Рішення

від 25.04.2024 по справі 902/238/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" квітня 2024 р.Cправа № 902/238/24

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю секретаря судового засідання Данелюк Х.О.,

представників:

позивача - Драпака Ю.П.,

у відсутності представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вул. Героїв Майдану, 12, 8 поверх, м. Хмельницький, 29041)

до: Приватного малого підприємства "А.С.В." (вул. Архітектора Артинова, буд. 63, кв. 4, м. Вінниця, 21050)

про стягнення 68000 грн,

В С Т А Н О В И В :

Південно-Західним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України подано позов до Приватного малого підприємства "А.С.В." про стягнення 68000 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на несплату відповідачем в добровільному порядку у визначений строк суми штрафу відповідно до рішення адміністративної колегії Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №72/70-р/к від 29.09.2023, внаслідок чого Південно-Західним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України заявлено до стягнення з Приватного малого підприємства "А.С.В." 68000 грн, з яких: 34000 грн - штрафу та 34000 грн - пені, нарахованої внаслідок прострочення оплати штрафу за приписами ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Ухвалою суду від 05.03.2024 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/238/24 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 28.03.2024.

14.03.2024 в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшла заява позивача про виправлення описки в позовній заяву, відповідно до якої уточнено про стягнення штрафу в розмірі 34000 грн як одну із складових заявленої до стягнення заборгованості.

Під час підготовчого провадження у справі учасникам справи забезпечено можливість на реалізацію прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, зокрема на подання заяв по суті спору. Однак учасники справи таким правом не скористалися.

Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито таку стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 25.04.2024, про що 28.03.2024 постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.

На визначений час у судове засідання 25.04.2024 з`явився представник позивача. Повідомлений належним чином представник відповідача (під розписку від 28.03.2024, яка міститься у матеріалах справи) правом участі у судовому засіданні не скористався.

Представник позивача заявлений позов підтримав у повному обсязі з викладених у позовній заяві підстав та обставин.

У підготовчому судовому засіданні 28.03.2024 представник відповідача зазначив, що позовні вимоги не визнає, про що зафіксовано у протоколі такого судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

29.09.2023 адміністративною колегією Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України постановлено рішення №72/70-р/к у справі №72/40-20, відповідно до резолютивної частини якого:

1. Визнано, що Приватне мале підприємство "А.С.В." (ідентифікаційний код юридичної особи - 13306700) вчинило порушення, що передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу виконуючого обов`язки голови Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.12.2019 №52-02/2396 у встановлений строк.

2. За вчинення порушення, зазначене у пункті 1 резолютивної частини цього рішення, відповідно до частин п`ятої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" на Приватне мале підприємство "А.С.В." (ідентифікаційний код юридичної особи - 13306700) накладено штраф у розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн.

Згідно з частиною третьою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Антимонопольного комітету України може бути оскаржене до Господарського суду в двомісячний строк з дня його одержання.

Відповідно до частини восьмої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", протягом п`яти днів з дня сплати штрафу, необхідно надіслати до територіального відділення Антимонопольного комітету України документи, що підтверджують сплату штрафу.

Витяг з вказаного рішення отримано відповідачем 09.10.2023, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0600050110831.

Доказів оскарження рішення адміністративної колегії Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №72/70-р/к від 29.09.2023 матеріали справи не містять та відповідачем не подано.

Несплата Приватним малим підприємством "А.С.В." в добровільному порядку у встановлений строк нарахованого штрафу у розмірі 34 000 грн слугувала підставою для звернення Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України із відповідним позовом до суду. Водночас внаслідок прострочення оплати штрафу, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 34000 грн пені в силу приписів ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Приписами статті 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

Згідно із частиною 1 статті 22 цього Закону розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність (частина 2 статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Згідно із статтею 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов`язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Згідно із частинами 1, 2, 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення немає можливості, зокрема, внаслідок відсутності посадових чи уповноважених представників суб`єкта господарювання за відповідною юридичною адресою, - рішення органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача). Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до частини 8 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Отже, відповідно до вищевказаних норм позивач має право приймати рішення про визнання вчинення відповідачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, який повинен бути сплачений відповідачем у двомісячний строк з дня отримання відповідного рішення. При цьому протягом п`яти днів з дня сплати штрафу відповідач зобов`язаний надіслати позивачу документи, що підтверджують сплату штрафу, рішення позивача є обов`язковим для виконання.

Рішення адміністративної колегії Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №72/70-р/к від 29.09.2023 не оскаржувалося відповідачем, позаяк доказів протилежного матеріали справи не містять.

У разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку (частина 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

В силу приписів ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку (ч. 3 ст. 254 ЦК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Як слідує з матеріалів справи, кінцевою датою сплати відповідачем штрафу є 12.12.2023 (оскільки відповідне рішення отримано відповідачем 09.10.2023, а 09.12.2023 є вихідним днем, а першим за ним робочим є 12.12.2023), при цьому доказів його сплати матеріали справи не містять.

За таких обставин вимога позивача про стягнення 34000 грн штрафу є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Поряд з цим позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 34000 грн пені.

За приписами частини 1 статті 230 Господарського кодексу України господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання у Господарському кодексі України визнаються штрафними санкціями.

Відповідно до пункту 1 статті 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно із абзацом 1 частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Так, позивач просить стягнути з відповідача 34000 грн пені в силу положень абзацу 1 частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції". При цьому позивачем враховано обмеження, встановлені частиною 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", згідно яких розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного рішенням АМК, у зв`язку з чим позивач визначив розмір пені за період прострочення сплати штрафу з 12.12.2023 по 26.02.2024, обмеживши нарахування сумою штрафу (34000 грн).

Слід зазначити, що позивачем безпідставно включено дату 12.12.2023 у період прострочення сплати штрафу, позаяк ця дата є кінцевою для сплати штрафу, а прострочення виникло з 13.12.2023. Водночас обмеження нарахування пені сумою штрафу не вплинуло на кінцеву суму нарахування та в решті здійснений позивачем розрахунок пені є методологічно правильним.

Таким чином, позов в частині стягнення з відповідача 34000 грн пені є обґрунтованим та підлягає задоволенню повністю.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно із положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.

Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості відповідача перед позивачем слідує з положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи.

Всупереч наведеним вище нормам Приватним малим підприємством "А.С.В." не подано до суду відзиву, доказів в спростування позовних вимог чи доказів погашення заборгованості.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, враховуючи, що позов задоволено повністю, витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача в сумі 2422,4 грн. При обрахунку ставки судового збору відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" застосовано коефіцієнт пониження 0,8, оскільки позовну заяву подано в електронній формі в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".

Керуючись статтями 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного малого підприємства "А.С.В." (вул. Архітектора Артинова, буд. 63, кв. 4, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 13306700) в дохід загального фонду Державного бюджету України (отримувач: УК у м. Хмельницькому, код ЄДРПОУ 37971775, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA098999980313070106000022775, код класифікації доходів бюджету: 21081100) 34000 грн - штрафу та 34000 грн - пені.

3. Стягнути з Приватного малого підприємства "А.С.В." (вул. Архітектора Артинова, буд. 63, кв. 4, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 13306700) на користь Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вул. Героїв Майдану, 12, 8 поверх, м. Хмельницький, 29041, код ЄДРПОУ 21312821) 2422,4 грн - витрат на сплату судового збору.

4. Згідно із приписами ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Відповідно до положень ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник повного судового рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, позивачу - до Електронного кабінету ЄСІТС.

Повне рішення складено 29 квітня 2024 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - відповідачу - АДРЕСА_1 .