Постанова

від 24.04.2024 по справі 904/5017/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2024 року м. Дніпро Справа № 904/5017/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач )

суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.

секретар судового засідання: Ковзиков В.Ю.

представники сторін:

від Позивача: Данілов А.В. - адвокат

від Відповідача: Гордієнко Т.О. - адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2023 р.

( суддя Кеся Н.Б., м. Дніпро, повний текст рішення складено 08.12.2023 р.)

у справі

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецналадка",

м. Дніпро

до

Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара,

м. Дніпро

про стягнення 616 910,14 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою "Укрспецналадка" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара, в якому просило суд стягнути з Відповідача на свою користь безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 616 910,14 грн та судовий збір у розмірі 9 253,65 грн.

В обґрунтування позову Позивач посилається на безпідставне отримання Відповідачем орендної плати за Договором оренди майна, що належить до державної власності № 12/02-6318-ОД від 04.04.2017 р. за період, у який договір вже не діяв.

Відповідач зазначає, що посилання ТОВ "Укрспецналадка" на припинення з 07.07.2021 р. дії договору оренди майна, є безпідставними і такими, що не відповідають нормам ст. 764 ЦК України. Після закінчення строку дії договору ( а саме, після 02.04.2021 р. ) ТОВ "Укрспецналадка" продовжувало користуватися орендованим майном, а Орендодавець протягом місяця з дати закінчення строку дії договору не висловив будь-яких заперечень щодо такого користування. Так, внаслідок продовження ТОВ "Укрспецналадка" користування орендованим майном після закінчення строку дії договору оренди та відсутності претензій з боку Орендодавця протягом місяця договір від 04.04.2017 р. №12/02-6318-ОД вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2023 р. позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара на користь Товариства з обмеженою "Укрспецналадка" безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 616 910,14 грн та судовий збір у розмірі 9 253,65 грн.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2023 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вважає висновок рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2023 р. по справі № 904/5017/23 про отримання ДНУ грошових коштів в сумі 616 910,14 грн. за відсутності правових підстав таким, що не відповідає нормам матеріального права.

Водночас, на думку Скаржника, внаслідок продовження ТОВ "Укрспецналадка" користування орендованим майном після закінчення строку дії договору оренди та відсутності претензій з боку Орендодавця протягом місяця, договір від 04.04.2017 р. № 12/02-6318-ОД вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Правова позиція щодо застосування норм ст. 764 ЦК України та ч. 4 ст. 284 ГК України після набрання чинності Законом України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 р. викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.12.2022 р. по справі № 910/16513/21.

При цьому Скаржник наголошує на тому, що приймаючи до уваги, що строк дії договору оренди від 04.04.2017 р. № 12/02-6318-ОД вважається продовженим на підставі ст. 764 ЦК України та ч. 4 ст. 284 ГК України, висновки рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2023 р. по справі № 904/5017/23 про припинення його дії з 07.07.2021 р. є безпідставними. Згоди на припинення дії вказаного договору ДНУ ( як стороною договору Балансоутримувачем ) також не надавалася. Отже, договір оренди від 04.04.2017 р. № 12/02-6318-ОД був чинним до 25.07.2022 р. і за цей період ТОВ "Укрспецналадка" було зобов`язано сплачувати орендну плату в повному обсязі згідно з умовами укладеного договору.

Скаржник зазначає, що зі змісту п. 1 наказу Регіонального відділення Фонду держмайна України у Дніпропетровській, Запорізькій і Кіровоградській областях від 06.07.2021 р. № 12/02-001/ВДМ, цим наказом скасовано рішення від 10.03.2021 р. № 12/02-145-ОАП «Щодо прийняття рішення про оголошення аукціону». Скасування рішення про оголошення аукціону на право оренди майна не впливає на чинність договору оренди нерухомого майна від 04.04.2017 р. № 12/02-6318-ОД, оскільки цей договір вже був пролонгований з 03.04.2022 р. і його припинення можливе виключно з підстав, обумовлених законом або договором. Таким чином, висновки рішення господарського суду про припинення дії договору оренди від 04.04.2017 р. № 12/02-6318-ОД на підставі наказу Регіонального відділення Фонду держмайна України у Дніпропетровській, Запорізькій і Кіровоградській областях від 06.07.2021 р. № 12/02-001/ВДМ є помилковими і такими, що зроблені з порушенням норм матеріального права.

Також, на думку Скаржника, судом надано неправильну правову оцінку акту повернення майна від 25.07.2022 р., оскільки припинення дії договору після продовження його чинності в порядку ст. 764 ЦК України підлягало оформленню шляхом підписання між сторонами відповідної угоди. Натомість, акт приймання-передачі є лише документом, що посвідчує передачу певних об`єктів від однієї особи до іншої, проте не є договором (угодою) про встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецналадка" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.

Зокрема, Товариство посилається на те, що позаяк договір припинив свою дію 06.07.2021 р. у ТОВ «Укрспецналадка» виник обов`язок ( а не право ) з повернення майна за актом приймання-передачі. Незважаючи на те, що договір припинив свою дію 06.07.2021 р., майно з оренди ТОВ «Укрспецналадка» повернуло лише 25.07.2022 р., що підтверджується актом приймання-передачі. Зазначені висновки підтверджуються судовими рішеннями у справі № 904/5081/22, а саме рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2023 р., та постановою Центрального апеляційного суду від 18.07.2023 р., якими було стягнуто з ТОВ «Укрспецналадка» на користь Регіонального відділення Фонду державного майна у Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях неустойку відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України у загальному розмірі 2 720 129, 35 грн., тобто у розмірі подвійної орендної плати за період користування без договору. Неустойку було стягнуто саме за Договором № 12/02-6318-ОД від 04.04.2017 р.. Проте, незважаючи на припинення дії Договору № 12/02-6318-ОД про оренду майна, що належить до державної власності, а саме після 06.07.2021 р., Відповідач продовжував нараховувати орендну плату по вказаному Договору та виставляти у цей період ТОВ «Укрспецналадка» рахунки про сплату орендної плати.

Крім того, Товариство зазначає про те, що загалом після припинення дії Договору № 12/02-6318-ОД від 04.04.2017 р. ТОВ «Укрспецналадка» сплатило балансоутримувачу - Дніпровському національному університету - 1 031 620, 60 грн., з яких 414 710,46 грн. - заборгованість по оренді за останні місяці до припинення дії Договору оренди, а 616 910,14 грн. - грошові кошти, перераховані на користь Відповідача безпідставно. Таким чином виникла ситуація одночасного нарахування неустойки та орендної плати, що є неправомірним згідно позиції Верховного Суду у справі № 910/11131/19 від 19.04.2021 р.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2024 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Чус О.В., Дармін М.О..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.01.2024 р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 904/5017/23. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2023 р. у справі № 904/5017/23 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

12.01.2024 р. матеріали справи № 904/5017/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2024 р. апеляційну скаргу Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2023 р. у справі № 904/5017/23 залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів сплати судового збору.

Від Скаржника до суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2024 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 24.04.2024 р.

У судовому засіданні 24.04.2024 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

04.04.2017 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях ( Орендодавець ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦНАЛАДКА" ( Орендар ) був укладений Договір оренди майна, що належить до державної власності № 12/02-6318-ОД, відповідно до п. 1.1 умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно нежитлові вбудовані приміщення (далі - майно) площею 1 277,96 кв.м ( 1 162,96 кв.м - корисна площа, 115,00 кв. м - загального користування ), розміщене за адресою: м. Дніпро, вул. Наукова, 7 на цокольному, першому та другому поверхах 2-х поверхової будівлі, що перебуває на балансі ДВНЗ Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара ( Балансоутримувач ), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 24.01.2017 р. і становить за незалежною оцінкою 5 379 200,00 грн..

Відповідно до умов Договору:

Пункт 1.2. договору - Майно передається в оренду з метою розміщення офісу (140,50 кв.м) та іншого використання (1137,45 кв.м. розміщення обладнання для виробництва). Використання орендованого державного майна не за призначенням забороняється.

Пункт 3.1. договору - орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. за №786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку лютий 2017 року 70.169,14 грн.

Пункт 3.6. договору орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж: 50 % до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки відкриті відділенням казначейства у розмірі 35 084,57 грн; 50 % балансоутримувачу у розмірі 35084,57 грн. щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря протягом дії договору.

У разі припинення (розірвання) Договору оренди, Орендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку ді Договору оренди не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, в повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу ( пункт 3.12. договору ).

Згідно з пунктом 10.1. договору цей Договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 04.04.2017 р. по 02.04.2020 р. включно.

У разі відсутності заяви однієї із Сторін про припинення цього Договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором, якщо це не суперечить чинному Законодавству України. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід`ємною частиною Договору при обов`язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об`єктом оренди ( пункт 10.4. договору ).

Договором про внесення змін та доповнень від 10.03.2020 р. внесено зміни, зокрема, в п. 10.1, яким договір був пролонгованим з 03.04.2020 р. до 02.06.2020 р. включно.

Договором про внесення змін та доповнень від 15.06.2020 р. до договору, останній був пролонгований з 03.06.2020 р. до 02.04.2021 р. включно. Крім того, пункт 10 Договору викладений в новій редакції: «У разі отримання від органу управління державним майном відмови у наданні згоди на продовження строку дії цього договору, договір буде припинений з дати закінчення основного договору, у разі не повернення орендованого майна за актом приймання- передачі, відповідно до п. 5.12 договору, орендар сплачує орендну плату в позадоговірний період згідно п. 3.12 договору та неустойку у розмірі подвійної орендної плати за користування державним майном до моменту його повернення у відповідності до ст.785 Цивільного кодексу України».

05.01.2021 р. Орендар звернувся до Фонду держмайна з листом, у якому просив дати згоду на продовження строку дії договору на три роки.

Наказом від 10.03.2021 р. за № 12/02-145-ОАП Щодо прийняття рішення про оголошення аукціону Фонд наказав оголосити аукціон, предметом якого є право на продовження договору оренди державного майна від 04.04.2017р. № 12/02-6318-ОД, загальною площею 1 277,96 кв. м, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Наукова, 7, за результатами якого договір оренди може бути продовжений з існуючим Орендарем або укладений з новим Орендарем ( п. 1 ). Договір оренди державного майна від 04.04.2017 р. № 12/02-6318-ОД наказано вважати продовженим до моменту укладання договору з Переможцем аукціону або до моменту настання випадку, передбаченого пунктом 152 Порядку, про що Фонд сповістив Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара та Орендаря листом від 30.04.2021р. за вих. № 11-02-02704.

06.07.2021 р., у зв`язку із значною заборгованістю з орендної плати, Фонд видав наказ з урахуванням змін внесених наказом від 08.07.2021 р., Про скасування наказу щодо прийняття рішення про оголошення аукціону, яким наказано скасувати рішення Фонду від 10.03.2021 р. № 12/02-145-ОАП Щодо прийняття рішення про оголошення аукціону ( п. 1 ). Також наказано вважати договір оренди нерухомого майна від 04.04.2017 р. № 12/02-6318-ОД на об`єкт державної власності - нежитлове приміщення загальною площею 1 277,96 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Наукова, 7, припиненим з дати винесення цього наказу.

07.07.2021 р. листом за вих. №11-006-04148 Фонд повідомив Орендаря та Балансоутримувача про припинення договору оренди від 04.04.2017 р. № 12/02-6318-ОД з 06.07.2021 р. та запропонував Орендарю відповідно до п. п. 10.8, 10.9 зазначеного договору оренди повернути орендоване майно за актом приймання-передачі.

25.07.2022 р. Актом орендоване нерухоме майно було повернуто Орендарем, що було засвідчено за участю Орендодавця, Орендаря і Балансоутримувача. При цьому у пункті 2 вказаного акту зазначено, що датою припинення Договору оренди від 04.04.2017 р. № 12/02-6318-ОД є 06.07.2021 р. Орендар повинен сплатити неустойку у розмірі 2 720 129,35 грн. за безпідставне користування приміщенням після закінчення договору.

Рішенням у справі № 904/5081/22 Господарський суд Дніпропетровської області стягнув на користь Регіонального відділення Фонду державного майна у Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях неустойку відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України у загальному розмірі 2 720 129,35 грн., тобто у розмірі подвійної орендної плати за період користування без договору.

За твердженням Позивача - у період з 07.07.2021 р. до 24.07.2022 р. Відповідач неправомірно користувався спірним майном. Незважаючи на припинення дії Договору № 12/02-6318-ОД про оренду майна, що належить до державної власності, а саме після 06.07.2021 р., Відповідач продовжував нараховувати орендну плату по вказаному Договору та виставляти у цей період ТОВ Укрспецналадка рахунки про сплату орендної плати. Отже, після припинення дії Договору № 12/02-6318-ОД від 04.04.2017 р. ТОВ Укрспецналадка сплатило Балансоутримувачу - Дніпровському національному університету - 1 031 620,60 грн., з яких 414 710,46 грн. - заборгованість по оренді за останні місяці до припинення дії Договору оренди, та 616 910,14 грн - грошові кошти, перераховані після припинення дії Договору.

Перерахування грошових коштів ТОВ Укрспецналадка по Договору № 12/02-6318-ОД від 04.04.2017 р. після 06.07.2021 р. підтверджується платіжними дорученнями № 6644 від 19.07.2021 року на суму 269 230, 12 грн; № 625 від 24.09.2021 року на суму 5 865, 83 грн; № 647 від 30.09.2021 року на суму 21 699,44 грн; № 7179 від 26.11.2021 року на суму 67 490, 40 грн; № 7436 від 01.02.2022 року на суму 200 000 грн; № 7505 від 16.02.2022 року па суму 183 809,24 грн: № 791 від 20.10.2022 року на суму 100 000 грн; № 870 від 09.11.2022 року на суму 100 000 грн; № 893 від 17.11.2022 року на суму 48 448,34 грн; № 200 від 20.02.2023 року на суму 35 077,23 грн.

В порядку досудового вирішення спору ТОВ Укрспецналадка звернулося до Дніпровського національного університету з листом вих. № 04/08 від 18.08.2023 р. ( арк. с. 39-40 ), в якому просило повернути грошові кошти, нараховані Відповідачем та перерахованих ТОВ Укрспецналадка за період після припинення дії Договору оренди.

У відповідь на лист Позивача Дніпровський національний університет надіслав лист № 88-552-436 від 29.08.2023 р. ( арк. с. 41 ), в якому зазначив, про те, що на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/5081/22 з ТОВ Укрспецналадка було стягнуто неустойку за несвоєчасне повернення орендованого майна по Договору оренди майна, що належить до державної власності від 04.04.2017 р. № 12/02-6318-ОД на користь Орендодавця - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях. Визначений Договором як Балансоутримувач університет здійснював нарахування орендної плати після 06.07.2021 р., керуючись пунктом 3.12 Договору, яким у разі припинення (розірвання) Договору оренди передбачено сплату орендної плати до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Одночасно університет звернув увагу на те, що під час розрахунку орендної плані за користування державним нерухомим майном для ТОВ Укрспецналадка університетом були застосовані норми підпунктів 3 та 4 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 р. № 634 Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану. Зважаючи на вищевикладене, в університету відсутні правові підстави повернення ТОВ Укрспецналадка 680 032,32 грн по Договору у період з 07.07.2021 р. до 25.07.2022 р..

Відповідно до п. 3.12 Договору № 12/02-6318-ОД від 04.04.2017 року у разі припинення (розірвання) Договору оренди, Орендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за актом приймання-передавання включно.

Оскільки, як вважає Позивач - має місце одночасне нарахування неустойки за несвоєчасне повернення майна по ч. 2 ст. 785 ЦК України та орендної плати за період після припинення дії Договору оренди, викладеної у постанові по справі № 910/11131/19 від 19.04.2021 року, Позивач просить суд стягнути надмірно сплачену орендну плату з Відповідача.

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Предметом спору є вимоги Позивача про стягнення безпідставно отриманих Відповідачем грошових коштів у вигляді орендної плати у період з 07.07.2021 р. до 25.07.2022 р., відповідно до умов Договору оренди майна, що належить до державної власності № 12/02-6318-ОД від 04.04.2017 р.

Як зазначалося раніше, Договір оренди майна, що належить до державної власності № 12/02-6318-ОД від 04.04.2017 р., був укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях ( Орендодавець ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦНАЛАДКА" ( Орендар ), відповідно до п. 1.1 умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно нежитлові вбудовані приміщення (далі - майно) площею 1 277,96 кв.м ( 1 162,96 кв. м - корисна площа, 115,00 кв. м - загального користування ), розміщене за адресою: м. Дніпро, вул. Наукова, 7 на цокольному, першому та другому поверхах 2-х поверхової будівлі, що перебуває на балансі ДВНЗ Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара ( Балансоутримувач ).

При цьому, відповідно до п. 10.1, договір укладено строком на 2 роки 364 дні та діє з 04.04.2017 р. до 02.04.2020 р. включно.

Договором про внесення змін та доповнень від 10.03.2020 р. внесено зміни, зокрема, в п. 10.1, яким договір був пролонгованим з 03.04.2020 р. до 02.06.2020 р. включно.

Договором про внесення змін та доповнень від 15.06.2020 р. до договору, останній був пролонгований з 03.06.2020 р. до 02.04.2021 р. включно.

Відповідно до абз. 2 п. 10.1 договору, в редакції договору про внесення змін та доповнень від 15.06.2020 р. сторони узгодили, що у разі отримання від органу управління державним майном відмови у наданні згоди на продовження строку дії цього договору, договір буде припинений з дати закінчення основного договору, у разі не повернення орендованого майна за актом приймання передачі, відповідно до п. 5.12 договору, Орендар сплачує орендну плату за позадоговірний період згідно п. 3.12 договору та неустойку у розмірі подвійної орендної плати за користування державним майном до моменту його повернення у відповідності до ст. 785 ЦК України.

Наказом від 10.03.2021 р. за №12/02-145-ОАП Щодо прийняття рішення про оголошення аукціону Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях оголошено аукціон, предметом якого є право на продовження договору оренди державного майна від 04.04.2017 р. № 12/02-6318-ОД, загальною площею 1 277,96 кв. м, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Наукова, 7, за результатами якого договір оренди може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем ( п. 1 ). Договір оренди державного майна від 04.04.2017 р. №12/02-6318-ОД наказано вважати продовженим до моменту укладання договору з переможцем аукціону або до моменту настання випадку, передбаченого пунктом 152 Порядку.

Вподальшому Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях видало наказ від 06.07.2021 р., з урахуванням змін внесених наказом від 08.07.2021 р., Про скасування наказу щодо прийняття рішення про оголошення аукціону, яким наказано скасувати рішення позивача від 10.03.2021 р. № 12/02-145-ОАП Щодо прийняття рішення про оголошення аукціону (п.1). Також накано вважати договір оренди нерухомого майна від 04.04.2017 р. № 12/02-6318-ОД на об`єкт державної власності - нежитлове приміщення загальною площею 1 277,96 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Наукова, 7, припиненим з дати винесення цього наказу.

Листом від 07.07.2021 р. за вих. № 11-006-04148 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецналадка" та Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара про припинення договору оренди від 04.04.2017 р. № 12/02-6318-ОД з 06.07.2021 р. та запропонував Орендарю, відповідно до п.п. 10.8, 10.9 зазначеного договору оренди, повернути орендоване майно за актом приймання-передачі.

Майно, відповідно до п. 10.9 договору вважається поверненим Орендодавцю/Балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов`язок ( а не право ) щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на Орендаря ( тобто Відповідача ).

Позаяк договір припинив свою дію 06.07.2021 р. у Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецналадка" виник обов`язок ( а не право ) з повернення майна за актом приймання-передачі. Незважаючи на те, що договір припинив свою дію 06.07.2021 р., майно з оренди Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецналадка" повернуло лише 25.07.2022 р., що підтверджується актом приймання-передачі.

Отже, у період з 07.07.2021 р. до 24.07.2022 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецналадка" неправомірно користувалося спірним майном.

Вищенаведені обставини були встановлені рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2023 р. у справі № 904/5081/22 залишити без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.07.2023 р.

Рішенням у справі № 904/5081/22 Господарський суд Дніпропетровської області стягнув на користь Регіонального відділення Фонду державного майна у Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях неустойку відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України у загальному розмірі 2 720 129, 35 грн., тобто у розмірі подвійної орендної плати за період користування без договору.

Отже, вказаними судовими рішеннями у справі № 904/5081/22 встановлено, що Договір оренди майна, що належить до державної власності № 12/02-6318-ОД від 04.04.2017 р. припинив свою дію 06.07.2021 р., а майно з оренди Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецналадка" повернуло лише 25.07.2022 р., що підтверджується актом приймання-передачі.

Вказані обставини, які встановлені судовими рішеннями у справі № 904/5081/22, відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України не повинні доказуватися при розгляді цієї справи, у якій бере участь особа, стосовно якої встановлено ці обставини.

Так, одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Норми статті 129-1 Конституції України визначають, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 р. у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України», а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 р. у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Відтак, незважаючи на припинення дії Договору № 12/02-6318-ОД про оренду майна, що належить до державної власності, а саме після 06.07.2021 року, Відповідач у період з 07.07.2021 р. до 24.07.2022 р. безпідставно продовжував нараховувати орендну плату по вказаному Договору та виставляти у цей період ТОВ Укрспецналадка рахунки про сплату орендної плати, а останній їх сплачувати Балансоутримувачу - Дніпровському національному університету, на загальну суму 616 910,14 грн.

Отже, вказані кошти були перераховані Позивачем на користь Відповідача вже після припинення дії Договору, тобто як вірно зазначив суд першої інстанції - безпідставно.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами і тому підлягають задоволенню.

Посилання Скаржника в апеляційній скарзі на постанову Верховного Суду від 21.12.2022 р. по справі № 910/16513/21 відхиляються судом апеляційної інстанції, оскільки правові позиції Верховного Суду, викладені у названій постанові, не є релевантними до обставин цієї справи та відповідні судові рішення приймалися за іншої фактично-доказової бази.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2023р. у справі № 904/5017/23 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 29.04.2024 р.

ГоловуючийсуддяІ.М. Кощеєв

СуддяО.В. Чус

Суддя М.О. Дармін