Рішення

від 18.04.2024 по справі 904/5983/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2024м. ДніпроСправа № 904/5983/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О. за участю секретаря судового засідання Анділахай В.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідротех Інжинірінг" (м. Дніпро)

про стягнення заборгованості

Представники:

від позивача: Слободяник І.П.;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс" звернулось з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідротех Інжинірінг" про стягнення заборгованості в загальному розмірі 131239,21грн, з якої: 90591,49грн - основного боргу, 9853,38грн - пені, 26036,43грн - інфляційних втрат, 4757,91грн - трьох відсотків річних. Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором постачання електричної енергії споживачу №1957 від 30.04.2021 в частині повної та своєчасної оплати за отриману електроенергію.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами. Зобов`язано відповідача протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2024 вирішено перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №904/5983/23 за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 08.02.2024. Зобов`язано відповідача виконати вимоги п. 3 ухвали суду від 20.11.2023 щодо надання до суду та направлення позивачу відзиву на позов. Зобов`язано позивача надати обґрунтований розрахунок заявлених до стягнення сум, який буде містити дати виникнення грошового зобов`язання, період та суму заборгованості, на яку нараховуються штрафні санкції, з документальним обґрунтуванням виникнення заборгованості саме у зазначену дату.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2024 відкладено підготовче засідання на 05.03.2024.

05.03.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява, в якій він просить поновити пропущений процесуальний строк, встановлений законом для подання заяви про продовження встановленого судом процесуального строку, продовжити на 10 днів до 15.03.2024 визначений судом строк для подачі обґрунтованого розрахунку заявлених до стягнення сум з документальним обґрунтуванням виникнення заборгованості саме у зазначені дати. Також, просить відкласти підготовче засідання для підготовки позивачем заяви про зміну позовних вимог з метою усунення математичних помилок щодо обрахунку розміру штрафних санкцій та інфляційних втрат за договором. В обґрунтування наведеної заяви зазначив, що в наданому ТОВ "Енерго Збут Транс" розрахунку штрафних санкцій та інфляційних втрат по договору постачання електричної енергії №1957 від 30.04.2021, який міститься в позовній заяві, виявлені арифметичні помилки, які підлягають усуненню. Математичні помилки виявлені лише 04.03.2024, а тому є необхідність підготовки заяви про зміну позовних вимог і позивач не зміг своєчасно виконати ухвалу суду від 18.01.2024.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 28.03.2024.

26.03.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про зміну позовних вимог, до якої надано детальний обґрунтований розрахунок заявлених до стягнення сум. В обґрунтування наведеної заяви зазначив, що під час обрахунку пені, трьох відсотків річних за період прострочення виконання грошових зобов`язань, інфляційних втрат у позовній заяві були допущені математичні помилки.

Відповідно до змісту заяви про зміну позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс" просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідротех Інжинірінг" 90591,49грн - основного боргу, 15670,56грн - пені, 4577,93грн - трьох відсотків річних, 23777,40грн - інфляційних втрат.

У судове засідання 28.03.2024 відповідач не забезпечив явку свого представника, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. Відповідач не надав відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2024 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс" про зміну позовних вимог, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 18.04.2024.

У судове засідання 18.04.2024 відповідач не забезпечив явку свого представника, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Господарським судом направлялись ухвали суду від 20.11.2023, 18.01.2024, 08.02.2024 на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Молодогвардійська, буд. 45-б.

Доказом вручення ухвал суду від 20.11.2023, 18.01.2024, 08.02.2024 є рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення №4930001097816, 0600244678006, 0600249066882, згідно з якими відповідач отримав 05.12.2023 ухвалу суду від 20.11.2023 та 06.02.2024 - ухвалу суду від 18.01.2024 (а.с. 75, 96-97 том 1).

Враховуючи дату отримання ухвали суду про відкриття провадження 05.12.2023, відповідач мав подати відзив на позовну заяву в строк по 20.12.2023 включно.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною другою статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило і поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Станом на 18.04.2024 відповідач не надав до суду відзив на позов.

Разом з цим, доказом належного повідомлення відповідача про розгляд справи є наявні в матеріалах справи довідки про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача (а.с. 106, 117 том 1).

Згідно з частиною першою статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина третя статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

Судом також враховано, що в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Відповідач мав достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, однак не зробив цього, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин до суду не надав.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, а також обізнаність сторін про судовий розгляд справи, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

У судовому засіданні 18.04.2024 проголошені вступна та резолютивна частина рішення суду.

Під час розгляду справи судом досліджені докази, наявні в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,-

УСТАНОВИВ:

30.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс" (далі постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гідротех Інжинірінг" (далі споживач, відповідач) укладено договір постачання електричної енергії споживачу №1957 (далі договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Обов`язковою умовою постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії (п. 1.2 договору).

Згідно з п. 2.2 договору обсяги поставки електричної енергії, вид та адреса об`єкта, ЕІС-коди точок комерційного обліку зазначаються споживачем у додатку №1 до цього договору. Коригування заявленого обсягу поставки здійснюється споживачем шляхом направлення постачальнику письмової заяви у строк до 20 числа місяця, що передує розрахунковому періоду (місяцю).

Постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком №2 до цього договору (п. 2.4 договору).

Всі додатки до цього договору є невід`ємною його частиною (п. 2.5 договору).

Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з комерційною пропозицією, яка є додатком № 2 до цього договору (п. 4.1 договору).

Відповідно до п. 4.2 договору спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника.

Ціна електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни, та погоджені обсяги постачання електричної енергії зазначаються постачальником у рахунках (п. 4.3 договору).

Пунктом 4.6 договору встановлено, що оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.

Згідно з п. 4.7 договору якщо споживач не здійснив оплату за цим договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. При цьому порушення строків оплати має перевищувати 5 робочих днів. У разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком №2 до цього договору.

За змістом п. 5.2 договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (п. 8.1 договору).

Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2021 включно (п. 12.1 договору).

Якщо не менше, ніж за один місяць до дати закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомить іншу сторону про припинення цього договору або зміну його умов, то строк дії договору продовжується на один рік на тих самих умовах, що передбачені договором (п. 12.2 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що договір визнавався недійсним в судовому порядку.

Так, жодна із сторін письмово не виявила бажання припинити дію договору. Відтак, договір постачання електричної енергії споживачу №1957 від 30.04.2021 був чинним на час виникнення спірних правовідносин.

Сторонами відповідно до умов договору укладено додаток №1 до договору (а.с. 35 том 1) та додаток №2 до договору «Комерційна пропозиція» (а.с. 36-38 том 1).

Відповідно до п. 4.1 додатку №2 2іна (Цф) за 1 кВт*год електричної енергії визначається по завершенню розрахункового періоду без урахування ПДВ за наступною формулою: Цф = Ц*(РДН_ОЕС)+Т(передачі)+Ц(пост), де:

Ц(РДН_ОЕС) середньозважена ціна купівлі електричної енергії на ринку «на добу наперед» (РДН) торгової зони Об`єднаної енергетичної системи України (ОЕС України) за звітний (поточний) місяць, яка наведена на офіційному сайті Оператору ринку www.oree.com.uа, грн за 1кВт*год без ПДВ;

Т(передачі) - тариф на послуги з передачі електричної енергії, затверджений НКРЕКП на відповідний розрахунковий період, грн за 1кВт*год без ПДВ;

Ц(пост) - ціна послуг та витрат постачальника - 0,15 (нуль грн. п`ятнадцять копійок) за 1кВт*год без ПДВ; Крім того, ПДВ - 20%.

Згідно з п. 4.2 додатку №2 Споживач здійснює оплату за електричну енергію на підставі рахунку, в якому зазначено повну вартість замовленого обсягу електричної енергії частинами у наступному порядку:

- до 15-го числа розрахункового місяця - в розмірі 50% вартості, визначеної в рахунку;

- до останнього дня розрахункового місяця - в розмірі 50% вартості, визначеної в рахунку.

Ціна, яка застосовується для визначення сум попередньої оплати, дорівнює 1,75 за 1кВт*год без ПДВ. Оплата проводиться на поточний рахунок постачальника із спеціальним режимом використання, який зазначено у розрахункових/платіжних документах.

Споживач може здійснювати платежі ініціативно (без виставлення розрахункових/ платіжних документів) у розмірах та у терміни, які визначені договором та цією комерційною пропозицією. Якщо фактична вартість спожитої електричної енергії перевищує суму коштів, сплачених споживачем (за електричну енергію, спожиту у відповідному розрахунковому періоді), споживач здійснює остаточний розрахунок протягом п`яти банківських днів з дати отримання рахунку. Якщо сума коштів, сплачених споживачем (за електричну енергію, спожиту у відповідному розрахунковому періоді), перевищує фактичну вартість спожитої електричної енергії, надлишково сплачені кошти враховуються при визначенні чергового платежу споживача за електричну енергію, спожиту у наступному розрахунковому періоді. У випадку зміни електропостачальника, споживач здійснює розрахунок за електричну енергію протягом 5 робочих днів до початку постачання електричної енергії новим електропостачальником, згідно прогнозних обсяги споживання електричної енергії та виставленого постачальником рахунку. Якщо фактичні дані комерційного обліку перевищують прогнозні, споживач повинен протягом 5 робочих днів з дати отримання остаточного рахунку здійснити платежі на користь постачальника за цим договором. Якщо споживачем здійснена переплата за прогнозними даними споживання попередній електропостачапьник повинен протягом 5 робочих днів повернути споживачу надлишок коштів.

Пунктом 4.4 додатку №2 до договору узгоджено, що за порушення строків оплати, визначених у договорі, постачальник має право вимагати сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (НБУ) за кожний день прострочення платежу.

Додатки №№ 1, 2 підписані сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до них.

Як зазначає позивач, на виконання умов договору за період з січня 2022 року по червень 2022 року постачальником поставлено споживачу, а споживачем отримано та використано електричну енергію в загальному розмірі 25224,00кВт*год на загальну на суму 90591,49грн.

На підтвердження чого, позивач надав докази направлення відповідачу та отримання останнім рахунків та актів, а саме:

- рахунок на оплату №31 від 06.01.2022 на січень 2022;

- рахунок на оплату №417 від 17.01.2022 на лютий 2022;

- рахунок на оплату №766 від 17.02.2022 на березень 2022;

- рахунок на оплату №1214 від 29.03.2022 на квітень 2022;

- акт приймання передачі товарної продукції №239 від 31.01.2022 на суму 45741,22грн з обсягом споживання 11376,00кВт*год;

- акт приймання-передачі товарної продукції №363 від 28.02.2022 на суму 25494,30грн з обсягом споживання 8100,00кВт*год;

- акт приймання-передачі товарної продукції №775 від 31.03.2022 на суму 11651,68грн з обсягом споживання 3474,00кВт*год;

- акт приймання-передачі товарної продукції №1049 від 30.04.2022 на суму 7405,44грн з обсягом споживання 2184,00кВт*год;

- акт приймання-передачі товарної продукції №1306 від 31.05.2022 на суму 199,55грн з обсягом споживання 60,00кВт*год;

- акт приймання-передачі товарної продукції №1379 від 30.06.2022 на суму 99,30грн з обсягом споживання 30,00кВт*год (а.с. 40-59 том 1).

Відповіді або заперечень на вищезазначені акти та виставлені позивачем рахунки для оплати електричної енергії відповідачем до матеріалів справи не надано.

Також на підтвердження загального обсягу поставленої (використаної) електричної енергії відповідачем за період з 01.01.2022 до 30.06.2022 у розмірі 25224,00кВт*год, позивач надає дані комерційного обліку оператора системи розподілу-виробничого підрозділу «Дніпровське регіональне відділення «Енергозбут» філії «Енергозбут» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (а.с. 60 том 1).

Як зазначає позивач, відповідач не розрахувався за фактичний обсяг поставленої (використаної) електричної енергії у розмірі 25224,00кВт*год у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість у сумі 90591,49грн.

Зазначене і стало причиною звернення позивача до суду.

Предметом розгляду у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту електричну енергію, пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору постачання електричної енергії споживачу, строк його дії, строк оплати, докази оплати, наявність/відсутність заборгованості.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів (пункт 3 частини першої статті 57 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів (пункт 1 частини третьої статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Відповідно до частини першої статті 901 Цивільного кодексу України, договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо наявності заперечень відповідача стосовно обсягів та вартості електричної енергії.

Протягом розгляду справи судом жодних заперечень з приводу споживання електричної енергії за зазначених в актах об`ємах відповідачем також не заявлено.

Отже, суд приходить до висновку, що позивачем дотримано положення договору в частині виконання його зобов`язань.

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Враховуючи визначений контрагентами у пункті 4.6 договору та у пункті 4.2 додатка №2 порядок розрахунків за електричну енергію, приймаючи до уваги її споживання відповідачем, суд зазначає, що строк оплати є таким, що настав.

Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості у сумі 90591,49грн відповідачем згідно з положеннями статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Окрім вимоги про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 15670,56грн, 3% річних - 4577,93грн та інфляційні втрати - 23777,40грн (розрахунок - а.с. 109-111 том 1).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини другої статті 343 Господарського кодексу України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також, згідно зі статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 4.4 додатку №2 до договору узгоджено, що за порушення строків оплати, визначених у договорі, постачальник має право вимагати сплату пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (НБУ) за кожний день прострочення платежу..

За розрахунком позивача пеня за прострочення оплати за спожиту електричну енергію становить 15670,56грн за загальний період з 07.02.2023 по 05.01.2023. Судом перевірено розрахунок пені, помилок не виявлено.

При цьому суд зауважує, що відповідачем у ході розгляду справи не заявлено жодних заперечень щодо розрахунку пені, здійсненого позивачем.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем здійснено нарахування інфляційних втрат у загальній сумі 23777,40грн за період з лютого 2022 року по вересень 2023 року та 3% річних у загальній сумі 4577,93грн за період з 07.02.2022 по 06.11.2023.

Судом не встановлено порушень у розрахунку позивача інфляційних втрат та 3% річних.

За таких обставин законними й обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у загальній сумі 134617,38грн, з якої: 90591,49грн - основного боргу, 15670,56грн - пені, 4577,93грн - трьох відсотків річних, 23777,40грн - інфляційних втрат.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача і стягненню на користь позивача підлягають 2684,00грн витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 202, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідротех Інжинірінг" (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) про стягнення заборгованості в загальному розмірі 134617,38грн, з якої: 90591,49грн - основного боргу, 15670,56грн - пені, 4577,93грн - трьох відсотків річних, 23777,40грн - інфляційних втрат - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідротех Інжинірінг" (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Молодогвардійська, буд. 45-Б, ідентифікаційний код 30166282) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс" (01135, Київська обл., м. Київ, вул. Златоустівська, буд. 23А літ.М, ідентифікаційний код 42588390) 90591,49грн - основного боргу, 15670,56грн - пені, 4577,93грн - трьох відсотків річних, 23777,40грн - інфляційних втрат та 2684,00грн - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 29.04.2024.

Суддя В.О. Татарчук