доказів, у розмірі 9458,56 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Компанія "Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ" (Bayer Intellectual Property GmbH) звернулася до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить суд відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Компанії "Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ" (Bayer Intellectual Property GmbH) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.01.2024 у справі №910/16758/23 за позовом Компанії "Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ" (Bayer Intellectual Property GmbH) до відповідачів: Акціонерного товариства "Фармак" та Міністерства охорони здоров`я України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 - Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України" про захист порушеного права інтелектуальної власності; скасувати повністю ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.01.2024 у справі №910/16758/23 про закриття провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України та прийняти нове рішення, яким заяву Компанії "Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ" (Bayer Intellectual Property GmbH) про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити в повному обсязі; стягнути з Акціонерного товариства "Фармак" на користь Компанії "Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ" (Bayer Intellectual Property GmbH) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2024 апеляційну скаргу Компанії "Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ" (Bayer Intellectual Property GmbH) передано колегії суддів у складі: головуючий суддя: Доманська М.Л.; судді: Сотніков С.В. та Поляков Б.М.

05.03.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/16758/23 у 2-х томах.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Компанії "Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ" (Bayer Intellectual Property GmbH) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.01.2024 у справі №910/16758/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 23.04.2024 о 15 год. 00 хв. Запропоновано учасникам справи у відповідності до статті 263 Господарського процесуального кодексу України надати відзиви на апеляційну скаргу із доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи протягом десяти днів, з дня отримання даної ухвали, але не пізніше 01.04.2024. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень в письмовій формі із доказами надсилання (надання) копій цих документів іншим учасникам справи протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 16.04.2024.

01.04.2024 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача - 1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого представник відповідача - 1 просить суд апеляційної інстанції залишити без задоволення апеляційну скаргу, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується, що спірні правовідносини з приводу реєстрації лікарського засобу під торговою назвою «ФЕНІКС®» існували в період з 08.08.2023 по 11.01.2024 та припинили своє існування у зв`язку зі зняттям реєстраційних матеріалів з розгляду на підставі наказу від 11.01.2024 № 07 «Про зняття з розгляду лікарських засобів», наразі заява про державну реєстрації лікарського засобу «ФЕНІКС®» не розглядається ДЕЦ, та не створює ніяких подальших правових наслідків для сторін спору, що підтверджує правильність висновків суду першої інстанції про відсутність предмета спору.

04.04.2024 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від представника третьої особи надійшов відзив на апеляційну скаргу (здано для відправлення до суду - 01.04.2024), відповідно до якого представник третьої особи просить суд апеляційної інстанції залишити без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.01.2024 по справі №910/16758/23 в частині стягнення з Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх (Bayer Intellectual Property GmbH) на користь Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України» витрат, пов`язаних із наданням доказів, у розмірі 9 485 (дев`ять тисяч чотириста вісімдесят п`ять) грн 56 коп, оскільки, чи то залишення позову без розгляду, чи закриття провадження у справі, не позбавляє особу, яка не є стороною в судовому процесі та надала доказ на вимогу суду, права на отримання компенсації своїх витрат, пов`язаних із наданням такого доказу.

У судове засідання 23.04.2024 з`явились представники скаржника, відповідача - 1 та третьої особи. Представник відповідача - 2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку.

Колегія суддів вирішила за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника відповідача - 2, який не з`явився у судове засідання, з огляду на наступне.

За положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов`язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Наведена правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.03.2024 у справі № 916/1577/19, від 09.04.2024 у справі № 873/225/23.

В даному випадку апеляційна скарга може бути розглянута у судовому засіданні без участі представника відповідача - 2, який не з`явився у судове засідання, його неявка не перешкоджає вирішенню апеляційної скарги у даному судовому засіданні.

Представник скаржника підтримав апеляційну скаргу, просив суд апеляційної інстанції задовольнити апеляційну скаргу, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.01.2024 у справі №910/16758/23 про закриття провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України та прийняти нове рішення, яким заяву Компанії "Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ" (Bayer Intellectual Property GmbH) про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача - 1 щодо задоволення апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін.

Представник третьої особи просив суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги, залишити без змін оскаржувану ухвалу в частині стягнення з Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх (Bayer Intellectual Property GmbH) на користь Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України» витрат, пов`язаних із наданням доказів, у розмірі 9 485 (дев`ять тисяч чотириста вісімдесят п`ять) грн 56 коп, в решті - на розсуд суду, підтримав доводи, викладені третьою особою у відзиві на апеляційну скаргу.

Згідно із ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що суд першої інстанції дійшов безпідставного та передчасного висновку про відсутність предмету спору та порушив безумовне право позивача на залишення позову без розгляду на стадії підготовчого засідання. Як вказує скаржник, факт зняття з розгляду реєстраційних матеріалів на спірний лікарський засіб «ФЕНІКС®» за заявкою Відповідача-1 від 08.08.2023 має відношення до предмету цього спору, але не свідчить про зникнення спірних правовідносин між учасниками спору. Скаржник зазначає, що відповідач-1, відкликавши заявку на реєстрацію спірного лікарського засобу «ФЕНІКС®» від 08.08.2023, не позбавлений можливості у будь-який час поновити її розгляд шляхом повторного подання заявки, а тому, у суду були відсутні підстави для закриття провадження у справі до Відповідача-1, адже, позивач буде позбавлений права звернутися до суду повторно. Також скаржник не погоджується з висновком суду першої інстанції відносно стягнення з Компанії "Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ" (Bayer Intellectual Property GmbH) на користь Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України" витрат, пов`язаних з наданням доказів у розмірі 9458,56 грн, оскільки, системний аналіз положень ст.ст. 41, 45 та ст. 130 ГПК України свідчить, що судові витрати та витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, можуть бути покладені за результатами вирішення спору лише на сторони такого спору (позивача та відповідача).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази у справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення; оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Компанія "Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства "Фармак", Міністерства охорони здоров`я України про: зобов`язання АТ "Фармак" (код ЄДРПОУ - 00481198) припинити порушення прав інтелектуальної власності Компанії "Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ" на винахід "Заміщені оксазолідинони і їх застосування для запобігання згортанню крові" за патентом України №73339; заборону АТ "Фармак" (код ЄДРПОУ - 00481198) на строк чинності майнових прав на винахід використовувати винахід "Заміщені оксазолідинони і їх застосування для запобігання згортанню крові" за патентом України №73339 та посягати на права Компанії "Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ" на винахід "Заміщені оксазолідинони і їх застосування для запобігання згортанню крові" за патентом України №73339, в тому числі, шляхом подачі заяв про реєстрацію лікарського засобу із використання цього винаходу, виготовлення продуктів (лікарських засобів) із застосування зазначеного винаходу, застосування таких продуктів (лікарських засобів), пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продажу, імпорту (ввезення) та іншого введення продуктів (лікарських засобів) в цивільний оборот або їх зберігання в зазначених цілях; заборону Міністерству охорони здоров`я України (код ЄДРПОУ - 00012925) реєструвати лікарський засіб під торговою назвою "Фенікс" (діюча речовина "rivaroxaban", поданого на реєстрацію АТ "Фармак" 08.08.2023.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що йому стало відомо про прийняття Державним підприємством "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України" до розгляду заяви АТ "Фармак" від 08.08.2023 про реєстрацію лікарського засобу під торговою назвою "Фенікс®" з діючою речовиною "ривароксобан" (rivaroxaban). Вказаний лікарський засіб має в собі діючу речовину, як охороняється патентом України, який належить позивачу. Вказане, на думку позивача, свідчить про порушення його прав на винахід за патентом України №73339.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання. Залучено до участі у справі в процесуальному статусі третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2 - Державне підприємство "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України".

Крім того, вказаною ухвалою задоволено клопотання позивача та витребувано від Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України" копії заяви та реєстраційних матеріалів, які подавалися АТ "Фармак" для реєстрацію лікарського засобу під торговою назвою "Фенікс" (далі - ДЕЦ).

05.12.2023 через відділ діловодства суду від третьої особи надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 01.11.2023.

12.12.2023 через відділ діловодства суду від третьої особи надійшла заява про компенсацію понесених витрат.

16.01.2024 через відділ діловодства суду від третьої особи надійшло клопотання про закриття провадження у справі, у якому третя особа просить залишити позовну заяву без розгляду.

16.01.2024 через відділ діловодства суду від АТ "Фармак" надійшло клопотання про закриття провадження у справі, у якому відповідач-1 просить закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору.

30.01.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2024 у справі №910/16758/23 у задоволенні заяв Компанії "Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ" (Bayer Intellectual Property GmbH) та Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України" про залишення позову без розгляду відмовлено; клопотання Акціонерного товариства "Фармак" від 16.01.2024 про закриття провадження у справі №910/16758/23 задоволено; провадження у справі закрито; стягнуто з Компанії "Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ" (Bayer Intellectual Property GmbH) на користь Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України" витрати, пов`язані з наданням доказів, у розмірі 9458,56 грн.

Колегія суддів з вказаним висновком суду першої інстанції погоджується, з огляду на наступне.

Позовні вимоги позивача спрямовано на захист прав його інтелектуальної власності на винахід «ЗАМІЩЕНІ ОКСАЗОЛІДИНОНИ І ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ ЗГОРТАННЮ КРОВІ», що охороняється патентом України на винахід № 73339 (далі - спірний лікарський засіб).

Як вказував позивач, подання Відповідачем-1 заяви від 08.08.2023 про державну реєстрацію лікарського засобу під торговою назвою «ФЕНІКС®», до складу якого входить спірний лікарський засіб, її прийняття до розгляду та подальший розгляд, слід кваліфікувати як посягання на права позивача на винахід, що гарантовані йому статтями 424,464 ЦК України та статтею 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі».

Як вбачається з матеріалів справи, роздруківкою з Переліку реєстраційних форм, що були подані на державну реєстрацію в період з 07.08.2023-11.08.2023 з сайту ДЕЦ вбачається, що 08.08.2023 ДЕЦ було прийнято до розгляду заяву про реєстрацію спірного лікарського засобу від AT «Фармак».

Однак, після відкриття провадження в даній справі, AT «Фармак» було подано до ДЕЦ заяву від 21.11.2023 № 2111/4 про зняття з розгляду заяви на реєстрацію спірного лікарського засобу.

Листом від 22.12.2023 вих. № 7342/17Ф ДЕЦ було повідомлено AT «Фармак», що на засіданні Науково-експертної ради Центру від 21.12.2023 (протокол № 22) ухвалено зняти з розгляду реєстраційні матеріали на етапі спеціалізованої експертизи за бажанням заявника.

В подальшому, третьою особою надано до матеріалів справи копію наказу ДЕЦ від 11.01.2024 № 07 «Про зняття з реєстрації лікарських засобів».

Як вірно встановлено судом першої інстанції, наказом Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України" від 11.01.2024 №07 "Про зняття з розгляду реєстраційних матеріалів" лікарський засіб "Фенікс®" з діючою речовиною "ривароксобан" (rivaroxaban) знято з розгляду за бажанням заявника.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Колегія суддів зауважує, що закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі. Одночасно слід зазначити, що предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 13/51-040.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, встановивши, що, оскільки реєстраційні матеріали на лікарський засіб, який був предметом спору, знято з розгляду, то предмет спору у справі відсутній, у зв`язку з чим обгрунтовано закрив провадження у даній справі відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Враховуючи вірні висновки суду першої інстанції про відсутність предмета спору та необхідність закриття провадження у справі, місцевий суд вірно залишив без задоволення клопотання позивача і третьої особи про залишення позову без розгляду, оскільки правові наслідки залишення позову без розгляду передбачають можливість повторного звернення до суду із тим самим предметом та підставами позову, а в даному випадку, судом встановлено відсутність предмета спору, що виключає можливість повторного звернення до суду із аналогічним позовом (із тим самим предметом та підставами позову).

Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги відносно того, що у суду були відсутні підстави для закриття провадження у справі, що, на думку скаржника, позбавляє права позивача звернутися до суду повторно.

Колегія суддів звертає увагу апелянта, що закриття провадження в цій справі не перешкоджає позивачу звернутися до суду з іншими позовом - у разі подання нової (іншої) заяви відповідачем про державну реєстрацію лікарського засобу з таким самим складом, дата реєстрація якої буде іншою. Відповідна заява відповідача від 08.08.2023 вже знята з розгляду ДЕЦ, що виключає подальшу реєстрації спірного лікарського засобу на підставі вказаної заяви. Наведене обставина підтверджує правильність висновку суду першої інстанції про неможливість повторного звернення до суду з таким самим позовом, з того ж предмету та тих же підстав. У разі подання відповідачем - 1 нової (іншої) заяви про державну реєстрацію цього лікарського засобу, позивач не позбавлений права звернутись до суду з відповідним позовом, оскільки, зміняться підстави такого позову.

Тобто, у випадку повторного подання відповідачем-1 заяви про державну реєстрацію лікарського засобу з аналогічних складом, це буде вже інша заява, тому, позивач не буде обмежений в можливості звернутися до суду з відповідним позовом, в тому числі оскаржити нову реєстрацію, тому право позивача на судовий захист не може бути порушене закриттям провадження у даній справі.

Крім того, згідно з ч. 1, 2 ст. 128 ГПК України, особа яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов`язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат. Розмір витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Враховуючи, що Державним підприємством "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України" понесено витрати, пов`язані із наданням доказів, витребуваних ухвалою суду першої інстанції від 01.11.2023, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення витрат третьої особи, пов`язаних із наданням доказів у розмірі 9 485,56 грн з позивача, розмір витрат підтверджено поданими до суду доказами, у зв`язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції у відповідній частині.

Таким чином, колегія суддів зауважує, що місцевий господарський суд всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин, надав оцінку поданим сторонами доказам та вірно застосував норми матеріального права при прийнятті оскаржуваної ухвали.

Оцінюючи оскаржувану ухвалу суду першої інстанції через призму застосування принципів оцінки доказів та аргументації своїх висновків, викладених в Рішенні ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", судова колегія зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі); суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент; межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення; питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).

Отже, доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, не спростовують правомірність застосування імперативних норм чинного законодавства, якими обґрунтована оскаржувана ухвала суду першої інстанції, а тому колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду та доходить висновку про необхідність відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін.

У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

Враховуючи вищевикладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 31.01.2024 у справі №910/16758/23 прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим оскаржувану ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Компанії "Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ" (Bayer Intellectual Property GmbH) - без задоволення.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 282, 283, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Компанії "Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ" (Bayer Intellectual Property GmbH) залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.01.2024 у справі №910/16758/23 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/16758/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строк оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.

Повний текст складено 29.04.2024

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді С.В. Сотніков

Б.М. Поляков