Рішення

від 18.04.2024 по справі 904/5861/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2024м. ДніпроСправа № 904/5861/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Курінової О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Агро ЮС", м. Дніпро

до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м. Дніпро

за участю третьої особи - 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , м. Дніпро

за участю третьої особи - 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , м. Дніпро

про визнання дій щодо відключення об`єкта від електропостачання незаконними та покладення обов`язку вчинити певні дії

Представники:

від позивача: Горбунова А.О., ордер; адвокат;

від відповідача: Тищенко Т.А., довіреність, адвокат;

від третьої особи-1: не з`явився;

від третьої особи-2: ОСОБА_3 , ордер, адвокат;

вільний слухач: Третьяк В.В.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Агро ЮС" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом без номеру та без дати, в якому просить:

- визнати незаконними дії Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" по відключенню 01 листопада 2023 року від електропостачання об`єкту по АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" протягом тижня за власний рахунок відновити електропостачання до об`єкту по АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані незаконними діями Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", що полягають у відключенні від електроживлення об`єкта позивача, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , без достатніх на те правових підстав, визначених п. 7.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Ухвалою господарського суду від 13.11.2023 позовну заяву залишено без руху.

21.11.2023 позивачем до суду подана заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою господарського суду від 27.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 12.12.2023.

04.12.2023 позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом: зобов`язання АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" відновити електропостачання об`єкта, що розташований по АДРЕСА_1 , а також заборонити АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" здійснювати будь-які дії пов`язані з відключенням від електричної мережі вказаного об`єкту.

Того ж числа, позивачем через систему "Електронний суд" подано клопотання від 02.12.2023 №б/н про долучення до матеріалів справи заяви-приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 26.12.2018 року.

06.12.2023 відповідачем до суду подано клопотання про перенесення судового засідання для надання сторонам можливості врегулювати спір у позасудовому порядку.

Ухвалою господарського суду від 06.12.2023 заяву про забезпечення позову призначено до розгляду в засіданні на 12.12.2023.

08.12.2023 адвокатом Співак Н.М. до суду подано клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 .

11.12.2023 позивачем через систему "Електронний суд" подано клопотання про винесення окремої ухвали, оскільки відповідачем не виконано ухвалу суду про відкриття виконавчого провадження у справі від 27.11.2023 року, що свідчить про ігнорування відповідачем вимог Конституції України та ГПК України.

12.12.2023 адвокатом Пихтіним К.В. через систему "Електронний суд" подано клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 .

Вище заявлені клопотання залишені на розгляді суду.

12.12.2023 у судовому засіданні оголошено перерву до 18.01.2024.

Ухвалою суду від 12.12.2023 у задоволенні заяви про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Агро ЮС" - відмовлено.

13.12.2023 відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.

Відповідно до умов договору оренди нежитлового приміщення № 17/2017 від 17.11.2017 орендодавці ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , передали орендарю у користування ТОВ «Дніпро-Агро Юс» нежитлові приміщення (виробничий комплекс) загальною площею 1590,6 м2, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Приєднана потужність цього об`єкта становить 550 кВт, відповідно до умов Договору про постачання електроенергії № 00150-00, який був укладений на цей об`єкт 05.01.2018.

Як зазначає відповідач, для пролонгації терміну дії договору споживача про надання послуг з розподілу електроенергії, позивачем було надано копію договору оренди нерухомого майна № 17/09/23 від 17.09.2023, підписаного тільки двома власниками об`єкту з чотирьох, з зазначенням загальної площі об`єкта 1060,3 м2, без виокремлення приміщень цього об`єкта, до яких необхідно здійснювати розподіл електричної енергії, та без зазначення величини дозволеної та договірної величини потужності, періоду роботи електроустановок.

Відповідач звертає увагу суду на те, що не всі приміщення виробничого комплексу були здані в оренду ТОВ «Дніпро-Агро Юс» відповідно до умов договору оренди № 17/09/23 від 17.09.2023. Ця обставина підтверджується меншою площею об`єкта, зданого в оренду у 2023 році (1060,3 м2), порівняно з площею, зазначеною у договорі оренди, датованому 2017 (1590,6 м2).

Оскільки, здані в оренду приміщення не були відокремлені, відповідач не маже самостійно визначити приміщення, до яких необхідно здійснювати розподіл електричної енергії.

Крім того, відповідач вказує про те, що АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" не може розрахувати величину дозволеної та договірної потужності для договору споживача про надання послуг з розподілу електроенергії, оскільки, договірна потужність 550 кВт була визначена умовами договору про постачання електроенергії № 00150-00 від 05.01.2018 саме для об`єкта площею 1590,6 м2.

Також, відповідач наполягає на тому, що здійснювати розподіл електричної енергії на весь об`єкт в цілому, відповідно до умов попереднього договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, у якого закінчився строк дії, останній не може, оскільки, відповідно до умов договору оренди, лише частина об`єкта здана в оренду. Визначити самостійно, які саме приміщення у цих спорудах належать ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які заперечують свою згоду на здачу об`єкта в оренду та на укладання договору споживача про надання послуг з розподілу електроенергії щодо орендованого об`єкта, відповідач не може.

Відповідач вказує про те, що при зверненні позивача з заявою про пролонгацію договору споживача про надання послуг з розподілу електроенергії від 01.11.2023, останнім не надано інформацію, яка є необхідною для визнання істотних умов договору про надання послуг з розподілу електроенергії, а саме для визначення величини приєднаної та дозволеної потужності об`єкта споживача, у зв`язку з чим, договір не може вважатися укладеним.

На думку відповідача, строк дії договору оренди нежитлового приміщення від 17.10.2020 № 17/10/20 закінчився 17.09.2023, оскільки, цей договір укладений на строк 2 роки 11 місяців (п. 3.1 договору).

Зважаючи на те, що п. 6.2.4 вищевказаного договору оренди передбачено, що орендар самостійно і від власного імені укладає договори щодо надання послуг з електропостачання у повному обсязі та із спеціалізованими організаціями, відповідач наполягає на тому, що строк дії договору споживача про надання послуг з розподілу електроенергії на об`єкт, який передано в оренду, відповідно до вказаного договору оренди, не може перевищувати строку дії договору оренди.

З огляду на викладене, відповідач вважає, що строк дії договору споживача про надання послуг з розподілу електроенергії на виробничий комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , закінчився 17.09.2023.

Зважаючи на положення п. 11.5.16 КСР, відповідач вважає, що у позивача відсутні правові підстави вимагати від Оператора системи розподілу додаткового попередження ТОВ «Дніпро-Агро Юс» про відключення його об`єкта від електропостачання, у зв`язку з закінченням строку дії договору на розподіл електроенергії.

Також, відповідач звертає увагу суду на таке:

- зі змісту преамбули договору оренди нежитлового приміщення № 17/09/23 від 17.09.2023 вбачається, що зі сторони орендодавця зазначений договір підписаний фізичними особами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , зі сторони орендаря головним бухгалтером ТОВ «Дніпро-Агро Юс» ОСОБА_6 ;

- відповідно до змісту довіреності № 07/09 від 07.09.2023, копія якої долучена до матеріалів справи, ТОВ «Дніпро-Агро Юс» надало головному бухгалтеру ОСОБА_6 повноваження на підписання від імені товариства договір оренди нежитлових приміщень (виробничого комплексу) площею 451,6 м2, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , сума орендної плати за яким складає 34 100 грн на місяць оренди з фізичною особою ОСОБА_4 та фізичною особою ОСОБА_5 ;

- зі змісту п. 1.1 цього договору та змісту акта приймання-передавання майна до цього договору вбачається, що в оренду було передано майно загальною площею 1060,3 м2, а не 451,6 м2, як зазначено у довіреності;

- пунктом 4.2 договору оренди передбачено, що загальний розмір плати за користування об`єктом оренди складає 68 200 грн 00 коп., а не 34 100 грн 00 коп. на місце оренди;

- у преамбулі договору оренди нежитлового приміщення № 17/09/23 від 17.09.2023 вказано, що ОСОБА_6 діє на підставі довіреності від 16.10.2020 № 2/20, копія якої не була надана відповідачем позивачеві.

Вказані обставини, на думку відповідача, вказують на те, що ОСОБА_6 , яка підписала від імені ТОВ «Дніпро-Агро Юс» договір оренди нежитлового приміщення № 07/09/23 від 17.09.2023, не мала відповідних повноважень на підписання саме цього договору.

Крім того, у відзиві на позов, позивач просить суд задовольнити клопотання про залучення до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

21.12.2023 позивачем до суду подано відповідь на відзив на позовну заяву, в якій останній з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов не погоджується, вказуючи про таке:

- стосовно відсутності повноважень у ОСОБА_6 на підписання договору оренди нежитлового приміщення № 17/09/23 від 17.09.2023, то дані обставини спростовуються копією довіреності від 16.10.2020 № 2/20;

- відповідачем було порушено п. 7.5 Правил та п. 11.65.8 КСР при припиненні розподілу електричної енергії на об`єкт позивача;

- виходячи зі змісту численних листів, надісланих від АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» на адресу позивача, а також змісту відзиву на позовну заяву, відповідач не має однозначно обґрунтованої правової позиції щодо тієї обставини, чи відбулося дострокове розірвання договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, чи все ж таки закінчився строк дії зазначеного договору;

- відповідачем у вересні, жовтні та листопаді 2023 року виставлялися рахунки позивачу на оплату послуг з розподілу електроенергії, які оплачувалися останнім, що свідчить про визнання відповідачем наявності договірних відносин з позивачем та безпідставність припинення електропостачання;

- жодних заяв від позивача про пролонгацію договору про надання послуг з розподілу електроенергії від 01.11.2023 на адресу відповідача не надходило та не могло надходити, оскільки, позивач вважає, що на момент припинення електропостачання термін дії договору не закінчився, даною заявою позивачем лише надано відповідачеві витребувані документи;

- істотні умови договору про надання послуг з розподілу електроенергії були визначені 26.12.2018, на умовах договору про постачання електроенергії, за особовим рахунком № НОМЕР_1 бази даних абонентів постачальника за регульованим тарифом.

Крім того, позивач просить суд у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , відмовити.

09.01.2024 відповідачем через систему "Електронний суд" подані додаткові пояснення, в яких останній вказує про те, що:

- позивачем, на підтвердження повноважень головного бухгалтера Яворської І.А. на підписання договору оренди нежитлового приміщення № 17/09/23 від 17.09.2023, до відповіді на відзив долучена копія довіреності № 2/20 від 30.09.2020. Між тим, у преамбулі договору оренди нежитлового приміщення № 17/09/23 від 17.09.2023, наявністю якого позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, зазначено, що ОСОБА_6 , при підписанні цього договору, діє на підставі довіреності № 2/20 від 16.10.2020, копія якої відсутня в матеріалах справи;

- та обставина, що позивач не може встановити точну дату розірвання договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, укладеного між сторонами, не має нікого значення для вирішення даного спору, оскільки, підставою для укладання договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на спірному об`єкті, є саме договір оренди нежитлового приміщення, який припинив свою дію 17.09.2023. Строк дії договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії обмежений строком дії договору оренди нежитлового приміщення, та не може перевищувати строк дії договору оренди нежитлового приміщення № 17/10/20 від 17.10.2020;

- 17.09.2023 закінчив строк дії договір споживача про надання послуг з розподілу електроенергії, у зв`язку з чим, не може йти мова про пролонгацію цього договору, адже, позивачем був укладений новий договір оренди нежитлового приміщення № 17/09/23 від 17.09.2023. Саме цей останній договір, у разі відповідності його умов нормам чинного законодавства, є підставою для укладання нового строкового договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зі строком дії, який відповідає строку дії договору оренди нежитлового приміщення № 17/09/23 від 17.09.2023;

- відповідач наголошує на тому, що сторони не узгоджували договірну потужність, час роботи електроустановок для орендованого приміщення площею 1060,3 м2, яка зазначена у договорі оренди нежитлового приміщення № 17/09/23 від 17.09.2023, на підставі якого позивач вимагає пролонгувати дію договору споживача про надання послуг з розподілу електроенергії. Відтак, твердження позивача стосовно того, що сторонами погоджені всі істотні умови договору споживача про надання послуг з розподілу електроенергії, є безпідставними;

- позивач, як користувач нежитлового приміщення, за весь час користування спірним приміщенням жодного разу, без відповідного звернення відповідача, своєчасно не надав інформацію про правовстановлюючі документи на право користування спірним приміщенням;

- відповідач вважає неналежними доказами у справі копії рахунків та платіжних інструкцій на оплату, долучених позивачем до відповіді на позов, оскільки, відповідач не заперечує, що у вересні та жовтні 2023 року надавав на об`єкт позивача послуги з розподілу електричної енергії.

15.01.2024 позивачем через систему "Електронний суд" подано до суду заперечення на додаткові пояснення відповідача, в яких останній вказує про те, що:

- посилання відповідача на ту обставину, що у головного бухгалтера ОСОБА_6 були відсутні повноваження на підписання договорів оренди нежитлових приміщень від імені «Дніпро-Агро Юс» є необґрунтованими та суперечать нормі ст.. 241 ЦК України, оскільки, правочин був схвалений товариством та останнім було вчинено дії, що свідчать про прийняття його до виконання;

- правова позиція відповідача, щодо необхідності укладання нового договору про надання послуг з розподілу електричної енергії після закінчення строку дії договору оренди нежитлового приміщення, суперечить діям відповідача щодо надання послуг з розподілу електричної енергії після закінчення строку дії договору оренди нежитлового приміщення № 17/2017 від 17.11.2017;

- доводи відповідача, викладені у відзиві на позов та в додаткових поясненнях, свідчать про те, що АТ «ДТЕК Дніпровські Електромережі» намагається вкотре уникнути відповідальності за свої незаконні дії, зловживаючи повноваженнями монополіста на ринку електроенергії.

У судовому засіданні 18.01.2024, розглянувши клопотання сторін, господарський суд, без виходу до нарадчої кімнати, відмовляє у задоволенні клопотання позивача про винесення окремої ухвали, в зв`язку з його безпідставністю та необґрунтованістю.

Водночас, керуючись приписами ч.1 ст.50 ГПК України, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача про залучення до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 18.01.2024 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів; підготовче засідання відкладено на 15.02.2024.

Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

08.02.2024 відповідачем подано до канцелярії суду додаткові письмові пояснення, в яких зазначено про те, що відповідач, відмовляючи позивачеві у пролонгації договору споживача про надання послуг з розподілу електроенергії, діяв у відповідності до роз`яснень Регулятора НКРЕКП та у відповідності до норм чинного законодавства.

15.02.2024 представником третьої особи-2 до канцелярії подано письмові пояснення, в яких зазначено про те, що договори про постачання електричної енергії та про розподіл електричної енергії були укладені на підставі договору оренди, який було визнано недійсним за рішенням суду.

Позивач, як на підставу своїх вимог посилається на договір оренди нежитлового приміщення № 17/09/23 від 17.09.2023, що укладений між ТОВ «Дніпро-Агро Юс» (орендарем) та ОСОБА_4 , Гуржієм ЮІ. (орендодавцями).

В той же час, ОСОБА_2 не укладав цей договір та не уповноважував інших осіб на його укладання від свого імені.

Враховуючи викладене, третя особа-2 вважає, що у позивача були відсутні підстави для користування об`єктом нерухомого майна, а отже, і для укладання договорів про постачання та розподіл електричної енергії на цьому об`єкті.

Крім того, третя особа-2 наголошує на тому, що в договорі оренди нежитлового приміщення від 17.09.2023 №17/09/23 не зазначено яка саме частка, або які приміщення передаються в оренду позивача, отже вказаний договір не підтверджує право позивача на користування усім об`єктом нерухомого майна.

Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, без отримання згоди ОСОБА_2 як співвласника спірного об`єкту нерухомого майна, не може бути вирішено питання щодо приєднання цього об`єкту до електричних мереж та укладання договорів, передбачених нормативно-правовими актами на ринку електричної енергії.

У зв`язку з чим, третя особа-2 вважає правомірними дії відповідача по відключенню 01.11.2023 від електропостачання спірного об`єкту.

15.02.2024 представником третьої особи-1 до канцелярії суду подано письмові пояснення, в яких зазначено про те, що договір оренди нежитлового приміщення № 17/09/23 від 17.09.2023 було укладено без згоди співвласників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

За наявності зазначених обставин, відповідач зробив правомірний висновок про нікчемність договору оренди нежитлового приміщення № 17/09/23 від 17.09.2023 та про відсутність будь-яких прав позивача на спірне нерухоме майно.

27.02.2024 представником третьої особи -1 через канцелярію суду подано заяву про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 27.02.2024 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 21.03.2024.

21.03.2024 в судовому засіданні оголошено перерву до 26.03.2024.

26.03.2024 в судовому засіданні оголошено перерву до 04.04.2024.

04.04.2024 в судовому засіданні оголошено перерву до 18.04.2024.

У судове засідання 18.04.2024 представник третьої особи-1 не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

У судовому засіданні 18.04.2024 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив їх задовольнити; представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі, з підстав, викладених у відзиві на позов.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування в даній справі є наявність/відсутність правових підстав для визнання незаконними дій Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" по відключенню 01 листопада 2023 року від електропостачання об`єкту по АДРЕСА_1 та зобов`язання Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" протягом тижня за власний рахунок відновити електропостачання до об`єкту по вулиці Старий шлях, 227А у місті Дніпрі.

Звертаючись з даним позовом позивач вказує про те, що 05.01.2018 між Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Дніпрообленерго" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Агро ЮС" (далі - споживач, позивач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 00150-00 (а.с.29-36, том 1), відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу у точці (точках) продажу електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 550,0 кВт, величини якої по об`єктах споживача визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору. Точка (точки) продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію визначена додатками "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" та/або "Загальна схема електропостачання", які є невід`ємними частинами договору.

Під час виконання умов договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України, та Правилами користування електричною енергією (пункт 2.1. договору).

У пунктах 9.8. та 9.8.1. договору сторони дійшли згоди, що договір набирає чинності з 19.01.2018 і укладається на строк до 17.10.2019.

19.04.2018 набрали чинності Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені Постановою НКРЕКП 14.03.2018 № 312 (далі Правила, ПРРЕЕ).

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 6 Постанови НКРЕКП № 312 від 19.04.2018 до укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб`єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо. У разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства.

Після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.

Згідно з пунктом 2 вказаної вище Постанови укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється до 01.12.2018 шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Відповідно до приписів статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії; договір про постачання електричної енергії споживачу.

Так, 01.08.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Агро ЮС" (далі - споживач, позивач) було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №00150-00 (а.с. 21-25, том 1), відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору (пункт 2.1. договору).

У пункті 13.1. вказаного договору визначено, що договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати зазначеної в комерційній пропозиції.

До Договору про постачання електричної енергії між сторонами Договору була укладена Комерційна пропозиція постачальника електричної енергії, яка є Додатком № 2 до договору.

Як вбачається з матеріалів справи, споживачем (позивачем) було обрано Комерційну пропозицію "Індивідуальна - фактична (строкова)/00150-00" (далі - Комерційна пропозиція, а.с. 26-28, том 1), пункт 4.2. якої передбачає, що прийняттям даної Комерційної пропозиції, споживач надає згоду та доручає постачальнику здійснення зарахування грошових коштів, які надійшли в рахунок оплати електричної енергії (аванси, переплати тощо), між відповідними рахунками (розрахунковий та поточний із спеціальним режимом використання) таким чином, щоб забезпечити їх коректне відображення, в тому числі у випадку помилкового перерахування споживачем, зарахування переплат в рахунок погашення заборгованості чи споживання майбутніх періодів, у випадку коригування обсягів оператором системи, та в інших випадках, в тому числі при зміні чинного законодавства.

При цьому, у пункті 4.3. Комерційної пропозиції передбачено, що послуги з передачі, розподілу електричної енергії закуповуються та оплачуються постачальником, а їх вартість включається до ціни електричної енергії і оплачується споживачем на рахунки постачальника.

Згідно з пунктом 5.1. Комерційної пропозиції оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється на умовах попередньої оплати не пізніше 25-го числа місяця, що передує розрахунковому - 100% від заявленого обсягу з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться на фактично відпущену електричну енергію з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію. Остаточний розрахунок за фактичним обсягом споживання - не пізніше, ніж на 5 робочий день після закінчення розрахункового періоду, незалежно від дати отримання рахунку від постачальника.

Розділом 9 Індивідуальної комерційної пропозиції визначені строк дії Договору та умови пролонгації, зокрема передбачено, що договір на умовах даної Комерційної пропозиції починає діяти з 01.08.2020. Договір укладається на строк 12 календарних місяців та вважається продовженим на кожні наступні 12 місяців, якщо жодна зі сторін письмово не відмовиться від його пролонгації (пункт 9.1. Комерційної пропозиції).

Відповідно до заяви-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 26.12.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Агро ЮС" приєдналось до умов договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, розміщеного на сайті Оператора системи розподілу за посиланням: http://doe.dp.ua на умовах договору постачання електричної енергії за особовим рахунком № 00150-00 бази даних абонентів постачальника за регульованим тарифом (а.с.99, том 1).

За умовами Типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (додаток 3 до Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 № 312) Оператор системи надає Споживачу послуги з розподілу (передачі) електричної енергії; Споживач оплачує за розподіл (передачу) електричної енергії згідно з умовами глави 5 цього Договору та інші послуги Оператора системи згідно з Додатком 4 "Порядок розрахунків".

Позивачем в позовній заяві зазначено про те, що факт існування між сторонами договірних правовідносин, пов`язаних з електропостачанням на об`єкт позивача встановлено рішенням Господарського суду Дніпропетровської області по справі 904/1004/22 від 01.11.2022.

В той же час, листом від 19.10.2023 за № 51884/1001 відповідач повідомив позивача про надання до 30.10.2023 документального підтвердження права користування об`єктом з 18.10.2023, у разі ненадання до 01.11.2023 копії зазначених документів, АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» з урахуванням вимог п. 7.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії буде змушене припинити договір розподілу та відключити об`єкт від електропостачання, починаючи із вказаної дати.

Даний лист було надіслано позивачу засобами поштового зв`язку 26.10.2023 та отримано останнім 02.11.2023.

Оскільки, 31.10.2023 о 16:00 год. ТОВ «Дніпро-Агро ЮС» зателефонувала представник АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» з вимогою про надання договору оренди нежитлового приміщення, то листом від 01.11.2023 позивачем було надано витребувані документи.

Позивач вказує про те, що незважаючи на викладене, 01.11.2023 невідомі особи здійснили відключення спірного об`єкта від електроспоживання.

З огляду на викладене, посилаючись на п. 7.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, позивач вважає, що у відповідача були відсутні підстави для відключення спірного об`єкта від електроживлення, у зв`язку з чим вказані дії відповідача є незаконними.

Крім того, позивач наголошує на тому, що його було повідомлено про відключення об`єкта від електроспоживання з порушенням строків, встановлених п. 7.5 вказаних Правил.

Вказані обставини стали причиною виникнення даного спору, з яким позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною 1 статті 45 Закону України "Про ринок електричної енергії" розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства.

Відповідно до частини 4 статті 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 14.03.2018 № 312, яка набрала чинності 19.04.2018, затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ), які застосовуються судом при вирішенні спору у чинній на час спірних правовідносин редакції.

Відповідно до пункту 1.1.1. ПРРЕЕ, ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Відповідно до пункту 2.1.4. ПРРЕЕ, договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил.

Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за ініціативою споживача або оператора системи відповідно до визначених цими Правилами випадків, як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи розподілу договору на умовах складеного оператором системи розподілу паспорта точки розподілу.

Пунктом 2.1.6. ПРРЕЕ визначено, що фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.

За частиною 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За змістом наведеної норми преюдицію утворюють лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені в рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Так, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2022 у справі № 904/1004/22 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Агро ЮС" до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про визнання укладеним договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 14.07.2022) відмовлено у повному обсязі.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд виходив з того, що на момент звернення позивача з позовом до господарського суду, сторони перебували у договірних відносинах стосовно надання послуг з розподілу електричної енергії, виконували права та обов`язку, передбачені умовами цього договору.

Втім, господарським судом встановлено, що підставою для укладання договорів, які досліджувалися господарським судом під час розгляду спору у справі № 904/1004/22, а саме: договору про постачання електроенергії та договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на об`єкт позивача став договір оренди нежитлового приміщення № 17/2017 від 17.11.2017.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17.01.2023 у справі № 199/9384/19 договір оренди нежитлового приміщення № 17/2017 від 17.11.2017 визнаний недійсним.

Між тим, на час визнання вказаного договору недійсним вже існував договір оренди № 17/10/20 від 17.10.2020, відповідно до умов якого фізичні особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 передали ТОВ «Дніпро-Агро Юс» у платне користування нежитлові приміщення (виробничий комплекс) площею 1060, 3м2 , які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказаний договір оренди нежитлового приміщення № 17/10/20 від 17.10.2020 припинив свою дію 17.09.2023.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 17.09.2023 між фізичними особами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ТОВ «Дніпро-Агро Юс» укладено договір оренди нежитлового приміщення № 17/09/23, відповідно до п. 1.1 якого Орендодавці передають Орендарю в строкове платне користування нежитлові приміщення (виробничий комплекс) площею 1060,3 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , на строк зазначений в п. 3.1 цього договору (а.с. 14-15, том -1).

Строк оренди складає два роки та одинадцять місяців з дати прийняття Орендарем об`єкта, що передається в оренду.

Так, пунктом 11.3.16 кодексу систем розподілу, затвердженого Постановою НКРЕКП № 310 від 14.03.2018 визначено, що у разі передачі об`єкта Користувача або його частини в користування (оренда, позичка, управління майном, тощо) та обумовлення відповідним договором передачі Користувача майна відповідних повноважень щодо врегулювання договірних відносин з ОСР стосовно забезпечення об`єкта або його частини електричною енергією між Користувачем майна та ОСР має бути укладений договір про надання послуг з розподілу електричної енергії у порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, після укладання договору оренди нежитлового приміщення від 17.09.2023 № 17/09/23 між сторонами має бути укладений договір про надання послуг з розподілу електричної енергії у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, затвердженого Постановою НКРЕКП № 310 від 14.03.2018.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У частині третьої статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

До того ж, суд наголошує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Обов`язок доказування і подання доказів встановлено статтею 74 ГПК України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 ГПК України).

Відповідно до частини 4 статті 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви в добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 ГПК України).

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано до суду доказів на підтвердження того, що між сторонами існують договірні відносини з надання послуг з розподілу електричної енергії після укладання договору оренди нежитлового приміщення від 17.09.2023 № 17/09/23.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтями 13, 14 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, а цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Положення аналогічного змісту закріплені в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Господарський суд звертає увагу на те, що саме на Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Агро ЮС" як позивача, покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими доказами, тобто довести, що його права та інтереси дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено протиправність дій відповідача на момент звернення до господарського суду, у зв`язку з чим у суді відсутні підстави для визнання незаконними дії Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" по відключенню 01 листопада 2023 року від електропостачання об`єкту по вулиці Старий шлях, 227А у місті Дніпрі та зобов`язання Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" протягом тижня за власний рахунок відновити електропостачання до об`єкту по вулиці Старий шлях, 227А у місті Дніпрі.

З огляду на викладене позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З урахуванням вказаного, господарський суд зазначає, що інші доводи та міркування, сторін, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Агро ЮС" до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", за участю третьої особи - 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ; за участю третьої особи - 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання дій щодо відключення об`єкта від електропостачання незаконними та покладення обов`язку вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 29.04.2024.

Суддя І.А. Рудь