Рішення

від 23.04.2024 по справі 904/5159/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2024м. ДніпроСправа № 904/5159/23

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П. при секретарі судового засідання Скородумовій Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ", 50014, м.Кривий Ріг, вул.Електрична, будинок 1, код ЄДРПОУ 00130850

до Приватного підприємства "ТЮЛЬПАН", 52001, Дніпропетровська область, Дніпровський район, місто Підгородне, вулиця Шосейна, буд.82, код ЄДРПОУ 30316696

про стягнення заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії

Представники сторін:

від позивача: Шульга Дар`я Володимирівна

від відповідача: Кравець Ірина Миколаївна, паспорт НОМЕР_1 (свідоцтво ДП № 2915 від 08.04.2015р.), адвокат

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулося з позовом до Приватного підприємства "ТЮЛЬПАН" про стягнення заборгованості в розмірі 57 911,34грн., 3 % річних у розмірі 1 717,67грн., компенсацію за інфляційні втрати у розмірі 7 919,34грн., пеню в розмірі 2 089,86грн.. плату за абонентське обслуговування в розмірі 130,50грн.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням умов типового договору № 3092/ж від 01.11.2021р. в частині оплати за надані послуги.

Також в своїй позовній заяві позивач просить розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 02.10.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

17.10.2023р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначає, що надання копії акта № 1771 введення в експлуатацію вузла обліку теплової енергії від 12.10.2020р., є виключно доказом наявності у будинку № 9 по вул.Армавірська у м.Кривий Ріг, тобто у будинку де створено ОСББ "Армавірська 9" встановленого внутрішньобудинкового лічильника з обліку теплової енергії. Проте відомості, що містять такий акт, не є доказами на підтвердження такої обставини як підключення відповідача до системи централізованого постачання теплової енергії будинку, оскільки таке підключення відсутнє, що було встановлено у справі № 904/563/22.

24.10.2023р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив в якій зазначає, що предметом розгляду справи № 904/5159/23 є стягнення з відповідача заборгованості за опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку, витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення, а не за теплову енергію на опалення його приміщення.

31.10.2023р. до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив в яких зазначає, що позивачем заявлено вимоги щодо заборгованості за безпідставне набуття теплової енергії, тобто оплати комунальної послуги. Чинним законодавством не передбачено обов`язок власника нежитлового приміщення оплачувати комунальні послуги з опалення місць загального користування або допоміжних приміщень будинку тощо, якими споживач не користується такою послугою.

06.11.2023р. до суду від позивача надійшли пояснення в яких зазначає, що предметом розгляду справи № 904/5159/23 є стягнення з відповідача заборгованості за опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку, витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення, а не за теплову енергію на опалення його приміщення; відповідно до п.14 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ № 830 від 21.08.2019, відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку.

Ухвалою суду від 29.01.2024р. здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/5159/23 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

08.04.2024р. до суду від позивача надійшли додаткові пояснення.

09.04.2024р. до суду від відповідача надійшли пояснення.

Ухвалою суду від 09.04.2024р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.04.2024р.

18.04.2024р. до суду від позивача надійшли додаткові пояснення.

В судове засідання з`явились представники позивача та відповідача.

В судовому засіданні 23.04.2024р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з наявністю/відсутністю підстав для сплати відповідачем заявлених позивачем до стягнення заборгованості за опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку, витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення в нежитловому приміщенні за адресою: вул. Джона Маккейна, буд. 9.

Державне підприємство "Криворізька теплоцентраль" 16.03.2017 перетворено у Публічне акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", про що внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (п.1.2. Статуту товариства).

Відповідно до частини 2 статті 108 Цивільного кодексу України Публічне Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є правонаступником Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль".

У зв`язку з проведенням державної реєстрації змінено тип товариства з Публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" про що 14.05.2018 внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є теплопостачальною організацією у розумінні Закону України "Про теплопостачання" як суб`єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає споживачам теплову енергію.

Постачання теплової енергії є комунальною послугою (стаття 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"). Пунктом 1 частини 2 статті 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" закріплюється обов`язок надання комунальної послуги виконавцем.

Згідно із частиною 1 статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання комунальних послуг здійснюються безперервно, зокрема, крім часу перерв на міжопалювальний період для мереж (систем) опалення (теплопостачання) виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами.

Окрім того, теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі (стаття 19 Закону України "Про теплопостачання"). Тобто надання послуги з постачання теплової енергії є обов`язком позивача як виконавця відповідної комунальної послуги.

Таким чином, виконавцем послуги з постачання теплової енергії для будинку № 37 за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул.Джона Маккейна (стара назва - Армавірська) є позивач Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль".

Відповідно до частин 1, 2 статті 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.

1. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме:

1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку;

2) колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою;

3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір.

Співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії).

У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг.

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" як виконавцем послуг 01.10.2021 на своєму офіційному сайті було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.

Цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (п. 1 договору).

Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" https://tec.dp.ua/ (п. 2 договору).

Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуг (п.4 типового договору).

Так як протягом 30 днів з дня опублікування Типового договору, на адресу позивача не надходило документів про рішення власників багатоквартирного будинку 9 по вул.Джона Маккейна у м.Кривому Розі про обрання моделі договірних відносин, з 01.11.2021 ПП "Тюльпан" вважається таким, що приєднався до публічного договору про надання послуги з постачання теплової енергії. У позивача даний типовий договір з відповідачем обліковується за реквізитами № 3092/жб від 01.11.2021 за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Джона Маккейна, 9, прим.38.

Таким чином, з 01.11.2021 між Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" (виконавець) та Приватним підприємством "Тюльпан" (споживач) укладений типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.

Правовідносини між Теплопостачальною організацією та Споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 21.08.2019, №830, Положенням про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315 про затвердження "Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг" та іншими нормативно-правовими актами України.

Згідно із абзацом 6 п. 14 постанови КМУ «Про затвердження правил надання послуги з постачання теплової енергії та типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» від 21.08.2019 № 830 встановлено, що відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315 (далі Методика № 315).

Відповідно до п.5 типового договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, та складається з:

обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо;

частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку;

та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.

Згідно п.11 типового договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315 (далі - Методика розподілу).

Якщо будинок оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії відповідно до вимог Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розподіл обсягу спожитої теплової енергії здійснюється для кожної окремої частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги.

Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал).

Пунктом 30 типового договору передбачено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;

плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщена на веб-сайті виконавця https://tep-irpin.org.ua/

У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).

Відповідно до п.41 типового договору споживач зобов`язаний:

1) своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням послуги, що виникли з його вини;

2) забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку послуги відповідно до умов цього договору та не втручатися в їх роботу;

3) оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором;

4) дотримуватися правил безпеки, зокрема пожежної та газової, санітарних норм;

5) допускати виконавця або його представників у своє житло (інший об`єкт нерухомого майна) для перевірки показань вузлів розподільного обліку/ приладів-розподілювачів теплової енергії у порядку, визначеному законом і цим договором;

6) у разі несвоєчасного здійснення платежу за послугу сплачувати пеню в розмірі, встановленому цим договором;

7) надавати виконавцю покази наявних вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, що забезпечують індивідуальний облік споживання послуги у приміщенні споживача в порядку та строки, визначені цим договором.

8) власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини, яка доведена в установленому законом порядку;

9) дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства (не допускати втручання у внутрішньобудинкову систему теплопостачання, її переобладнання) під час проведення ремонту чи реконструкції житла (іншого об`єкта нерухомого майна), не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг;

10) забезпечити своєчасну підготовку об`єктів, що перебувають у його власності (користуванні), до експлуатації в осінньо-зимовий період;

11) у разі відключення його приміщення від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).

Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії затверджено постановою КМУ "Про затвердження правил надання послуги з постачання теплової енергії та типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії" від 21.08.2019 № 830 (в редакції постанови КМУ від 08.09.2021 року № 1022)

Відповідно до пункту 2 правил № 830 опалювана площа (об`єм) приміщення - загальна площа (об`єм) приміщення без урахування площі лоджій, балконів, терас.

Пунктом 19 правил № 830 передбачено, що комерційний облік послуги здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку, що забезпечує (забезпечують) загальний облік споживання послуги у будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.

Якщо будівлю (будинок) оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку послуги відповідно до вимог Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, то визначення обсягу спожитої послуги та її розподіл здійснюються за сумою показань всіх вузлів комерційного обліку послуги у будівлі (будинку). За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розподіл здійснюється для кожної окремої частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги.

Згідно пункту 24 правил № 830, розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу.

Споживач інформує протягом місяця з дня настання таких змін виконавця про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) шляхом надання виконавцю витягу або інформації з Реєстру речових прав на нерухоме майно, а також про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, з метою подальшого внесення змін до договору.

Визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, - за розрахунковим або середнім обсягом споживання) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі ведення обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в порядку, визначеному статтею 10 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання.

Обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води.

Якщо проектом на будівлю/будинок було передбачено встановлення приладів опалення у місцях загального користування та допоміжних приміщеннях, але вони були демонтовані, то для забезпечення нормативної температури у цих приміщеннях такі прилади опалення повинні бути відновлені виконавцем послуг з управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до п.1 методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22 листопада 2018 року № 315 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28 грудня 2021 року № 358), ця Методика встановлює порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі/будинку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги), обсяг споживання яких визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати, та послуги з централізованого водовідведення, обсяг споживання якої визначається відповідно до обсягу споживання інших комунальних послуг.

Згідно з ч. 2 ст. 10 Закону «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», визначений за допомогою вузла комерційного обліку обсяг спожитої у будівлі теплової енергії, включає, зокрема, обсяги теплової енергії на опалення місць загального користування, забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання та розподіляється між всіма споживачами пропорційно опалюваній площі квартири.

Відповідно до ч. 6 ст. 10 Закону «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.

Відповідно до частини другої статті 382 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку та є його невід`ємною частиною.

Суд звертає увагу на те, що система опалення, як інженерна система будинку, яка призначена для задоволення потреб усіх співвласників (мешканців будинку), належить на праві спільної сумісної власності всім співвласникам, які зобов`язані забезпечувати належне її утримання, що також включає і витрати на оплату комунальних послуг щодо цього спільного майна.

Відповідно до пункту 30 вказаного договору плата за послуги постачання теплової енергії складається з:

- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830, - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022, та Методики розрахунку, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом та обсягу її споживання;

- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про які розміщується на веб-сайті виконавця.

Пунктом 32 договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (пункт 34 договору).

Відповідно до пункту 41 договору споживач зобов`язаний у разі відключення його приміщення від систем (мереж;) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).

Споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (частина 3 пункту 41 договору).

У разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 % суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу (пункт 45 договору).

Згідно з пунктом 47 договору оформлення претензій споживача щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості здійснюється в порядку, визначеному статтею 27 Закону України Про житлово-комунальні послуги.

Цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше, ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом 1 року з дати набрання чинності.

Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п.п. 51, 52 договору).

В будинку 9 по вул.Джона Маккейна у м.Кривому Розі встановлено комерційний прилад обліку теплової енергії, що підтверджується актом введення в експлуатацію вузла обліку теплової енергії від 12.10.2020р., який доданий до матеріалів справи.

Прилад-розподілювач теплової енергії в вказаному вище будинку не встановлено, тому розподіл обсягу спожитої енергії по будинку здійснюється з урахуванням приладу комерційного обліку і пропорційно опалювальній площі приміщення.

Відповідно до Акту обстеження інженерних систем нежитлового приміщення з індивідуальним опаленням у житловому будинку від 13.09.2021, нежитлове приміщення № 38 в будинку 9 на вул.Джона Маккейна забезпечується тепловою енергією від індивідуального джерела опалення.

Проте, з огляду на положення пункту 5 договору власник нерухомого майна, обладнаного індивідуальними джерелами опалення зобов`язаний здійснювати оплату на постачання теплової енергії, яка складається: з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Як зазначає позивач, за листопад 2021р. - березень 2023р. обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, визначався як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі. Для п`ятиповерхової будівлі частка складає 14 % (розділ ІІІ п.2 Методики № 315). Розподіл цього обсягу здійснюється серед споживачів за категоріями приміщень, згідно з додатком № 1 до методики № 315 пропорційно до їх загальних/опалювальних площ/об`ємів.

Обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення приймається як частка від загального обсягу теплової енергії, спожитої на опалення будівлі для індивідуального теплового пункту без регулювання за погодними умовами - 15 % та розподіляється між усіма споживачами будівлі. (Розділ V п.1, 2 Методики № 315)

З 01.01.2022 внесено зміни до методики № 315 та відповідно до розділу IV п.8 методики № 315, який визначає обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку, що складає для п`ятиповерхових будинків 25 %.

Обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляються між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалювальних площ/об`ємів їх житлових/нежитлових приміщень (Розділ IV п. 12 Методики №315).

Обсяг спожитої теплової енергії на опалення приміщення з індивідуальним опаленням або окремого приміщення з індивідуальним опаленням або окремого приміщення з транзитними мережами опалення, через яке прокладені транзитні трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення визначається відповідно до Розділу ІІ пункт 2.

Факт поставки теплової енергії у період з листопада 2021 по березень 2023р. підтверджується актами подачі та припинення подачі теплоносія на житловий будинок 9 по вул.Джона Маккейна у м.Кривому Розі, згідно з рішеннями Виконкому Криворізької міської ради № 490 від 22.09.2021про початок опалювального сезону 2021/2022 років, № 158 від 23.03.2022 про закінчення опалювального сезону 2021/2022 років, № 760 від 28.09.2022 про початок опалювального сезону 2022/2023 років, № 338 від 22.03.2023р. про закінчення опалювального сезону 2022/2023 років. (а.с. 21-28)

На виконання умов спірного договору позивач у період з листопада 2021 по березень 2023р. надав відповідачеві послуги теплопостачання на загальну суму 57 911,34грн., відповідно до актів передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) (а.с.34,36,38,40,42,44,46, 62, 64, 66,68, 70).

Також позивач надав відповідачеві послуги з абонентського обслуговування за період з листопада 2021 по березень 2023 на загальну суму 130,50грн. відповідно до вказаних вище актів передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) та актів надання послуг з абонентського обслуговування (а.с.48, 50, 52, 54, 56, 58, 60)

23.05.2023р. позивач на адресу відповідач направив вказані акти разом з рахунками-фактурами були надіслані на адресу відповідача: 52001, м.Підгородне, вул.Шосейна, 82. (а.с.32-33), проте останнім не були підписані.

В порушення умов договору відповідач неналежним чином виконав зобов`язання щодо оплати вартості послуг теплопостачання (за опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку, витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення) та абонентське обслуговування за загальний період з листопада 2021 по березень 2023 не розрахувався в повному обсязі, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 57 911,34грн. та 130,50грн. відповідно.

Із посиланням на умови пункту 45 договору позивач нарахував та просить стягнути з відповідач пеню за загальний період з 03.01.2022 по 31.08.2023 у загальному розмірі 2 089,86грн.

На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував додатково до суми основного боргу та вимагає стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 1 717,67грн. за період з 03.01.2022р. по 31.08.2023р. та інфляційні втрати в розмірі 7 919,34грн. за період з 03.01.2022р. по 31.08.2023р. (з січня 2022р. по серпень 2023р.).

Відповідач не погоджується з позовними вимогами та вважає, що надання копії акта № 1771 введення в експлуатацію вузла обліку теплової енергії від 12.10.2020р., є виключно доказом наявності у будинку № 9 по вул.Армавірська у м.Кривий Ріг, тобто у будинку де створено ОСББ "Армавірська 9" встановленого внутрішньобудинкового лічильника з обліку теплової енергії. Проте відомості, що містять такий акт, не є доказами на підтвердження такої обставини як підключення відповідача до системи централізованого постачання теплової енергії будинку, оскільки таке підключення відсутнє, що було встановлено у справі № 904/563/22.

На час розгляду справи доказів сплати вказаної вище заборгованості відповідачем сторонами до матеріалів справи не надано.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського Кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч. 2 ст. 275 ГК України).

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

З наведеного вбачається, що постачання теплової енергії має здійснюватися на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем та енергопостачальною організацією.

В свою чергу, оскільки користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії, то на споживача покладено обов`язок укласти договір з теплопостачальною організацією.

Установлено, що позивач, як виконавець послуги з постачання теплової енергії, 01.10.2021 на своєму офіційному сайті розмістив Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.

Згідно п. 4 Типового договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.

Так як протягом 30 днів з дня опублікування Типового договору, на адресу позивача не надходило документів про рішення власників багатоквартирного будинку 9 по вул.Джона Маккейна у м.Кривому Розі про обрання моделі договірних відносин, з 01.11.2021 ПП "Тюльпан" вважається таким, що приєднався до публічного договору про надання послуги з постачання теплової енергії.

Як встановлено судом, в матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним в судовому порядку, а також докази того що жодна із сторін письмово виявила бажання припинити дію договору. Відтак, спірний договір був чинним протягом спірного періоду.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

У п. 34 договору сторони погодили, що споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Між тим, в установлений договором строк, відповідач свої зобов`язання не виконав.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2022р. в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" до Приватного підприємства "ТЮЛЬПАН" про стягнення коштів за безпідставно набуту теплову енергію було відмовлено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.07.2023р. по справі № 904/563/22 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2022 у справі №904/563/22 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2022 у справі №904/563/22 залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 28.08.2023р. по справі 904/563/22 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.07.2023 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2022 у справі № 904/563/22.

Матеріалами справи № 904/563/22 було встановлено наступне:

- відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, нежиле приміщення загальною площею 242,3кв.м., вбудоване в перший поверх житлового будинку, за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Армавірська, буд.9, приміщення 38 належить Приватному підприємству "ТЮЛЬПАН" на праві власності;

- вищезазначений будинок є багатоповерховим та підключений до централізованої системи опалення, теплопостачання до якої здійснює АТ "Криворізька теплоцентраль". Опалення приміщення № 38 здійснюється через внутрішньобудинкову систему опалення, а тому відповідач фактично весь час отримував теплову енергію без укладення договору;

- загальна площа нежитлового приміщення № 38 по вулиці Армавірська, будинок 9 на час придбання становила 247,9 кв.м., після реконструкції - складає 242,3 кв.м. Однак позивачем не надано доказів того, що в даному нежитловому приміщенні наявна система центрального опалення; актом від 26.11.2020 зафіксовано факт відсутності системи центрального опалення в нежитловому приміщенні № 38 по вулиці Армавірська, будинок 9 в м. Кривому Розі;

- актом ОСББ «Армавірська 9» від 01.03.2021р. підтверджено факт відсутності системи централізованого опалення в нежитловому приміщенні № 38 по вулиці Армавірська, будинок 9 в м. Кривому Розі;

- належних доказів втручання відповідача в систему центрального опалення позивачем не надано, в той час, як наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт відсутності відповідних комунікацій у 2006 році, а також у 2020 та 2021 роках.

Відповідно до частини другої статті 382 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку та є його невід`ємною частиною.

Відповідно до пункту 30 вказаного договору плата за послуги постачання теплової енергії складається з:

- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830, - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022, та Методики розрахунку, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом та обсягу її споживання;

- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про які розміщується на веб-сайті виконавця.

Пунктом 32 договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (пункт 34 договору).

В будинку 9 по вул.Джона Маккейна у м.Кривому Розі встановлено комерційний прилад обліку теплової енергії, що підтверджується актом введення в експлуатацію вузла обліку теплової енергії від 12.10.2020р., який доданий до матеріалів справи.

Прилад-розподілювач теплової енергії в вказаному вище будинку не встановлено, тому розподіл обсягу спожитої енергії по будинку здійснюється з урахуванням приладу комерційного обліку і пропорційно опалювальній площі приміщення.

Відповідно до Акту обстеження інженерних систем нежитлового приміщення з індивідуальним опаленням у житловому будинку від 13.09.2021, нежитлове приміщення № 38 в будинку 9 на вул.Джона Маккейна забезпечується тепловою енергією від індивідуального джерела опалення.

Проте, з огляду на положення пункту 5 договору власник нерухомого майна, обладнаного індивідуальними джерелами опалення зобов`язаний здійснювати оплату на постачання теплової енергії, яка складається: з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Верховним Судом висловлена позиція в постанові від 22 грудня 2020 року по справі №311/3489/18, в якій дійшов до висновку, що співвласники квартир та нежитлових приміщень повинні брати участь у витратах на утримання будинку пропорційно займаній площі житла, а відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання не є підставою для звільнення мешканців від такої участі. Споживач, приміщення якого обладнано індивідуальною системою опалення має оплатити надані послуги на забезпечення фукціонування внутрішньобудинкової системи індивідуального (автономного) централізованого опалення виконавцю послуг.

Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості в сумі 57 911,34грн. відповідачем відповідно до положень ст. ст. 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.

Перевіркою виконаного позивачем розрахунку обсягу споживання відповідачем теплової енергії у спірному періоді судом порушень умов договору та норм чинного законодавства не встановлено.

За наведеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 58 041,84грн., з яких: заборгованість за поставлену теплову енергію в розмірі 57 911,34грн. та за послуги абонентського обслуговування в розмірі 130,50грн., визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки відповідач порушив умови договору щодо строку оплати поставленої теплової енергії, позивач, з посиланням на п. 45 договору, нарахував пеню у розмірі 2 089,86грн. за загальний період з 03.01.2022р. по 31.08.2023р.

Так, порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. ст. 216-217, 230-231 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Як зазначено в ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України та ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 45 договору визначено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 % суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії, за наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженою належним чином.

Господарським судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку пені та встановлено, що розрахунок є вірним, пеня розрахована відповідно до умов п. 45 договору, не суперечить вимогам наведених вище положень чинного законодавства в частині її нарахування, а тому в цій частині позовних вимог підлягає задоволенню, а саме, по стягненню пені за період з 03.01.2022р. по 31.08.2023р. в розмірі 2 089,86грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу зазначеної норми випливає, що нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Перевіркою виконаного позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат порушень норм чинного законодавства та умов договору судом не встановлено, а тому в цій частині позовних вимог підлягає задоволенню, а саме, по стягненню 3 % річних за період 03.01.2022р. по 31.08.2023р. в розмірі 1 717,67грн. та інфляційних втрат за період з 03.01.2022р. по 31.08.2023р. в розмірі 7 919,34грн.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Європейський суд з прав людини у справі «Мантованеллі» проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» є право на змагальне провадження.

Стаття 13 ГПК України передбачає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за типовим договором № 3092/жб від 01.11.2021р. за поставлену теплову енергію в розмірі 57 911,34грн., 3 % річних в розмірі 1 717,67грн. за період з 03.01.2022р. по 31.08.2023р., компенсацію за інфляційні втрати в розмірі 7 919,34грн. за період з 03.01.2022р. по 31.08.2023р., пені в розмірі 2 089,86грн. за період з 03.01.2022р. по 31.08.2023р. та плати за абонентське обслуговування в розмірі 130,50грн.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в розмірі 2 684,00грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства "ТЮЛЬПАН", 52001, Дніпропетровська область, Дніпровський район, місто Підгородне, вулиця Шосейна, буд.82, код ЄДРПОУ 30316696 на користь Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ", 50014, м.Кривий Ріг, вул.Електрична, будинок 1, код ЄДРПОУ 00130850 заборгованість за типовим договором № 3092/жб від 01.11.2021р. за поставлену теплову енергію в розмірі 57 911,34грн., 3 % річних в розмірі 1 717,67грн., компенсацію за інфляційні втрати в розмірі 7 919,34грн., пеню в розмірі 2 089,86грн., плату за абонентське обслуговування в розмірі 130,50грн. та судовий збір в розмірі 2 684,00грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 29.04.2024

Суддя С.П. Панна