Рішення

від 18.04.2024 по справі 904/7376/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2024м. ДніпроСправа № 904/7376/21

За позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Нектар", м. Дніпро

до відповідача-2 Глеюватської сільської ради, с. Глеюватка

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональний офіс водних ресурсів у Дніпропетровській області

про скасування рішення державного реєстратора, зобов`язання вчинити певні дії

Суддя Ліпинський О.В.

Представники:

від позивача Риженко М.С.

від відповідача-1 Ткаченко Д.В.

від відповідача-2 не з`явився

від третьої особи не з`явився

Стислий зміст позовних вимог

Дніпровська міська рада (надалі - Позивач) звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нектар» (надалі - Відповідач-1) та Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (надалі - Відповідач-2), за змістом якої просить суд:

- скасувати рішення державного реєстратора Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Волос Олени Володимирівни від 06 квітня 2020 року № 51886890 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень об`єкту нерухомого майна, а саме будівлі і споруди, що розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 29Г, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 2066079312101 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Нектар";

- припинити право власності та скасувати державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, а саме будівлі і споруди, що розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 29Г, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 2066079312101 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Нектар", номер запису про право власності 36180457, що внесений 31.03.2020 року державним реєстратором Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Волос Оленою Володимирівною.

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Нектар" повернути земельну ділянку за адресою: вул. Січеславська Набережна, буд. 29Г у м. Дніпрі, привівши її у придатний для використання стан шляхом демонтажу самовільно побудованих об`єктів, а саме: М навіс; О навіс; П - навіс; Р- навіс; № 4 хвіртка; № 5 огорожа; № 6 хвіртка; № 7 огорожа, № 8 огорожа; № 9 - огорожа; № 10 - сходи; № 11 - фонтан; № 12 - бордюр; № 13 огорожа; № 14 - огорожа; III - замощення; IV - замощення.

Заявлені вимоги мотивовано тим, що відповідно до свідоцтва про право власності від 10.05.2006 року, Відповідач-1 є власником літнього кафе літ. Н-1, загальною площею 44,9 кв.м. та навісів літ. З, літ. И, літ. К, літ. Л, яке розташовано за адресою: м. Дніпро, вул.. Січеславська Набережна буд. 29Г.

В подальшому, на підставі зазначеного вище свідоцтва про право власності, а також технічного паспорта та інформаційної довідки інженера з інвентаризації нерухомого майна від 04.03.2020 року, державним реєстратором Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо об`єкта нерухомого майна, а саме будівель та споруд, що розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 29Г, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 2066079312101 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Нектар".

Внаслідок проведення відповідних реєстраційних дій, за Відповідачем-1 зареєстровано право власності на об`єкти, що визначені свідоцтвом про право власності від 10.05.2006 року (кафе літ. Н-1, навіси літ. З, літ. И, літ. К, літ. Л), а також додатково на споруди: М навіс; О навіс; П - навіс; Р- навіс; № 4 хвіртка; № 5 огорожа; № 6 хвіртка; № 7 огорожа, № 8 огорожа; № 9 - огорожа; № 10 - сходи; № 11 - фонтан; № 12 - бордюр; № 13 огорожа; № 14 - огорожа; III - замощення; IV замощення.

Зважаючи на те, що інформаційна довідка інженера з інвентаризації нерухомого майна не є правовстановлюючим документом у розумінні Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Цивільного кодексу України, Позивач вважає, що у Відповідача-1 не виникло право власності на споруди: М навіс; О навіс; П - навіс; Р- навіс; № 4 хвіртка; № 5 огорожа; № 6 хвіртка; № 7 огорожа, № 8 огорожа; № 9 - огорожа; № 10 - сходи; № 11 - фонтан; № 12 - бордюр; № 13 огорожа; № 14 - огорожа; III - замощення; IV замощення, а отже така реєстрація підлягає скасуванню.

Також Позивач зазначає, що оскільки вказані вище споруди не прийняті в експлуатацію як закінчені будівництвом об`єкти, останні є самочинним будівництвом, а отже, земельна ділянка, на якій проведено таке самочинне будівництво підлягає поверненню на користь територіальної громади міста з приведенням її у придатний для використання стан, шляхом демонтажу самовільно побудованих об`єктів.

Стислий зміст заперечень відповідачів

Відповідач-1 подав відзив на позовну заяву, за змістом якого зазначив, що Позивач вимагає скасування рішення про державну реєстрацію права та припинення права власності Відповідача-1, в тому числі на майно, яким останній володіє на підставі свідоцтва про право власності від 10.05.2006 року, законність набуття якого не ставиться Позивачем під сумнів. Таким чином, Відповідач-1 вважає вимоги Позивача у відповідній частині позову безпідставними та необґрунтованими.

Крім того, щодо навісів літ. М, О, П, Р, Відповідач-1 зазначив, що вказані об`єкти розташовані на воді, тобто на землях водного фонду, при цьому Позивачем не доведено, що відповідні землі перебувають у комунальній власності, і Позивач має повноваження щодо звернення із позовом про захист земель водного фонду.

Відповідач-2 правом на подачі відзиву на позовну заяву не скористались.

Пояснення третіх осіб

Третя особа пояснень щодо позову або відзиву на позовну заяву суду не представили.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2021 року відкрито провадження у справі № 904/7376/21, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 20.08.2021 року суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

02.11.2021 року до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, залучено Регіональний офіс водних ресурсів у Дніпропетровській області.

02.12.2021 року, за результатами розгляду клопотання Позивача та Відповідача-1, по справі призначено проведення судової експертизи. На вирішення експертизи поставлено наступні питання: Чи є об`єкти М навіс; О навіс; П - навіс; Р- навіс, розташовані за адресою: вул. Січеславська Набережна, буд. 29Г у м. Дніпрі, об`єктами нерухомості? Яке технічне призначення мають зазначені об`єкти (М навіс; О навіс; П - навіс; Р- навіс)? Чи розташовані зазначені об`єкти на земельній ділянці комунальної власності міста?

Попередні витрати на оплату судової експертизи в рівних частинах покладено на Позивача та Відповідача-1.

31.08.2022 року матеріали справи повернуто до суду без виконання експертного дослідження, у зв`язку з несплатою Дніпровською міською радою покладеної на неї частини витрат, пов`язаних з проведенням експертизи.

27.12.2022 року суд поновив провадження у справі та призначив її до розгляду в підготовчому засіданні.

06.04.2023 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.

15.05.2023 року суд ухвалив про повторне проведення підготовчого провадження.

31.08.2023 року за клопотанням Відповідача-1 призначено проведення судової експертизи, на вирішення якої поставлено наступні питання: Чи являються побудовані об`єкти за адресою: м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 29Г, а саме: М - навіс; О - навіс; П - навіс; Р- навіс; № 4 - хвіртка; № 5 - огорожа; № 6 - хвіртка; № 7 - огорожа, № 8 - огорожа; № 9 - огорожа; № 10 - сходи; № 11 - фонтан; № 12 - бордюр; № 13 - огорожа; № 14 - огорожа; III - замощення; IV - замощення самостійними нерухомими речами або складовою частиною єдиної речі, разом із іншими об`єктами, побудованими за вказаною адресою, зокрема, з об`єктами літне кафе літ. Н-1, навіси літ. З, И, К, Л? Чи являються об`єкти: М - навіс; О - навіс; П - навіс; Р- навіс, розташовані за адресою: вул. Січеславська Набережна, буд. 29Г у м. Дніпрі, нерухомим майном, або є гідротехнічними спорудами? Попередні витрати на оплату судової експертизи покладено на Відповідача-1.

02.01.2024 року матеріали справи повернуто до суду з повідомленням про неможливість проведення судової експертизи, через несплату Відповідачем-1 її вартості.

16.01.2024 року суд поновив провадження у справі.

27.02.2024 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті. В судовому засіданні 18.04.2024 року оголошувалася перерва до 18.04.2024 року.

Під час розгляду справи по суті Позивач підтримав заявлені вимоги, просив задовольнити їх в повному обсязі. Відповідачі 1 проти задоволення заявлених вимог заперечував. Відповідач-2 та Третя особа явку представників в засідання суду не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили. Про розгляд справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

В порядку ст. 233, 240 ГПК України, в судовому засіданні 18.04.2024 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, складання повного рішення відкладено на строк до десяти днів із дня закінчення розгляду справи.

Обставини справи які визнаються судом встановленими

30.10.2000 року між виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради (далі Розпорядник) та ТОВ «Нектар» (далі Землекористувач) укладено Договір на тимчасове користування землею № 1805. Відповідно до умов зазначеного договору Розпорядник надав Землекористувачу в тимчасове користування земельну ділянку площею 0,1245 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна В.І. Леніна, і зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодами 66124005 та 69029017.

Відповідно до п. 4.1. Договору, цільовим призначенням земельної ділянки є проектування та будівництво кафе.

Актом державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об`єкта до експлуатації від 29.01.2002 року (том 2, а.с. 11-13) встановлено готовність до введення в експлуатацію Літнього кафе Товариства з обмеженою відповідальністю «Нектар» за адресою: вул. Набережна В.І. Леніна, 29 Г, яке має наступні показники: літ. Н-1 46,5 кв.м., навіси літ. 3 126,0 кв.м.; літ. И 126,0 кв.м.; літ. К 126,0 кв.м.; літ. Л 126,0 кв.м.

Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 119 від 04.02.2002 року (том 2, а.с.10) затверджено Акт державної технічної комісії від 29.01.2002 року та дозволено ТОВ «Нектар» ввести в експлуатацію літне кафе літ. Н-1 загальною площею 46,5 кв.м., навіси: літ. 3 126,0 кв.м.; літ. И 126,0 кв.м.; літ. К 126,0 кв.м.; літ. Л 126,0 кв.м. по вул. Набережна В.І. Леніна, 29Г.

10.05.2006 року виконком Дніпропетровської міської ради видав Відповідачу-1 свідоцтво про право власності на нерухоме майно: літне кафе літ. Н-1, навіси: літ. 3, літ. И, літ. К, літ. Л, за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Набережна В.І. Леніна, 29Г (том 2, а.с. 9).

За даними КП «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» (том 2, а.с. 6), право власності Відповідача-1 на підставі свідоцтва про право власності від 10.05.2006 року, зареєстровано КП «ДМБТІ» в реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстровим номером №14692576.

В 2021 році Відповідачу-1, як експлуатанту об`єкта, видано паспорт гідротехнічної споруди, причалу-майданчику (плав драйв) Жовтневий « 1001 ніч», який складається з семи естакадних споруд, шість з яких - однотипні прямокутні за розміром 5,3х4,0 м, позначені Н-8 Н-13, одна у вигляді майданчику складної форми за розміром 15,1х5,15 м., позначена П-5. Також Відповідачу-1 видано паспорт технічного стану гідротехнічної споруди та свідоцтво про реєстрацію та придатність до експлуатації гідротехнічних споруд (том 1, а.с. 77-95).

Ситуаційний план розміщення гідротехнічних споруд (том 1, а.с. 88), свідчить про те, що зазначені об`єкти пов`язані з межею кордону набережної річки Дніпро в місці розташування літнього кафе Відповідача-1 за адресою по вул. Набережна В.І. Леніна, 29Г.

31.03.2020 року державним реєстратором Глеюватської сільської ради Криворізького району прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 51886890, згідно з яким в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено реєстрацію права власності ТОВ «Нектар» на об`єкт нерухомого майна: літне кафе літ. «Н-1», навіси літ. З, И, К, Л, М, О, П, Р, з наступним описом об`єкта: Н-1 - літне кафе; З - навіс; И - навіс; К - навіс; Л - навіс; М - навіс; О - навіс; П - навіс; Р- навіс; № 4 - хвіртка; № 5 - огорожа; № 6 - хвіртка; № 7 - огорожа, № 8 - огорожа; № 9 - огорожа; № 10 - сходи; № 11 - фонтан; № 12 - бордюр; № 13 - огорожа; № 14 - огорожа; III - замощення; IV - замощення.

Підставою для проведення державної реєстрації визначено наступні документа: свідоцтво про право власності на нерухоме майно, серія та номер ЯЯЯ №410293, видане 10.05.2006 Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради; технічний паспорт, серія та номер ДМР13177, виданий 04.03.2020 ФОП Гаврішевськийм Ю.О.; інформаційну довідку б/н від 04.03.2020 видану ФОП Гаврішевським Ю.О.

За змістом інформаційної довідки інженера з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_1 від 04.03.2020 року (том 1, а.с. 163), яка стала однією з підстав для реєстрації прав Відповідача-1 в державному реєстрі, під час проведення інвентаризації нерухомого майна за адресою: м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 29Г встановлено, що на час проведення попередньої інвентаризації помилково були пропущені та не внесені у свідоцтва про право власності та технічну документацію такі будівлі та споруди: навіси літ. М, О, П, Р та споруди № 4-14, III, IV, а саме навіс літ. М та споруди № 4-8 внесені в технічний паспорт, але не внесені у свідоцтво про право власності, а навіси літ. О, П, Р та споруди № 9-14, III, IV взагалі відсутні у всіх документах.

Порівняння зображень схематичного плану, який є додатком до технічної документації спірного об`єкта в редакції 2002 року (том 2, а.с.15), та схеми розташування будівель і споруд (том 2 а.с. 51), яка є додатком до технічного паспорта ДМР13177 від 04.03.2020, свідчить про відсутності в технічній документації на об`єкт (на час прийняття його в експлуатацію), навіси літ. О, П, Р в межах та розмірах, що визначені техпаспортом 2020 року.

Аналізуючи данні Паспорта гідротехнічної спору (том 1, а.с. 81, 82), а також технічної документацію на будівлю станом на 2002 та 2020 рік, суд приходить до висновку, що навіси літ. О, П, Р, були створені в результаті реконструкції (зміни геометричних розмірів) гідротехнічних споруд Н-8 Н-13, яка проведена Відповідачем-1 у 2013 2014 роках.

Що стосується навісу літ. М, зазначена споруда внесена до схематичному плані в редакції 2002 року в межах площини навісів літ. З, И, а отже, існувала на час введення об`єкта в експлуатацію, але на була включена до акту вводу та свідоцтва про право власності від 10.05.2006 року, очевидно через тимчасовий характер даної споруди.

Оцінка аргументів сторін

Обґрунтовуючи вимоги в частині скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію прав та їх обтяжень, а також припинення права власності Відповідача-1, Позивач зазначає, що інформаційна довідка інженера з інвентаризації нерухомого майна та технічний паспорт на будівлю, не є правовстановлюючими документами в розумінні Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Цивільного кодексу України, в зв`язку з чим у Відповідача-1 не виникло право власності на споруди: М навіс; О навіс; П - навіс; Р- навіс; № 4 хвіртка; № 5 огорожа; № 6 хвіртка; № 7 огорожа, № 8 огорожа; № 9 - огорожа; № 10 - сходи; № 11 - фонтан; № 12 - бордюр; № 13 огорожа; № 14 - огорожа; III - замощення; IV замощення.

Вимоги в частині повернення земельної ділянки з приведенням її у придатний для використання стан шляхом демонтажу об`єктів М навіс; О навіс; П - навіс; Р- навіс; № 4 хвіртка; № 5 огорожа; № 6 хвіртка; № 7 огорожа, № 8 огорожа; № 9 - огорожа; № 10 - сходи; № 11 - фонтан; № 12 - бордюр; № 13 огорожа; № 14 - огорожа; III - замощення; IV замощення, мотивовано тим, що вказані вище споруди не прийняті в експлуатацію як закінчені будівництвом об`єкти, а отже є самочинним будівництвом.

Здійснивши оцінку обґрунтованості вимог і заперечень сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, наявність хоча б однієї з трьох зазначених у частині першій статті 376 ЦК України ознак, свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.

З метою з`ясування обставин щодо належності спірного майна до категорії нерухомості, та відповідно можливості застосування до такого майна положень ст. 376 ЦК України, по справі було призначено відповідні судові експертизи, які не були проведені через ухилення сторін від здійснення оплати експертних досліджень. З огляду на викладене, обставини належності спірного майна до нерухомості, встановлюються судом на підставі наявних у справі доказів.

За визначенням ч. 1 ст. 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Як свідчать відомості паспорта гідротехнічних споруд Н-8 Н-13 та П-5, які після зміни їх геометричних розмірів визначені в технічному паспорті будівель як навіси літ. О, П, Р, зазначені об`єкти розміщені над поверхнею річки Дніпро, з одного боку приєднані до лінії кордону підпірної стінки набережної, а з іншого кріпляться на палях, що заглиблені в дно річки. За вказаних обставин, суд вважає цілком очевидним, що переміщення таких споруд без їх знецінення чи зміни призначення є неможливим, в зв`язку з чим, вказані об`єкти відносяться до категорії нерухомості.

Згідно даних технічного паспорта стану гідротехнічної споруди Причал-майданчик (плав драйв) Жовтневий « 1001 ніч», за групою відповідальності даний об`єкт віднесено до гідротехнічної споруди ІІІ класу (СНиП 2.06.01-86).

Відповідно до таблиці 2.1. до ДБН В.2.4-3:2010 ГІДРОТЕХНІЧНІ СПОРУДИ. ОСНОВНІПОЛОЖЕННЯ, гідротехнічні споруди, які за СНиП 2.06.01 віднесено до ІІІ класу, за ДБН В 1.2-14 належать до класу наслідків (відповідальності) СС2, підклас СС2-2.

За змістом положень ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», в редакції яка була чинна на час видачі Відповідачу-1 свідоцтва про придатність гідротехнічної споруди до експлуатацію, усі об`єкти будівництва за складністю архітектурно-будівельного рішення та/або інженерного обладнання поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності. Категорія складності об`єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об`єкта будівництва.

Відповідно до листа Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 24-10/2759/0/6-11 від 04.04.2011 року, класу наслідків СС-2 відповідають III та IV категорія складності.

Статтею 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у відповідній редакції визначено, що замовник має право виконувати будівельні роботи, в тому числі після: реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності; видачі замовнику відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Чинна на час спорудження та введення в експлуатацію спірних гідротехнічних спору редакція Закону України «Про планування і забудову територій» також визначала необхідність отримання дозволу на виконання підготовчих і будівельних робіт для будівництва відповідного класу.

Матеріали справи не містять доказів в підтвердження того, що Відповідачем-1 було отримано відповідні документи, які надавали право виконувати роботи з будівництва спірних гідротехнічних спору, в зв`язку з чим, суд погоджується з доводами Позивача відносно того, що об`єкти літ. О, П, Р є самочинним будівництвом.

За вказаних обставин, суд також погоджується з доводами Позивача відносно того, що у Відповідача-1 не виникло право власності на вказані вище об`єкти.

Що стосується об`єктів: № 4 хвіртка; № 5 огорожа; № 6 хвіртка; № 7 огорожа, № 8 огорожа; № 9 - огорожа; № 10 - сходи; № 11 - фонтан; № 12 - бордюр; № 13 огорожа; № 14 - огорожа; III - замощення; IV замощення, слід зазначити, що в силу положень статті 186 ЦК України, зазначені об`єкти вважаються приналежністю головної речі і не є самостійними нерухомими речами, у зв`язку з чим право власності на зазначені будівлі та споруди не виникає, з чим пов`язано зазначення їх в реєстрі речових прав у розділі «опис об`єкта», а не у складі частин об`єкта нерухомого майна.

Таким чином, внесені в описову частину об`єкта запису про наявність замощень, огорожі, бордюрів тощо, не свідчить про виникнення відповідного права власності Відповідача-1 та не порушує прав власності Позивача на земельну ділянку, оскільки, як встановлено судом, спірні об`єкти не внесене, як складова частина об`єкта нерухомого майна та не зареєстроване, як самостійні об`єкти нерухомості.

Щодо навісу літ. М, то незалежно від факту державної реєстрації зазначеного об`єкта, зважаючи на технічні характеристики відповідного майна, останнє слід відносити до тимчасових спору, на які не розповсюджується приписи ст. 376 ЦК України.

Згідно з частиною першою статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини першої статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. подібні висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 року по справі № 916/1174/22 зроблено висновок, що за обставин, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстровано за певною особою без дотримання визначеного статтею 376 ЦК України порядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна.

Отже, належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно.

Як вище встановлено судом, звертаючись з даним позовом до суду, Позивач просить скасувати рішення державного реєстратора про реєстрацію прав на спірні будівлі і споруди, а також припинити право власності та скасувати державну реєстрацію права власності на вказані об`єкти за Відповідачем-1.

Суд вважає, що заявляючи відповідні вимоги, Позивачем обрано неефективний спосіб захисту порушеного права, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні таких вимог.

Щодо вимоги про зобов`язання Відповідача-1 повернути земельну ділянку привівши її у придатний для використання стан шляхом демонтажу (знесення) самовільно побудованих об`єктів, її задоволення призведе до вирішення юридичної долі самочинного будівництва, та відповідно відновлення порушеного права.

Заперечення Відповідача-1 з посиланням на те, що спірні об`єкти розташовані на землях водного фонду, при цьому Позивачем не доведено, що відповідні землі перебувають у комунальній власності, і Позивач має повноваження щодо звернення з позовом про захист земель водного фонду, суд вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 59 ЗК України, землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

В силу положень п. а) ч. 2 ст. 83 ЗК України, у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Матеріали справи не містять доказів в підтвердження того, що земельна ділянка водного фонду, звільнення якої від об`єктів самочинного будівництва є предметом даного спору, знаходиться поза межами міста Дніпро, або належить до приватної чи державної власності, а відтак, відповідна ділянка перебуває в комунальній власності територіальної громади міста Дніпра, і Позивача відповідно уповноважений на звернення до суду з вимогами про захист прав власника такої ділянки.

Висновки за результатами розгляду справи

З урахуванням встановлених обставин, Позовні вимоги Дніпровської міської ради підлягають задоволенню в частині зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Нектар» повернути земельну ділянку за адресою: вул. Січеславська Набережна, буд. 29Г у м. Дніпрі, привівши її у придатний для використання стан шляхом демонтажу самовільно побудованих об`єктів, а саме: О - навіс; П - навіс; Р навіс. В решті позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати

Враховуючи приписи ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на Позивача та Відповідача-1 пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 73-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Нектар» (ЄДРПОУ 19315918) повернути земельну ділянку за адресою: вул. Січеславська Набережна, буд. 29Г у м. Дніпрі, привівши її у придатний для використання стан шляхом демонтажу самовільно побудованих об`єктів, а саме: О - навіс; П - навіс; Р навіс.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нектар» (49000, м. Дніпро, вул. Карла Лібкнехта, буд. 1, код ЄДРПОУ 19315918) на користь Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75. Код ЄДРПОУ 26510514) 2 270,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 29.04.2024

Суддя О.В. Ліпинський